ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 січня 2017 року м. Київ К/800/33902/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області (правонаступник Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису,

встановив:

Ухалою Вищого адміністративного суду від 12.12.2016 касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишено без руху.

У строк, встановлений судом скаржник усунув недоліки касаційної скарги, проте у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

ТОВ "Інфокс" звернувся з позовом до суду, у якому просив визнати протиправним та скасувати припис Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області відповідно до акту перевірки №29/09 від 25.03.2016.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 позов задоаолено. Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області до акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №29/09 від 25.03.2016.

У касаційній скарзі ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області (правонаступник Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області), не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення про відмову у задовленні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 14.03.2016 по 25.03.2016 на підставі звернень споживачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо необґрунтованого нарахування боргу за послуги з водопостачання та водовідведення внаслідок неврахування показань лічильників води, згоди Держспоживінспекції України на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) суб'єкта господарювання №02/7-639-2016 від 15.02.2016, наказу на проведення перевірки №66-аг від 12.03.2016 та направлення на проведення перевірки №104 від 12.03.2016 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області була проведена позапланову перевірка філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з водопостачання та водовідведення.

За наслідками вказаної перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області був складений Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №29/09 від 25.03.2016 у висновках якого зазначено, що Філія «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», у порушення вимог ч.2 п.10, ч.5 ст.15, п.п.4 п.32 Правил №630, відмовилась від врахування показань засобу обліку холодної води, та допустила справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності у споживачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 квартирних засобів обліку холодної води без урахування їх показань, що не допускається за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 Правил №630 внаслідок чого на особовому рахунку споживача ОСОБА_2 виникла заборгованість у сумі 3380,21 гривень, на особовому рахунку споживача ОСОБА_3 виникла заборгованість у сумі у сумі 464,67 гривень.

Крім того в Акті перевірки №29/09 від 25.03.2016 зазначено, що відповідно до п.15 Правил №630 засоби обліку води, встановлені у квартирі (будинку садибного типу), та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.

Згідно з п.п.6 п.29 означених Правил споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку, а виконавець, відповідно до п.п.4 п.32 вказаних Правил, зобов'язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

У складеному Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області Акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №29/09 від 25.03.2016 містився припис, яким ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» зобов'язано провести коригування нарахувань за послуги з централізованого холодного водопостачання, які виставлено споживачам ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за нормами споживання, з урахуванням вимог ч.2 п.10 Правил №630, а саме, з урахуванням показників приладів обліку води

Положеннями сттатті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Статтею 20 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено умови договору про надання послуг з питного водопостачання. Зокрема, істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору.

У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання.

Частиною 3 статті 20 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що за згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови.

Відповідно до сттатті 21 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що договір про надання послуг з питного водопостачання може містити не лише ті істотні умови, що передбачені Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», а також і інші положення, стосовно яких постачальник питної води та споживач дійшли згоди.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: звільнення або обмеження юридичної відповідальності продавця (виконавця, виробника) у разі смерті або ушкодження здоров'я споживача, спричинених діями чи бездіяльністю продавця (виконавця, виробника); виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця та інші умов.

Статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що нечесна підприємницька практика забороняється.

Нечесна підприємницька практика включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.

Судами встановлено, що 18.11.2008 між ТОВ «Інфокс» (далі - виконавцем) та ОСОБА_4 (далі - абонентом), як власником садиби за адресою: місто Одеса, провулок Старокінний,4, був укладений договір №118154-63 про послуги водопостачання та водовідведення. Відповідно до п.п. 2.1. даного договору розрахунок обсягів спожитої води здійснюється згідно показань приладів обліку води. У випадку відсутності приладу обліку води, розрахунок послуг водопостачання тимчасово здійснюється по нормативам, затвердженим місцевими органам державної виконавчої влади. Згідно з п.3.4.8. договору споживач зобов'язаний здійснювати періодичну повірку приладів обліку вод.

За вказаною адресою був встановлений лічильник води, який пройшов повторну повірку 28.02.2012. Приймаючи до уваги міжповірочний інтервал для даного приладу обліку води, а також дату його попередньої повірки, наступний черговий строк державної повірки даного водоміра - 28.02.2015. Проте, як вбачається з акту опломбування з'єднань водомірного вузла, заміна лічильника холодної води відбулась тільки 15.02.2016. В зв'язку з чим з 01.10.2015 нарахування за послуги споживання споживачу ОСОБА_4 здійснювалось за нормами водопостачання.

Крім того,19.11.2015 між ТОВ «Інфокс» (далі - виконавцем) та ОСОБА_2 (далі - споживачем) був укладений договір №123655/ОВ про надання послуг з водопостачання та водовідведення. Відповідно до п.3.2., 3.4. даного договору у разі відсутності на вводі до будинку приладу обліку, плата за послуги проводиться згідно з установленими нормативами (нормами) водоспоживання та водовідведення з розрахунку на кількість мешканців та на ведення індивідуального підсобного господарства. Засоби обліку води, встановлені на вводі будинку підлягають періодичній повірці відповідно до вимог ст.20 закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Згідно з п.3.7. договору встановлення, ремонт та повірка водолічильників виконується за рахунок споживача. Відповідно до п.4.4. договору споживач зобов'язаний своєчасно виконувати державну повірку водо лічильників за власний рахунок.

З акту на опломбування №708 вбачається, що за вказаною адресою 16.01.2008 був встановлений та опломбований лічильник води, який приймаючи до уваги міжповірочний інтервал для даного приладу обліку води, повинен був пройти повірку до 16.01.2012. Проте, як вбачається з акту опломбування №000790 заміна лічильника холодної води відбулась тільки 29.03.2016. В зв'язку з чим з 01.10.2015 нарахування за послуги споживання ОСОБА_2 здійснювалось за нормами водопостачання.

Також судом встановлено, що 29.04.2010 року між ТОВ «Інфокс» (далі - виконавець) та ОСОБА_3 (далі - Споживач) був укладений договір №1760 про надання послуг холодного водопостачання та водовідведення, водовідведення гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 Відповідно до п.п. 2.1. даного договору розрахунок обсягів спожитої холодної води здійснюється згідно показань приладів обліку води. У випадку відсутності приладу обліку води розрахунок послуг водопостачання тимчасово здійснюється по нормам, затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради. Згідно з п.3.4.5. договору споживач зобов'язаний здійснювати періодичну повірку квартирних приладів обліку..

З акту №383 заміни водо лічильника вбачається, що за вказаною адресою був встановлений водолічильник 2008 року випуску. Приймаючи до уваги міжповірочний інтервал для даного приладу обліку води, а також дату його виробництва, наступний черговий строк державної повірки даного водоміра сплив у 2012 році. Проте, заміна лічильника холодної води відбулась тільки 12.08.2015. В зв'язку з чим з 01.05.2015 нарахування за послуги споживання споживачу ОСОБА_3 здійснювалось за нормами водопостачання.

Таким чином, ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» з одного боку та споживачі ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, дійшли згоди щодо покладення на споживачів обов'язку проводити періодичну повірку приборів обліку води, а відтак вказані умови договорів не можуть вважатися несправедливими умовами, як і не можуть вважатися агресивною, нечесною підприємницькою практикою, у тому числі, з тим підстав, що взагалі не підпадають під визначені категорії в контексті статей 18 та 19 Закону України «Про захист прав споживачів»), та до того ж відповідають положенням ст.ст.6, 627, 907 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, вищевказані договори, укладені між ТОВ «Інфокс» та споживачами ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не визнавались недійсними в судовому порядку.

Згідно з п.5.15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженого Наказом Мінжитлокомунгоспу №190 від 27.06.2008 повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок.

Таким чином, вказана норма також покладає на споживачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 обов'язок з повірки лічильників води за власний рахунок, оскільки зазначені споживачі проживають в садибах, а не в квартирах.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998р. №113/98-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Згідно з ч.2 ст.28 цього ж закону засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

З аналізу вказаних норм вбачається, що лічильники води не можуть використовуватись як засоби вимірювальної техніки, у випадку не проведення їх повірки.

Отже суди дійшли правомірного висновку, що позивач обгрунтовано, відповідно до умов договорів зі споживачами ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 здійснив вказаним споживачам нарахування плати згідно з установленими нормативами без врахування показань лічильників води, які не пройшли чергову повірку і не могли використовуватись в якості засобів вимірювальної техніки.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області (правонаступник Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Мороз