Справа № 372/3522/16-ц

2-274/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2017 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Зінченка О. М. ,

при секретарі судового засідання Абашідзе Т.П.,

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

В грудні 2016 року позивач звернувся з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення 18 сесії 5 скликання Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №30/17 від 09 липня 2008 року «Про надання дозволу на розробку проекту земельної ділянки наміченої для безоплатної передачі у власність ОСОБА_4, по АДРЕСА_1», визнати недійсним та скасувати рішення 23 сесії 5 скликання Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №26/64 від 30 березня 2009 року «Про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», обґрунтовуючи який вказав, що землі, передані Козинською селищною радою у приватну власність ОСОБА_4 відносились до земель водного фонду, знаходяться у прибережній захисній смузі та не могли передаватись у приватну власність.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити. Вказавши, що дані рішення порушують її права.

Представник Козинської селищної ради в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання, в якому зазначив, що оскаржувані рішення Козинської селищної ради №30/17 від 09.07.2008 року та №26/64 від 30.03.2009 року вичерпали свою дію шляхом виконання (в силу приписів рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 у справі №1-9/2009) та просив розглядати справу за відсутності представників Козинської селищної ради.

Представник третьої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти позову в повному обсязі подавши до суду свої письмові пояснення, в яких зазначили, що навколо штучної водойми по АДРЕСА_2 не відведено, не визначено та не погоджено в установленому порядку розміри чи межі водоохоронної зони, які б вимагали обов'язкового дотримання статусу земель цієї категорії, Козинською селищною радою рішення про віднесення земельних ділянок навколо штучної водойми до земель водного фонду не приймалось, необґрунтованими та некоректними є твердження позивача про те, що площа водойми становить понад 3 га, оскільки не зазначено де, ким, на підставі чого встановлено розмір водойми, до якої прилягають земельні ділянки, просили застосувати строки позовної давності.

Вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 лютого 2007 року ОСОБА_4 звернулась до Козинської селищної ради із заявою щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,0376 га, з метою безоплатної передачі у власність даної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться по АДРЕСА_1

09 липня 2008 року рішенням Козинської селищної ради №30/17 було надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0376 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з метою безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства; доручено землевпорядній організації розробити проект відведення земельної ділянки для її погодження та затвердження в установленому порядку, згідно діючого законодавства; доручено ОСОБА_4 подати проект відведення земельної ділянки на розгляд Козинській селищній раді для затвердження в установленому порядку.

30 березня 2009 року рішенням Козинської селищної ради №26/64 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 в межах Козинської селищної ради; передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0376 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 в межах Козинської селищної ради, не наданих у власність чи користування.

18 травня 2011 року ОСОБА_4 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, з якого вбачається, що ОСОБА_4 на підставі рішення Козинської селищної ради №26/64 від 30 березня 2009 року отримала у власність земельну ділянку площею 0,0376 га.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією, і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно з п.п. «а», «б» ч. 1 ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Пунктом 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст.4 Водного кодексу України в редакції на час ухвалення спірних рішень, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Згідно статті 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів;

ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Відповідно до ч.4 ст.83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів.

Як встановлено у ч.1 ст.88 ВК України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Ширина прибережних захисних смуг складає для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів (ч.2 ст.88 ВК України).

Як вбачається з наданого позивачем Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №А61/05 від 20 вересня 2011 року 20 вересня 2011 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель управління Держземінспекції Головного управління Держкомзему у Київській області Васюком А.М. за участю старшого прокурора відділу захисту інтересів громадян та держави в сфері земельних відносин прокуратури Київської області Дикого Ю.О., провідного інженера по водних ресурсах Обухівського МУВГ Загорулько В.М., старшого оперуповноваженого УДСБЕЗ ГУ МВС України у Київській області Курача А.М., головного спеціаліста відділу екологічного контролю за використанням та охороною земель, надр, біоресурсів та ПЗФ Державної екологічної інспекції Київської області Тищенка С.В., в.о. Козинського селищного голови Черванчук Т.Г., члена виконавчого комітету Козинської селищної ради Чимериса Т.П., члена земельної комісії Козинської селищної ради Колінченка В.П., інженера-геодезиста ОСОБА_14, ОСОБА_1, представника ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_15 у присутності ОСОБА_4 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні ОСОБА_4 земельних ділянок по АДРЕСА_2.

ОСОБА_16 встановлено встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в прибережній захисній смузі замкненого водного об'єкту - озера з площею понад 3 га та навіть накладається на водне дзеркало, у зв'язку з чим при відведені зазначених земельних ділянок порушено вимоги ст.60 ЗК України та ст.88 ВК України, згідно яких прибережні захисні смуги для водойм більше 3-х га встановлюються шириною 50 м.

Крім того, за положеннями частини четвертої статті 88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Водночас, за змістом п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року №434 у разі відсутності землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року №486 «Про затвердження порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Таким чином, землі зайняті поверхневими водами: природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами і іншими водними об'єктами та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується окремий порядок надання та використання.

Судом встановлено, що 09 липня 2008 року рішенням Козинської селищної ради №30/17 було надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0376 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з метою безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства; доручено землевпорядній організації розробити проект відведення земельної ділянки для її погодження та затвердження в установленому порядку, згідно діючого законодавства; доручено ОСОБА_4 подати проект відведення земельної ділянки на розгляд Козинській селищній раді для затвердження в установленому порядку.

30 березня 2009 року рішенням Козинської селищної ради №26/64 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 в межах Козинської селищної ради; передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0376 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 в межах Козинської селищної ради, не наданих у власність чи користування.

Таким чином, оскільки Козинською селищною радою не встановлювались спеціальні межі водоохоронної та прибережної захисної смуг при передачі у власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки, тому виділення спірної земельної ділянки відбулось за рахунок земель водного фонду.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення Козинської селищної ради №30/17 від 09 липня 2008 року та №26/64 від 30 березня 2009 року суперечать вимогам ст.ст. 58, 60, 61 ЗК України, ст.ст. 87-89 ВК України у редакціях, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин та вимогам чинного земельного та водного законодавства України.

Представником третьої особи подані до суду письмові пояснення, в яких представник просить суд застосувати позовну давність.

Суд не вбачає підстав для застосування наслідків пропущення строків позовної давності з огляду на наступне.

Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, судом встановлено та підтверджено доказами у справі, що в березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Обухівського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Обухівського районного суду Київської області у справі №372/1348/14-а від 22.05.2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №372/1348/14-а від 16.12.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, постанову Обухівського районного суду Київської області у справі №372/1348/14-а від 22.05.2014 року - скасовано, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення 18 сесії 5 скликання Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №30/17 від 09.07.2008 року «Про надання дозволу на розробку проекту земельної ділянки, наміченої для безоплатної передачі у власність громадянці ОСОБА_4 по АДРЕСА_1», визнано протиправним та скасовано рішення 23 сесії 5 скликання Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №26/64 від 30.03.2009 року «Про передачу громадянці ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/647/15 від 21.10.2015 року постанову Обухівського районного суду Київської області у справі №372/1348/14-а від 22.05.2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі №372/1348/14-а від 16.12.2014 року - скасовано, а провадження у справі закрито. При цьому, Вищий адміністративний суд України зазначив, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановою Верховного Суду України у справі №21-281а16 від 30.03.2016 року ухвалу Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/647/15 від 21.10.2015 року залишено без змін.

В подальшому у зв'язку з погіршенням стану здоров'я позивач не мав змоги звернутися до суду та звернувся за захистом своїх прав лише в грудні 2016 року.

Вказане вище свідчить, що позивач в межах встановленого законодавством строку позовної давності звернувся до суду за захистом своїх прав в порядку адміністративного судочинства. Суди першої та апеляційної інстанції прийняли до розгляду позовні вимоги позивача, суд апеляційної інстанції визнав порушення його прав та ухвалив рішення на користь позивача, яке вступило в силу та було чинним до прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали у справі №К/800/647/15 від 21.10.2015 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності з поважних причин, в тому числі, оскільки позивач вважав, що його порушене право було відновлено судом в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, суд, зважаючи на те, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в межах строку позовної давності, який суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили, з огляду на хворобу позивача вважає, що причини пропущення позовної давності є поважними, а порушене право підлягає захисту.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з вимогами статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов'язку від інших осіб.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Особливу увагу суд звертає на той факт, що ухвалою Верховного Суду України від 25.04.2007 року залишено без змін рішення Обухівського районного суду Київської області від 21.03.2006 року, яким зобов'язано ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки Козинської селищної ради та ОСОБА_17 (на той час власниці належної позивачу ділянки) шляхом знесення належних їй споруд і повернути у придатний для використання стан.

Зокрема, Верховним Судом України встановлено доведеність факту інтересів територіальної громади та особисто ОСОБА_17, оскільки в результаті зазначених дій ОСОБА_4 члени територіальної громади позбавлені доступу в зону відпочинку, відсутній доступ для обслуговування водойми і прибережної захисної смуги, створено перешкоди ОСОБА_17 для користування належною земельною ділянкою.

Згідно ч.1. ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1.ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які не беруть участь у справі.

Згідно ч.1. ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що заявлений позов ґрунтується на належних та допустимих доказах, доводи позивача є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, в той час як в діях Козинської селищної ради вбачаються порушення законодавства, судом встановлено порушення права та охоронюваного законом інтересу позивача, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 15, 57, 59, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 87,88 ВК України, ст. ст. 58,83,198 ЗК України, суд, -

В И Р И Ш І В:

Позов ОСОБА_3 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення 18 сесії п'ятого скликання Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №30/17 від 09 липня 2008 року «Про надання дозволу на розробку проекту земельної ділянки наміченої для безоплатної передачі у власність ОСОБА_4, по АДРЕСА_1

Визнати незаконним та скасувати рішення 23 сесії п'ятого скликання Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №26/64 від 30 березня 2009 року «Про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства».

Стягнути з Козинської селищної ради Обухівського району Київської області 1102 грн. 40 коп. на користь ОСОБА_3 сплачений позивачем судовий збір.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення, особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя

О. М.