ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2017 року 10:46 № 826/16231/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А.,

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за участю третіх осіб - начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Жукова Є.О., т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Білошицького Олексія Георгійовича про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_3 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за участю третіх осіб - начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Жукова Є.О., т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Білошицького Олексія Георгійовича про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи позовні вимоги тим, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось безпідставно, оскільки позивачем не порушувались вимоги п.п.1, 10 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України щодо дотримання законодавства, неухильного виконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів в наказів начальників, а також виявлення поваги до колег по службі та інших громадян, ввічливості, дотримання правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету. Крім того, позивач зазначив, що під час проведення службовою перевіркою були надані відповідні пояснення з приводу обставин, що були предметом перевірки.

У позовній заяві позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Жукова Є.О. від 16.08.2106 року №2344 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників патрульної поліції у місті Києві ДПП» в частині звільнення зі служби у поліції інспектора роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3;

- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Білошицького Олексія Георгійовича від 08.09.2016 року №222 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби у поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3 інспектора роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Києві;

- поновити ОСОБА_3 на посаді інспектора роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Києві;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу 20710,59 грн.;

- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді інспектора роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Києві та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача та третіх осіб заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав того, що у посадових осіб Департаменту патрульної поліції були всі законні підстави для призначення службового розслідування. При цьому, представник відповідача та третіх осіб зазначив, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення працівників Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка осіб та визнання ними своєї вини, їх ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.

Крім того, для реалізації наказу від 16.08.2016 року №2344 Департаментом патрульної поліції було видано накази від 08.09.2016 року №222 о/с та від 30.09.2016 року №249 о/с про звільнення ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представників третіх осіб, суд дійшов висновків про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ДПП від 11.08.2016 №2293 проведено службове розслідування з метою встановлення обставин можливого порушення службової дисципліни інспектором роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3 та поліцейським роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП ОСОБА_6.

У ході службового розслідування факт порушення службової дисципліни, що виразився у негідній поведінці інспектора роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 та поліцейського роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП ОСОБА_6, що викликало великий суспільний резонанс та обурення серед населення, підтвердився.

На підставі п. 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 2, 5, 7, 12, 13, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.06.2006 №3460-ІV (далі - Закон №3460-ІV), п. 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію України» та на підставі висновку службового розслідування від 16.08.2016 року, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано наказ №2344 від 16.08.2016 року, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п. 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, п.п.1, 10 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом №3460-ІV, та на підставі п. 8 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом №3460-ІV, інспектора роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 звільнити зі служби в поліції.

08.09.2016 року Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано наказ №222 о/с (по особовому складу), яким відповідно до п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», п. 9 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» та п. 8 ч. 1 ст.12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» звільнити зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3 (0002000), інспектора роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Києві з 08 вересня 2016 року з відрахуванням з грошового забезпечення за час невикористаної відпустки.

В подальшому, 30.09.2016 року Департаментом патрульної поліції Національної поліції України прийнято наказ №249 о/с, яким внесено зміни до пункту наказу №222 о/с від 08.09.2016 року в частині дати звільнення позивача зі служби в поліцію.

Незгода позивача з вказаними наказами зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (далі також - Закон).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (ч. 2 ст. 77 Закону).

Згідно з п. 9 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Статут).

Відповідно до ст. 2 Статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

При цьому, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Статтею 10 Статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 12 Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно вимог ст. 14 Статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Наказу Міністерства органів внутрішніх справ України № 326 від 28.04.2016 «Про затвердження Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС» гідна поведінка працівників базується на недопущенні, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.

Згідно з п. З розділу 2 Наказу Міністерства органів внутрішніх справ України № 326 від 28.04.2016 «Про затвердження Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС» доброчесність працівників будується на недопущенні конфлікту між публічними й особистими інтересами.

Пунктом 4 розділу 2 Наказу Міністерства органів внутрішніх справ України № 326 від 28.04.2016 «Про затвердження Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС» визначено, що лояльність працівників базується на добросовісності щодо виконання рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та державних органів, в яких працюють працівники МВС, незалежно від своїх власних переконань і політичних поглядів.

Згідно п. 7 розділу 2 Наказу Міністерства органів внутрішніх справ України № 326 від 28.04.2016 «Про затвердження Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС» сумлінність працівників МВС базується на добросовісному, чесному та професійному виконанні працівниками МВС своїх обов'язків, виявлення ініціативи і творчих здібностей.

Як вбачається з висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3, затвердженим начальником Департаменту патрульної поліції 16.08.2016 року, « 08.08.2016-09.08.2016 відповідно до розстановки сил та засобів Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП інспектор роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3 ніс службу, спільно з поліцейським роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП капралом поліції ОСОБА_6, здійснюючи патрулювання автомобільної дороги «Київ-Чоп».

Під час несення служби екіпаж патрульної поліції, знаходячись на стаціонарному пункті на 125 км автомобільної дороги «Київ-ЧОП»., відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинив транспортний засіб за порушення водієм вимог . 9.2 Правил дорожнього руху, а саме: водій не подав сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку під час перестроювання. Поліцейські перевірили належні документи водія, оглянули багажне відділення транспортного засобу. Надалі водій передав ОСОБА_3 продукт харчування, а саме м'ясний виріб - ковбасу, яку останній поклав на заднє пасажирське сидіння патрульного автомобіля. Обставини події було зафіксовано небайдужими громадянами за допомогою пристроїв, яку мають функцію фото- та відеозапису, та у подальшому завантажено у глобальну мережу інтернет за посиланням: АДРЕСА_1. Дана подія викликала великий суспільний резонанс та обурення серед громадян, а негідна поведінка інспектора роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 дискредитувала почесне ім'я працівника Національної поліції України. Поліцейський роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП капрал поліції ОСОБА_6, перебуваючи спільно з ОСОБА_3 в одному екіпажі допустив негідну поведінку свого колеги та не прийняв заходів щодо попередження та припинення порушення правил професійної етики працівником поліції.

Слід звернути увагу, що у своїх поясненнях ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зазначили, що продукт харчування, а саме м'ясний виріб - ковбасу, працівники поліції купили у водія транспортного засобу за 30 грн (тридцять грн), але підтвердити, або спростувати даний факт не представилось можливим».

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Наведене в сукупності свідчить, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення працівників Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка осіб та визнання ними своєї вини, їх ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача правомірно та співрозмірно застосовано заходи дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а відтак підстави для скасування наказу №2344 від 16.08.2016 року відсутні.

Зважаючи, що решта позовних вимог є похідними від вимоги, підстав для задоволення якої судом не вбачається, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено суду правомірність прийнятого оскаржуваного наказу.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов