Справа № 357/8832/16-ц
2/357/34/17
Категорія 24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бондаренко О. В. ,
при секретарі - Бондаренко Н. В.,
Кириченко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду № 4 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп» ( зміна назви ПрАТ «юпітер страхування життя Вієнна Іншуранс Груп»), третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консультаційний центр «Фінанси і Захист», про захист прав споживача та стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 15.08.2016 року мотивуючи тим, що 13.01.2012 року ним була оформлена заява (опитувальник) № 038148, яка є пропозицією страхувальника укласти договір страхування на підставі Правил добровільного страхування життя Приватне акціонерне товариство «Юпітер Страхування життя Вієнна Іншуранс Груп» від 01.04.2009 року № 0190218 зі змінами № 1,2, в якій він записав посилання на дату реєстрації Правил та номер їх реєстрації за наданим представниками страхової компанії зразком, а самі Правила не були надані для ознайомлення. На надісланій йому заяві містяться відмітки Страховика про те, що він повністю приймає запропоновані ним умови страхування та підтверджує факт укладення договору № 017012 від 19.01.2012 року та договору № 017112 від 19.01.2012 року шляхом поставлення печатки на Заяві опитувальнику. 16.01.2012 року він перерахував 7000,00 грн. на розрахунковий рахунок ЗАТ «Юпітер Страхування життя Вієнна Іншуранс Груп», код отримувача 30434963, призначення платежу: Страховий внесок згідно з заявою № 038148 по договору ЗАТ «Юпітер страхування життя Вієнна Іншуранс Груп». Протягом 2013-2015 років за вищезазначеними договорами ним було перераховано: за полісом 5-ОС/1№ 0178012 : 09.01.2013 року - 6775,00 грн., 09.01.2014 року - 6760,00 грн., 08.01.2014 року - 6770,00 грн. та за договором 1-ОС/1№ 017112: 09.01.2013 року - 225,00 грн., 09.01.2014 року - 225,00 грн. та 08.01.2015 року - 225,00 грн. І зазначених полісів страхування йому стало відомо, що Страховиком є Приватне акціонерне товариство Юпітер Страхування життя Вієнна Іншуранс Груп», проте разом із Полісами йому було надіслано Витяг із Правил добровільного страхування життя Закритого акціонерного товариства СК «Юпітер Вієнна Іншуранс Груп», зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 01.04.2009 під №0190218 зі змінами №1,2, де зазначено, що страховиком є Закрите акціонерне товариство «Юпітер страхування життя Вієнна Іншуранс Груп». Правил добровільного страхування життя Приватного акціонерного товариства «Юпітер Страхування Життя Вієнна Іншуранс Груп», яке вказане як Страховик у заяві опитувальнику №038148 та у Полісах страхування життя 5-ОС/1 №017012 та 1-ОС/І №017112 йому не було надано, як і не надано можливості ознайомитися із ними на момент укладання договору страхування. Починаючи із 2014 року він неодноразово звертався до відповідача із проханням надати повну, достовірну та вичерпну інформацію щодо умов договору. Проте, у своїх відповідях відповідач зазначив, що договори страхування Компанії повністю відповідають вимогам чинного законодавства України. Компанією було раніше надано витяги із Правил страхування, що стосується умов (ризиків) договорів страхування життя, відповідно до листа №133/15 від 15.01.2015 року. Висновок компанії, що нею виконані всі вимоги чинного законодавства щодо надання інформації клієнту при підписанні договору є хибними. Підтвердження факту, що Компанією йому були надані витяги із Правил немає. У листі № 950/14 від 26.06.2014 року відповідач стверджує, що він може ознайомитись із повним текстом Правил страхування в офісі Компанії, при попередній домовленості про зустріч, це є доказом того, що на момент укладення договору ознайомитись із правилами у нього не було фізичної можливості, оскільки заява опитувальник оформлялась ним поза межами офісу і відповідач установив окрему процедуру ознайомлення з ними. П. 20.6 Полісу містить конкретні умови страхування, визначені за згодою сторін при його укладенні відповідно до вимог законодавства. Поліс має переважну юридичну силу перед Правилами страхування та Додатками до них. У всьому іншому, що спеціально не обумовлено в Полісі, сторони керуються Правилами страхування, зокрема, порядок зміни і припинення дії договору, умови здійснення страхової виплати, права та обов'язки сторін встановлені у Правилах страхування. Позивач вважає, страховиком порушене його право споживача, передбачене пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника ( виконавця, продавця). У заяві (опитувальнику) зазначено, що заява на страхування з усіма додатками, Поліс (договір) страхування та Правила є юридичною формою взаємовідносин Страховика та Страхувальника (застрахованої особи, вигодонабувачів) і розглядається як єдине ціле та становить договір страхування життя. Згідно п.2.13 Розпорядження Державної комісії з питань регулювання ліцензійних умов провадження страхової діяльності» страховик зобов'язаний прийняти та зареєструвати в Нацкомфінпослуг правила страхування, які відповідають вимогам ст. 17 Закону України «Про страхування» і Ліцензійним умовам. Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. У зв'язку з тим, що Заява, Поліс і Правила розглядаються як єдине ціле та становлять договір страхування життя, йому мали надати Правила добровільного страхування життя Приватного акціонерного товариства «Юпітер страхування життя Вієнна Іншуранс груп», проте, було надано Витяг із Правил добровільного страхування життя ЗАТ СК «Юпітер страхування життя Вієнна Іншуранс груп», зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 01.04.2009 року під № 0190218 зі змінами № 1,2. Щодо ЗАТ СК «Юпітер страхування життя Вієнна Іншуранс груп» у нього не було і немає ніяких намірів вступати у договірні відносини щодо добровільного страхування. Ним оформлювалась та особисто підписувалася заява опитувальник №038148 від 13.01.2012 року, проте на сьогодні він не отримав ні Полісів страхування життя, ні договорів, які разом із правилами страхування життя ПАТ«Юпітер страхування життя Вієнна Іншуранс груп» становлять договір страхування життя. У надісланому йому Полісі страхування життя 5-ОС/І №017012 міститься посилання на заяву опитувальник №1038148, яку він не оформляв та не підписував. Також, у надісланому позивачу Полісі страхування життя 1-ОС/І №017112 міститься посилання на заяву опитувальник №2038148, яку він не оформляв та не підписував, а Правила, на які робиться посилання у зазначених Полісах, як на підставу їх видачі - це Правила добровільного страхування життя, які зареєстровані за іншою юридичною особою, а саме - ЗАТ СК «Юпітер Вієнна Іншуранс груп». Як слідує з листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за № 2625/13-12 ВІД 28.04.2016 року за результатами перевірки документів виявлено ознаки порушення страховиком законодавства у сфері фінансових послуг, а у листі за № 4400/13-12 від 12.07.2016 року зазначається, що за результатами його скарги про порушення законодавства ПрАТ «Юпітер Вієнна Іншуранс груп», до останнього застосовано захід впливу у вигляді розпорядження від 19.05.2016 року № 1076, відповідно до якого товариство зобов'язане усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень шляхом надання підтверджуючих документів у термін до 09.06.2016 року. Враховуючи, що ПрАТ «Юпітер Вієнна Іншуранс груп» не виконало розпорядження № 1076 у повному обсязі, Нацкомфінпослуг було складено акт про правопорушення вчинені товариством, а саме: ч.5 ст. 18 Закону України «Про страхування» щодо укладення договору страхування шляхом надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, та видачі страхувальнику страхового полісу, який не містить розбіжностей з поданою заявою; ч. 3 ст. 16 Закону України «Про страхування» щодо укладення договорів страхування у відповідності до правил страхування; ч. 2 ст. 20 Закону України «Про страхування» щодо невиконання страховиком інших обов'язків передбачених умовами договору страхування. Отже, відповідач в момент вчинення правочину недодержався вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України, а саме: ПрАТ «Юпітер Вієнна Іншуранс груп» не мало цивільної дієздатності, оскільки відсутня реєстрація їх Правил добровільного страхування життя в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Відповідач на підтвердження прийняття умов страхування, що запропоновані страхувальнику у заяві опитувальнику №038148 видав Поліс в якому зазначається, що він (Поліс) не містить розбіжностей з поданою заявою (опитувальником) №1038148 від 13.01.2012 року з додатками до не на підставі яких його оформлено. Проте, у заяві опитувальнику №038148 страхова сума становить 219 972 грн., а у Полісі страхування життя 5-ОС/1 №017012 вона становить 219 436 грн. Страховий внесок у заяві опитувальнику зазначено у розмірі 6 775 гривень, а у Полісі страхування життя 5-ОС/1 №017012 загальний річний страховий внесок - 6 769 грн. Отже, при укладенні зазначених договорів істотні умови не було погоджено сторонами, як того передбачають ст. ст. 626-628 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про страхування». Як зазначається у Акті Нацкомфінпослуг №293/13-14/13/6 від 29.04.2016 року, складеному Головним спеціалістом відділу інспектування та захисту прав споживачів на ринку страхування департаменту страхового регулювання та нагляду В.І.Монастирською: станом на дату подання до Нацкомфінпослуг документів Товариством не надано підтверджуючих документів щодо повідомлення страхувальника про страхові суми за основним страхуванням збільшені на суми додаткового бонусу. Листом від 02.06.2016 року за №1685/16 відповідач визнає, що під час укладання договорів страхування була порушена процедурам укладання, а саме в полісі не було враховано його побажання щодо індексації. Це є ще одним доказом того, що відповідачем порушено його права, як споживача, оскільки укладений між ними договір не відповідає вимогам закону. Відповідачем порушено його право передбачене п.2 ч.1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: при реалізації продукції була порушена його, як споживача, свобода волевиявлення, оскільки оформивши Поліс страхування 5-ОС/І №017012 відповідач не взяв до уваги умови страхування про які він зазначив у заяві опитувальнику № 038148, а саме щодо розміру страхової суми та розміру страхового внеску, проте видав поліс, як підтвердження прийняття запропонованих ним умов страхування. Відповідачем порушено його право передбачене п.3 ч.1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: відповідач у п.20.2 Полісу страхування життя 5-ОС/І №017012 закріпив положення, гарантований інвестиційний дохід для розрахунку страхових сум за основним страхуванням та викупних сум - 4%, проте, за ч.7 ст.9 Закону України «Про страхування» - зазначена у договорі страхування життя величина інвестиційного доходу не повинна перевищувати чотирьох відсотків річних. Відповідно до п.20.3 Полісу страхування життя 5-ОС/І №017012 страхові суми за основним страхуванням збільшуються на суми додаткового бонусу, які визначаються Страховиком щорічно протягом дії Договору за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів згідно з чинним законодавством, та повідомляються Страхувальнику у письмовій формі після другого страхового періоду. Лише після його звернення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та застосування комісією заходів впливу на відповідача останній запропонував позивачу укласти додаткові угоди до договору страхування щодо доповнення його інформацією про індексацію. На момент укладання договорів така умова в договорі була відсутньою, що ставило його, як споживача, у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, оскільки така умова є істотною для договору добровільного страхування. Відповідачем порушено його право передбачене п.5 ч.1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: відповідач не ознайомив його з Правилами ПрАТ «Юпітер Вієнна Іншуранс груп» та не надав витяг із даних Правил, який є невід'ємною частиною договору страхування; не надав повної, вичерпної, достовірної інформації щодо його назви та законних підстав здійснення ним діяльності у сфері добровільного страхування, що є інформацією про продукцію за п. 12. Ч.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Враховуючи зазначене позивач вважає факт придбання ним продукції, яка немає потрібних для нього властивостей, оскільки договір страхування не відповідає тим умовам, які є істотними за ст. 982 ЦК України та які він вважав істотними при його укладенні. Станом на 2014 рік у нього виникли сумніви щодо належного виконання відповідачем умов договору, в т.ч. в частині зарахування додаткових сум на накопичувальну частину (резерви) по договору страхування. Його сім'я має 7 договорів з відповідачем, тому він змушений був вести тривалу переписку з відповідачем з метою з'ясування конкретних умов договорів страхування, що змушувало його нервувати, відривало від звичайного для нього ритму життя, від якісного виконання обов'язків на роботі та в сім'ї, тривалий час він змушений був звертатися до різного роду фахівців за допомогою з метою з'ясування існуючої правової ситуації у взаємовідносинах з відповідачем. У 2012 році він успішно пройшов тестування ПрАТ «Юпітер Вієнна Іншуранс груп» за програмою «Теорія і практика страхування життя», що підтверджується сертифікатом № 00002, виданим йому самою компанією. Як з'ясувалось потім ті відомості, які доводились до нього, як такі що надають перевагу клієнтам компанії пропагуються лише як рекламний трюк, а насправді компанія вже на стадії укладення договорів порушує права страхувальників. Він виступав як страховий посередник при укладенні договорів і на ньому лежить відповідальність перед іншими особами за те, що вони як і він є ошуканими діями ПрАТ «Юпітер Вієнна Іншуранс груп». Це призвело до того, що вже тривалий час він знаходиться у стані підвищеної емоційної напруженості, викликаної негативними емоціями, які вливають на його здоров'я, настрій, на його оточення та на якість життя. На даний час погіршились відносини із знайомими та друзями,які за його рекомендацією уклали договори страхування із відповідачем і тепер , також, зіткнулись з проблемами. Отже, відповідачем завдано моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 10000 грн. Позивач просить в судовому порядку визнати правочин - договір страхування, укладений на основі Заяви опитувальника № 038148 від 13.01.2012 року, договору страхування життя 5-ОС/1 № 017012 та Полісу страхування життя 1-ОС/І №017112 та витягу із Правил добровільного страхування життя ЗАТ СК «Юпітер Вієнна Іншуранс Груп», зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 01.04.2009 року під № 019021/8 зі змінами № 1,2, недійсним; стягнути з відповідача суму у розмірі 27 980 грн. 00 коп., перераховану ним на розрахунковий рахунок відповідача та стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
11.01.2017 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив в судовому порядку визнати недійсним Поліс страхування життя 5-ОС/І №017012, укладений на підставі заяви (опитувальника) №1038148 від 13.01.2012 року, додатків до неї та Правил добровільного страхування життя у новій редакції, зареєстрованій Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України під №0190218 від 01.04.2009 року із змінами №1,2 між ним та Приватним акціонерним товариством «Юпітер страхування життя Вієнна Іншуранс груп», який у вересні 2016 року змінив назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Княжа Лайф Вієнна Іншуранс груп»; визнати недійсним Поліс страхування життя 1-ОС/І №017012, укладений на підставі заяви (опитувальника) №2038148 від 13.01.2012р., додатків до неї та Правил добровільного страхування життя у новій редакції, зареєстрованій Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України під №0190218 від 01.04.2009 р. із змінами №1,2, між ним та Приватним акціонерним товариством «Юпітер страхування життя Вієнна Іншуранс груп», який у вересні 2016 року змінив назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Княжа Лайф Вієнна Іншуранс груп»; стягнути на його користь із відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Княжа Лайф Вієнна Іншуранс груп» суму у розмірі 27 980 грн. 00 коп., перераховану ним відповідачу; стягнути на його користь з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Княжа Лайф Вієнна Іншуранс груп» моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень; стягнути на його користь з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Княжа Лайф Вієнна Іншуранс груп» понесені ним судові витрати.
За ухвалою суду від 15.11.2016 року у справу було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консультаційний центр «Фінанси і Захист».
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник, за довіреністю у справі, ОСОБА_9 підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача, за довіреністю у справі, ОСОБА_10 в судовому засіданні позов не визнала, подала до суду письмові заперечення та зазначила, що оспорюваний позивачем договір страхування життя було укладено з дотриманням вимог діючого законодавства, позивачу був наданий витяг з Правил страхування життя, а не повний текст Правил, оскільки розділи Правил страхування чи їх Додатків, що містять розрахунки, є комерційною таємницею страховика і розповсюдженню не підлягають, але у наданому витягу із Правил є вся необхідна інформація для укладення договору страхування, позивач отримав договір, жодних заперечень з приводу його умов не висловлював, підписав договір, регулярно оплачував страхові внески, а отже умови укладеного договору його повністю влаштовували. Також, позивачем не надано жодних доказів понесеної моральної шкоди.
Третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг представника до суду не направила, про розгляд справи повідомлена належним чином, 06.09.2016 року до суду надано письмове пояснення у справі з клопотання про розгляд справи без участі представника.
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консультаційний центр «Фінанси і Захист», представника до суду не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, 09.12.2016 року направила до суду пояснення у справі з клопотанням про розгляд справи без участі їх представника.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, оглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, 13.01.2012 року на підставі заяви ( опитувальника) за № 038148 (а.с.18 -19,21, 152-155), яка є пропозицією Страхувальника укласти Договір страхування на підставі Правил добровільного страхування життя Приватного акціонерного товариства «Юпітер Вієнна Іншуранс Груп», зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України під № 0190218 від 01.04.2009 року із змінами № 1,2( а.с.23-28), було укладено договір страхування життя 5-ОС/1 № 017012, згідно з яким страховик взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату вигодонабувачам, а страхувальник зобов'язався сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Предметом договору є майнові інтереси, що пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням страхувальника або застрахованої особи. Страхувальником за договором є ОСОБА_2, застрахованою особою - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В Полісі страхування життя 5-ОС/1 № 017012, який посвідчує факт укладення Договору страхування життя (а.с.21,157), передбачено перелік страхових випадків (п.6), розмір страхової суми - 219436 грн. (п.7), страховий тариф - 2,871 % (п.8), розмір річного страхового внеску, який становить 6300,00 грн. (п.9), строк дії договору - 25 років (п.16), строки сплати внесків - до 16.01. кожного року (п.17), початок дії договору - 17.01.2012 року (п.16.1), кінець дії договору - 16.01.2037 року.
Відповідно до п.20.1 договору, він вступає в силу з 00 годин дня, вказаного в цьому договорі. Страховий захист діє з 00 годин дня, вказаного в цьому договорі, але не раніше дня, наступного після дня сплати першого страхового внеску.
Заява (опитувальник) на страхування з усіма додатками, договір страхування та витяг з Правил страхування, Додатки 5-ОС, 2-ДС, 4-ДС, 5-ДС, 6-ДС є невід'ємними частинами цього договору, розглядаються як єдине ціле. Поліс видано в одному примірнику для Страхувальника. Копія Полісу, що не містить розбіжностей з оригіналом, зберігається у Страховика. Зміни до Договору страхування вносяться за взаємною згодою Сторін у письмовій формі шляхом оформлення додаткової угоди або видання Страховиком нового примірника Поліса (п.20.7 договору).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача страховий внесок за Полісом № 017012, на підставі заяви № 038148, 16.01.2012 року в сумі 7000,00 грн., 09.01.2013 року - 6775,00 грн., 09.01.2014 року - 6760,00 грн. та 08.01.2015 року 6770,00 грн., що стверджується копіями квитанцій (а.с.19) та визнається сторонами.
Також, за заявою ( опитувальником) № 038148 від 13.01.2012 року із додатками до неї, на підставі яких його оформлено, було видано Поліс страхування життя 1-ОС/1 № 017112 ( а.с.158), на підставі Правил добровільного страхування життя Приватного акціонерного товариства «Юпітер Вієнна Іншуранс Груп» у новій редакції, зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від № 0190218 від 01.04.2009 року із змінами №1,2 ( а.с.23-28), згідно з яким страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату вигодонабувачам, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Предметом договору є майнові інтереси, що пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням страхувальника або застрахованої особи. Страхувальником за договором є ОСОБА_2, застрахованою особою - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В Полісі страхування життя 1-ОС/1 № 017112, який посвідчує факт укладення Договору страхування життя (а.с.21,158), передбачено перелік страхових випадків (п.6), розмір страхової суми (п.7), страховий тариф (п.8), розмір річного страхового внеску, який становить 225,00 грн. (п.9), строк дії договору - 25 років (п.12), строки сплати внесків - до 16.01. кожного року (п.13), початок дії договору - 17.01.2012 року (п.12.1), кінець дії договору - 16.01.2037 року ( п. 12.2).
Відповідно до п.16.1 договору, він вступає в силу з 00 годин дня, вказаного в цьому договорі. Страховий захист діє з 00 годин дня, вказаного в цьому договорі, але не раніше дня, наступного після дня сплати першого страхового внеску.
Заява на страхування з усіма додатками. Поліс страхування та параграф 1 Правил страхування, Додатки 1-ОС, 1-ДС, 6-ДС, 11-ДС юридичною формою Договору страхування життя, розглядаються,я к єдине ціле. Поліс видано в одному екземплярі для страхувальника. Копія поліса, що не містить розбіжностей з оригіналом, зберігаються у Страховика. Зміни до Договору страхування вносяться за взаємною згодою Сторін у письмовій формі шляхом оформлення додаткової угоди або видання Страховиком нового примірника Поліса (п.16.8 договору).
Згідно наданих позивачем квитанцій (а.с.20), ним було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача страховий внесок за Полісом № 017012, на 09.01.2013 року в сумі 225,00 грн., 09.01.2014 року - 225,00 грн. та 08.01.2015 року 225,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору особистого страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням.
Згідно ст.16 Закону України «Про страхування» та ст.979 ЦК України договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
За положеннями ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі.
Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.
В ст. 983 ЦК України передбачено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно норм ст.18 Закону «Про страхування» для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування.
Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування.
Отже, за заявою ( опитувальником) № 038148 від 13.01.2012 року, отриманої страховиком 19.01.2012 року, між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено Договори страхування життя 5-ОС/1 № 017112 та 1-ОС/1№ 017112, посвідчені Полісами на виконання яких страхувальником вносились страхові внески.
Тобто, договори страхування життя, які було укладено між сторонами у справі, набрали чинності, а як вбачається з їх тексту, сторонами погоджено дату початку дії договору - 17.01.2012 року, що не суперечить нормам діючого законодавства.
За ст.982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Зі змісту договору страхування життя, який укладено між сторонами у справі, слідує, що в ньому передбачено всі ті істотні умови договору страхування, на які вказано в ст.982 ЦК.
В Огляді Верховного Суду України «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» вказано, зокрема на те, що до умов, визначених актами цивільного законодавства, можна віднести умови, які мають бути визначені у договорі відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування».
Згідно положень ст.16 цього Закону, договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення предмета договору страхування; розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.
Як передбачено п.20.6 полісу 5-ОС/1 № 017012 та п. 16.7 полісу 1-ОС/ № 01712, договір містить конкретні умови страхування, визначені за згодою сторін при його укладенні відповідно до чинного законодавства України. Договір має переважну юридичну силу перед Правилами страхування та Додатками до них. У всьому іншому, що спеціально не обумовлено в договорі, сторони керуються Правилами страхування, витяг з яких є невід'ємною частиною цього договору, зокрема, порядок зміни і припинення дії договору, умови здійснення страхової виплати, права та обов'язки сторін встановлені у Правилах страхування. Причини відмови у страховій виплаті, виключення із страхових випадків передбачені розділом 4 Правил страхування.
Верховний Суд України, аналізуючи практику розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, вказував на те, що Правила страхування за своєю природою є локальним нормативним актом для страховика і, не будучи правовим актом, не мають юридичної сили, та не є обов'язковими для страхувальника. Для того, щоб ці правила стали джерелом регулювання страхового правовідношення та обов'язковими для обох сторін, вони тим чи іншим чином мають бути вписані у договір страхування.
Тобто, первинним у взаємовідносинах сторін є договір, і якщо в ньому міститься посилання на правила страхування, то в такому випадку вони є обов'язковими для обох сторін. Якщо ж зазначеного посилання у договорі не передбачено, то суд не може посилатися на правила страхування, а має надати перевагу договору.
Як встановлено судом, в укладеному між сторонами договорі страхування життя є посилання на Правила страхування, витяг з яких є невід'ємною частиною цього договору, а тому Правила страхування відповідача є обов'язковими в даному випадку для обох сторін і регулюють відносини між ними, що виникають з договору страхування.
Отже, з врахуванням наведеного суд вважає, що договорами страхування життя, які було укладено між сторонами у справі, передбачено всі істотні умови, які є обов'язковими згідно чинного законодавства для договорів даного виду.
Позивачем договори страхування було підписано, він погодився з їх умовами, які були запропоновані страховиком, жодних заперечень з приводу умов договорів страховик від позивача не отримував, тобто, сторонами було погоджено всі умови договору, які повністю влаштовували позивача при його укладенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач та його представник посилалися на те, що до позивача не було доведено достовірної інформації про страховика, оскільки в заяві, договорі та Правилах страхування зазначається різне найменування страховика, а саме: Приватне акціонерне товариство «Юпітер Страхування Життя Вієнна Іншуранс Груп», а в Правилах -ЗАТ СК «Юпітер Вієнна Іншуранс Груп».
Як вбачається з Зави ( опитувальника) в ній зазначено найменування Страховика Приватне акціонерне товариство «Юпітер Вієнна Іншуранс Груп», як і в Полісах 5-ОС/1 № 017112 та 1-ОС/1№ 017112, отже твердження позивача про те, що йому не була надана інформація про належного страховика є безпідставними.
Згідно витягу зі Статуту Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп», затвердженого 12.09.2016 року (а.с.139-140), товариство є повним правонаступником всього майна, прав та обов'язків Приватного акціонерного товариства «Юпітер Страхування Життя Вієнна Іншуранс Груп», яке до приведення своєї діяльності у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» мало назву Закрите акціонерне товариство ««Юпітер страхування життя Вієнна Іншуранс Груп».
Правила добровільного страхування життя ЗАТ СК «Юпітер Вієнна Іншуранс Груп» були зареєстровані 01.04.2009 року під № 0190218, коли товариство мало попереднє найменування, Правила зареєстровані уповноваженим органом - Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.
Отже, вказані вище назви є найменуванням однієї юридичної особи, а діюче законодавство не передбачає обов'язку перереєстровувати Правила страхування при зміні найменування юридичної особи, про що зазначено в листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 01.09.2016 року на звернення позивача (а.с.111-112).
В цьому листі, також, вказано на те, що товариство при здійсненні своєї діяльності керується даними Правилами страхування незалежно від того, в який період було укладено договір страхування, крім того, розпорядженням Держфінпослуг від 28.12.2007 року у зв'язку з прийняттям нової редакції Закону України «Про страхування» товариство отримало ліцензію на добровільне страхування життя серії АВ № 377524, строк дії з 29.12.2007 року - безстроковий.
Отже, Правила страхування, на які вказано вище, є чинними для відповідача, зареєстровані уповноваженим органом, на час розгляду справи судом ці Правила не визнано недійсними.
Оскільки всі зазначені найменування належать одній юридичній особі, а не різним, товариство при здійсненні своєї діяльності керується зазначеними правилами страхування і повністю відповідає за всіма зобов'язаннями, незалежно від того, в який період було укладено договір страхування.
Позивач та представник позивача посилаються на те, що позивач не був ознайомлений перед укладенням договору з Правилами страхування, що позбавило його можливості свідомого вибору бажаного для нього страхового продукту.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач в заяві (опитувальнику) власноручним підписом засвідчив той факт, що він ознайомився з Правилами добровільного страхування життя ПрАТ СК «Юпітер Вієнна Іншуранс Груп» та Додатками до них до моменту набрання договором юридичної чинності, зрозумів їх, стосовно усіх запитань отримав вичерпну відповідь. Крім того, ОСОБА_2 в позовній заяві зазначив, що ним був отриманий витяг із Правил страхування.
Твердження позивача щодо невідповідності номеру заяви (опитувальника), вказаного в Полісах спростовуються вказаною заявою, оскільки в ній заповнено поля 1 та 2, тому до номеру зазначеного в Полісах додано відповідні цифри.
Отже, твердження, що така нумерація якимось чином порушує права чи майнові інтереси позивача є безпідставними.
Позивач, також, посилається на те, що в заяві і полісі страхування життя є відмінності в розмірі страхового платежу та страхової суми, однак право змінити розмір страхової суми було погоджено ОСОБА_2 при підписанні заяви ( а.с.155), в якій закріплено право Страховика змінити розмір страхової суми не більше ніж на 10%, таким чином, вказана розбіжність в сумах є погодженою.
П. 6.11 Правил передбачено, що Клієнт протягом 14 календарних днів з моменту отримання Полісу ( Договору) страхування життя має право вносити зміни до Договору, якщо його не влаштовують умови Полісу ( Договору) страхування життя. По закінченню цього строку вважається, що клієнт повністю прийняв умови наданого йому Полісу ( Договору) страхування життя.
Як зазначено вище, позивач отримав Поліси та сплачував страхові внески, отже умови укладених договорів було погоджено та його влаштовували, протягом 14 календарних днів з моменту отримання договорів страхування життя щодо їх змін Страховику не надавав.
Покази свідків, які були посередниками між страховою компанією та клієнтами при укладенні договорів страхування, не спростовують того факту, що позивач був ознайомлений з Правилами страхування перед тим, як підписав договір страхування, оскільки свідки не приймали участі в укладенні оспорюваного договору страхування.
За ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Щодо величини інвестиційного доходу суд виходить з наступного.
Згідно з ч.7 ст.9 Закону України «Про страхування» зазначена у договорі страхування життя величина інвестиційного доходу не повинна перевищувати чотирьох відсотків річних.
Договором страхування життя обов'язково передбачається збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмірі до 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу та обов'язкового відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає розміру інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування та у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції, відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такій індексації.
Договором страхування життя також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика).
Прийняті страховиком додаткові страхові зобов'язання повідомляються страхувальнику письмово і не можуть бути у подальшому зменшені в односторонньому порядку.
Як передбачено п.20.2 договору страхування 5-ОС/1, гарантований інвестиційний дохід для розрахунку страхових сум за основним страхуванням та викупних сум 4 %. Страхові суми за основним страхуванням збільшуються на суми додаткового бонусу, які визначаються страховиком щорічно протягом дії договору за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів згідно з чинним законодавством, та повідомляються страхувальнику у письмовій формі після другого страхового періоду. Викупна сума за додатковим страхуванням дорівнює о (нулю).
Згідно із п. 16.2 договору страхування 1-ОС/1 гарантований інвестиційний дохід для розрахунку страхових сум за основним страхуванням та викупних сум - 4%. Страхова сума за Додатком 1- ОС є сталою. Страхові суми за основним страхуванням збільшуються на суми додаткового бонусу,які визначаються страховиком щорічного протягом дії Договору за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів згідно з чинним законодавством, та повідомляються Страхувальнику у письмовій формі. Викупна сума за додатковим страхуванням дорівнює 0 (нулю).
Відповідно до п.4.1 параграфа 2 Правил страхування страховик обов'язково передбачає у договорі і здійснює збільшення розміру страхової суми та/або розміру страхових виплат на суми додаткових бонусів. Дія цього пункту не розповсюджується на додаткове страхування за договором.
Збільшення розміру страхової суми (страхових виплат) внаслідок виконання положень цього пункту Правил не потребує внесення змін до договору страхування. Прийняті страховиком додаткові зобов'язання повідомляються страхувальнику письмово і не можуть бути у подальшому зменшені в односторонньому порядку.
Як було вказано вище, витяг з Правил страхування є невід'ємною частиною договору, умови, які не врегульовано в договорі, регулюються Правилами страхування.
Згідно з ч.3 ст.10 Закону України «Про страхування» страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків, а за договорами страхування життя - також з урахуванням величини інвестиційного доходу, яка повинна зазначатися у договорі страхування. Конкретний розмір страхового тарифу зазначається в договорі страхування за згодою сторін.
Отже, інвестиційний дохід у розмірі 4% річних було враховано при обчисленні страхового тарифу та вказаний в Полісах.
Згідно із ч. 8 ст. 9 Закону України «Про страхування» договором страхування життя обов'язково передбачається збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмірі до 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу та обов'язкового відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає розміру інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування та у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції, відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такій індексації.
В п. 20.2 Полісу страхування життя 5-ОС/І № 017012, в п. 16.2 Полісу страхування життя 1-ОС/І № 017112 та на сторінці 4 Заяви опитувальника) зазначено, що Страхові суми за основним страхуванням збільшуються на суми додаткового бонусу, які визначаються Страховиком щорічно протягом дії Договору за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів згідно з чинним законодавством, та повідомляються Страхувальнику у письмовій формі після другого страхового періоду.
Крім того, відповідно до п. 4.1 параграфу 2 Правил страхування: Страховик обов'язково передбачає у Договорі і здійснює збільшення розміру страхової суми та/або розміру страхових виплат на суми додаткових бонусів. Дія цього пункту не розповсюджується на додаткове страхування за Договором. Збільшення розміру страхової суми (страхових виплат) внаслідок виконання положень цього пункту Правил не потребує внесення змін до Договору страхування. Прийняті Страховиком додаткові зобов'язання повідомляються Страхувальнику письмово і не можуть бути у подальшому змінені в односторонньому порядку.
Отже, Поліси страхування життя 5-ОС/І № 017012 та 1-ОС/І № 017112 повністю відповідають вимогам ч.ч. 7, 8, 10 ст. 9 Закону України «Про страхування» та містить усю інформацію, що передбачена чинним законодавством України.
За положеннями ст.11 та ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Зі змісту ч. 1 ст.627 ЦК України вбачається, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ознайомившись з умовами договору страхування та вважаючи їх прийнятними для себе, позивач підписав договір, чим висловив своє волевиявлення.
При вирішенні спору суд, також, виходить з того, що позивач є особою з повною цивільною дієздатністю, яка цілком усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, а отже, договір страхування є таким, що укладений в рамках чинного законодавства України та повністю відповідає положенням ст. 203 ЦК України та умовам страхування, які було запропоновано йому відповідачем.
Суд вважає, що договір страхування було укладено на принципах добросовісної конкуренції, адже позивач самостійно та добровільно обрав відповідача для укладення із ним договору страхування. Під час укладення договору страхування позивачу було роз'яснено умови страхування, його права та обов'язки. Позивач самостійно та добровільно заповнював заяву на страхування, йому було надано витяг з Правил страхування відповідача, у відповідності до яких укладався договір страхування. Крім того, всі страхові платежі за спірним договором страхування починаючи з моменту їх укладення позивачем було зроблено добровільно.
Також, укладення договору особистого страхування не має на меті отримання викупної суми чи повернення страхових внесків, а укладається з метою захисту майнового інтересу в разі настання певної події, яка обумовлена умовами цього договору страхування, тобто здійснення страховиком страхової виплати в разі настання страхового випадку за ризиками, визначеними договором страхування.
Суд вважає, що позивачем не доведено, що оспорювані ним договори містять несправедливі та дискримінаційні умови, які порушують принцип добросовісності, позбавляють позивача значного обсягу прав.
Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом вказаних норм, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 21.01.2015 року № 6-215цс14 та від 25.12.2013 року № 6-94цс13.
При розгляді цих справ Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що відповідно до ст.3 ЦПК України та ст.15 ЦК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, а відтак однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку із його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову і визнання правочину недійсним.
Така сама позиція викладена в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9, де передбачено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Суд вважає, що позивачем та його представником не доведено, які ж саме права позивача порушено укладенням договору страхування життя.
Так, позивач та свідки вказували на те, що відповідач не виконує умови договорів страхування, які були укладені з іншими особами, однак, це ніяким чином не свідчить про порушення прав позивача.
Позивач, також, посилався на те, що відповідач перестав нараховувати додатковий інвестиційний дохід на авансові внески, тоді як ним внесено на розрахунковий рахунок відповідача такий внесок.
Однак, судом встановлено, що ні умовами укладеного договору страхування, ні Законом України «Про страхування» не передбачено нарахування додаткового інвестиційного доходу на авансові внески.
Про це, також, зазначено в письмових поясненнях на позов, надісланих до суду Нацкомфінпослуг ( а.с.91-96).
Таким чином, факт не нарахування відповідачем додаткового інвестиційного доходу на авансові внески не свідчить про порушення прав позивача та не може бути підставою для визнання договору недійсним.
Судом при вирішенні спору цей висновок не може прийматися до уваги, оскільки у висновку досліджувалися питання щодо того, чи є порушенням законодавства застосування різних найменувань страховика, щодо необхідності перереєстрації Правил страхування при зміні найменування страховика, щодо правомірності видачі відповідачу ліцензії.
Однак, це жодним чином не свідчить про те, які ж саме конкретні права чи інтереси позивача порушені при укладенні договору страхування, крім того, на таку підставу визнання недійсним договору страхування, як неправомірність видачі відповідачу ліцензії на право здійснення страхової діяльності у формі добровільного страхування життя, ні позивач, ні його представник в суді не посилалися.
Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
Згідно ст.998 ЦК України та ст.29 Закону України «Про страхування» договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом.
Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо: 1) його укладено після настання страхового випадку; 2) об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.
Так, за ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог , які встановлені частинами 1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу.
В ст.203 ЦК України вказано на те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Судом встановлено, що оспорювані договори страхування укладено у письмовій формі, сторонами погоджено всі істотні умови цього договору, позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було вільним і спрямоване на укладення договору страхування життя.
Крім того, відповідно до листа №1635/1С від 02.06.2016 року ПрАТ СК «Юпітер Вієнна Іншуранс груп» позивача повідомляли, про те, що під час укладання договорів страхування з ним була порушена процедура укладання, а саме в полісі не було враховано його побажання щодо індексації. Для усунення невідповідностей та з метою повного задоволення його інтересів ОСОБА_2 було запропоновано: укласти додаткові угоди до договорів страхування 4-ОС/І №127211, 4-ОС/І №143311, 5-ОС/І №017012 щодо доповнення зазначених договорів інформацією про індексацію або укласти Додаткові угоди до договорів страхування 4-ОС/І №127211, 4-ОС/І №143311, 5-ОС/І №017012 щодо відмови від індексації.
Таким чином, підстав для визнання вказаного договору недійсним суд не вбачає.
Щодо повернення коштів, сплачених в сумі 27980 грн. 00 коп., суд виходить з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, такий спір між сторонами відсутній, ці кошти можуть бути повернуті відповідачем в будь-який час за заявою позивача, що підтверджується листом від 14.07.2016 року №2415/16, (а.с.204), що був направлений ПрАТ СК «Юпітер Вієнна Іншуранс Груп» ОСОБА_2, відповідно до якого повідомлено, що за договором страхування виникла заборгованість по сплаті страхових платежів, а саме: за договором страхування №017012 розмір заборгованості 6 765,00 грн. (з урахуванням переплати за попередні періоди в сумі 4 грн.) строк сплати внеску 17.01.2016р.; за договором страхування №127211 розмір заборгованості 9 139, 45 грн. (з урахуванням переплати за попередні періоди в сумі 0,55 грн.) строк сплати внеску 23.06.2016р.; за договором страхування №143311 розмір заборгованості 15 605, 28 грн. (з урахуванням переплати за попередні періоди в сумі 7,60 грн.) строк сплати внеску 11.07.2016р., тобто загальна сума заборгованості 32 955,73 грн. Також, даним листом позивача проінформовано, що в разі несплати ним протягом 10-ти робочих днів з дня пред'явлення цього листа заборгованості у повному обсязі, дію Договорів страхування життя №017012, 017112, 127211, 127311, 143411 буде припинено відповідно до статті 28 Закону України «Про страхування» №85/96-ВР від 07.03.1996р. та відповідно до підпункту 3 пункту 9.2. Правил добровільного страхування життя Товариства. При повній оплаті заборгованості дію договорів страхування життя буде продовжено на попередніх умовах. У разі неможливості сплатити черговий страховий внесок у вказаний термін позивачу було запропоновано звернутися до Товариства та надати пакет документів для отримання викупної суми за договорами страхування, однак він з такою заявою не звертався, а звернувся до суду з вказаним позовом.
Як зазначила представник відповідача в судовому засіданні оспорювані Договори страхування життя припинилися та втратили чинність відповідно до ст. 28 закону України «Про страхування» та відповідно до п. п. 3 п. 9.2 Правил страхування через несплату чергового страхового платежу на письмо вимогу Страховика.
Позивач посилається на правопорушення в діяльності товариства, що були виявлені Нацкомфінпослуг, проте станом на час розгляду справи розпорядження відповідачем виконано.
Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди є необгрунтованними з наступних підстав.
Так, між позивачем та відповідачем існують договірні, а не деліктні, відносини, які врегульовані Законом України «Про страхування» та ЦК України, норми статей 625, 992 якого не передбачають такого виду відповідальності страховика, як відшкодування моральної шкоди. Можливість відшкодування моральної шкоди у таких правовідносинах не виключається у випадку, якщо сторони передбачили таку відповідальність в укладеному договорі.
Договором страхування не передбачено підстав для відшкодування моральної шкоди, а тому такі вимоги позивача не ґрунтуються ні на законі, ні на договорі; договірні відносини, які мають місце, не передбачають відшкодування моральної шкоди.
Посилання на Закон України «Про захист прав споживачів» як на підставу для стягнення моральної шкоди, є також необґрунтованим, оскільки за ст.4 цього Закону споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Отже, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, враховуючи, що позивачем не надано безспірних доказів в обгрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи, що в позові відмовлено, судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 215, 627, 979, 981, 982, 983, 998 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп» ( зміна назви ПрАТ «юпітер страхування життя Вієнна Іншуранс Груп»), третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консультаційний центр «Фінанси і Захист», про захист прав споживача та стягнення коштів, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя
О. В. Бондаренко
