КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа : № 826/15132/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представників позивача Олійника О.С., Сабліної Є.В.

представника відповідача Найди Т.І.

представника третьої особи (ФГВФО) Гуленка Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 листопада 2016 року у справі за позовом Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" до Національного банку України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Національного банку України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, у якому, з урахуванням уточнення вимог просив:

визнати протиправними дії Національного банку України щодо повернення відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві без виконання реєстр платіжних вимог від 08.07.2014 № 1330/4 у межах ВП 43111901;

визнати протиправними дії Національного банку України щодо повернення відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві без виконання реєстр платіжних вимог від 13.08.2014 № 1330/4 у межах ВП 43111901;

зобов'язати Національний банк України виконати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі № 826/6309/13-а шляхом безспірного списання з банківських рахунків Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (01032, м. Київ, бул. Шевченка, 33-Б, код за ЄДРПОУ 21708016) №32336320301, №32303320301, №32303300301, №3230230302, №32302320302, №3230230302 та будь-яких інших грошові кошти у сумі 2310351 (двох мільйонів трьохсот десяти тисяч трьохсот п'ятдесяти однієї) гривні 45 копійок на користь Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 23, код ЄДРПОУ 33105725).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, при цьому вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представники позивача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи ( Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Представник третьої особи - Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін і третьої особи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом установлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі №826/6309/13-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2014 року, позов Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" Соловйової Наталії Анатоліївни задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 2 310 351 (два мільйони триста десять тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 45 коп., розміщених у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Таврика" згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 року № 698;

зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 33-б; код за ЄДРПОУ 21708016) повернути Непідприємницькому товариству "Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ" (01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 23; код за ЄДРПОУ 33105725) пенсійні активи у розмірі 2 310 351 (два мільйони триста десять тисяч триста п'ятдесят одну) грн. 45 коп., розміщених у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Таврика" згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 року № 698;

провадження по справі в частині позовних вимог, пред'явлених до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" Соловйової Наталії Анатоліївни - закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року роз'яснено, що виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 року по справі №826/6309/13-а в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству "Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ" пенсійні активи у розмірі 2310351 (два мільйони триста десять тисяч триста п'ятдесят одну) грн. 45 коп., розміщені у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Таврика" згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 року № 698, має виконуватись Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів, джерела яких визначаються статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" та у відповідності до вимог статей 57, 65, 66 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 грудня 2014 року № К/800/34316/14 скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року, а у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 року відмовлено, оскільки подана заява, а також надане судом апеляційної інстанції роз'яснення стосується визначення порядку виконання судового рішення та виходить за межі статті 170 КАС України щодо роз'яснення змісту рішення; при цьому сама постанова суду апеляційної інстанції від 16 жовтня 2013 року є зрозумілою та не потребує роз'яснення.

Проте, ще до часу скасування ВАСУ ухвали апеляційного суду про роз'яснення його рішення, 28.04.2014 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження ВП 43111901 про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 33-б; код за ЄДРПОУ 21708016) повернути Непідприємницькому товариству "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" (01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 23; код за ЄДРПОУ 33105725) пенсійні активи у розмірі 2310351 (два мільйони триста десять тисяч триста п'ятдесят одну) грн. 45 коп., розміщені у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Таврика" згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 № 698.

18.07.2014 державним виконавцем направлено до Національного банку України реєстр платіжних вимог про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб пенсійних активів позивача у розмірі 2310351 (два мільйони триста десять тисяч триста п'ятдесят одну) грн. 45 коп.

Вказані вимоги були повернуті відповідачем 21.07.2014 без виконання, а саме:

щодо рахунків №32303300301 та №3230230302 з відміткою "повертаємо без виконання відповідно до п. 2.18 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління НБУ від 21.01.2004 №22 (рахунок відсутній) (далі за текстом - Інструкція №22);

щодо рахунку №32303320301 з відміткою "повертаємо без виконання відповідно до ст. 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", де зазначений вичерпний перелік цілей на які можуть бути використані кошти фонду, акумульовані у процесі його діяльності і не містить інших альтернатив для розпорядження коштами, а також п. 2.18 та 5.5 (невідповідність вимогам додатку 8) Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління НБУ від 21.01.2004 №22;

щодо рахунку №32336320301 з відміткою "повертаємо без виконання відповідно до частини другої ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" про неможливість стягнення коштів, п. 2.18 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління НБУ від 21.01.2004 №22.

Також, 13.08.2014 державним виконавцем направлено відповідачу реєстр платіжних вимог №1330/4 (щодо рахунків №32302320302, №3230230302) про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб пенсійних активів позивача у розмірі 2 310 351 (два мільйони триста десять тисяч триста п'ятдесят одну) грн. 45 коп.

Листом від 28.08.2014 відповідач повідомив про відмову у виконанні платіжних вимог від 13.08.2014 у зв'язку із неможливістю списання коштів з рахунку платника з причин наявності заборони відчуження коштів, які обліковуються на рахунках платника та які можуть надійти на його користь у майбутньому, зареєстрованої у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 22.08.2014.

Вважаючи свої права порушеними, посилаючись на протиправне невиконання Національним банком України платіжних вимог, що унеможливлює виконання рішення національного суду, яке набрало законної сили, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року у цій справі 826/15132/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, позов задоволено частково - визнано протиправними дії Національного банку України щодо повернення без виконання реєстру платіжних вимог від 13.08.2014 №1330/4 винесених у межах ВП №43111901 за посиланням на ст. 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». У задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2016 року скасовано зазначені рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції, висновки якого, в силу ч. 5 ст. 227 КАС України, є обов'язковими, зазначив, що "Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 про роз'яснення судового рішення, на яку посилалися суди попередніх інстанцій у цій справі як на одну із підстав для задоволення позову, скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 грудня 2014 року (справа № К/800/34316/14), у роз'ясненні постанови від 16.10.2013 відмовлено.

Питання щодо порядку виконання судового рішення шляхом стягнення пенсійних активів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до положень Законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", "Про Національний банк України" не досліджувалось, висновки з цього приводу у судових рішеннях відсутні.

Як вбачається із матеріалів справи, факт укладення кредитних договорів між Національним банком України і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб встановлений лише на підставі усних пояснень. Самі договори предметом судового дослідження не були, умови цих договорів не відомі.".

За результатом нового розгляду справи постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено з огляду на необґрунтованість позовних вимог.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Суть даного спору у тому, що судовим рішенням, яке набрало законної сили зобов'язано ФГВФО повернути Непідприємницькому товариству "Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ" пенсійні активи у розмірі 2 310 351 грн. 45 коп., проте, Національний банк України, який в силу вимог закону веде рахунки ФГВФО, повернув реєстри платіжних вимог державного виконавця без виконання, у зв'язку із чим рішення суду залишається не виконаним.

Відповідно до статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України. Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно пункту 16 частини 1 статті 42 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій веде рахунки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до пунктів 5.3, 5.9, 5.10 Інструкції № 22 примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі (орган державної виконавчої служби) на підставі виконавчих документів, установлених законами України. Банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і не має права повертати її в разі неподання стягувачем реєстру платіжних вимог. У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах залишку коштів згідно з главою 2 цієї Інструкції.

Згідно із пунктом 2.18 Інструкції № 22 у разі відмови виконати платіжну вимогу, оформлену стягувачем або отримувачем (якщо договірне списання коштів), банк у день її надходження має зробити на її зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої платіжна вимога не може бути виконана, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати цю платіжну вимогу в орган Державної казначейської служби України чи банк, від якого вона надійшла.

Матеріалами справи підтверджується, що Державна податкова служба України на запит №4675563 від13.05.2014 надала відповідь від 14.05.2014 №1003693131 про номери рахунків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016) відкриті в Операційному управлінні Національного банку України.

18.07.2014 державним виконавцем направлено до Національного банку України реєстр платіжних вимог про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб пенсійних активів позивача у розмірі 2 310 351 грн. 45 коп.

Проте, як правильно встановлено судом, 21.07.2014 платіжні вимоги щодо рахунків №32303300301 та №3230230302 були повернуті Національним Банком України без виконання у зв'язку із тим, що згадувані рахунки не обліковувалися за Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в Операційному управлінні Національного банку України.

Оскільки обставини відсутності у ФГВФО рахунків №32303300301 та №3230230302 в НБУ станом на час направлення державним виконавцем реєстру платіжних вимог офіційно підтверджені Національним банком України і позивачем не спростовані, то колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про визнання протиправними дій стосовно повернення без виконання реєстру платіжних вимог №1330/4 від 08.07.2014, винесених у межах ВП №43111901 в частині рахунків №32303300301 та №3230230302.

Крім того, судом встановлено, що реєстр платіжних вимог №1330/4 від 08.07.2014 стосовно рахунку №32303320301 був повернутий відповідачем з відміткою "повертаємо без виконання відповідно до ст. 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", де зазначений вичерпний перелік цілей на які можуть бути використані кошти фонду, акумульовані у процесі його діяльності і не містить інших альтернатив для розпорядження коштами, а також п. 2.18 та 5.5 (невідповідність вимогам додатку 8) Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління НБУ від 21.01.2004 №22, а реєстр платіжних вимог №1330/4 від 13.08.2014 - у зв'язку із неможливістю списання коштів з рахунку платника з причин наявності заборони відчуження коштів, які обліковуються на рахунках платника та які можуть надійти на його користь у майбутньому.

Матеріалами справи підтверджується, що між Національним банком України (Кредитор) та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (Позичальник) укладено кредитний договір від 18.06.2014 №1351 про надання кредиту в сумі 4175 500 000,00 грн. на строк з 18.06.2014 до 29.05.2015 включно з оплатою 10,90 процентів річних, згідно якого кредитор зобов'язується не пізніше наступного дня після підписання цього договору та договору застави в установленому порядку на рахунок позичальника №32303320301, відкритого в Операційному управлінні Національного банку України кредит у сумі 4 175 500 000,00 грн. та одночасно заблокувати в депозитарії 4 175 500 000,00 грн. цінні папери, зазначені в пункті 1.3 цього договору, які надані під забезпечення кредиту 4 175 500 000,00 грн.

У подальшому цими ж сторонами укладено додаткові договори про внесення змін до Кредитного договору від 18.06.2014 №1351.

Зокрема, між Національним банком України (Кредитор) та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (Позичальник) укладено додатковий договір від 21.07.2014 №2/1366 до Кредитного договору від 18.06.2014 №1351, яким Фонд гарантування вкладів фізичних осіб додатково передав у заставу Національного банку України майнові права на всі кошти, які знаходяться на рахунках Фонду, відкритих в Операційному управлінні, пунктом 4.5 якого передбачено, що таке додаткове забезпечення стосується як всіх коштів, що знаходяться на рахунках позичальника, так і коштів, що мають надійти на користь позичальника в майбутньому і не підлягають вилученню та можуть використовуватись позичальником виключно для покриття витрат, пов'язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, як це визначено положеннями статті 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна застава рухомого майна Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі додаткового договору від 21.07.2014 №2/1366 до Кредитного договору від 18.06.2014 №1351 зареєстрована 22.08.2014.

Також, у матеріалах справи містяться договори застави майнових прав за майбутніми надходженнями на поточні рахунки заставодавця (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) та застави держаних облігацій України (клопотання НБУ вх. №71500/16 від 19.09.2016).

За правилами статті 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції на час подання реєстрів платіжних вимог) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: 1) веде реєстр учасників Фонду; 2) акумулює кошти, отримані з джерел, визначених статтею 19 цього Закону, здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду; 3) інвестує кошти Фонду в державні цінні папери України; 4) здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; 6) бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України; 7) застосовує до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи; 8) здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; 9) здійснює перевірки банків щодо дотримання законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб; 10) надає фінансову підтримку приймаючому банку; 11) здійснює прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам.

Джерела формування коштів Фонду визначені в статті 19 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а мета використання таких коштів визначена в статті 20 Закону.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.

Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами відповідно до цього Закону.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків. Аналогічні приписи містить і ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

За такого нормативного регулювання, суд правильно зауважив, що кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не могли формуватися з пенсійних активів Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" у розмірі 2 310 351,45 грн., оскільки це суперечить частині другій статті 48 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до яких пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків.

Таким чином, вищенаведені кошти не можуть використовуватися Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в цілях, визначених статтею 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Матеріалами справи підтверджується, що пенсійні активи Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" обліковувалися у ПАТ "Банк "Таврика" на рахунках № 265213021835 та № 265003011835.

Згідно із поясненнями представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зазначені кошти наразі розміщені і обліковуються у банку (ПАТ "Банк "Таврика"). Фонд не отримував пенсійні активи Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ", у зв'язку із чим не має законних підстав та правового механізму для повернення цих пенсійних активів за рахунок своїх коштів.

Пунктом 2.10 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.07.2012 № 2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за N 1581/21893, передбачено, що саме Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку зобов'язана вжити заходів щодо передачі активів недержавних пенсійних фондів до іншого зберігача, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю іншому управителю відповідно до вимог законодавства України.

Водночас, колегія суддів враховує, що у справі №826/6309/13-а апеляційним судом було закрито провадження в частині позовних вимог Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ", пред'явлених до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" Соловйової Наталії Анатоліївни, з чим погодився Вищий адміністративний суд України.

У межах своїх повноважень Фонд гарантування вкладів фізичних осіб видав розпорядження від 13 травня 2014 року № 1-Р, яким зобов'язано уповноважену особу Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" Лемеша М.В. повернути Непідприємницькому товариству "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" пенсійні активи у розмірі 2 310 351, 45 грн., проте воно залишилося не виконаним.

Враховуючи наведені обставини та правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій НБУ щодо повернення без виконання реєстру платіжних вимог №1330/4 від 08.07.2014 (стосовно рахунку №32303320301) та від 13.08.2014, винесених у межах ВП №43111901.

Також судом встановлено, що реєстр платіжних вимог від 08.07.2014 №1330/4 щодо рахунку №32336320301 був повернутий з відміткою "повертаємо без виконання відповідно до частини другої ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" про неможливість стягнення коштів, п. 2.18 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління НБУ від 21.01.2004 №22.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (у редакції на час виникнення спірних відносин) фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви. У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо повернення без виконання реєстру платіжних вимог №1330/4 від 08.07.2014 (стосовно рахунку №32336320301), оскільки страхові кошти, які обліковуються, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" на окремому субрахунку можуть бути використані виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам та не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виконати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі №826/6306/13-а шляхом безспірного списання з банківських рахунків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб грошові кошти в сумі 2310351,45 грн., колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обов'язковим для виконання.

Стаття 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", яка ратифікована Законом України від 17.07.1997, гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.

Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі №826/6306/13-а, яка набрала законної сили, безумовно підлягає виконанню.

Згідно з частинами першою та другою статті 162 КАС за результатами розгляду звернення особи до суду з адміністративним позовом і в разі його задоволення можуть бути прийняті постанови про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку, резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 повністю відповідає визначеному позивачем відповідно до ст. 162 КАС України способу захисту порушеного права, а саме: зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству "Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ" пенсійні активи у розмірі 2 310 351 (два мільйони триста десять тисяч триста п'ятдесят одну) грн. 45 коп., розміщені у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Таврика" згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 року № 698.

Таким чином, звертаючись із новим позовом, з вимогами зобов'язати Національний банк України виконати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі № 826/6309/13-а шляхом безспірного списання з банківських рахунків ФГВФО кошти у сумі 2310351,45 грн. на користь Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ», позивач фактично просить змінити спосіб виконання рішення суду, яке набрало законної сили шляхом зміни обраного відповідно до статті 162 КАС при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, оскільки рішення про стягнення коштів судом не приймалося, обставини щодо позачергового задоволення вимог кредиторів стосовно НПФ «ВСІ» судами не встановлювалися.

При цьому Національний банк України не був стороною або третьою особою у справі № 826/6309/13-а, і не є боржником у виконавчому провадженні ВП 43111901. Зазначеним судовим рішенням у межах справи 826/6309/13-а жодних обов'язків на НБУ покладено не було.

Апелянт у даному випадку посилається положення Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні від 21.01.2004 №22 та обов'язковість вимог державного виконавця, при цьому звертає увагу на те, що оскільки їх оскаржено не було, тому підстав для їх невиконання немає.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що вимоги державного виконавця обґрунтовані посиланням на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року, якою зазначено, що виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 по справі №826/6309/13-а в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству "Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ" пенсійні активи у розмірі 2310351 грн. 45 коп., розміщені у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Таврика" згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 року № 698, має виконуватись Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів, джерела яких визначаються статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" та у відповідності до вимог статей 57, 65, 66 Закону України "Про виконавче провадження".

Проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 грудня 2014 року № К/800/34316/14 скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року, а тому посилання на зазначений в ухвалі порядок виконання рішення не можуть враховуватися у даному випадку.

Поряд із цим, самі по собі вимоги до НБУ виключно як до банку, що обслуговує рахунок боржника, у порядку передбаченому Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні від 21.01.2004 №22, а не як до суб'єкта владних повноважень, не можуть бути предметом розгляду у адміністративному суді, оскільки такий спір не матиме публічно-правового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що із заявою про встановлення способу виконання рішення суду або про зміну способу його виконання, позивач не звертався.

За правилами абз. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Отже, позивач не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції із заявою про встановлення способу виконання рішення суду, або зміну такого способу.

Обрання неналежного способу захисту порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову, а тому вимоги позивача про зобов'язання НБУ, який не був стороною у справі і не є боржником у виконавчому провадженні ВП 43111901, виконати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі № 826/6309/13-а шляхом безспірного списання коштів з рахунків ФГВФО на користь позивача, не можуть бути задоволені.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 листопада 2016 року у справі за позовом Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" до Національного банку України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

О.А. Губська

Суддя

А.Б. Парінов

Суддя

О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 7 лютого 2017 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.