open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 200/1086/17
Моніторити
Вирок /01.12.2017/ Бабушкінський районний суд м.ДніпропетровськаБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /26.06.2017/ Бабушкінський районний суд м.ДніпропетровськаБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /22.06.2017/ Бабушкінський районний суд м.ДніпропетровськаБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /25.04.2017/ Бабушкінський районний суд м.ДніпропетровськаБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /29.03.2017/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /03.03.2017/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /23.02.2017/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /10.02.2017/ Бабушкінський районний суд м.ДніпропетровськаБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /10.02.2017/ Бабушкінський районний суд м.ДніпропетровськаБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /27.01.2017/ Бабушкінський районний суд м.ДніпропетровськаБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
emblem
Справа № 200/1086/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Вирок /01.12.2017/ Бабушкінський районний суд м.ДніпропетровськаБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /26.06.2017/ Бабушкінський районний суд м.ДніпропетровськаБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /22.06.2017/ Бабушкінський районний суд м.ДніпропетровськаБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /25.04.2017/ Бабушкінський районний суд м.ДніпропетровськаБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /29.03.2017/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /03.03.2017/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /23.02.2017/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /10.02.2017/ Бабушкінський районний суд м.ДніпропетровськаБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /10.02.2017/ Бабушкінський районний суд м.ДніпропетровськаБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /27.01.2017/ Бабушкінський районний суд м.ДніпропетровськаБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

10.02.17

Провадження № 1-кп/200/225/17

Справа № 200/1086/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12016040000000116 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженки м. Верховцеве Дніпропетровської області,

громадянки України, що мешкає в

АДРЕСА_1 ,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 320, ч.2 ст.321 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 24 січня 2017 року надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.320, ч.2 ст.321 КК України.

25 січня 2017 року винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкрите судове засідання суддею одноособово. Заперечував проти повернення обвинувального акту прокурору, оскільки аргументи висунуті захисником ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 вважав безпідставними.

Стосовно повернення ЦСАГ ОКП «Фармація» речових доказів медичних препаратів «Циклодол» та «Клофелін» не заперечував, але при умові виконання положень ст.100 КПК України щодо їх фіксування за допомогою фотографування або відеозапису та докладного опису медичних препаратів, з необхідністю збереження зразків речового доказу, не менш трьох кожного виду медпрепарату.

Захисник адвокат ОСОБА_5 вказав, що даний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, оскільки не відповідає вимогам статті 291 КПК України.

При цьому захисник вказав, що прокурором не виконані вказівки й не усунуті недоліки зазначені в попередній ухвалі Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року про повернення обвинувального акту.

Крім того, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , затверджений прокурором 23 січня 2017 року, також не містить обставин вчинення саме нею інкримінованих правопорушень, зокрема, не зазначено, які визначені законодавством правила ( їх пункти) обліку отруйних та сильнодіючих лікарських засобів порушила ОСОБА_4 .

Також, в обвинувальному акті, як зазначив захисник ОСОБА_5 , по епізоду порушення встановлених правил обліку наркотичних засобів, психотропних речовин ( ч.1 ст.320 КК України) зазначений час вчинення злочину у період з 11 січня 2016 року до 08 лютого 2016 року, в той же час дати видаткових накладних на придбання наркотичних засобів та психотропних речовин від 12 січня 2016 року та від 25 січня 2016 року.

В обвинувальному акті по епізоду за ч.2 ст. 321 КК України не зазначено, які саме правила ( їх пункти) порушила ОСОБА_4 , а наведено лише посилання на законодавчий акт в цілому.

При цьому, по даному епізоду в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_4 не облікувала у журналі залишок на перше число, втім час вчинення кримінального правопорушення вказаний : у період з 25 грудня 2015 року до 22 березня 2016 року.

Крім того, захисник ОСОБА_5 вказав, що відповідальність за злочини, передбачені ч.1 ст.320, ч.2 ст.321 КК України настає лише у разі, коли порушення правил обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, отруйних та сильнодіючих лікарських засобів було істотним, тобто створювало реальну небезпеку для здоров`я людей та виходу наркотичних засобів, психотропних речовин, отруйних та сильнодіючих лікарських засобів з під контролю осіб, відповідальних за їх обіг у ЦСАГ ОКП «Фармація», й саме така правова позиція висловлена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 10 квітня 2014 року.

Також, у порушення статті 109 КПК України, долучений до обвинувального акту реєстр матеріалів не містить даних про відкриття матеріалів досудового розслідування захиснику ОСОБА_5 , номери процесуальних дій зазначені в хаотичному порядку, відсутня хронологія процесуальних дій.

Крім того, захисник адвокат ОСОБА_5 просив суд повернути власнику ЦСАГ ОКП «Фармація» речові докази - медичні препарати, що знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 : таблеток «Цикладолу» по 2 мг №40 у кількості 1593 упаковки, сертифікат якості від 06.08.2015 року, таблеток « Клофеліну - ЗН», розчин для ін`єкцій у кількості 380 ампул, сертифікати якості №268 від 17.03.2015 року та №1659 від 03.12.2015 року.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала доводи свого захисника адвоката ОСОБА_5 й також вважала за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору. Додала, що підставами повернення даного обвинувального акту є те, що не вказана дата його складання, вона зазначена як підозрювана, хоча на стадії вручення обвинувального акту вже є обвинуваченою, також не вказана точна кількість аркушів реєстру, в той же час зазначені дані захисника, що є недоречним, т.я не передбачено ч.2 ст.291 КПК України.

Обвинувачена також зазначила, що в обвинувальному акті прокурор не вказав, які саме суспільно- небезпечні наслідки могли наступити від її дій і як вона повинна була їх передбачити, а відсутність цих посилань в обвинувальному акті виключає кримінальну відповідальність.

Також прокурором не зазначено, в яких саме журналах обліку вона повинна була обліковувати наркотичні, психотропні лікарські засоби в період часу з 11.01.2016 року до 08.02.2016 року, хоча діючим законодавством передбачено вести чотири журнали.

При цьому, посилання прокурора в обвинувальному акті на порушення нею пунктів 1.1, 2.1, 3.7 Посадової інструкції завідуючого відділу отруйних, наркотичних засобів та спирту ЦСАГ, за своїм змістом не зобов`язують саме її вести облік в цих Журналах або в будь яких інших паперових носіях.

Крім того, згідно Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року, відповідно до листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2011 року, із затверджених списків виключено позиції «Омнопом суміш опію» та «промедол», також таблиці 1 та 2 вищезазначених Списків не містять назви, які застосовані в обвинувальному акті : «Промедол ЗН», «Морфін Г/Х», «Сибазон», «Фенобарбітал ІС», «Омнопон ЗН», «Бупренорфіна гідрохлорід, «Морфін ЗН», «Натрія оксибутират».

Виключення зі Списку зазначених препаратів, вказує, на думку обвинуваченої, на необхідність уточнення формулювання обвинувачення, оскільки зазначені препарати, на відміну їх складових ( діючих) речовин, не є предметом злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Також, обвинувачена ОСОБА_4 вказала, що посилання прокурора в обвинувальному акті на статтю 34 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», пункт 16 Постанови Кабінету Міністрів України №589 « Про затвердження Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за їх обігом» від 03.06.2009 року, пункт 7, 13 Постанови Кабінету Міністрів №333 від 13.05.2013 року « Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров`я», наказ МОЗ № 494 від 07.08.2015 року, є не доречним, оскільки дані норми не містять ні правил, ні порядку обліку наркотичних засобів та не конкретизують, до якого саме журналу обліку препаратів застосовуються відповідні вимоги, що тим самим виключає її відповідальність щодо інкримінованих їй правопорушень.

Також, ОСОБА_4 зазначала, що в обвинувальному акті для доведення її вини за ч.2 ст.321 КК України, прокурор послався на пункт 1.4 наказу МОЗ №360 «Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків» від 19.07.2005 року, та п.4 наказу МОЗ №490 «Про затвердження переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів» від 17.08.2007 року.

Однак, дані норми не визначають ні правил обліку отруйних та сильнодіючих лікарських засобів, ані інструкції або порядку заповнення журналу. Ці накази також містять лише привила виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення. Крім того, прокурором не зазначено, згідно з якими правилами та саме в яких документах ( журналах), необхідно вести цей облік.

Також обвинувачена вважає, що було порушено строк досудового розслідування, який скінчився ще 17 серпня 2016 року й після повернення обвинувального акту прокурору за попередньою ухвалою суду від 24.11.2016 року не був продовжений, що є не припустимим й, на думку обвинуваченої, також є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

З`ясувавши думку учасників процесу, суд доходить висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, на підставі чого він підлягає поверненню, з наступних підстав.

Так, згідно ч.4ст.110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим устатті 291 цього Кодексу.

Пунктом 5 ч.2ст.291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Зазначена норма зобов`язує прокурора вказати формулювання обвинувачення з зазначенням статті ( частини статті) КК України, яке має містити точний опис обставин кримінального правопорушення із зазначенням об`єктивної сторони складу злочину та його кваліфікуючих ознак.

При цьому, при формулювання обвинувачення прокурор зобов`язаний керуватись і Загальною частиною КК України, відповідно до якої кожна стаття особливої частини КК України містить у собі чотири складові злочину і які повинні бути викладені при формулюванні обвинувачення.

Однак, як вбачається з обвинувального акту, фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_4 чітко не сформульовані, а відтак є не конкретними.

Як вбачається з наданих до суду матеріалів, ухвалою Бабушкінськго районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 320, ч.2 ст.321 КК України вже було повернуто прокурору.

Однак, направляючи на адресу суду обвинувальний акт слідчий, який його склав та прокурор, який його затвердив 23 січня 2017 року, не виконали вказані вимоги суду зазначені в попередній ухвалі від 24.11.2016 року, недоліки не усунули, й повторно направили обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 .

Так, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді завідувача відділу отруйних, наркотичних засобів та спирту ОКП «Фармація», діючи з необережності, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, ставлячись неналежним чином до своїх обов`язів передбачених посадовою Інстуркцією у період часу з 11 січня 2016 року до 08 лютого 2016 року не облікувала відповідно до встановленого законодавства порядку обліку наркотичних та психотропних засобів в журналах обліку наркотичні засоби.

А також, діючи з необережності, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, ставлячись неналежним чином до своїх обов`язів передбачених посадовою Інструкцією, ОСОБА_4 в період часу з 12 січня 2016 року до 22 березня 2016 року, та з 25 грудня 2015 року до 22 березня 2015 року, не облікувала в журналі, яким передбачено внесення до журналу відомостей про залишок на перше число, кількість надходження, надходження та залишок разом на місяць сильнодіючих та отруйних лікарських засобів.

Згідно п. «а», ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право : бути негайно і детально проінформованим зрозумілою йому мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Втім, при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення за ч.1 ст.320, ч.2 ст.321 КК України стосовно ОСОБА_4 , прокурором в обвинувальному акті не викладені обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , які прокурор вважає встановленими, і на підставі яких сформовано обвинувачення та визначена правова кваліфікація злочинів.

Так, диспозиції ч.1 ст. 320 та ч.2 ст. 321 КК України, є бланкетними, тобто мають відсильний характер на правила обліку наркотичних засобів та психотропних речовин, правилу обліку отруйних та сильнодіючих лікарських засобів.

В той же час, обвинувальний акт не містить обставин вчинення саме ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, зокрема, не зазначено, які визначені законодавством правила ( їх пункти) обліку наркотичних, психотропних, отруйних та сильнодіючих лікарських препаратів порушила ОСОБА_4 .

При цьому, вказані в обвинувальному акті пункти посадової Інструкції ОСОБА_4 , передбачають лише її посадові обов`язки як службової особи щодо організації роботи як завідувача відділу отруйних, наркотичних засобів, спирту, а не особи, яка у з`язку з виконанням своїх службових або професійних обов`язків повинна додержувати зазначених правил.

Також, згідно діючого законодавства кваліфікація правопорушень за ч.1 ст. 320, ч.2 ст.321 КК України, настає лише у разі, коли порушення зазначених правил було істотним, створювало суспільну небезпечність, тобто створювало реальну небезпеку для здоров`я людей або виходу наркотичних, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів з- під контролю.

Однак, обвинувальний акт не містить посилань, в чому саме полягала ця істотна шкода від дій ОСОБА_4 , їх суспільну небезпечність, що є не припустимим, оскільки не розкриває об`єктивну сторону злочинів за ч.1 ст.320, ч.2 ст.321 КК України інкримінованих ОСОБА_4 .

Крім того, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини справи щодо скоєних ОСОБА_4 злочинів за ч.1 ст.320, ч.2 ст.321 КК України містять суттєві суперечності щодо часу та періоду їх скоєння. Так, по епізоду за ч.1 ст.320 КК України, зазначений період з 11 січня 2016 року до 08 лютого 2016 року, в той же час дати видаткових накладних на придбання наркотичних засобів та психотропних речовин, зазначених в акті, від 12 січня 2016 року та від 25 січня 2016 року.

По епізоду злочину за ч.2 ст.321 КК України зазначено, що ОСОБА_4 не облікувала у журналі залишок на перше число, втім час вчинення кримінального правопорушення в обвинувальному акті вказаний : у період з 25 грудня 2015 року до 22 березня 2016 року.

Також, з наданого до суду обвинувального акту та реєстру вбачається, що під час досудового розслідування, захист інтересів ОСОБА_4 здійснювався адвокатом ОСОБА_7 ( а.с.11), потім під час підготовчого засідання 24.11.2016 року в суді адвокатами ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . Після повернення обвинувального акту, й складання обвинувального акту, затвердженого 23 січня 2017 року, обвинувальний акт вручений лише захиснику адвокату ОСОБА_5 , стосовно інших захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , їх участі, наявності розписок про отримання цього обвинувального акту, інформація відсутня.

В той же час відповідно до вимог ст. 54 КПК України, відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.

Не дотримання даних вимог закону є порушенням ст.291 КПК України й свідчить про необхідність повернення обвинувального акту прокурору, оскільки відповідно до ст. 293 КПК України, прокурор зобов`язаний надати захиснику копію обвинувального акту та реєстру .

У відповідності до кримінально- процесуального законодавства України судовий розгляд справи проводиться у межах висунутого обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті і законом передбачена можливість прокурора змінити обвинувачення в суді під час судового розгляду справи по суті тільки у разі встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення.

В той же час, вказані недоліки обвинувального акту щодо ОСОБА_4 , його не конкретність, суперечність порушують право обвинуваченої, передбачене ст.42 КПК України, знати у вчинені якого кримінального правопорушення вона обвинувачується, що тим самим унеможливлює якісно і в повні мірі здійснити захист, чим істотно порушується право обвинуваченої ОСОБА_4 на захист.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що таке обвинувачення є незрозумілим та таким, що не відповідає вимогам пункту 5 ч.2 ст. 291 КПК України, у зв`язку з чим обвинувальний акт з додатками підлягає поверненню.

Доводи захисту та обвинуваченої про неправильне оформлення обвинувального акту: дати його складання слідчим, зазначення її як підозрюваної, а не обвинуваченої, відсутності даних щодо точної кількості аркушів, зазначення даних захисника як підстава повернення обвинувального акту, судом не приймається, оскільке це не може свідчити про суттєве порушення Кримінального процесуального законодавства в розумінні ст. 291 КПК України та свідчити про порушення права обвинуваченої ОСОБА_4 на захист.

Розглядаючи клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 , в порядку ст.100 КПК України, щодо повернення речових доказіввласнику ЦСАГ ОКП «Фармація» - таблеток «Цикладолу» у кількості 1593 упаковок та « Клофеліну - ЗН», розчин для ін`єкцій у кількості 380 ампул, суд вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки враховуючи стадію судового провадження, коли докази сторонами кримінального провадження суду не надані та не досліджувались, а судом в порядку ст. 314 КПК України вирішувалось питання щодо можливості призначення судового розгляду, підстав для повернення речових доказів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 100, 291, 314-316, 376, 395 КПК України,-

УХВАЛИВ :

Повернути прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12016040000000116 відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 320, ч.2 ст.321 КК України, в зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 щодо повернення ЦСАГ ОКП «Фармація» речових доказів лікарських засобів «Циклодол» та «Клофелін».

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська протягом семи діб з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Джерело: ЄДРСР 64646115
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку