Провадження № 3/493/14/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року м. Балта, Одеська область

Суддя Балтського районного суду Одеської області Тітова Т.П., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від державної екологічної інспекції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого головним лікарем КУ «Балтська центральна районна лікарня», який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

- за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

22 грудня 2016 року до Балтського районного суду Одеської області після доопрацювання, надійшли матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення № 001139 та протокол про адміністративне правопорушення № 001141, складені 22.11.2016 року, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 164 КУпАП, згідно яких 22 листопада 2016 року за результатами проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, КУ «Балтська ЦРЛ» встановлено факт порушення порядку провадження господарської діяльності, а саме: гр. ОСОБА_1, знаходячись на посаді головного лікаря КУ «Балтська ЦРЛ», допустив провадження господарської діяльності без одержання дозволу екологічного характеру, тобто дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел викидів КУ «Балтська ЦРЛ» та в результаті невжиття находів по інвентаризації та веденню первинного обліку відходів, які утворюються від діяльності Установи, допустив провадження господарської діяльності без одержання дозволу екологічного характеру, тобто дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, або не забезпечив складання, погодження «Декларації про відходи» (в залежності від показника загального утворення відходів – Пзув, який неможливо розрахувати без інвентаризації, обліку відходів). Дії ОСОБА_1, на думку посадової особи, яка склала вказаний протокол, підлягають кваліфікації за ст.. 164 ч. 1 КУпАП, оскільки порушено п. 30, 40 ЗУ «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 10, ст. 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», п. «в», «г», «с» ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про відходи».

В судове засідання правопорушник не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення, яке надійшло на адресу суду.

Дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення за № 001139 та № 001141 від 22.11.2016 року та інші матеріали, долучені до нього, дійшла до висновку про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 має бути закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, виходячи з наступного.

Ст. 280 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП виражена у вчиненні дій, що передбачають провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Господарська діяльність будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У відповідності до положень п.п. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Внаслідок різних цілей, що маються на меті, юридичні особи досить різнорідні як за своїм упорядкуванням, так і за характером діяльності. Цивільне законодавство України (ст. 80 ЦК) визнає юридичною особою організацію, що створена та зареєстрована в установленому законом порядку, вона наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. Юридична особа (ч. 1 ст. 81 ЦК) може бути створена шляхом об’єднання осіб та/або майна. Тобто юридичні особи можуть переслідувати публічні та суспільні або приватні цілі та інтереси. Відповідно до чого й законодавець поділяє юридичні особи залежно від порядку їх створення (ч. 2 ст. 81 ЦК) на юридичних осіб приватного та юридичних осіб публічного права.

За організаційно-правовою формою юридичні особи можуть створюватися у формі товариств і установ (ч. 1 ст. 83 ЦК), при цьому товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. Враховуючи, що юридичні особи публічного права створюються розпорядчими актами Президента України або органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, то відповідно до класифікації, наведеної в Основах (ст. 15), до них у зазначеній галузі можна віднести спеціально уповноважений центральний орган державної виконавчої влади — Міністерство охорони здоров’я, компетенція якого визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а в адміністративно-територіальних одиницях функції спеціально уповноважених органів виконують місцеві державні адміністрації та відповідні галузеві управління і відділи.

Зазначені органи хоча і є суб’єктами господарських правовідносин, але згідно зі ст. 8 ГК не відносяться до суб’єктів господарювання.

Водночас, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть створюватися юридичні особи публічного права у вигляді негосподарюючих суб’єктів, що повністю або частково фінансуються з бюджету, діяльність яких має ознаки господарської діяльності, але фактично є господарським забезпеченням, а зі змісту ч. 3 ст. 3 ГК випливає, що таке забезпечення діяльності негосподарюючих суб’єктів не є господарською діяльністю.

До зазначених юридичних осіб можна з упевненістю віднести державні та комунальні заклади охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету і основним завданням яких є надання безоплатної медичної допомоги. Такі заклади охорони здоров’я здійснюють свою діяльність з надання безоплатної медичної допомоги, а також на умовах господарського забезпечення надають платні медичні послуги, що не заборонені законодавством.

З правової точки зору вказані заклади охорони здоров’я належать до негосподарюючих суб’єктів, але на практиці у зазначених суб’єктів незаконно вимагають отримувати відповідні ліцензії та дозволи.

Отже, надання безоплатної медичної допомоги разом зі здійсненням господарського забезпечення на сьогодні здійснюється закладами охорони здоров’я у вигляді негосподарюючих суб’єктів. Незаконні вимоги посадовців, можливо, пов’язанні з тим, що законодавством чітко не визначена різниця між негосподарюючими суб’єктами та суб’єктами господарювання, що здійснюють некомерційну діяльність.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять об`єктивних та переконливих відомостей, документальних доказів про те, що ОСОБА_1 здійснював регулярну, постійну та суттєву господарську діяльність у розумінні ст. 164 КУпАП, як і те, що встановлений факт є провадженням певного виду господарської діяльності без наявних на те документів.

При оцінці доказів суддя враховує, що факт здійснення ОСОБА_1 самостійної, ініціативної, систематичної господарської діяльності, що полягала у відсутності на час перевірки дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу та дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, належними доказами, які б підтверджували винуватість останнього у вчинені інкримінованого йому правопорушення, не надано, а тому приходжу до висновку про недоведеність того, що він є суб’єктом господарювання та може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, яка регулює суспільні відносини саме у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю доказів скоєння гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП та недоведеністю його вини у скоєнні зазначеного в протоколі правопорушення, провадження по справі підлягає закриттю (за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення), відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 164 ч. 1, 9, 245, 247, 251, 276, 280, 283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ст. 164 ч. 1 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Одеської області через Балтський районний суд Одеської області.

Суддя: