КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2017 р. Справа№ 910/13041/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Литвиненко Ж.М. - представник;

від відповідача: Громницький Ю.П.- представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі"

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 05.10.2016р.

у справі № 910/13041/16 ( суддя С.О. Чебикіна)

за позовом Концерну "Міські теплові мережі"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про спонукання до укладення договору

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про спонукання Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до укладення з Концерном "Міські теплові мережі" договору №_________-БО постачання природного газу 2016 року в редакції, запропонованій позивачем в проекті договору (а.с. 9-18).

Позов обґрунтовано тим, що 21.12.2015 року між Концерном "Міські теплові мережі" та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було укладено договір № 4462/16-БО-13 згідно умов якого відповідач зобов'язувався постачати позивачу природний газ виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам та який було укладено строком на період з січня по березень 2016 року включно.

Фактично постачання природного газу Концерну «МТМ» за всіма категоріями споживачів НАК «Нафтогаз України» не припинено, однак, відповідач ухиляється від оформлення договірних взаємовідносин щодо постачання природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам.

Враховуючи вимоги Закону України «Про ринок природного газу» позивач звертався до відповідача про укладення договору постачання природного газу виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та іншими споживачами, однак не зміг реалізувати це право, оскільки не отримав відповіді.

Позивач просить суд відповідно до ст. ст. 181, 187 ГК України спонукати відповідача до укладення договору постачання природного газу в судовому порядку, оскільки не укладення договору може призвести до припинення газопостачання захищених споживачів та зростання соціальної напруги.

Рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2016р. у справі № 910/13041/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що постачання природного газу не є предметом діяльності позивача, докази наявності ліцензії на постачання природного газу позивачем не надано, а отже позивач є споживачем, а відповідач гарантованим постачальником природного газу.

Крім того, відповідно до п. 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕ від 30.09.3015 р. № 2496, укладення договору постачання природного газу здійснюється з урахуванням таких вимог: споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником за умови відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником; договір постачання природного газу не укладається в разі закупівлі природного газу постачальником на власні потреби з власного підтвердженого обсягу природного газу; договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий ЕІС-код, та на строк, який кратний величині розрахункового періоду, визначеного в договорі постачання природного газу.

Проте, у Концерну "Міські теплові мережі" наявна заборгованість за поставлений природний газ перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що також підтверджується рішеннями Господарського суду Запорізької області у справах №908/997/15-г, 908/2373/15-г та 908/654/16. Оскільки доказів погашення заборгованості за вищевказаними рішеннями суду позивачем місцевому господарському суду не надано, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевий суд ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог схвалив бездіяльність відповідача (не укладення договору), яка не лише порушує норми чинного законодавства, а й перешкоджає позивачу виконати норму спеціального Закону здійснювати безперебійне надання комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого постачання.

Крім того, апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що нормами чинного законодавства не передбачено можливості постачання природного газу в одному періоді двома постачальниками, а відповідач наділений спеціальними обов'язками (щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню). А отже, на думку апелянта, відповідач є ліцензіатом та монополістом з постачання природного газу, зобов'язаний здійснювати постачання природного газу для вироблення теплової енергії іншим категоріям споживачів, в тому числі бюджетним установам та організаціям.

Також апелянт зазначає, що позивач виконав, а відповідач прийняв умову, встановлену на вибір Постановою КМУ №758 та Постановою КМУ №332, а саме надав та виконує погоджений виконавчим органом ради графік погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК "Нафтогаз України"), складений на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК "Нафтогаз України", а також здійснює поточні розрахунки за використаний природний газ.

Апелянт зазначає, що відповідач, всупереч нормам чинного законодавства, продовжує ухилятись від виконання покладеного на нього Постановою КМУ № 758 обов'язку постачати природний газ виробнику теплової енергії - Концерну «МТМ». Враховуючи, що Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕ від 30.09.2015 № 2496 визначено, що постачання природного газу можливе виключно на підставі договору, відповідач незаконно ухиляється від укладення договору.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представника позивача, колегія встановила наступне.

21.12.2015 року між Концерном "Міські теплові мережі" та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було укладено договір №4462/16-БО-13, згідно умов якого відповідач зобов'язувався постачати позивачу природний газ виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам та який було укладено строком на період з січня по березень 2016 року включно.

Зазначений договір припинив свою дію в частині реалізації газу 31.03.2016р. відповідно до розділу 12 укладеного договору, однак фактично постачання природного газу не припинено.

Листом від 22.04.2016 вих. № 2367/19 Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до відповідача з пропозицією внесення змін до договору № 4462/16-БО-13 стосовно продовження встановленого договором періоду постачання природного газу.

Листом від 19.05.2016 р. № 26-2401/1.2-16 НАК «Нафтогаз України» повідомила, що не буде укладати договори на постачання природного газу категорії споживачів «бюджетні станови/організації та інші споживачі» до повного погашення заборгованості Концерну «Міські теплові мережі» за спожитий природний газ для виробництва теплової енергії для надання послуг зазначеній категорії споживачів.

Подальше листування сторін протягом червня 2016 р., в тому числі повідомлення Концерну «Міські теплові мережі» про повне погашення заборгованості за договором №4462/16-БО-13, як і пропозиція підписати додаткову угоду до цього договору або надати новий договір для укладання, виявилися безрезультативними.

Основною метою діяльності позивача відповідно до п.2.1. Статуту є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Предметом діяльності концерну згідно п.2.1. Статуту є виробництво теплової енергії; транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут; експлуатація системи вуличної розподільчої теплової мережі (магістральних і внутрішньо квартальних теплових мереж), транспортування теплової енергії і т.ін.

Таким чином, позивач є постачальником теплової енергії для споживачів у тому числі «захищених споживачів», якими відповідно до п.10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» є побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» споживач - фізична особа, фізична особі-підпрпємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних ротреб, а не для перепродажу або використання в якості сировини.

Одним із принципів функціонування ринку природного газу є забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу (п.1 ст. 3 Закону України «Про ринок природного газу»).

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Серед обов'язків споживачів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про ринок природного газу» є укладення договору про постачання природного газу.

Згідно п.п. 3 п. 1 розділу 2 Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2496 «Про затвердження Правил постачання природного газу» (далі - Правила) підставою для постачання природного газу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором ( п.2 розділ 2 Правил).

Статтею 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно частини першої статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення. в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 1 1 нього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб»єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Обов'язковість укладення договору на постачання природного газу встановлена спеціальним законодавством, яке регулює спірні правовідносини.

Статтею 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

Із врахуванням позиції Уряду Прем'єр-міністром України В. Гройсманом в квітні 2016 року було надано доручення № 361 щодо вжиття заходів безперебійного постачання природного газу підприємствам комунальної теплоенергетики.

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №230 від 27.05.2015 року вирішено: «Концерну «Міські теплові мережі» забезпечити безперебійне постачання послуг з централізованого постачання гарячої води споживачам м. Запоріжжя (за винятком зупинок для проведення ремонтних робіт)».

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №177 від 06.04.2016 року вирішено: «Концерну «Міські теплові мережі», підприємствам та організаціям м. Запоріжжя здійснюючим теплопостачання, провести відключення споживачів теплової енергії від систем опалення». При цьому про відключення від систем гарячого водопостачання в даному рішенні, ані в будь-якому іншому рішенні органу місцевого самоврядування, не йдеться.

Таким чином, в розумінні ст. 179 ГК України на Концерн «Міські теплові мережі» покладено обов'язок безперебійного забезпечення комунальними послугами (теплопостачання та гарячого водопостачання) споживачів. В свою чергу, такий обов'язок може бути виконаний позивачем за умови постачання природного газу, необхідного для вироблення теплової енергії.

Згідно п. 15 Постанови КМУ № 758 виробник теплової енергії до 1 квітня 2017 р. має право придбати природний газ у НАК "Нафтогаз України" для виробництва теплової енергії релігійних організацій та/або для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню за умови, що такий виробник, на якого станом на 30 вересня 2015р. поширювалася дія статті 19 -1 Закону України "Про теплопостачання", виконав обов'язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як постачання природного газу, крім постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом.

Згідно п.п. 27 п.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник природного газу - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

Тобто, норми спеціального закону в сфері постачання природного газу (ЗУ «Про ринок природного газу») унеможливлюють закупівлю природного газу в постачальника, який не має відповідної ліцензії.

Більш того, згідно п. 15 Постанови КМУ №758 виробник теплової енергії до 1 квітня 2017 р. має право придбати природний газ у НАК "Нафтогаз України" для виробництва теплової енергії для релігійних організацій та/або для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню за умови, що такий виробник, на якого станом на 30 вересня 2015р. поширювалася дія статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання", виконав обов»язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання.

Згідно п. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2016 року №742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 р. № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії"', та з дотриманням принципу недискримінації.

Окрім того, відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» від 5 жовтня 2016 року №704 виробник теплової енергії до 1 квітня 2017 р. має право придбати природний газ у ПАК "Нафтогаз України" для виробництва теплової енергії та/або надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, релігійним організаціям та установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, за умови, що такий виробник, на якого станом на 30 вересня 2015 р. поширювалася дія статті 191 Закону України «Про теплопостачання», виконав обов'язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання».

Отже, відповідач наділений спеціальними обов'язками (щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню), тож, являючись ліцензіатом та монополістом з постачання природного газу, зобов'яний здійснювати постачання природного газу для вироблення теплової енергії іншим категоріям споживачів, в тому числі бюджетних установ та організацій).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії. які стосуються: усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців.

Згідно ч.1 ст. 13 вищезазначеного Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Частиною 2 ст. 13 вказаного закону встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання.

Ухилення відповідача від укладення з позивачем спірного договору це антиконкурентні узгоджені дії та зловживання монопольним становищем на ринку постачання природного газу.

Відповідно до п.10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» позивач є захищеним споживачем, тобто підприємством, що здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Крім того, слід зазначити, що технологічною особливістю системи газопостачання є те, що позивач отримує природний газ у загальному потоці по трубопроводу, який (природний газ) надходить до об'єктів, обладнаних комерційними вузлами обліку, та відсутністю технічної можливості проводити комерційний облік спожитого природного газу окремо по кожному із постачальників, два постачальники у розрахунковому періоду бути не може.

Позивач, враховуючи терміновість та соціальну важливість питання щодо забезпечення тепловою енергією бюджетних установ та організації, до числа яких входять соціально значимі об'єкти (лікарні, навчальні заклади, будинки-інтернати, пологові будинки, центри соціальної допомоги, інтернати, будинки престарілих і т.ін.) звертався до інших постачальників природного газу, однак, отримав відмову в укладенні договору.

ТОВ «Енерджі Трейд Груп» відмовило Концерну «Міські теплові мережі» в укладенні договору на поставку природного газу у зв'язку з наявністю заборгованості за природний газ перед діючим постачальником. Також ТОВ «Енерджі Трейд Груп» повідомляє про готовність поставити Концерну «Міські теплові мережі» природний газ (за відсутності заборгованості перед діючим постачальником) однак, у періоді, наступному після періоду постачання природного газу діючим постачальником.

ТОВ «Енергогазрезерв» також відмовилось від прийняття участі в тендері з постачання Концерну «Міські теплові мережі» природного газу з посиланням на існування договірних взаємовідносин та боргових зобов'язань з ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

ТОВ «Укрнафтобуріння» так само в силу наявності у Концерну «Міські теплові мережі» заборгованості перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» відмовився від участі в тендері з постачання природного газу.

Наявність у позивача договірних взаємовідносин з відповідачем виключає можливість укладення договору з іншим постачальником (щодо іншої категорії споживачів).

Постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 затверджено Положення «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)», відповідно до п.п.4 п.3 якого покладено обов'язок НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15 - 17 цього Положення.

Відповідно до п. 17 Положення постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації.

Обов'язок, передбачений підпунктом 4 пункту 3 цього Положення, покладається на НАК "Нафтогаз України" на період до 1 листопада 2016 р. за таких умов:

укладення виробником теплової енергії з НАК "Нафтогаз України" договору постачання природного газу відповідно до законодавства;

відсутність у виробника теплової енергії заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" за використаний природний газ, або відсутність у виробника теплової енергії заборгованості (без урахування штрафних санкцій) перед НАК "Нафтогаз України" за спожитий до 1 січня 2016 р. природний газ за всіма укладеними з НАК "Нафтогаз України" договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо), а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ, або рівень розрахунків виробника теплової енергії станом на 25 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з НАК "Нафтогаз України" договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків, або надання НАК "Нафтогаз України" та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК "Нафтогаз України"), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК "Нафтогаз України", а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).

На виконання положень Постанови КМУ № 332 від 29.04.2016 року позивач особисто та Запорізька міська рада неодноразово звертались до відповідача за узгодженням графіку погашення заборгованості, який затверджено Запорізькою міською радою. Зазначені звернення залишалися поза увагою відповідача, і лише 25.08.2016 року на адресу Запорізької міської надійшла відповідь щодо графіків погашення заборгованості. В своєму листі №26-5493/1.2-16 від 19.08.2016 року відповідач повідомляє, що графік погашення заборгованості, наданий листом Запорізької міської ради від 11.08.16 №01/02-26/04171, є прийнятним для врахування компанією та контролю за його виконанням та повернув один екземпляр графіка погашення заборгованості для забезпечення Концерном «Міські теплові мережі» щомісячних оплат згідно з наданими гарантіями.

Таким чином, позивач виконав умову, встановлену Постановою КМУ № 758 від 01.10.2015 та Постановою КМУ № 332 від 29.04.2016 надав та виконує погоджений виконавчим органом ради графік погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК "Нафтогаз України"), складений на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК "Нафтогаз України", а також здійснює поточні розрахунки за використаний природний газ.

Тобто відповідач, всупереч нормам чинного законодавства, ухиляється від виконання покладеного на нього Постановою КМУ № 758 обов'язку постачати природний газ виробнику теплової енергії - Концерну «Міські теплові мережі». Враховуючи, що Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКІІ від 30.09.2015 № 2496, визначено, що постачання природного газу можливе виключно на підставі договору, відповідач незаконно ухиляється від укладення договору з позивачем.

Висновки суду про наявність заборгованості у позивача перед відповідачем, що підтверджується рішеннями Господарського суду Запорізької області у справах №908/997/15-г, 908/2373/15-г та 908/654/16 є помилковими, виходячи з наступних підстав.

Позивач повністю розрахувався з відповідачем за спожитий в 2015 році за договором №1514/15-БО-13 природний газ (для категорії бюджетні установи/організації та інші споживачі), має переплату за поточне (2016 року) споживання природного газу по вищевказаній категорії споживачів згідно договору №4462/16-БО-13, що підтверджується відповідними доказами - актами звірки між сторонами.

Наявність заборгованості за судовими рішеннями по справам № 908/997/15-г, № 908/2373/15-г та 908/654/16 позивач пояснив тим, що за даними рішеннями прийнято ухвали про надання розстрочення виконання рішень відповідно до ст. 121 ГПК України та заборгованість сплачується відповідно до порядку, визначному ухвалами суду. Іншої заборгованості перед відповідачем за природний газ, що постачався для категорії бюджетні установи/організації та інших споживачів не існує.

Розрахунки за спожитий природний газ здійснюються в порядку жорсткого державного регулювання - дії Порядку №217. Позивач сплачує заборгованість минулих років у відповідності до положень діючого законодавства. Постанов КМУ №217 та 332. зокрема, та згідно судових рішень (ухвал про розстрочення їх виконання).

Крім того, колегія зазначає, що кінцевими (фактичними) споживачами теплової енергії по категорії бюджетні установи/організації та інші споживачі є саме фізичні особи з числа соціально незахищених верств населення. Таких соціальних об'єктів, з якими у позивача укладені договори на теплопостачання та гаряче водопостачання, налічується понад 200 у місті Запоріжжя.

Позивач повинен належним чином та у повному обсязі виконувати взяті на себе згідно вказаних договорів зобов'язання з постачання теплової енергії для забезпечення потреб опалення та гарячого водопостачання та не має права припинити постачання теплової енергії вказаній категорії споживачів з метою недопущення порушення прав людини, гарантованих Конституцією України

Прем'єр-міністром України В. Гройсманом ще в квітні 2016 року було надано доручення № 361 щодо вжиття заходів безперебійного постачання природного газу підприємствам комунальної теплоенергетики. За ступенем своєї захищеності вищевказана категорія споживачів є невід'ємною частиною населення, а як так - захищеною категорією споживачів в розумінні Закону України «Про ринок природного газу».

Стале функціонування соціально значимих об'єктів міста Запоріжжя, опинилося в залежності від монопольного становища відповідача, який ухиляється від укладення договору з позивачем, а інші постачальники відмовляють в укладенні договору з огляду на наявність іншого постачальника - НАК «Нафтогаз України».

За таких обставин школи, дитячі садки, лікарні пологові будинки, будинки інвалідів та престарілих, військові частини, шпиталі, реабілітаційні центри та багато інших соціально об'єктів міста Запоріжжя залишаться без опалення та гарячого водопостачання, що призведе не лише до соціальної напруги серед мешканців міста Запоріжжя, але й д соціальної сфери міста

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ст.184 ГК України).

Статтею 187 ГК України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше..

Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом укладається відповідно до Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 22.01.2015 року № 36, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 172/26617.

Таким чином, вищенаведені приписи законодавства є імперативними та визначають, що постачання природного газу відбувається виключно на підставі укладеного договору. Укладення договору на постачання природного газу, якщо запропонований споживачем договір відповідає типовому договору послуг, є обов'язковим.

Зважаючи на те, що на адресу позивача не надходив текст договору згідно поданої заявки від 22.06.2016 р. (вих. №3349/19), Концерн «Міські теплові мережі» листом від 11.07.2016 № 3642/20 направив на адресу відповідача проект договору постачання природного газу виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та іншими споживачами, в редакції НАК «Нафтогаз України» з проханням підписати та повернути примірник позивача.

Листом від 11.07.2016 року №3641/20 Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до відповідача щодо вирішення питання продовження дії договору від 15.12.2015 року №4462/16-БО-13 шляхом підписання раніше направленої додаткової угоди до вказаного договору.

Подальше листування сторін протягом червня 2016 р. та повідомлення Концерну «Міські теплові мережі» про повне погашення заборгованості за договором №4462/16-БО-13, як і пропозиція підписати додаткову угоду до цього договору або надати новий договір для укладання, виявилися безрезультатними.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (ст. ст. 3, 6, 12 - 15, 20 ЦК України, ст. ст. 3-5 ЦПК України) можна дійти висновку про те, що в разі невизнання особою права на укладення договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору, укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 року у справі №6-110цс12, постанові Вищого господарського суду України від 20.02.2012 року у справі №14/165.

Разом з тим згідно імперативних приписів ч.3 ст.84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Як роз'яснено в п.9.9 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення», у рішенні про спонукання укласти договір зазначаються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: «Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору», а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищевикладені обставини, колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" на рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2016р. у справі № 910/13041/16 задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2016р. у справі № 910/13041/16 скасувати.

Приняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Вважати договір №_________-БО постачання природного газу 2016 року укладеним в наступній редакції:

Договір №_________- БО

постачання природного газу

м . Київ «____»_____________2016року

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (код ЕІС - 56X9300000003502), надалі - Постачальник, в особі _________________________________________________________________, який діє на

підставі ___________________________________________________________ з однієї

сторони, і

Концерн «Міські теплові мережі» (код ЕІС - 56ХQ0000W3DСQ00S), надалі - Споживач, в особі генерального директора Грека Олександра Сергійовича, що діє на підставі Статуту, з другої сторони, надалі разом поіменовані Сторони,

керуючись Законом України «Про ринок природного газу» та іншими нормативними актами, уклали цей договір про таке:

1. Предмет договору

1.1. Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ (надалі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ. на умовах цього договору.

1.2. Газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/ організаціями та іншими споживачами.

1.3. За цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України)

2. Кількість та фізико-хімічні показники газу

2.1. Постачальник передає Споживачу з 01 травня 2016 року по 30 вересня 2016 року (включно) газ обсягом до 1 991,0 тис.куб.м. (один мільйон дев'ятсот дев'яносто одна тисяча куб.м). у тому числі по місяцях (тис.куб.м):

2.1.1. Обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - планований обсяг), забезпечують Споживача природним газом для потреб, викладених в п.1.2 цього договору.

2.1.2. Обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - планований обсяг), можуть змінюватись Сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку.

2.1.3. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі ± 5 % (плюс/мінус п'ять відсотків) від підтвердженого Постачальником планового обсягу газу без узгодження Сторін.

2.1.4. Якщо протягом дії договору у Споживача за окремими точками комерційного обліку з'являється інший постачальник/постачальники природного газу. Споживач зобов'язаний не менше ніж за 15 днів повідомити про це Постачальника і надати додаткову угоду щодо зміни планових обсягів постачання газу за цим договором по місяцях та точкам комерційного обліку споживання.

2.1.5. Розподіл природного газу за цим договором здійснює Оператор ГРМ, з яким Споживач укладає відповідний договір, про що повідомляє Постачальника протягом 3 (трьох днів) з дати їх укладання.

2.2. Добовий розподіл планованого обсягу продажу газу здійснюється рівномірно, виходячи з середньодобового обсягу передачі газу (далі - середньодобовий обсяг передачі). Середньодобовий обсяг передачі газу визначається шляхом ділення планованого обсягу продажу газу на кількість днів у відповідному місяці.

2.3. За розрахункову одиницю газу приймається один кубічний метр (куб. м), приведений до стандартних умов: температура (t) = 20 градусів Цельсія. тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа).

2.4. Фізико-хімічні показники (ФХП) газу, який передається Постачальником Споживачу в пунктах приймання-передачі, указаних у п. 3.1 цього договору, повинні відповідати вимогам ГОСТу 5542-87 "Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия".

3. Порядок та умови передачі газу

3.1. Постачальник передає Споживачу газ на газорозподільних станціях (ГРС) ПАТ «Укртрансгаз» або у точці балансового розмежування (для об'єктів, які безпосередньо приєднані до магістральних трубопроводів ПАТ «Укртрансгаз»).

Право власності на газ переходить від Постачальника до Споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

3.2. Споживач до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає Постачальнику належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Обсяг поставки підтверджується Постачальником Споживачу на відповідний місяць поставки (розрахунковий період) в установленому порядку.

3.3. Приймання-передача газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше як ± 5.0 (п'ять) відсотків.

При необхідності відступу від середньодобової норми Постачальником і Споживачем установлюється нерівномірна подача газу за взаємно узгодженими графіками.

3.4. Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

3.5. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, Споживач зобо»язується надати Постачальнику:

- завірену копію акта про фактичний обсяг розподіленого/протранспортованого за цим договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між Споживачем та оператором ГРМ/ГТС; у разі надання технічного акту на загальний обсяг діленого/протранспортованого природного газу, Споживач надає детальну розбивку за категоріями (в т.ч. за цим договором) за власним підписом:

- підписані та скріплені печатками Споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше 8-го числа повертає Споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних рахунків між Сторонами.

У випадку ненадання або несвоєчасного надання Споживачем акту приймання-передачі природного газу обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС.

У випадку відмови Споживача від підписання акта приймання-передачі природного азу розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов договору або в порядку, передбаченому чинним законодавством України. До врегулювання сторонами розбіжностей, обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС, а вартість газу розраховується Постачальником відповідно до умов, зазначених у п. 5.2 даного Договору або у відповідних додаткових угодах (п.п. 5.1. 6.1 даного Договору).

У разі, якщо при складанні/підписанні акту приймання-передачі природного газу у Сторін виникають розбіжності щодо вартості газу, переданого за договором, Сторони врегульовують спірні питання відповідно до умов договору або в порядку, передбаченому чинним законодавством України. До врегулювання Сторонами розбіжностей, обсяги переданого газу встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС, а вартість газу розраховується Постачальником відповідно до умов, зазначених у п. 5.2 даного Договору або у відповідних додаткових угодах (п.п. 5.1. 6.1 даного Договору).

4. Порядок обліку газу

4.1. Кількість газу, яка передається Споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу у відповідності до вимог, встановлених Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2494 та Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2493.

4.2. Вимоги до складових частин комерційного вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання обсягів та визначення якості природного газу визначаються Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими Наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 №618.

5. Ціна газу

5.1. Ціна на природний газ визначається відповідно до п.5.2 цього Договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання Сторонами відповідних додаткових угод до Договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті Постачальника. У разі зміни ціни Постачальником, така ціна є обов'язковою для Сторін даного Договору. Споживач підписанням цього Договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни.

5.2. Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором з 01 травня 2016 року становить 5 532,00 гривень, крім того податок на додану вартість - 20%.

всього з ПДВ - 6 638,40 гри. (шість тисяч шістсот тридцять вісім грн. 40 коп.).

Ціна за 1000 куб.м газу за ним договором з 01 червня 2016 року становить 5 604,00 гривень, крім того податок на додану вартість - 20%.

всього з ПДВ - 6 724,80 грн. (шість тисяч сімсот двадцять чотири грн. 80 коп.).

5.3. У разі зміни на офіційному веб-сайті Постачальника цін на газ, вони є обов»яковими за цим Договором з моменту введення їх в дію (з дати, зазначеної у відповідному прейскуранті). Споживач самостійно відслідковує інформацію щодо цін на відповідний місяць поставки і вважається повідомленим про зміну цін з дати розміщення інформації на веб-сайті Постачальника, але не пізніше дати введення їх в дію, або з дати направлення на електронну адресу Споживача (зазначену в п.13 цього договору) проекту додаткової угоди, інформаційного повідомлення тощо).

У разі, якщо Споживач не погоджується на відповідні зміни, він має право змінити постачальника відповідно до порядку, передбаченого Законом України «Про ринок природного газу».

5.3. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум ості місячних поставок газу.

6. Порядок та умови проведення розрахунків

6.1. Оплата планових обсягів газу здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

6.2. При невиконанні Споживачем вимог, передбачених у п. 6.1 цього договору. Постачальник має право обмежити або припинити постачання газу Споживачу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору або розірвати даний Договір в односторонньому порядку.

6.3. Платежі за договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника з урахуванням вимог чинного законодавства щодо відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання підприємствами, що виробляють теплову енергію.

В платіжних дорученнях Споживач повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата.

За наявності заборгованості у Споживача за цим договором, Постачальник зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від Споживача, будуть зараховані як передплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

6.4 Звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання здійснюється Сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного газу Споживачем та актів приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із Сторін, підписаної уповноваженою особою.

7. Права та обов'язки Сторін

7.1. Споживач має право:

1) отримувати природний газ відповідно до умов даного договору;

2) безоплатно отримувати інформацію про фактично використані обсяги природного

газу;

3) розірвати цей договір у разі вибору іншого постачальника, але не раніше ніж в останній день розрахункового періоду, попередивши Постачальника не менш ніж за 15 діб до розірвання договору; при цьому Споживач зобов'язаний виконати свої обов'язки за цим договором в частині оформлення використаних обсягів газу та їх оплати відповідно до умов договору;

4) достроково розірвати договір, якщо Постачальник повідомив Споживача про намір внесення змін до договору в частині умов постачання та нові умови постачання виявилися для нього неприйнятними. При цьому Споживач зобов'язаний попередити Постачальника не менш ніж за 15 діб до розірвання договору, а також виконати свої обов'язки за цим договором в частині оформлення використаних обсягів газу та їх оплати відповідно до умов договору.

7.2. Споживач зобов'язаний:

1) укласти технічну угоду щодо порядку обліку газу з оператором ГРМ/ГТС в пунктах приймання-передачі газу. Про укладення такої угоди Споживач повідомляє Постачальника протягом 3-х днів з дати її укладення;

2) забезпечити відповідність комерційного вузла обліку газу вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 618, державним стандартам, експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки (ЗВТ), що входять до складу цього вузла, Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2494 та Кодексу газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2493;

3) без перешкод у будь-який час допускати представників Постачальника та повноважних представників оператора ГРМ/ГТС:

- для зчитувань показів засобів вимірювальної техніки та для перевірки приладів обліку витрат газу, встановлених на комерційному вузлі обліку газу Споживача, та правильності експлуатації цих приладів;

- для огляду газопроводів та газовикористовуючого устаткування Споживача;

- для обмеження та припинення постачання газу в разі відбору природного газу за відсутності у Споживача підтвердженого Постачальником у порядку, встановленому цим договором, обсягу поставки на поточний місяць поставки;

4) самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу у випадках:

- порушення строків оплати за договором на постачання природного газу;

- відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу;

- перевитрат добової норми та/або місячного підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником, з врахуванням положень п. 2.1.2 даного Договору;

- інших випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством.

5) негайно (того ж дня) письмово та/або факсимільним зв'язком повідомляти оператора ГРМ/ГТС про неполадки приладів обліку витрат газу, приладів заміру температури та тиску газу, встановлених на комерційному вузлі обліку газу Споживача;

6) своєчасно оплачувати поставлений природний газ в розмірі та порядку, передбаченому даним Договором;

7) відшкодувати витрати на припинення та відновлення газопостачання, що понесені Постачальником та/або оператором ГРМ/ГТС у разі припинення Постачальником газопостачання у зв'язку з порушенням Споживачем норм чинного законодавства та/або умов цього договору.

7.3. Постачальник має право:

1) припинити або обмежити постачання газу Споживачу у разі:

- проведення неповних розрахунків за договором;

- несанкціонованого відбору газу або втручання в роботу комерційних вузлів обліку;

- відсутності або недостатності для забезпечення об'єктів газоспоживання Споживача підтвердженого обсягу газу;

- визнання в установленому порядку аварійним стану системи газопостачання;

- відмови від підписання акта приймання-передачі (акта про надані послуги) без відповідного обґрунтування.

Відновлення газопостачання здійснюється після відшкодування Споживачем витрат на припинення та відновлення газопостачання, що понесені Постачальником та/або оператором ГРМ/ГТС;

2) отримувати будь-яку інформацію від Споживача стосовно виконання цього договору;

3) достроково в односторонньому порядку розірвати договір, якщо Споживач порушує умови оплати за даним Договором;

4) інші права, що визначаються Законом України «Про ринок природного газу»,Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, іншими нормативно-правовими актми, цим договором.

7.4. Постачальник зобов'язаний:

1) виконувати умови цього договору;

2) забезпечити поставку природного газу відповідно до вимог законодавства та умов говору;

3) публікувати на своєму офіційному веб-сайті інформацію про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов'язки постачальника та споживача, наявні способи досудового вирішення спорів з постачальником тощо;

4) повідомити Споживача про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін;

5) забезпечити Споживача прозорими та простими способами досудового вирішення

спорів;

6)забезпечити Споживачу вибір способу оплати відповідно до вимог чинного законодавства України.

8. Відповідальність Сторін

8.1. За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

8.2. У разі невиконання Споживачем умов пункту 6.1. цього договору Постачальник має право не здійснювати поставку газу Споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

8.3. У разі невиконання Споживачем пункту 6.1. цього Договору, Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір.

8.4. Постачальник не відповідає за підтримання належного тиску на газорозподільних станціях.

8.5. Постачальник не несе відповідальності за недопоставку газу за цим договором у разі припинення/обмеження газопостачання відповідно до чинного законодавства та умов даного договору.

8.6. Збитки, завдані одній із сторін договору внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених чинним законодавством України.

9. Форс-мажор

9.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків щодо договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили.

9.2. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

9.3. Сторони зобов'язані негайно повідомити про обставини форс-мажору та протягом чотирнадцяти днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи відповідно до законодавства.

9.4. Настання обставин форс-мажору підтверджується у порядку, встановленому чинним законодавством.

9.5. Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику за газ, який був поставлений до їх виникнення.

10. Порядок вирішення спорів

10.1. У випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. Будь-яка із Сторін має право ініціювати такі переговори.

10.2. У разі недосягнення Сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

10.3. Строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

11. Інші умови

11.1. Цей договір складений у двох примірниках - по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу.

11.2. З укладенням цього договору попереднє листування та документація щодо предмета цього договору втрачають юридичну силу.

11.3. Усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками Сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 11.5, 11.6 цього договору.

Після отримання коду ЕІС Сторони повідомляють про це одна одну листом.

У разі, якщо Споживач не підписав додаткову угоду щодо зміни ціни на газ, та продовжує споживати природний газ за цим Договором. Споживач погоджується, що при визначенні ціни на природний газ, переданий за цим договором у звітному періоді (п. 5.1 Договору), приймаються ціни, зазначені в прейскуранті на звітний місяць, розміщеному на сайті Постачальника. Ціни зазначаються в акті приймання-передачі природного газу.

11.4. Споживач зобов'язується самостійно вживати всіх необхідних заходів, спрямованих на зменшення використання природного газу відповідно до рішень Уряду, та, у разі корегування планових місячних обсягів поставки газу, повідомляти про це Постачальника для оформлення відповідних додаткових угод.

11.5. Сторони зобов'язуються повідомляти одна одну про зміни своїх платіжних реквізитів, адреси, номерів телефонів, факсів у 5-денний термін з дня виникнення відповідних змін рекомендованим листом з повідомленням.

11.6. Постачальник має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України, а також є платником податку на додану вартість.

Споживач є платником податку на додану вартість та має статус

(є/ не є, потрібне зазначити) (має/ не має, потрібне зазначити)

платника податку на прибуток на загальних умовах, передбачених Податковим кодексом України.

У разі будь-яких змін в статусі платника податків, зміни назви, форми власності тощо Сторони зобов'язані повідомити одна одну про такі зміни протягом 3 (трьох) робочих днів з дати таких змін.

11.7. У випадку, якщо Споживач є акціонерним товариством, він зобов'язаний надати Постачальнику рішення, які підтверджують право на укладання значного правочину. а саме:

- якщо сума договору перевищує 10 відсотків вартості активів Споживача за даними останньої річної фінансової звітності Споживача - рішення наглядової ради або загальних зборів акціонерів Споживача про вчинення цього правочину;

- якщо сума договору перевищує 25 відсотків вартості активів Споживача за даними останньої річної фінансової звітності Споживача - рішення загальних зборів акціонерів Споживача про вчинення цього правочину.

У разі ненадання Споживачем зазначених рішень, Постачальник в односторонньому порядку має право розірвати цей договір. При цьому Постачальник за 5 (п'ять) днів до розірвання договору повідомляє Споживача про розірвання цього договору рекомендованим листом.

11.8. Представники оператора ГРМ/ГТС припиняють або обмежують постачання природного газу Споживачу у разі порушення ним строків розрахунків за використаний газ, а також відбору газу за відсутності у Споживача підтвердженого Постачальником у порядку, встановленому цим договором, обсягу поставки газу на поточний місяць поставки, в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відновлення газопостачання Споживачу здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства України.

12. Строк дії договору

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 травня 2016 до 30 вересня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

13. Адреси та реквізити сторін

Постачальник Споживач

Публічне акціонерне товариство Концерн

"Національна акціонерна компанія" "Міські теплові мережі"

"Нафтогаз України "

Адреса: 01001 Адреса: 69091

м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137

Поточний рахунок: № 26006866 Рахунок із спеціальним режимом

в АБ «Укргазбанк». м. Київ. використання: 26030301042813 (для

код банку 320478 бюджетних організацій)

Код ЄДРПОУ: 20077720 26039302042813 (для інших споживачів)

Св. пл. ПДВ № 35480667. у філії ЗОУ АТ «Ощадбанк»,

11111: 200777226658 м. Запоріжжя

Телефон: 586-35-37 код банку 313957

Факс: 586-33-10 Код ЄДРПОУ: 32121458

Веб-сайт:www.naftogaz.com Св. пл. ПДВ № 11030127

ІПН: 321214508249

Телефон: 061 224-08-55

Факс:061 224-08-55

E-mail: info@teploseti.zp.ua

___________________/_____________ _______________________/ О.С. Грек

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії"Нафтогаз України" ( Адреса: 01001 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, Код ЄДРПОУ 20077720) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137 , ЄДРПОУ: 32121458) 1378, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 1515, 80 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 910/3041/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх