КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 691/537/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Савенко О.М. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області про відмову у перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії, включивши до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, доплату за роботу в зоні ЧАЕС з 04.07.2014р. і стягнути недоплачені кошти.

Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу в органах МВС України та був звільнений на пенсію з посади начальника відділу зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області у званні полковник міліції, виключений із списків особового складу і всіх видів забезпечення з 04 липня 2014 року. З 30 серпня 2011 року по 04 червня 2014 року працював у відділі зони Чорнобильської АЕС ГУМВС України в Київській області та на підставі постанови КМУ №831 від 10 вересня 2008 року отримував щомісячну доплату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З 04 липня 2014 року перебуває на обліку в ГУПФУ в Черкаській області, пенсію призначено за нормами ст. 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

26 січня 2016 року він звернувся до ГУПФУ в Черкаській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок призначеної пенсії, включивши до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, доплату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС.

Листом ГУПФУ в Черкаській області від 12 лютого 2016 року №49/М-10 йому відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з тих підстав, що додатками №25-28 до постанови КМУ від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» не передбачена доплата особам, які працюють у зоні відчуження.

Відмова ПФУ є предметом даного позову.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача у перерахунку пенсії є неправомірною.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначеної пенсії військовослужбовця у зв'язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є в пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до статей 39-40 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення та оплату праці військовослужбовців, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення.

Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не виключав з обчислення пенсії доплату, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вищий адміністративний суд України при розгляді аналогічних спорів зазначає, що до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Тобто, в розрізі зазначення в грошовому атестаті позивача належних на його думку бажаних доплат, слід визначити їх постійний характер (проведення виплат щомісяця) (ухвала від 27.10.2015 року справа №К/9991/41805/12).

Враховуючи викладене, доплата за виконання службових обов'язків у зоні відчуження є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, яку позивач отримував під час проходження служби, та на який, при цьому, нараховувався єдиний внесок.

Верховний Суд України у постанові від 30.09.2014 року (справа №21-306а14) висловив правову позицію, що невключення до грошового атестату та неврахування відповідачами зазначеної доплати при призначенні пенсії позивачу є неправомірними, оскільки позивач отримував щомісячну доплату, а отже така доплата мала постійний характер та підлягала врахуванню при призначені пенсії за вислугу років.

Як вбачається з довідки від 28 січня 2016 року № 20, виданої відділом зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України у Київській області, протягом з 01 липня 2012 по 24 червня 2014 років ОСОБА_3 щомісячно отримував доплату за несення служби в зоні Чорнобильської АЕС. Отже, ця доплата мала постійний (систематичний) характер, а тому підлягає врахуванню при призначенні пенсії за вислугу років. Крім того, відповідно до примітки вказаної довідки: на всі виплати включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХII (далі - Закон № 2262-ХII) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, щомісячна доплата за роботу в зоні відчуження ЧАЕС, яку позивач отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.10.2015 справа №559/3342/14-а.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 10 лютого 2017 року.

Головуючий -суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.