ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2017 р.Справа № 922/4291/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк-3, код ЄДРПОУ 00131050;

до публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ХАРКІВТРАНСГАЗ", 61001, м. Харків, Дзержинський район, вул. Культури, 20а, код ЄДРПОУ 25698645

про стягнення 135429,32 грн.

за участю представників:

позивача - не зявився

відповідача - ОСОБА_1 (довіреність № 2-549 від 28.12.2016 р.)

В розпочатому 10.01.2017 судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:

Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" 12.12.2016 р. звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ХАРКІВТРАНСГАЗ" про стягнення 135429,32 грн. заборгованості, з яких 76771,40 грн. основний борг; 5031,69 грн. 3% річних, 53626,23 грн. інфляційні втрати.

В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору № 62/НОМЕР_1 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, укладеного 19.03.2014 р. між ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" та ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ", зокрема, в частині здійснення оплати за надані у квітні 2014 року послуги з централізованого опалення, що в свою чергу стало підставою для нарахування трьох відсотків річних і інфляційних втрат відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України. В якості правових підстав вказує на норми ст.ст. 11-16, 258, 520, 525, 526, 549-552, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 216-218, 230, 231 ГК України.

Ухвалою суду від 14.12.2016 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.01.2017 о 10:40 год.

Суд перейшов до розгляду справи по суті у судовому засіданні 10.01.2017 р.

У судовому засіданні 10.01.2017 р. було оголошено перерву до 12:00 07.02.2017 року, та у судовому засіданні 07.02.2017 р. було оголошено перерву до 12:00 13.02.2017 року

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання 13.02.2017 року не забезпечив, у попередніх судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та додатково наданих поясненнях, наголошуючи, що до теперішнього часу відповідач свої грошові зобовязання з оплати рахунку за квітень 2014 року за договором № 62/НОМЕР_1 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 19.03.2014 р. не виконав; основний борг становить 76771,40 грн.; відповідач звертався до позивача із заявою про припинення зобовязання шляхом заліку зустрічних однорідних вимог (№ 7213/12-004 від 12.08.2014), проте дана пропозиція була відхилена з підстав, наведених у листі № 06-05-145/1307 від 22.10.2014р., зокрема з посиланням на обовязковість здійснення розрахунків за послуги з теплопостачання виключно через рахунки із спеціальним режимом використання та на вимоги ухвали господарського суду Луганської області від 28.11.2013 року щодо заборони позивачу здійснювати погашення вимог кредиторів, які утворились до 03.01.2013 року.

Представник відповідач у судовому засіданні та у наданих до суду відзиві на позов і додаткових поясненнях підтверджує факт отримання від позивача у квітні 2014 року послуг з централізованого опалення на суму 76771,40 грн., проте проти позовних вимог заперечує в силу їх безпідставності та необґрунтованості, вказуючи на припинення цього зобовязання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, яке здійснено за заявою ПАТ "Укртрансгаз" № 7213/12-004 від 12.08.2014 року в силу приписів ст.ст. 202-203 ГК України. Відповідач стверджує, що на підставі вищенаведеної заяви ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" у своєму бухгалтерському обліку зменшило дебіторську заборгованість ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" за транспортування природного газу у 2005 р., яка виникла на підставі договору № 11-900 від 26.12.2001 р. та, відповідно, зменшило у своєму бухгалтерському обліку кредиторську заборгованість перед позивачем за спожите тепло, яка виникла на підставі договору на теплопостачання № 62/НОМЕР_1 від 19.03.2014 р. на суму 76771,40 грн. Крім того, посилаючись на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 29.03.2005 р. у справі № 5/143б/53б та постанову Вищого господарського суду України від 14.01.2014 р. у справі № 922/3871/13, відповідач спростовує, доводи позивача про неможливість проведення заліку зустрічних однорідних вимог в ході провадження по справі про банкрутство, що порушує мораторій на задоволення вимог кредиторів, оскільки ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 601 ЦК України не містять прямої заборони щодо можливості погашення вимог кредиторів шляхом проведення зарахування зустрічних вимог.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

19 березня 2014 року між ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (позивач, виконавець) та ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" (відповідач, споживач) було укладено договір № 62/НОМЕР_1 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за умовами якого позивач зобовязався своєчасно надавати відповідачу послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобовязався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

За змістом пункту 9.1 Договору, він укладається на три роки і набуває чинності зі дня його підписання. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Згідно з п. 1.3 договору характеристикою об'єкта надання послуг є:

- опалювальна площа об'єкту - 2035.1 кв. метрів за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського. 1;

- опалювальна площа об'єкту - 2180,4 кв. метрів за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренка, 69.

Відповідно до п. 2.3 договору, плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У розділі 3 договору сторонами передбачено порядок оплати спожитих послуг, зокрема передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно рахунків, отриманих споживачем самостійно або уповноваженою особою (представником) до 15 числа місяця, що настає за розрахунковим, у відділі збуту теплової енергії виконавця, що знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренка. буд. 37. Неотримання або несвоєчасне отримання рахунку не звільняє споживача від обов'язку оплати послуг (п. 3.1 договору.).

Відповідно до пункту 3.5 Договору, плата за послуги вноситься на рахунок із спеціальним режимом використання.

До умов договору неодноразово вносились зміни, зокрема щодо тарифів на послуги. Так, додатковою угодою № 2 від 04.04.2014 р. внесено зміни до договору № 62/НОМЕР_1 та визначено з посиланням на Закон України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" від 9.07.2010 № 2479-VI, що з 01.04.2014 встановлені нові тарифи на теплову енергію: для потреб інших споживачів (крім населення) за 1 Гкал у розмірі 1085,63 грн. (без ПДВ), з ПДВ (20%) 1302,76 грн.

13.03.2015 ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії УМГ "ДОНБАСТРАНСГАЗ" направлено позивачу лист про внесення змін до договору, в якому повідомлено, що у зв'язку зі змінами в структурі ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" та з метою забезпечення функціонування структурних підрозділів філії УМГ "ХАРКІВТРАНСГАЗ" відповідно до наказу від 27.02.2015 № 81 функції платника за спірним договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 62 від 19.03.2014р. покладено на філію УМГ "ХАРКІВТРАНСГАЗ" Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (лист № 13212 від 13.03.2015 р.). Даний лист є невід'ємною частиною договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 62 від 19.03.2014р. (т.с. 1 а.с. 12).

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного Договору № 62 у опалювальному сезоні 2013-2014 років позивач надав відповідачу послугу з централізованого опалення на загальну суму у розмірі 1175480,40 грн., що підтверджується актами про включення/відключення теплоустановок від 17.10.2013 № 68, від 10.04.2014 № 220 (т.с. 1 а.с. 67).

Відповідач, в свою чергу, оплатив надані послуги частково, у зв'язку з чим неоплаченою залишилась заборгованість за квітень 2014 року по рахунку від 24.04.2014 № 62 у розмірі 76771,40 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу претензію від 11.08.2014 №08-14-841 щодо сплати боргу з отриманих послуг у розмір 76771,40 грн.

Таким чином, підставою звернення із даним позовом до суду позивач вказує наявність заборгованості не сплаченої у добровільному порядку за надані послуги у квітні 2014 року у розмірі 76771,40 грн., у звязку з чим ним нараховані та заявлені до стягнення, крім основного боргу, 3% річних за період прострочення з 26.05.2014 р. по 31.07.2016 р. у розмірі 5031,69 грн. та інфляційні втрати за період прострочення з червня 2014 р. по липень 2016 р. у розмірі 53626,23 грн.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Із обставин справи вбачається, що у даному випадку правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору № 62/НОМЕР_1 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 19.03.2014 р. та з урахуванням листа № 13212 від 13.03.2015 р., який є невід'ємною частиною цього договору.

Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України "Про теплопостачання".

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 19-1 Законом України "Про теплопостачання", в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні організації в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється. Оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов'язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем частково сплачено вартість спожитих послуг, наданих позивачем протягом опалювального сезону 2013-2014 років.

Станом на дату винесення рішення оплата за надані відповідачу послуги за квітень 2014 року у розмірі 76771,40 грн., в порядку розділу 3 договору, на рахунок позивача із спеціальним режимом використання від відповідача не надходила.

Вартість поставленої теплової енергії у квітні 2014 року на суму 76771,40 грн. представником відповідача в судових засіданнях визнається та не оспорюється.

Разом з тим, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на відсутність заборгованості перед позивачем за надані у квітні 2014 року послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки відповідачем був проведений залік зустрічних однорідних вимог за спожиту теплову енергію, який було здійснено за заявою ПАТ "Укртрансгаз" № 7213/12-004 від 12.08.2014 року в силу приписів ст.ст. 202-203 ГК України. Відповідач зазначив, що на підставі вищенаведеної заяви ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" у своєму бухгалтерському обліку зменшив дебіторську заборгованість ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" за транспортування природного газу у 2005 р., яка виникла на підставі договору № 11-900 від 26.12.2001 р., підтверджена рішенням господарського суду Луганської області від 03.08.2006 р. по справі № 5/268 та, відповідно, зменшив у своєму бухгалтерському обліку кредиторську заборгованість перед позивачем за спожите тепло, яка виникла на підставі договору на теплопостачання № 62/НОМЕР_1 від 19.03.2014 р. на суму 76771,40 грн.

Доводи відповідача стосовно припинення зобовязання в сумі 76771,40 грн. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, судом не приймаються та відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до абзаців 1, 3 п. 11 Розділу Х (Прикінцеві та перехідні положення), Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", далі Закон (в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011, що набрав чинності з 19.01.2013) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом; положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Тобто, до справ про банкрутство, порушених господарськими судами до 19.01.2013, застосовується редакція Закону до 19.01.2013, а у разі порушення провадження, прийняття постанови про визнання банкрутом після 19.01.2013 - застосовується редакція Закону від 19.01.2013 .

Судом з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що 03.01.2013 року відносно Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" порушено справу №913/40/13-г про банкрутство, згідно з ухвалою господарського суду Луганської області від 03.01.2013, за загальною процедурою, передбаченою ст. ст. 7, 11 Закону (в редакції до 19.01.2013).

Частиною 4 ст. 12 Закону (в редакції до 19.01.2013) передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом встановленого пересічного строку для звернення конкурсних кредиторів (25.04.2013 р.) до суду з грошовими вимогами до боржника звернувся, зокрема конкурсний кредитор: Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", м. Київ, в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу, м. Сєвєродонецьк Луганської області, філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз", м. Донецьк в сумі 6 728 920 грн. 19 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.11.2016 у справі № 913/40/13-г затверджено реєстр вимог кредиторів ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ", за станом на 01.09.2016, у складі вимог кредиторів, зокрема вимог ПАТ "Укртрансгаз" Філія "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу, м. Сєвєродонецьк Луганської області, в розмірі конкурсних вимог - 5 067 772 грн. 69 коп. основного боргу (4 черга згідно ст. 31 Закону).

Таким чином, заборгованість позивача перед відповідачем за якою, як стверджує відповідач, він здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог, виникла станом на 2005-2006 роки на підставі договору на транспортування природного газу № 11-900 від 26.12.2001 р., тобто є такою, що виникла до 03 січня 2013 року (порушення справи про банкрутство) та сам відповідач визнає, що ця заборгованість увійшла до вимог конкурсних кредиторів та до неї , в порядку ч. 4 ст. 12 Закону (в редакції до 19.01.2013), застосовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статей 1, 12 Закону (в редакції до 19.01.2013) мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Суд не заперечує, що за загальним правилом, відповідач в порядку статей 601, 602 Цивільного кодексу України, статей 202, 203 Господарського кодексу України, має право на проведення заліку зустрічних однорідних вимог за своєю заявою.

Разом з тим, системний аналіз положень Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (в т.ч. здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог які стосуються конкурсних вимог), можуть бути відповідно визнані або узгоджені господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Тобто, загальні норми закону не забороняють здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог, проте, порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ", включення кредиторської заборгованості відповідача, за якою він здійснив зарахування, до реєстру вимог кредиторів, та застосування до цієї заборгованості мораторію, вносить свої особливості щодо застосування такого одностороннього правочину, як зарахування зустрічних однорідних вимог, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та з метою врахування та дотримання балансу інтересів всіх конкурсних кредиторів.

Разом з тим, відповідачем доказів здійснення заліку зустрічних однорідних вимог за заявою ПАТ "Укртрансгаз" № 7213/12-004 від 12.08.2014 року в рамках справи про банкрутство ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" та відображення такого заліку у реєстрі вимог кредиторів до суду не надано, а визнання такого заліку поза межами справи про банкрутство може бути розцінено як порушення прав та балансу інтересів інших конкурсних кредиторів, зокрема тих, що віднесені до інших черг задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що припинення зобовязання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою ПАТ "Укртрансгаз" № 7213/12-004 від 12.08.2014 року поза провадженням в якому перебуває справа про банкрутство є порушенням прав інших конкурсних кредиторів боржника - ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" та взагалі є порушенням норм Закону № 2343-XII.

Посилання ж відповідача на обов*язковість застосування правого висновку викладеного у Постанові Верховного Суду України від 29.03.2005 р. у справі № 5/143б/53б щодо того, що Закон і ст. 6101 ЦК України не містить прямої заборони щодо можливості погашення вимог кредиторів шляхом проведення зарахування зустрічних вимог, не приймається судом та є хибним, оскільки цей правовий висновок здійснений ВСУ саме за результатами перегляду рішень винесених за результатами розгшяду справ про банкрутство і в межах банкрутної справи, а не в окремому позивному провадженні, як має місце у даному випадку.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем та встановлені судом не спростував, доказів належного та своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за договором № 62/НОМЕР_1 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 19.03.2014 р. в частині повної оплати вартості наданих послуг за квітень 2014 року суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 76771,40 грн. підлягають задоволенню.

За приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення, крім основного боргу, 3% річних за період прострочення з 26.05.2014 р. по 31.07.2016 р. у розмірі 5031,69 грн. та інфляційні втрати за період прострочення з червня 2014 р. по липень 2016 р. у розмірі 53626,23 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних на предмет відповідності вимогам договору, який регулює спірні правовідносини, та вимогам чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 612, 625 ЦК України, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за період прострочення з червня 2014 р. по липень 2016 р. в сумі 53626,23 грн. та 3% річних за період прострочення з 26.05.2014 р. по 31.07.2016 р. в сумі 5031,69 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі, що складаються з 2031,44 грн. судового збору, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 82, п. 3 ст. 83, ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ХАРКІВТРАНСГАЗ" (61001, м. Харків, Дзержинський район, вул. Культури, 20а; ідент. код 25698645) на користь державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк-3; ідент. код 00131050) за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 19.03.2014 № 62/НОМЕР_1 основний борг у розмірі 76771,40 гри., три проценти річних у розмірі 5031,69 грн., інфляційні втрати у розмірі 53626,23 грн. та 2 031,44 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 16.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_2