ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5290/16-ц

Провадження № 2/210/654/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"24" січня 2017 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Скотар Р.Є.,

при секретарі Лейбенко В.В.,

за участі сторін не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку ч.2 ст. 197 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду 29.11.2016 рокуз вищезгаданим позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він є власником домоволодіння № 32, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Каховська . У зазначеному домоволодінні зареєстрований відповідач – його племінник , який не мешкає за зазначеною адресою не проживає з жовтня 2014 року. Місце його фактичного проживання їй не відоме, його речей у будинку немає. Він, позивач, змушений нести витрати по комунальним послугам, які розраховуються на кількість зареєстрованих осіб в житловому приміщенні, тому вона просить суд визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

В судовому засіданні позивач присутньою не був, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судовому засіданні не був присутнім , про час та місце розгляду справи повідомлені за зареєстрованою в установленому порядку адресою, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду з відміткою “не проживає більше трьох років”, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до умов ст.224 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності відповідача з ухваленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарчими побудовами, розташований за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Каховська , буд.32 , що підтверджується договором дарування домоволодіння та земельної ділянки від 28.04.2006 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в Криворізькому міському бюро технічної інвентаризації 05.06.2006 року ( а.с.7,8).

У зазначеному будинку зареєстровано місце проживання - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою №5726 від 14.11.2016 року, виданої відділом реєстрації місця проживання громадян ОСОБА_4 комітету Металургійної районної у місті ради (а.с. 10), відомостями адресно-довідкового сектору ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області від 14.12.2016 року (а.с.15).

Однак, відповідач у вказаному будинку не проживає з 08.10.2014 року, що вбачається з акту, посвідченого головою квартального комітету №5 Дзержинського району м.Кривого Рогу від 25.11.2016 року, посвідченого головою квартального комітету (а.с.19 ).

Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 405 ЦК України передбачено, що член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Оскільки відповідач не проживає у спірному будинку більше двох років без поважних причин, між сторонами відсутня домовленість щодо збереження права на житло, комунальні послуги відповідач не сплачує, тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання особи, такою, що втратила право користування житловим приміщення обґрунтованими та доведеними.

Що стосується вимог позивача про зняття з реєстраційного обліку, суд вважає за необхідне відмовити в цій частині вимог, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнанняособи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, рішення суду про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, у відповідності до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є підставою для подальшого зняття відповідача з реєстрації місця проживання.

З урахуванням встановлених судом обставин справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 60, 212, 215, 224-226, 294 ЦПК України, ст. 391,450 ЦК України, ст.7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 особою, що втратила право користування жилим приміщенням – житловим будинком №32 в по вул. Каховська в м.Кривому Розі Дніпропетровської області.

В решті позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку.

Суддя: Р. Є. Скотар