АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №753/12701/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Ратнікової В.М.

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Рибака Євгена Володимировича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/2126/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Даниленко В.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року задоволено позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» (далі по тексту - ТОВ «ЛК «Ваш Авто») про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів.

Визнано недійсним договір фінансового лізингу №005145 від 30 листопада 2016 року, укладений між ТОВ «ЛК «Ваш Авто» та ОСОБА_2

Стягнуто з ТОВ «ЛК «Ваш Авто» на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 93 930,00 грн.

Стягнуто з ТОВ «ЛК «Ваш Авто» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 939,30 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду Рибак Є.В. в інтересах ТОВ «ЛК «Ваш Авто» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Зазначає, що ТОВ «ЛК «Ваш Авто», що здійснює індивідуальний лізинг, має право це здійснювати без відповідної ліцензії до моменту затвердження ліцензійних умов Кабінетом Міністрів України. Звертає увагу на те, що чинним законодавством не передбачено вимог щодо нотаріального посвідчення договору лізингу, спеціальним законом, яким є Закон України «Про фінансовий лізинг», визначено, що договір укладається в письмовій формі. Також вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на правові висновки Верховного Суду України у справах № 6-3020цс15, №6-65цс16, №6-330цс16.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення, просили слухати справу у їх відсутність, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30 червня 2016 року між ТОВ «ЛК «Ваш Авто» та ОСОБА_2 було укладено договір фінансового лізингу №005145, за умовами якого лізингодавець взяв на себе зобов'язання придбати у власність та передати у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим договором предмет лізингу, яким є автомобіль «Ford Kuga», комплектація Titanium, об'єм двигуна 2.0, тип КПП AT, привід 4wd. ОСОБА_2, в свою чергу, як лізингоодержувач, зобов'язався прийняти предмет лізингу, на умовах та впорядку, передбаченому договором, платити передбачені даним договором платежі, належним чином використовувати предмет лізингу за його призначенням (а.с.14-21).

Відповідно п.8.2 укладеного між сторонами договору сторони погоджуються, що вартість предмета лізингу на момент укладення договору становить 37 200,00 доларів США з урахуванням ПДВ згідно обмінного курсу долара США до української гривні, що в гривневому еквіваленті на дату укладення договору становить 930 000,00 грн.

Згідно з додатком № 1 до вказаного договору авансовий платіж становить 50% вартості предмета лізингу, сума виплат авансового платежу - 18 600,00 доларів США, адміністративний платіж (10% вартості предмета лізингу) - 3 720,00 доларів США, комісія за передачу (3% вартості предмета лізингу) - 1 116,00 доларів США (а.с.22).

На виконання умов вказаного договору ОСОБА_2 30 червня 2016 року на рахунок ТОВ «ЛК «Ваш Авто» сплатив адміністративний платіж у розмірі 93 000,00 грн. та суму банківської комісії у розмірі 930,00 грн. (а.с.25, 26).

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ЛК «Ваш Авто» про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів, в якому просив визнати недійсним договір фінансового лізингу №005145 від 30 червня 2016 року та стягнути з ТОВ «ЛК «Ваш Авто» на його користь сплачені на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 93 000,00 грн. та суму банківської комісії у розмірі 930,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову, посилався на те, що умови договору фінансового лізингу №005145 від 30 червня 2016 року, укладеного між сторонами, не відповідають чинному законодавству, є несправедливими та порушують його права як споживача.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 1 ст. 807 ЦК України визначено, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними(ст. 184 ЦК України).

Відповідно до договору №005145 фінансового лізингу, предметом лізингу визначено автомобіль «Ford Kuga», комплектація Titanium, об'єм двигуна 2.0, тип КПП AT, привід 4wd.

Разом з тим, вказані ознаки не є достатніми для ідентифікації транспортного засобу як індивідуально визначеної речі.

В договорі не було визначено, зокрема, року випуску, кольору, реєстраційного номеру, номеру кузова, шасі та інших ознак, необхідних для визначення автомобіля як предмета лізингу.

Вказані обставини свідчать про порушення при укладенні договору положень ст. 807 ЦК України. Недотримання вимог закону при укладенні договору є підставою для визнання такого договору недійсним (ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України).

Також, за умовами договору фінансового лізингу №005145 від 30 червня 2016 року адміністративний платіж - це першочерговий одноразовий платіж, який має бути сплачений лізингоодержувачем на користь лізингодавця за організацію та ведення договору протягом терміну його дії; даний платіж включає в себе організаційні послуги лізингодавця, будь-які витрати, понесені ним, що пов'язані з укладенням та обслуговуванням договору.

Комісія за передачу предмета лізингу - одноразовий платіж, розмір якого становить 3 % від вартості транспортного засобу, вказаного у договорі, що має бути сплачений лізингоодержувачем на користь лізингодавця за здійснення необхідних дій, які пов'язані з передачею предмета лізингу лізингуодержувачу.

Пунктом 10.1 вказаного договору визначено, що лізинговий періодичний платіж - це платіж, що сплачується кожного місяця лізингоодержувачем на користь лізингодавця відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Додаток № 3 до договору). Кожен лізинговий періодичний платіж включає - відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування у розмірі 21 % річних на залишок частини від обсягу фінансування (винагорода лізингодавця за отримане у лізинг майно); - частина від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу); - комісія за супроводження договору в розмірі 7 %.

Гривневий еквівалент вартості предмета лізингу, визначений на дату укладення договору, може змінюватися у випадку зміни обмінного курсу долара США до української гривні або в разі зміни відпускної ціни транспортного засобу у продавця (пункт 8.3 договору).

Відповідно п. 8.5 договору, всі планові платежі, які визначаються у додатку № 1 та додатку № 3 до даного договору сплачуються лізингоодержувачем на умовах, передбачених договором. Планові платежі зараховуються лізингодавцем згідно з обмінним курсом долара США до української гривні на фактичну дату зарахування платежу на рахунок лізингодавця.

У пунктах 10.5, 10.6 договору фінансового лізингу зазначено, що у випадку виникнення податкових та прирівняних до них платежів лізингодавець має право вимагати зміни розміру лізингових платежів, а лізингоодержувач зобов'язаний прийняти такі зміни. Лізингодавець може письмово повідомити лізингоодержувача про суму лізингового платежу.

Умовами не передбачено відповідальності відповідача на невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором.

Положеннями договору, а саме пунктами 12.5, 12.6, 12.7, 12.8, 12.11, 12.12, 12.13, 12.14 встановлено, що за порушення умов договору на позивача покладено обов'язок щодо сплати пені, процентів, штрафів, компенсації витрат, відшкодування збитків та відповідні майнові зобов'язання.

Пунктами 3.2.6, 12.2 договору передбачена можливість одностороннього розірвання договору відповідачем, при цьому позивачу повертається сплачений ним авансовий платіж з відрахуванням на користь відповідача 20 % суми вказаного платежу, адміністративний платіж при цьому не повертається.

У випадку розірвання договору з ініціативи позивача повертається останньому 60 % від розміру сплаченого авансового платежу, при цьому відповідач 40 % коштів отримує у якості штрафу за дострокове розірвання договору та всю суму сплаченого позивачем адміністративного платежу (п.12.1 договору). Отже, за невиконання своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу відповідач відповідальності не несе, а навпаки, отримує вигоду.

Відповідно до пункту 10.4 договору незалежно від зміни вартості предмета лізингу з моменту укладення договору сторони домовились та беруть на себе зобов'язання підписати додаток 3 до договору із визначенням лізингових періодичних платежів, які розраховуються із ціни транспортного засобу на момент купівлі та передачі транспортного засобу.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи цю норму, можна зробити висновок, що умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 Закону № 1023-XII є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2-4) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).

Зі змісту оспорюваного позивачем договору убачається, що сторони не погодили постачальника (продавця) автомобіля, остаточно не визначили вартості предмета лізингу, не погодили графіку сплати лізингових платежів згідно з додатком 3 до договору, на який робиться посилання у змісті договору фінансового лізингу, та такий додаток до договору позивачем та відповідачем не підписувався і не складався.

За умовами договору достроково погасити лізингові платежі можна не раніше ніж через 12 (дванадцять) календарних місяців після підписання акта приймання-передачі предмета лізингу між лізингодавцем та лізингоодержувачем. За дострокову сплату лізингових платежів у термін до 12 (дванадцяти) календарних місяців з моменту підписання акта приймання-передачі предмета лізингу позивач має сплатити штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від суми дострокового погашення (пункт 10.14 договору).

За встановлених обставин, виходячи з того, що укладений між сторонами 30 червня 2016 року договір фінансового лізингу №005145 містить несправедливі умови, визначені ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 та визнав оспорюваний позивачем договір фінансового лізингу недійсним.

Також, відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 16 грудня 2015 року у справі №6-2766цс15, від 19 жовтня 2016 року у справі № 161/6341/15-ц, від 18 січня 2017 року у справі № 363/3673/14-ц, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Також, згідно пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що станом на 27 листопада 2015 року ТОВ «ЛК «Ваш Авто» статусу фінансової установи не набувало.

Договір фінансового лізингу №005145 від 30 червня 2016 року, укладений між ТОВ «ЛК «Ваш Авто» та ОСОБА_2 нотаріально посвідчено не було.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Такі висновки суду узгоджуються з правовим позиціями Верховного Суду України.

Посилання апелянта на те, що судом неправильно застосовано висновки Верховного Суду України, викладені у справах № 6-3020цс15, №6-65цс16, №6-330цс16 є безпідставними та відхиляються колегією суддів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Рибака Євгена Володимировича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

В.М. Ратнікова