РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року Справа № 918/965/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Тимошенко О.М. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_1 (довіреність №102/01-21/17 від 25 січня 2017 року)

третіх осіб: не з'явились

органу прокуратури: ОСОБА_2 (посвідчення №030682 від 03 листопада 2014 року)

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на рішення господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2016 року у справі №918/965/16 (суддя Андрійчук О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід"

до відповідача ОСОБА_3 освіти Дубровицької РДА - Правонаступник Управління освіти, молоді та спорту Дубровицької РДА Рівненської області

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, Дубровицька районна державна адміністрація Рівненської області

за участю прокуратури Рівненської області, яка вступила у справу на підставі заяви від 16.09.2016 року

про стягнення заборгованості в сумі 246 050,00 грн

Судом роз’яснено представникам права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області (суддя Андрійчук О.В.) від 14 листопада 2016 року у справі №918/965/16 було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" (надалі – позивач) до ОСОБА_3 освіти Дубровицької РДА – Правонаступник Управління освіти, молоді та спорту Дубровицької РДА Рівненської області (надалі – відповідач) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, Дубровицька районна державна адміністрація Рівненської області про стягнення заборгованості в сумі 246050 грн. /т.2, а.с.248-252/. Стягнуто з ОСОБА_3 освіти, молоді та спорту Дубровицької районної державної адміністрації (вул. Поштова,11, м. Дубровиця, Рівненська область, 34100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" (вул. Львівська,5/18, с. Соснівка, Львівська область, 80193) 246050,00 грн. відшкодування вартості одержаного за недійсним правочином та 3690,75 грн. судового збору.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що до стягнутих з відповідача грошових коштів на виконання судового рішення, яке було скасоване, підлягає застосуванню спеціальний правовий механізм, який полягає у повороті виконання судового рішення. При цьому поворот виконання судового рішення, який має ініціюватися відповідачем, жодним чином не впливає на можливість застосування наслідків недійсності правочину, оскільки вони виникають з різних правових підстав (норм процесуального та матеріального права відповідно), а отже не виключають один одного та можуть застосовуватися окремо, не залежно один від одного.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Заступник прокурора Рівненської області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2016 року у справі №918/965/16 та припинити провадження у справі №918/965/16 за позовом ТОВ "Престиж-Захід" до Управління освіти, молоді та спорту Дубровицької РДА про стягнення 246050 грн. /т.3, а.с.3-9/. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що в порушення частини 4 статті 22 ГПК України господарським судом Рівненської області було прийнято та задоволено "позовну заяву (уточнену)", якою одночасно змінено предмет і підстави позову, у той час як суд повинен був відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення, розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги. Щодо первинних позовних вимог, які повинні були бути розглянуті судом першої інстанції апелянт звертає увагу на те, що аналогічний спір між вказаними сторонами – ТОВ "Престиж-Захід" та ОСОБА_3 освіти Дубровицької РДА – правонаступник Управління освіти, молоді та спорту Дубровицької РДА про такий же предмет – стягнення заборгованості в сумі 246050 грн. за договором на виконання проектних робіт №05/11 від 02.11.2012 року, з тих же підстав, розглянуто господарським судом Рівненської області у справі №918/941/14. Повторне незаконне примусове стягнення на користь ТОВ "Престиж-Захід" бюджетних коштів у сумі 246050 грн. за договором, який визнаний у судовому порядку недійсним, внаслідок незаконного взяття бюджетних зобов'язань призведе до порушення інтересів держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Дубровицької РДА. Як розпорядника державних коштів, який в межах здійснення покладених на нього функцій зобов'язаний забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату коштів у сфері освіти, що здійснюються за рахунок державного бюджету. Господарським судом Рівненської області не було застосовано вимоги пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України щодо припинення провадження, які підлягали застосуванню у даній справі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2016 року у справі №918/965/16 було прийнято до провадження апеляційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області та призначено дату судового засідання на 21 грудня 2016 року.

Від позивача – ТОВ "Престиж-Захід" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що як вбачається із первинної позовної заяви та заяви про зміну підстав позову, предметом як першої, так і другої є матеріально-правова вимога про стягнення 246050 грн., отже предмет позовних вимог, яким було та залишається стягнення однієї і тієї ж суми грошових коштів, не змінився, а відтак заперечення Заступника прокурора Рівненської області є безпідставними. Позивач вважає, що недійсний право чин виконано позивачем, отже відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість одержаного, тобто вартість фактично виконаних робіт, розмір яких складає 246050 грн.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2016 року у справі №918/965/16 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 01 лютого 2017 року.

Безпосередньо в судовому засіданні представник від органу прокуратури та представник відповідача повністю підтримали вимоги і доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

01 лютого 2017 року від Дубровицької РДА надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників позивача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02 листопада 2012 року між позивачем (виконавець) та Управління освіти, молоді та спорту Дубровицької районної державної адміністрації (замовник), правонаступником якого є відповідач, укладено договір на виконання проектних робіт № 05/11 (договір).

На замовлення відповідача позивач розробив проектну документацію, у тому числі провів експертизу, енергоаудит та розрахунок викиду СО2 на такі проекти: 1. капітальний ремонт (санація) будівлі Бережківської загальноосвітньої школи в с. Бережки Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 2. капітальний ремонт (санація) будівлі Бережницької загальноосвітньої школи в с. Бережниця Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 3. капітальний ремонт (санація) будівлі Великоозерянської загальноосвітньої школи в с. В.Озера Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 4. капітальний ремонт (санація) будівлі Велюнської загальноосвітньої школи в с. Велінь Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 5. капітальний ремонт (санація) будівлі Висоцької загальноосвітньої школи в с. Висоцьк Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 6. капітальний ремонт (санація) будівлі Залузької загальноосвітньої школи в с. Залужжя Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 7. капітальний ремонт (санація) будівлі Колківської загальноосвітньої школи в с. Колки Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 8. капітальний ремонт (санація) будівлі Кривицької загальноосвітньої школи в с. Кривиця Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 9. капітальний ремонт (санація) будівлі Людинської загальноосвітньої школи в с. Людинь Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 10. капітальний ремонт (санація) будівлі Лютинської загальноосвітньої школи в с. Лютинськ Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 11. капітальний ремонт (санація) будівлі Миляцької загальноосвітньої школи в с. Миляч Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 12. капітальний ремонт (санація) будівлі Мочулищанської загальноосвітньої школи в с. Мочулище Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 13. капітальний ремонт (санація) будівлі Орв'яницької загальноосвітньої школи в с. Орв'яниця Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 14. капітальний ремонт (санація) будівлі Осівської загальноосвітньої школи в с.Осова Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 15. капітальний ремонт (санація) будівлі Озерської загальноосвітньої школи в с.Озерськ Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 16. капітальний ремонт (санація) будівлі Перебродівської загальноосвітньої школи в с. Переброди Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 17. капітальний ремонт (санація) будівлі Сварицевицької загальноосвітньої школи в с. Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 18. капітальний ремонт (санація) будівлі Селецької загальноосвітньої школи в с. Селець Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 19. капітальний ремонт (санація) будівлі Туменської загальноосвітньої школи в с. Тумень Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 20. капітальний ремонт (санація) будівлі Трипутнянської загальноосвітньої школи в с. Трипутні Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 21. капітальний ремонт (санація) будівлі Удрицької загальноосвітньої школи в с.Удрицьк Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 22. капітальний ремонт (санація) будівлі Дубровицької загальноосвітньої школи № 1 в м. Дубровиця Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 23. капітальний ремонт (санація) будівлі Дубровицької загальноосвітньої школи № 2 в м. Дубровиця Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 24. капітальний ремонт (санація) будівлі Дубровицького НВК “Ліцей школа 1-ІІ ст.” в м. Дубровиця Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 25. капітальний ремонт (санація) будівлі Вербівської загальноосвітньої школи в с. Вербівка Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 26. капітальний ремонт (санація) будівлі Жаденської загальноосвітньої школи в с. Жадень Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 27. капітальний ремонт (санація) будівлі Заслуцької загальноосвітньої школи в с. Заслуччя Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 28. капітальний ремонт (санація) будівлі Зеленської загальноосвітньої школи в с. Зелень Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 29. капітальний ремонт (санація) будівлі Крупівської загальноосвітньої школи в с. Крупове Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 30. капітальний ремонт (санація) будівлі Лісівської загальноосвітньої школи в с. Лісове Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 31. капітальний ремонт (санація) будівлі Нівецької загальноосвітньої школи в с. Нівецьк Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 32. капітальний ремонт (санація) будівлі Смородської загальноосвітньої школи в с. Смородськ Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 33. капітальний ремонт (санація) будівлі Узліської загальноосвітньої школи в с.Узлісся Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 34. капітальний ремонт (санація) будівлі Великочеремельської загальноосвітньої школи в с.Великий Черемель Дубровицького району Рівненської області (заміна вікон); 35. капітальний ремонт (санація) будівлі пришкільного гуртожитку Дубровицького НВК “Ліцей школа І-ІІ ст..” в м.Дубровиця Рівненської області (заміна вікон); 36. капітальний ремонт (санація) будівлі центру позашкільної освіти в м.Дубровийя Рівненської області (заміна вікон); 37. капітальний ремонт (санація) будівлі методичного кабінету в м. Дубровиця Рівненської області (заміна вікон).

На підтвердження вартості виконаних робіт та факту їх виконання позивачем долучено до матеріалів справи кошториси №1 - №37 та акти виконаних робіт №1 - №37 за грудень 2012 року, які підписані обома сторонами.

Рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/941/14 від 30 липня 2014 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" було задоволено, стягнуто з Управління освіти, молоді та спорту Дубровицької районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" 246 050,00 грн.

01 вересня 2014 року на виконання рішення господарського суду було видано наказ.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі № 918/941/14 від 13 листопада 2014 року замінено боржника – Управління освіти, молоді та спорту Дубровицької районної державної адміністрації на ОСОБА_3 освіти Дубровицької районної державної адміністрації.

Як вбачається судами з матеріалів справи, на виконання рішенням Господарського суду Рівненської області у справі №918/941/14 від 30 липня 2014 року та виданого на його підставі наказу Управлінням Державного Казначейства у Дубровицькому районі проведено безспірне списання грошових коштів в сумі 246050,00 грн. з ОСОБА_3 освіти Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області за виконані роботи на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід".

Крім того, у 2016 році Заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі ОСОБА_3 освіти Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Престиж-Захід” про визнання недійсним договору на виконання проектних робіт № 05/11 від 02 листопада 2012 року та зобов'язання повернути стягнуті на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 30 липня 2014 року у справі №918/941/14 кошти в сумі 246050,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.03.2016 року у справі № 914/211/16 у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Дубровицької районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" про визнання недійсним договору на виконання проектних робіт від 02.11.2012 року № 05/11 та зобов'язання останнього повернути кошти в сумі 246 050,00 грн. відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06 липня 2016 року рішення господарського суду Львівської області від 22 березня 2016 року у справі №914/211/16 було скасовано частково і прийнято в цій частині нове рішення. Позов було задоволено частково. Визнано недійсним договір на виконання проектних робіт №05/11 від 02 листопада 2012 року, укладений між ОСОБА_3 освіти Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" на суму 246050,00 грн. Залишено в силі рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволені вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" повернути стягнуті на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 30 липня 2014 року у справі №918/941/14 кошти в сумі 246050,00 грн. на користь ОСОБА_3 освіти Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області з мотивів, викладених у постанові.

Суд апеляційної інстанції у справі №914/211/16 дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 освіти Дубровицької районної державної адміністрації згідно з укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" договором №05/11 від 02 листопада 2012 року на виконання проектних робіт, взяло на себе бюджетне зобов'язання у розмірі 246050,00 грн. без встановлених бюджетних асигнувань, що є порушенням Бюджетного кодексу України та відповідно до вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України підставою для визнання укладеного договору недійсним.

За приписами частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Таким чином, судове рішення у справі №914/211/16 не може бути поставлена під сумнів, а інші рішення не можуть йому суперечити.

Отже, договір на виконання проектних робіт від 02 листопада 2012 року №05/11, укладений між позивачем та відповідачем, визнано недійсним у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України передбачена можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Якщо господарське зобов'язання припиняється лише на майбутнє, господарським судам слід виходити з того, що у відповідних випадках і неможливості повернення одержаного за зобов'язанням у натурі правові наслідки такої недійсності визначаються відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 208 Господарського кодексу України.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що предметом договору №05/11 від 02 листопада 2012 року було виконання проектних робіт, які позивачем виконано у повному обсязі, отже зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним.

У силу вимог частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За частиною 2 статті 208 Господарського кодексу України у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Вказані норми покликані врегулювати ситуацію, за якої сторони частково чи повністю виконали умови недійсного правочину, наприклад, виконали певну роботу. Вчинення таких дій за правочином, визнаним судом недійсним, не має під собою правової підстави, а відтак набуває ознак неправомірності. Тому в коментованих статтях міститься положення про те, що за недійсним правочином кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а якщо це неможливо, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість одержаного за цінами на момент відшкодування. Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину. В цивілістичний науці та судовій практиці застосування таких наслідків іменується двосторонньою реституцією. Однак недійсний правочин може виконати лише одна з сторін. У такому випадку логічно, що друга сторона має повернути все одержане стороні, що виконала правочин.

Зважаючи, що недійсний правочин виконано однією стороною - позивачем, отже інша сторона - відповідач у справі - зобов'язаний відшкодувати вартість одержаного, тобто вартість фактично виконаних робіт, розмір яких складає 246 050,00 грн.

Вказані роботи виконані позивачем станом на грудень 2012 року, при цьому позивач не надає обґрунтування вартості таких робіт на момент відшкодування, тобто просить суд стягнути їх фактичну вартість станом на дату виконання.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 246050,00 грн. відшкодування вартості одержаного за договором №05/11 від 02 листопада 2012 року на виконання проектних робіт від 02 листопада 2012 року, визнаного недійсний, підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги заперечення прокурора про те, що роботи із загального обстеження будівлі (проведення енергетичного аудиту та обмірочних робіт), які відображені у п. 2 актів №№ 1-37 виконаних робіт та загальна вартість яких склала 94 572,00 грн., фактично позивачем не виконувалися з огляду на наступне.

Так, вказані твердження ґрунтуються на підставі акту № 150-16/1 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ОСОБА_3 освіти Дубровицької районної державної адміністрації за період з 01 січня 2012 року по 01 січня 2015 року, складеного 17 січня 2015 року Дубровицькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією, а також на показах допиту свідків, проведених в межах кримінального провадження.

Зокрема, в акті зазначено, що останній складено на підставі пояснень посадових осіб, при цьому первинні документи не досліджувалися, оскільки не були надані позивачем для проведення зустрічної звірки. Відтак, документально підтвердити понесені позивачем витрати на проведення обстеження будівлі у загальній сумі 94 572,00 грн. з ПДВ неможливо.

У свою чергу, позивачем на виконання вимог ухвали господарського суду Рівненської області було надано договір про виконання роботи №02/11-г від 02 листопада 2012 року, укладений між позивачем та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, предметом якого було виконання робіт по загальному обстеженню будівель (для заміни вікон) ЗОШ для виготовлення проекту та кошторисної документації у строк з 02 листопада 2012 року по 31 грудня 2012 року. Вартість однієї послуги становила 2130,00 грн. без ПДВ.

На підтвердження факту виконання робіт за вказаним договором до матеріалів справи долучено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №30/11 від 30 листопада 2012 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №21/12 від 31 грудня 2012 року на суму 78 810,00 грн. без ПДВ, дані обстеження (енергоаудит) об'єктів Рівненської області Дубровицького району, дані по замірах об'єктів Рівненської області Дубровицького району, видаткові касові ордери від 30 січня 2013 року на суму 43410,00 грн., від 21 січня 2013 року на суму 35400,00 грн.

Отже, ТОВ "Престиж-Захід" для виконання робіт, обумовлених договором, укладеним з відповідачем, залучав субпідрядників, що не суперечить вимогам частини 1 статті 838 Цивільного кодексу України.

Як вбачається судами з матеріалів справи, вартість робіт по обстеженню будівлі (проведення енергетичного аудиту та обмірочних робіт) склала 78810,00 грн. без ПДВ, а з ПДВ - 94572,00 грн.

Згідно з довідкою №213/2200/25550718 Головного управління Міндоходів у Львівській області від 13 травня 2015 року "Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід", код за ЄДРПОУ 25550718, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2015 року, щодо здійснення фінансово-господарської діяльності по виконанню робіт з виготовлення проектів та кошторисної документації на "Розрахунок скорочення викидів парникових газів при санації будівель" по об'єктах, зазначених в постанові слідчого", зокрема і за договором на виконання проектних робіт №05/11 від 02 листопада 2012 року, укладеного з відповідачем, встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача у повному обсязі робіт з виготовлення проектів та кошторисної документації на "Розрахунок скорочення викидів парникових газів при санації будівель" по замовленню відповідача.

Отже, як вірно зазначено місцевим судом, первинними документами спростовується посилання прокурора на те, що роботи із загального обстеження будівлі (проведення енергетичного аудиту та обмірочних робіт), вартість яких склала 94572,00 грн., позивачем не проводилися.

Стосовно того, що грошові кошти в розмірі 246050,00 грн. списані Управлінням Державного Казначейства у Дубровицькому районі з відповідача на користь позивача, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено колегією суддів, 08 серпня 2016 року на адресу господарського суду Рівненської області надійшла заява прокурора Рівненської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 30 липня 2014 року у справі №918/941/14 в порядку, передбаченому статтями 112-114 ГПК України, у зв'язку із визнанням у судовому порядку договору на виконання проектних робіт від 02 листопада 2012 року №05/11 недійсним.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06 вересня 2016 року у справі №918/941/14 заяву прокурора Рівненської області про перегляд за нововиявленими обставинами було задоволено, рішення господарського суду Рівненської області від 30 липня 2014 року у справі №918/941/14 про стягнення з Управління освіти, молоді та спорту Дубровицької районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" 246 050,00 грн. боргу та 4 921,00 грн. судового збору було скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" до Управління освіти, молоді та спорту Дубровицької районної державної адміністрації про стягнення 246 050,00 грн. відмовлено.

З матеріалів справи судами встановлено, що виконання недійсного правочину відбулося не в ході його виконання, а на підставі судового рішення, яке у подальшому було скасоване.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статтею 115 ГПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

За статтею 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом (частина 4 статті 117 ГПК України).

У силу вимог частини 1 статті 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Отже, до стягнутих з відповідача грошових коштів на виконання судового рішення, яке було скасоване, підлягає застосуванню спеціальний правовий механізм, який полягає у повороті виконання судового рішення.

При цьому поворот виконання судового рішення, який має ініціюватися відповідачем, жодним чином не впливає на можливість застосування наслідків недійсності правочину, оскільки вони виникають з різних правових підстав (норм процесуального та матеріального права відповідно), а отже не виключають один одного та можуть застосовуватися окремо, не залежно один від одного.

За таких обставин, господарський суд Рівненської області дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

При цьому, колегія суддів відхиляє як безпідставне твердження апелянта про невірне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке на його думку, призвело до одночасної зміни предмету і підстави позову з огляду на наступне.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як вбачається із первинної позовної заяви та заяви про зміну підстав позову, предметом як першої, так і другої є матеріально-правова вимога про стягнення 246050,00 грн., отже предмет позовних вимог був та залишається стягнення однієї і тієї ж суми грошових коштів, а відтак предмет позову не змінився. Разом з тим, позивач змінив лише підставу позову, а тому суд першої інстанції правомірно задоволив заяву на підставі статей 22, 54, 57 ГПК України.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 14.11.16 року у справі №918/965/16 залишити без змін, апеляційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/965/16 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.