ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2017 рокусправа № 335/10564/16-а(2-а/335/375/2016) Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2016 року за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції, інспектора патрульної поліції роти №1 батальону №2 УПП у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції сержанта Лоцкіна Олега Юрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції, інспектора патрульної поліції роти №1 батальону №2 УПП у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції сержанта Лоцкіна Олега Юрійовича, в якому просив:

- визнати незаконними дії Відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності;

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №049601 від 21.09.2016 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2016 року адміністративний позов було задоволено частково. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення від 21 вересня 2016 року серії АР № 049601, прийняту інспектором патрульної поліції роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Лоцкіним Олегом Юрійовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 255.00 грн.

Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до ст.. 195 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Оскільки позивачем не оскаржується постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в частині задоволених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.09.2016 року інспектором патрульної поліції роти №1 батальону №2 УПП у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції сержантом Лоцкіним Олегом Юрійовичем була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255.00 грн.

Відповідно до вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення, 21.09.2016 року о 08:35, ОСОБА_1 по вул. Перемоги, 119, у м. Запоріжжі, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н. НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, створивши їм перешкоду у русі, чим порушив п.18.1 ПДР України.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаної постанови, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не надав достатніх доказів, які б обґрунтовували факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Приписами ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

В свою чергу, згідно п.18.1 Правил Дорожнього руху України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що Національна поліція України уповноважена через своїх робітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху зокрема за ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для притягнення Позивача до відповідальності було виявлення працівниками Національної поліції України факту наближення Позивача до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшивши швидкість та не зупинившись, щоб дати дорогу пішоходам.

Тобто, в даному випадку Відповідачем було виявлено факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ознаки якого підпадають під дію ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та за скоєння якої встановлюється адміністративна відповідальність.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, відповідно до ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка визначає зміст постанови про адміністративне правопорушення визначено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

В даному випадку, Відповідачем не було надано до суду жодних доказів (аудіо- чи відео фіксації), які підтверджували б факт здійснення Позивачем адміністративного правопорушення.

Також, як вбачається з пояснень Позивача, які Відповідачем належним чином не спростовуються, потреби в зупинці на пішохідному переході в нього не було, оскільки пішохід знаходився на острівці безпеки та не рухався.

Отже, виходячи з зазначених обставин справи, в даному випадку відсутня належна доказова база, яка б підтверджувала факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення та як наслідок обґрунтовувала правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи та приписів чинного законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості часткового задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була прийнята уповноваженою особою без з`ясування всіх обставин справи, визначених ст.280 КУпАП.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2016 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:Ю.М. Дадим

Суддя:І.Ю. Богданенко

Суддя:С.А. Уханенко