ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2017 р. Справа № 809/94/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Ілів Н.І.,

представника позивача Кушніра О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення заборгованості в сумі 139687,26 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося в суд із адміністративним позовом до ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення заборгованості в сумі 139687,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківський завод "Промприлад" не відшкодовано понесених управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та витрат по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії обчисленої відповідно до інших законодавчих актів в загальному розмірі 139687,26 грн.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові. Суду пояснив, що за відповідачем рахується заборгованість, яка у встановлений строк не погашена, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку. Позов просив задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський завод "Промприлад" зареєстроване як юридична особа, взяте управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на облік та є платником єдиного внеску.

В Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також врегульовано порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Як визначено в пункті 1 статті 14 вищезазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці, зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за №21-1 та зареєстрована Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004.

Відповідно до п. 6 вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються відповідачу.

З розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вбачається, що колишнім працівникам Публічного акціонерного товариства Івано-Франківський завод "Промприлад" призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до пунктів "а" та "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідачем допущено заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.08.2016 до 01.11.2016 по Списку №1 в сумі 53 227, 77 грн., та по Списку №2 - 83 406, 63 грн. (а.с. 7 - 11, 13 - 19, 21 - 25, 27 - 31).

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську надсилалися вказані розрахунки відповідачу, що підтверджується повідомленнями за № 6037/04 від 17.10.2016, за № 4369/04 від 11.08.2016 (а.с. 6, 12, 20, 26).

Пункт 6.7 вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У встановлені терміни фактичні суми витрат на виплату і доставку пенсій вказаним у розрахунках пенсіонерам за віком на пільгових умовах, відповідачем не відшкодовано позивачу, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по Списку №1 та Списку № 2 за період з 01.08.2016 до 01.11.2016 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності, створює умови для провадження наукової і науково-технічної діяльності, задоволення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку шляхом взаємодії освіти, науки, бізнесу та влади.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" законодавство України про наукову і науково-технічну діяльність складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі провадження такої діяльності, та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 37 цього Закону держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.

Різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів (ч. 6 ст. 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність").

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність " ч. 6 ст. 37 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2017 року.

При цьому, пунктом 5 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність " встановлено, що до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 27.07.2016 "Про реалізацію пункту 5 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" встановлено, що до 1 січня 2017 р. різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 р. № 848-VIII "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372 "Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи".

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України за № 372 від 24.03.2004, у відповідності до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, який визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

З повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії обчисленої відповідно до інших законодавчих актів вбачається, що розмір відшкодування за період з 01.08.2016 до 01.11.2016 складав 3 052, 86 грн. (а.с. 33).

Управлінням Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську надсилався вказаний розрахунок відповідачу, що підтверджується повідомленнями за № 591/04 від 16.05.2016 (а.с. 32).

У встановлені терміни відповідачем не відшкодовано понесених управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську витрат по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", внаслідок чого утворилася вищевказана заборгованість.

Згідно пункту 9 Порядку різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи наведене, а також те, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а також різниці між сумами пенсій наукових працівників у загальній сумі 139 687, 26 грн. відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" (код ЄДРПОУ 05782912, вул. Академіка Сахарова, 23,м. Івано-Франківськ) в користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (код ЄДРПОУ 20550895, вул.Незалежності,44, м.Івано-Франківськ) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.08.2016 до 01.11.2016 року в загальній сумі 139 687 (сто тридцять дев'ять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 26 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 08.02.2017.