ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 р.

Справа № 804/5904/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ляшка О.Б. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, третя особа - публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління держпраці у Дніпропетровській області щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 31 травня 2016 року на акт по формі Н-5, складений 11 квітня 2016 року комісією ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та не прийняття по скарзі рішення згідно з Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ №1232 від 30.11.11р.;

- зобов'язати Головне управління держпраці у Дніпропетровській області розглянути відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ №1232 від 30.11.11р. скаргу ОСОБА_1 на акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 31 січня 2015року, по формі Н-5, складений 11 квітня 2016 року комісією ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 11 квітня 2016 року комісією з розслідування нещасного випадку ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», складено акт по формі Н-5, згідно якого комісія вважає, що даний нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом. У зв'язку з незгодою із складеним ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» актом від 11.04.16р. позивач звернулась до Головного управління держпраці у Дніпропетровській області із скаргою 31.05.16р. в свою чергу, 11 липня 2016р. ОСОБА_1 отримала відповідь від 22.06.16р. з ГУ держпраці у Дніпропетровській області, в якій було зазначено, що підстави для призначення повторного розслідування відсутні. Позивач, з такою відповіддю не згоден, вважає, що листом-відповіддю №М-412-11/04 від 22.06.16р. відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для проведення повторного розслідування, але скаргу від 31.05.16р. відповідно до Порядку №1232 не розглянув та рішення по ній не прийняв, в зв'язку з чим, позивач звернулась до суду про визнання дій Головного управління держпраці у Дніпропетровській області щодо не розгляду скарги протиправними та про зобов'язання відповідача прийняти рішення по скарзі від 31.05.16р.

Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились подали до суду заперечення в яких просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись на те, що розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 на ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальник комбінат», а саме: «Ушиб пояснично-крестцового отдела позвоночника», здійснювалося чотири рази. Всі акти розслідування були перевірені Криворізьким гірничопромисловим територіальним управлінням Держгірпромнагляду та Головним управлінням держпраці у Дніпропетровській області на відповідність вимогам Порядку №1232. Звертали увагу суду на те, що контроль територіальних органів Держпраці за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків полягає у праві вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акту за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і складання акту за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог Порядку №1232. І це право може бути реалізовано шляхом видачі обов'язкового для виконання роботодавцем припису на вчинення відповідних дій. Разом з тим, органи та посадові особи відповідача наділені правом, а не обов'язком вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування. Відповідач вважає, безпідставними зауваження позивача щодо протиправної його бездіяльності, оскільки скарга від 31.05.16р. була своєчасно розглянута, та було надано відповідь від 22.06.16р. №М-412-11/04 згідно вимог, діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

31.01.2015р. ОСОБА_1 під час робочої зміни, при виході із автомобіля «Урал» на зупинці ЦНС, послизнулася на сходинці автомобіля та вдарилася об сходи копчиком, спиною, ліктями та потилицею та впала на землю.

Розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 31.01.15р. здійснювалося чотири рази, а саме: 1) первинне розслідування; 2) у період до 22.05.16р. на виконання припису від 22.04.15р. №2-04/01, яким призначено провести повторне розслідування нещасного випадку; 3) на підставі припису №1-09/2 від 18.09.15р. преведено додаткове розслідування нещасного випадку; 4) у період до 11.04.2016р. на підставі припису №2-1.1 від 11.03.16р. призначено провести повторне розслідування нещасного випадку.

Предметом розгляду даної справи є складений 11 квітня 2016 року комісією ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» акт по формі Н-5 за наслідками повторного розслідування, що було призначено на виконання припису №2-1.1 від 11.03.16р.

Як було встановлено під час розгляду справи, наказом ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" від 15.03.2016 року призначено комісію із проведення розслідування нещасного випадку, що стався з машиністом насосних обладнень 2-го розряду - ОСОБА_1 на території а втобусної зупинки ЦНС, що знаходиться на робочій площадки горизонту + 45, поперечник 37+00, вісь 2700 автодороги №2 Грушевського карьєру ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", територія видобування 31.01.2015 року.

Комісія з розслідування нещасного випадку провела розслідування такого випадку відповідно до вимог "Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232, висновки якого були оформлені в актом від 11.04.2016 року за формою Н-5.

Відповідно до висновку вказаного акту, нещасний випадок, що трапився о 08 год. 20 хв. 31.01.15р. на зупинці ЦНС Грушевського кар'єра, з ОСОБА_1 не пов'язаний з виробництвом, так як він не підпадає під дію п.15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ №1232 від 30.11.11р.

Розслідування нещасного випадку, з машиністом насосних обладнань 2-го розраду ОСОБА_1 проведено на виконання припису форми Н-9 №2-1.1 від 11.03.16р. заступника начальника головного управління ОСОБА_2.

Комісією встановлено: 1. Вказано у приписі форми Н-9 №2-1.1 від 11.03.16р. свідка ОСОБА_3 комісії допитати не вдається можливим, оскільки він знаходиться за кордоном; 2. Зазначений в заяві ОСОБА_1 від 29.10.15р. ОСОБА_4, не знаходився в УРАЛе на зупинці ЦНС та не може бути свідком нещасного випадку; 3. Зазначений в заяві та протоколі допиту ОСОБА_1 машиніст ексковатора ОСОБА_5 факт травмування не підтверджує; 4. Перебуваючий в УРАЛе 31.01.15р. робітник ділянки КГТО-5000 ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, нічого не знають про травмування ОСОБА_1; 5. Пояснення ОСОБА_4 протирячять поясненням інших причетних осіб; 6. Потерпіла првцювала до кінця зміни, за медичною допомогою в процесі та до кінця зміни не зверталась; 7. Пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 притирічать поясненням ОСОБА_1; 8. Факт падіння ОСОБА_1 не підтверджується работніками, що перебували поруч; 9. Ознайомившись з пояснювальними записками, згідно допитів вказаних в приписі форми Н-9 №2-1.1 від 11.03.16р. осіб, ознайомившись з матеріалами попереднього розслідування та медичними документами, комісія вважає, необхідним долучити до матеріалів розслідування матеріали попередніх розслідувань.

Організаційних та технічних причин для настання нещасного випадку не було.

Позивач, не погодившись з висновками комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку, які висвітлені в матеріалах повторно розслідування, тобто в акті за формою Н-5 від 11.04.2016 року, що є предметом даного позову, звернулась до Головного управління держпраці у Дніпропетровській області зі скаргою (запереченням) від 31.05.16р., в якій позивач зазначила, що комісією допитані особи, які не перебували під час травмування (Голота, Гальцов), що з нею на зміні працює 27 осіб, які бачили її, спілкувалися з нею, безпосередньо після отримання травми, і з приводу нещасного випадку цих працівників опитано не було, незважаючи на клопотання позивачки, подане письмово до комісії, а також прохання провести повторне розслідування.

Також, судом встановлено, що за неоднаразовими скаргами позивача, повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 31.01.2015 року., здійснювалось чотири рази. Всі акти розслідування були перевірені органами державного управління, органами державного нагляду за охороною праці.

Листом від 22.06.2016 року № М-412-11/04 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області надало відповідь на зазначену скаргу позивача, де звернуто увагу скаржника, що розслідування нещасного випадку на виробництві було проведено у відповідності до вимог Порядку № 1232, а відтак на даний час не встановлено законних підстав для проведення повторного (додаткового) розслідування.

Позивач, вважає, що лист від 22.06.2016 року № М-412-11/04 не є відповідним рішенням прийнятим по суті за наслідками розгляду її скарги від 31.05.16р., вважає, що скарга від 31.05.16р. у порядку передбаченому Порядком №1232, розглянута не була, рішення по ній прийняте та оформлене не було, на думку позивача, ГУ держпраці у Дніпропетровській області, мало прийняти рішення, припис, наказ, тощо, в зв'язку з чим звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

У відповідності до пункту 1 Постанови Кабінету міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 11 лютого 2015 року №100, яка набрала чинності 17 березня 2015 року, утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема і Головне управління Держпраці у Харківській області.

Згідно пункту 2 вказаної Постанови встановлено, що територіальні органи, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці, що реорганізуються.

За визначенням п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 № 1105-XIV нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Суд зазначає, що процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства) унормовано Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 (далі Порядок № 1232.)

Згідно п.7 Порядку № 1232, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

За приписами пп.2 п.10 Порядку № 1232 протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

Роботодавець зобов'язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

У відповідності до п.14 Порядку № 1232 Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження; скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 5.

Відповідно до пп.18 п.15 цього Порядку обставиною, за якою нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є раптове погіршення стану здоров'я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов'язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не пройшов обов'язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

У випадках, зазначених у пункті 31 цього Порядку, або у разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку строк розслідування може бути продовжений за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства.

У разі отримання письмового погодження роботодавець приймає рішення про продовження строку проведення розслідування.

У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

На вимогу потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити їх з матеріалами розслідування.

Відповідно до п. 33 вказаного Порядку № 1232, контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.

Відповідно до п.34 Порядку № 1232, посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється.

Враховуючи наведені норми, в контексті спірних правовідносин перевірці адміністративним судом підлягає факт правомірності надіслання відповідачем листа від 22.06.16р. за результатами розгляду поданої позивачем скарги з вимогою провести повторне розслідування нещасного випадку, тобто чи виконувались цим суб'єктом владних повноважень обов`язки, визначені чинним законодавством України.

Також, аналіз зазначених вище правових норм дає підстави для висновку, що незгода потерпілого із змістом акту розслідування нещасного випадку, висновками про обставини і причини настання нещасного випадку, є підставою для винесення припису щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку у разі, якщо викладені у зверненні обставини та перевірені факти знаходять своє об`єктивне підтвердження.

Отже, контроль територіальних органів за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків полягає у праві вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог Порядку № 1232. І це право може бути реалізоване шляхом видачі обов'язкового для виконання роботодавцем припису на вчинення відповідних дій.

Суд критично ставиться до твердження позивача, щодо бездіяльності Головного управління держпраці у Дніпропетровській області стосовно не розгляду скарги ОСОБА_1 від 31 травня 2016 року та того, що позивач вважає, що надана відповідачем відповідь оформлена листом від 22.06.16р. встановлює відсутність підстав для проведення повторного розслідування, але скарга від 31.05.16р. по суті відповідно до Порядку №1232 не розглянута та рішення по ній не прийнято, зокрема припис, такі твердження позивача не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки судом встановлено, що скарга була розглянута, відповідь надана, те, що зміст відповіді на думку позивача не містить в собі рішення про призначення повторонго розслідування не є підставою для встановлення бездіяльності ГУ держпраці в Дніпропетровській області, стосовно скарги позивача від 31.05.16р., а прийняття припису за наслідками розгляду скарги є правом відповідача.

Також суд критично ставиться до доводів позивача про обов'язок керівника органу Держпраці призначити повторне розслідування нещасного випадку комісією у зв'язку зі скаргою позивача, так як, звернення представника підприємства розглянуто та повідомлено про відсутність підстав для проведення повторного розслідування.

Суд вважає за потрібне звернути увагу, що законодавцем у розумінні контексту вищезазначеного нормативного акту закріплено саме право, а не обов'язок органів Держпраці на проведення повторного (додаткового) розслідування.

За загальним правилом поняття «право» слід розуміти як передбачений законодавством зовнішній вияв волі суб'єктів права, який тягне за собою юридичні наслідки, а «обов'язком» є нормативно закріплене коло дій, покладених на певних осіб та безумовних для виконання.

Вказана правова позиція узгоджується також з позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 02.04. 2014 року по справі № К/9991/54823/12.

Додатково, суд також вважає за необхідне зазначити, що право вимагати від роботодавця проведення повторного розслідування нещасного випадку шляхом видачі відповідного припису є дискреційними повноваженнями Держпраці, тобто повноваженнями, які надають адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним (згідно Рекомендації № К(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Європи 11.03.1980), і суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень.

Крім того, виходячи з аналізу вказаних правових норм, акти форми Н-5 та Н-1 підлягають оскарженню у судовому порядку, оскільки вони є рішенням комісії, яке складається, розглядається і затверджується у відповідності до Порядку.

При цьому, слід зауважити, що інших документів, які складаються за результатами розслідування, законом або Порядком не передбачено, а тому акти, є рішенням спеціальної комісії і можуть бути оскаржені до суду.

Отже, враховуючи, що безпосередньо відповідач не призначає і не здійснює повторне розслідування нещасного випадку, а лише має право вимагати такого проведення від роботодавця, якщо є на те обгрунтовані підстави, та те, що суб'єктом владних повноважень виконано обов`язки, визначені чинним законодавством України, надана відповідачем обгрунтована відповідь в листі від 26.02.2015, на скаргу позивачки з роз'ясненням, про відсутність підстав для призначення повторного розслідування, таким чином відповідачем здійснено всі дії передбачені чинним законодаством України, звернення представника розглянуто та повідомлено про відсутність підстав для проведення повторного розслідування.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про визнати протиправною бездіяльність Головного управління держпраці у Дніпропетровській області щодо не розгляду скарги від 31 травня 2016 року на акт по формі Н-5, складений 11 квітня 2016 року та не прийняття по скарзі рішення згідно з Порядком № 1232, не підлягає задоволденню.

Також, суд дійшов виснову, про відмову в задоволенні похідної позовної вимоги щодо зобов'язання Головне управління держпраці у Дніпропетровській області розглянути відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ №1232 від 30.11.11р. скаргу ОСОБА_1 на акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 31 січня 2015року, по формі Н-5, складений 11 квітня 2016 року комісією ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», оскільки, судом встановлено, що скарга позивача розглянута, відповідь надана, а прийняття припису обов'язкового до виконання роботодавцем про призначення повторного розслідування (форма Н-9), за наслідками розгляду скарги , є дискреційним повноваженням, а тому задоволення позовних вимог в цій частині є формою втручання в дискреційні повноваження державного органу.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що відповідь на скаргу ОСОБА_1, яка була оформлена листом №М-412-11/04 від 22.06.16р., надана у відповідності з вимогами чинного законодавства України, Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою КМУ № 1232 від 30.11.2011 року, не передбачає обов'язку відповідача виносити припис за формою Н-9, у зв'язку із зверненням ОСОБА_1 зі скаргою на акт по формі Н-5 від 11.04.16р., а вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, третя особа - публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя

О.Б. Ляшко