open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2017 року

справа № П/811/1119/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Мельника В.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (позивач 1) та ОСОБА_2 (позивач 2) до Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 та ОСОБА_2 звернулися з вищевказаним позовом до суду, в якому просили визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Новоукраїнської РДА в Кіровоградській області №311-р від 26.08.2016 р.

В обґрунтування посилаються на те, що оскаржуване розпорядження прийняте без врахування усіх обставин справи та в порушення інтересів малолітніх дітей.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року позов було задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Новоукраїнська районна державна адміністрація Кіровоградської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що суд дав неналежну оцінку обставинам справи, не взяв до уваги доказам сторони відповідача.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просила відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанцїі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Розпорядженням голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 24 вересня 2010 року №930-р «Про утворення прийомної сім'ї ОСОБА_1 та передачу дітей на виховання і спільне проживання» утворено прийомну сім'ю на базі родини ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також передано на виховання і спільне проживання до прийомної сім'ї малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які набули статусу дітей, позбавлених батьківського піклування у Новоукраїнському районі. Зазначеним розпорядженням на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покладено персональну відповідальність за життя, здоров'я, фізичний та психічний розвиток прийомних дітей. При цьому служба у справах дітей районної державної адміністрації зобов'язана здійснювати контроль за умовами проживання та виховання дітей, щороку до 1 лютого готувати відповідний звіт службі у справах дітей обласної державної адміністрації (а.с.13, 104, Т.1).

У подальшому між Новоукраїнською районною державною адміністрацією та громадянами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї від 27 вересня 2010 року №12. За вказаним договором Новоукраїнська районна державна адміністрація передала, а прийомні батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли на виховання та спільне проживання дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.101, Т.1).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що зазначений договір є адміністративним договором в розумінні п.14 ч.1 ст.3 КАС України.

Розпорядженням голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 26 серпня 2016 року №311-р «Про вибуття дітей, позбавлених батьківського піклування із прийомної сім'ї ОСОБА_2 та припинення її функціонування» вирішено вважати дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 такими, що вибули із прийомної сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також припинено дію договору між Новоукраїнською районною державною адміністрацією та громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2 про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї від 27 вересня 2010 року №12 у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння батьків із прийомним сином та невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей (а.с.15, Т.1).

Вказане розпорядження видано з огляду на рішення районної комісії з питань захисту прав дитини, оформлене протоколом від 11 серпня 2016 року №8 (а.с.15, 102, 134-135).

Зі змісту витягу з протоколу від 11 серпня 2016 року №8 вбачається, що на засіданні районної комісії з питань захисту прав дитини Новоукраїнської районної державної адміністрації розглядалося, зокрема, питання про доцільність довлаштування дітей до прийомної сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які проживають по АДРЕСА_1 та доцільність перебування і виховання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вказаній родині (а.с.134-135, Т.1).

Вирішення вказаного питання ініційовано з огляду на лист начальника відділу соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Новоукраїнської районної адміністрації ОСОБА_5 від 09.08.2016 р. №01-16/220, яким начальника служби у справах дітей Новоукраїнської районної державної адміністрації повідомлено, що прийомні батьки ОСОБА_2 невзмозі справитися з вихованням прийомного сина ОСОБА_4 та про неодноразові звернення прийомної матері ОСОБА_1 до районного центру стосовно вилучення ОСОБА_4 із сім'ї та довлаштування в її родину нових дітей (а.с.69, 134, зі зворотного боку, Т.1).

Відповідно до ст.3 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 р. №2342-IV основними засадами державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, є, зокрема, створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім'ї; виховання та утримання дітей за принципом родинності; забезпечення пріоритету форм влаштування; створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги.

З огляду на ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідний орган опіки та піклування вживає вичерпних заходів щодо влаштування дитини в сім'ї громадян України - на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу.

До закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від форми власності та підпорядкування, дитина може бути влаштована в разі, якщо з певних причин немає можливості влаштувати її на виховання в сім'ю.

Відповідно до п.1, 2 Положення про прийомну сім'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 р. №565 (далі- Положення) прийомна сім'я - сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Метою утворення прийомної сім'ї є забезпечення належних умов для зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім'ї на виховання та спільне проживання.

Згідно з ч.1, 3 ст.2564 Сімейного кодексу України рішення про створення прийомної сім'ї приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим комітетом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган, який прийняв рішення про створення прийомної сім'ї, зобов'язаний контролювати виконання прийомними батьками своїх обов'язків щодо виховання та утримання дітей.

Пунктом 6 Положення визначено, що на підставі рішення про утворення прийомної сім'ї між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її утворення, укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання (далі - договір) за формою згідно з додатком.

Дія договору припиняється у разі виникнення у прийомній сім'ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (тяжка хвороба прийомних батьків, зміна їх сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей), невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, досягнення батьками пенсійного віку, виявлення обставин щодо навмисного виведення дитини з прийомної сім'ї з метою усиновлення її іноземцями, за винятком ситуацій, якщо іноземець є родичем дитини, за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором, а також за наявності обставин, зазначених у статті 212 Сімейного кодексу України.

Відповідно до абз.5 п.14 Положення прийомними батьками можуть бути працездатні особи, які перебувають у шлюбі, крім випадків, коли хоча б одна з них була усиновлювачем, опікуном, піклувальником, прийомним батьком, батьком-вихователем іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з її вини.

З аналізу вищезазначених правових норм, що регулюють спірні правовідносини судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що Положенням розрізняються підстави для припинення дії договору про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання з огляду на наявність чи відсутність вини прийомних батьків у виникненні таких підстав. В той же час припинення дії договору з підстав, які пов'язані з наявністю вини прийомних батьків у подальшому позбавляє таких осіб права бути прийомними батьками.

Відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми віднесено Положенням до підстав пов'язаних з виникненням у прийомній сім'ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання і є підставою, яка не пов'язана з наявністю вини прийомних батьків. Натомість невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей є окремою підставою для припинення дії договору. При цьому така підстава безпосередньо пов'язана з наявністю вини прийомних батьків.

Оскаржуваним розпорядженням припинено дію договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї від 27 вересня 2010 року №12 з двох окремих підстав: відсутності взаєморозуміння батьків із прийомним сином і невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей.

Відповідно до ч.2 ст.2562 Сімейного кодексу України прийомні батьки несуть обов'язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені статтею 150 цього Кодексу.

Частинами 1 - 4 статті 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Окрім того, обов'язки позивачів як прийомних батьків визначені у договорі про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї від 27.09.2010 р. №12 (а.с.101, Т.1).

В силу ч.1, 2 ст.34 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, забезпечує медичне обслуговування (у тому числі стоматологами-ортопедами) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у межах, не нижчих за мінімальні соціальні стандарти.

Обов'язкові медичні огляди всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа здійснюються двічі на рік.

Договором про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї від 27.09.2010 р. встановлено, що прийомні батьки зобов'язуються проводити 2 рази на рік медичні обстеження та виконувати рекомендації лікарів-спеціалістів.

Відповідно до п.21 Положення раз на рік місцева служба у справах дітей готує звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей у прийомній сім'ї на основі інформації, що надається соціальним працівником, який здійснює соціальне супроводження родини, вихователем дошкільного навчального закладу або класним керівником загальноосвітнього навчального закладу, де навчається дитина, дільничним лікарем-педіатром, дільничним інспектором місцевого відділку поліції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції звіти про стан виховання та розвитку дітей у прийомній сім'ї ОСОБА_1 за кожен рік існування прийомної сім'ї (а.с.97-100, Т.1, а.с.69-71, 75-76, Т.2) не відображено відомостей щодо невиконання прийомними батьками рекомендацій фахівців, що свідчить про спростування тверджень про не дотримання прийомними батьками рекомендацій фахівців.

Підставою припинення перебування ОСОБА_4 у Комунальному закладі «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кіровоградської обласної ради», у період з 01 червня 2016 року по 01 липня 2016 року був висновок про доцільність повернення малолітнього ОСОБА_4 у прийомну сім'ю служби у справах дітей Новоукраїнської районної державної адміністрації від 01 липня 2016 року №459/01-20 відповідно до психолого-педагогічної характеристики на ОСОБА_4 наданого закладом, що підтверджується листом директора Центру від 19.10.2016 р. №01-14/74/1 (а.с.53, Т.2).

Зазначені факти також підтверджені допитаним в якості свідка - практичним психологом Центру ОСОБА_6, який зазначив, що з огляду на позитивну динаміку та з урахуванням, що за умови надання фахової допомоги за місцем проживання, подальше перебування дитини в Центрі було не обов'язкове у зв'язку з чим прийомній матері рекомендовано забрати дитину.

Вказаний свідок також повідомив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 корисно відвідування мистецьких гуртків. Стосовно участі ОСОБА_4 в роботі гуртків, які пов'язані з активною діяльністю свідок наголошував на необхідності дозованого фізичного навантаження, обсяги якого можуть бути визначені лікарями педіатром, неврологом, психологом та терапевтом. При цьому свідок наголосив, що у випадку не виваженості фізичних навантажень у ОСОБА_4 можуть виникнути негативні наслідки, у тому числі й порушення сну, випадки прояву його хвороби.

Зазначені обставини спростовують доводи відповідача, що прийомні батьки не дослухаються до рекомендацій про залучення ОСОБА_4 до роботи в гуртках, зокрема, у м. Новоукраїнка діє військово-патріотичний клуб, який ОСОБА_4 відвідав лише раз, після чого прийомна мати повідомила, що у дитини погіршився сон та почастішали випадки прояву його хвороби.

За таких обставин суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що відмова прийомної матері щодо відвідування ОСОБА_4 військово-патріотичного клубу обумовлена саме негативним впливом на дитину таких занять внаслідок неправильного визначення фізичного навантаження, а тому не може розцінюватися як невиконання рекомендацій фахівців.

Щодо фактів неодноразового перебування ОСОБА_4 без нагляду прийомних батьків у позашкільний та вечірній час свідок ОСОБА_7 практичний психолог Центру відмітила, що схильність до втеч є проявами особистісної поведінки ОСОБА_4.

Тобто такі дії дитини перш за все пов'язані не з відсутністю виховання, а з проявами особистісних характеристик.

Щодо вчинення дитиною дрібних крадіжок речей про які неодноразово повідомляла і сама прийомна мати та інформував освітній заклад у якому навчається ОСОБА_4, як підстава неналежного виконання обов'язків по вихованню дитини, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на той факт, що допитані в судовому засіданні практичні психологи Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кіровоградської обласної ради у якому на час розгляду справи перебувають ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - ОСОБА_6, ОСОБА_7 вказали, що відповідні прояви у поведінці ОСОБА_4 (схильність до крадіжок) є немотивованими і не є наслідком недоліків виховання та можуть бути зумовлені обставинами його життя у ранньому дитинстві (до трьох років). При цьому свідок ОСОБА_6 наголосив на неможливості самостійного вирішення прийомними батьками відповідної проблеми, вказавши на необхідності залучення фахівців за місцем проживання дитини, зокрема, психолога та педагога-дефектолога з метою психологічної корекції поведінки.

Свідок ОСОБА_6 (практичний психолог) зазначив, що гіперактивні діти емоційно не врівноважені, непосидючі, у них спостерігаються різкі перепади настрою, а тому потребують контролю, однак це не свідчить, що контроль має бути цілодобовий. Більш того, таких дітей необхідно привчати до самостійності.

Доказів на спростування відомостей наданих практичними психологами, які працюють з дітьми ОСОБА_3 надано не було.

Інформація Новоукраїнської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №8 Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області про ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за період навчання дітей у школі від 04.10.2016 р. №219 (а.с.148-151, Т.1), звіт практичного психолога про пророблену психопрофілактичну роботу з сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також з прийомними дітьми ОСОБА_4, ОСОБА_3 з резолюцією від 04.10.2016 р. (а.с.152, Т.1), доповідні вчителів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за період з 30.09.2016 р. по 04.10.2016 р. (а.с.153-165, Т.1) складені пізніше ніж винесено оскаржуване розпорядження, а тому як вірно зазначив суд першої інстанції викладені в них обставини не могли бути враховані районною комісією з питань захисту прав дитини Новоукраїнської районної державної адміністрації 11 серпня 2016 року.

Щодо факту залишення прийомною матір'ю дітей у 2015 році та перебування її в іншій державі, то суд першої інстанції з цього приводу врахував, що 13.07.2015 р. працівником ССД Новоукраїнської РДА проведено з ОСОБА_1 профілактичну бесіду та попереджено про недопущення ухилення від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дітей (дитини) (а.с.89, Т.1). У подальшому ОСОБА_1 таких дій не вчиняла.

Стосовно неналежного утримання прийомних дітей представник відповідача вказувала, що з огляду на інформацію Новоукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області від 17.11.2014 р. №396 (а.с.95, Т.1), встановлено, що у 2014 році ОСОБА_4 необхідним шкільним приладдям забезпечений неповністю (часто не має ручки, простого та кольорових олівців, лінійки), на уроки образотворчого мистецтва необхідним шкільним приладдям був забезпечений у жовтні, а на уроки трудового навчання - на початку листопада, довгий час уроки відвідував без спортивної форми.

В той же час у звітах про стан виховання та розвитку дітей у прийомній сім'ї ОСОБА_1 за кожен рік існування прийомної сім'ї (а.с.97-100, Т.1, а.с.69-71, 75-76, Т.2) відображено, що умови проживання у прийомній сім'ї добрі, діти забезпечені сезонним одягом, взуттям, шкільним приладдям, іграшками, предметами особистої гігієни, харчування повноцінне. Аналогічні відомості містяться в інформаціях про стан виховання та спільне проживання дітей, позбавлених батьківського піклування в прийомній сім'ї ОСОБА_1 за відповідні роки (а.с.72-74, 77, Т.2). Зазначені факти також підтверджені свідками ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Зазначеними обставинами у справі спростований факт не здійснення прийомними батьками ОСОБА_12 обов'язків щодо виховання, розвитку та утримання прийомних дітей ОСОБА_3. Виявлені під час розгляду справи недоліки у вихованні та утриманні прийомних дітей (не відвідування батьківських зборів та позакласних заходів тощо) носять незначний характер та можуть бути усунуті в результаті взаємодії повноважного органу з прийомними батьками без припинення прийомної сім'ї.

Окрім того, на засіданні районної комісії з питань захисту прав дитини Новоукраїнської районної державної адміністрації виступав представник соціальної служби ОСОБА_13, який повідомив про неодноразові звернення ОСОБА_1 щодо негативного впливу біологічної матері на ОСОБА_4. Також ОСОБА_13 зазначав, що ОСОБА_1 звернулася до місцевої прокуратури із заявою у якій вказала, що біологічна мати забирає ОСОБА_4 зі школи та примушує жебракувати, дитина приходить додому о 20-22 годині вечора, у зв'язку з чим у ОСОБА_14 спеціалістами взято пояснення в яких вона заперечила факти викладені в заяві (а.с.67, Т.1).

Так, судом встановлено, що 24.06.2016 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Новоукраїнської місцевої прокуратури зі скаргою на дії біологічної матері ОСОБА_4 - ОСОБА_14 (а.с.71, Т.1). Зазначена скарга скерована за належністю до Районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Новоукраїнської районної державної адміністрації (а.с.71, Т.1).

Листом від 05.07.2016 р. №Т-16/02-33 Районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Новоукраїнської районної державної адміністрації повідомлено ОСОБА_1, ОСОБА_2Г та Новоукраїнську місцеву прокуратуру про результати розгляду звернення до Новоукраїнської місцевої прокуратури від 24.06.2016 р. (виконавець ОСОБА_5) (а.с.73, Т.1).

У подальшому, 06 липня 2016 року ОСОБА_5 письмово повідомив директора Новоукраїнського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ОСОБА_15 про необхідність сприяння у внесенні питання подальшого перебування прийомних дітей в прийомній сім'ї ОСОБА_2 на розгляд районної комісії з питань захисту прав дітей (а.с.70, Т.1). У повідомленні зазначається про скарги прийомної матері ОСОБА_1 на біологічну матір ОСОБА_14 та зауважується, що всі рекомендації РЦ СССДМ ОСОБА_1 до уваги не беруться і не виконуються, до поліції прийомна мати так і не звернулася, при цьому висловлює намір відмовитися від виховання та утримання ОСОБА_4 й влаштування його до дитячого закладу.

ОСОБА_16 на повідомленні ОСОБА_5 проставлено резолюцію «ознайомлена» і дату 06.07.2016 р. (а.с.70, Т.1), однак жодних дій директором Новоукраїнського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді не вчинялося. Натомість у подальшому 09.08.2016 р. ОСОБА_5 самостійно звернувся із листом №01-16/220 до начальника служби у справах дітей Новоукраїнської районної державної адміністрації щодо розгляду на засіданні районної комісії з питань захисту прав дітей питання стосовно стану виховання та спільного проживання дітей, позбавлених батьківського піклування в прийомній сім'ї ОСОБА_1 (а.с.69, Т.1).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звертаючись до органу прокуратури позивачі діяли як законні представники прийомних дітей, а тому таке звернення не може розцінюватися як невиконання обов'язків прийомними батьками та використовуватися проти самих заявників.

Також під час розгляду справи представник відповідача і свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 вказували, що рішення про вибуття дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з прийомної сім'ї та припинення її функціонування приймалося у тому числі з огляду на позицію прийомної матері ОСОБА_1, яка неодноразово наполягала на вилученні ОСОБА_4 із прийомної сім'ї. Свідки зауважували, що за умови, коли прийомна мати не може та не бажає здійснювати виховання однієї з прийомних дітей, перебування ОСОБА_4 у прийомній сім'ї суперечить його інтересам, а тому, зважаючи на заборону щодо роз'єднання рідних братів і сестер, прийнято рішення про вибуття обох дітей із прийомної сім'ї.

Стосовно висловлення прийомною матір'ю ОСОБА_26 бажання щодо вилучення з прийомної сім'ї ОСОБА_4 також зазначали свідки: ОСОБА_13, фахівець соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Новоукраїнської районної адміністрації, який виступав на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Новоукраїнської районної державної адміністрації 11 серпня 2016 року; ОСОБА_5, начальник відділу соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Новоукраїнської районної адміністрації, який з 2015 року здійснював соціальний супровід прийомної сім'ї ОСОБА_26 та ініціював питання про доцільність довлаштування дітей до прийомної сім'ї ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та доцільність перебування й виховання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вказаній родині, яке розглядалося комісією з питань захисту прав дитини Новоукраїнської районної державної адміністрації 11 серпня 2016 року.

Представник відповідача повідомила, що усі звернення ОСОБА_26 щодо вилучення ОСОБА_4 були усними, при цьому оформити письмову заяву їй не пропонували, оскільки до останнього бажали зберегти прийомну сім'ю.

В той же час зі змісту журналу особистого прийому громадян встановлено, що ОСОБА_26 зверталася до служби у справах дітей Новоукраїнської районної державної адміністрації 24.03.2016 р. та 28.04.2016 р. щодо поведінки ОСОБА_4, а також 06.07.2016 р. стосовно поновлення соціальних виплат на прийомну дитину ОСОБА_4. Водночас жодного запису про звернення ОСОБА_1 стосовно вилучення ОСОБА_4 з прийомної сім'ї у журналі особистого прийому громадян не міститься (а.с.3-9, Т.2).

Крім того щоденник роботи з прийомною сім'єю ОСОБА_1 у якому здійснені записи про звернення ОСОБА_1 щодо поведінки ОСОБА_4, не містить запису про звернення стосовно вилучення ОСОБА_4 з прийомної сім'ї (а.с.169-202, Т.1).

Зазначені докази спростовують факт відмови ОСОБА_1 від прийомного сина ОСОБА_4. Натомість матеріали справи містять докази неодноразових звернень прийомної матері за допомогою до фахівців з метою належного виконання обов'язку з виховання прийомних дітей.

Крім іншого як вірно зазначив суд першої інстанції, відмова прийомної сім'ї від дітей, з огляду на п.6 Положення, є окремою підставою для припинення договору про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання (за згодою сторін), проте оскаржуване розпорядження не містить посилання на таку підставу.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

В силу п.8 ч.3 ст.2 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень повинно відповідати критерію пропорційності, тобто бути прийнятим з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Так, представник відповідача та свідки - члени районної комісії з питань захисту прав дитини Новоукраїнської районної державної адміністрації ОСОБА_18, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_27, ОСОБА_15, ОСОБА_10 вказували на відсутність взаєморозуміння між прийомними батьками та ОСОБА_4. Також висновки про недоліки у вихованні дітей прийомними батьками здійсненні з огляду на поведінку саме ОСОБА_4. Натомість зауважень, щодо поведінки та виховання ОСОБА_3 не було.

Такі покази узгоджуються із свідченнями директора Новоукраїнської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів ОСОБА_28 та класного керівника ОСОБА_3 - ОСОБА_9, які зазначили, що нарікання стосовно поведінки ОСОБА_3 відсутні.

Водночас свідок ОСОБА_6, практичний психолог Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей2 Кіровоградської обласної ради, де наразі перебувають діти вказав, що в ОСОБА_3 спостерігаються прояви немотивованої агресії та гіперактивності, встановлені факти вчинення нею крадіжок. Покази щодо вчинення ОСОБА_3 крадіжок надані також свідками ОСОБА_29, вихователем молодшої групи Центру та ОСОБА_7, практичним психологом Центру.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та вихователі Центру ОСОБА_30, ОСОБА_31 і ОСОБА_32 вказали на те, що під час перебування ОСОБА_31 у Центрі неодноразово встановлювалися факти вчинення ним крадіжок. При цьому свідок ОСОБА_31 показала, що під час перебування ОСОБА_31 у Центрі в червні 2016 року не спостерігалися випадки вчинення ним крадіжок, а після вилучення дітей з прийомної сім'ї такі випадки встановлювалися неодноразово. Також свідок відмітила погіршення емоційного стану ОСОБА_31 порівняно з червнем 2016 року.

При цьому свідок ОСОБА_7 як практичний психолог зазначила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 буде краще в прийомній сім'ї, оскільки в Центрі у групах перебуває по 15-20 дітей, а ОСОБА_4 потрібна увага і піклування. В свою чергу свідок ОСОБА_6 наголосив на тому, що соціальний контакт буде кращим у дітей під час їх перебування саме у прийомній сім'ї.

Окрім того, психологи Центру ОСОБА_6, ОСОБА_7 та вихователі Центру ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_29 і ОСОБА_32 зазначили, що обоє дітей сумують за прийомною сім'єю, постійно згадують прийомних батьків та бажають повернутися в сім'ю.

Враховуючи зазначені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що внаслідок прийняття оскаржуваного розпорядження поведінка ОСОБА_4 на краще не змінилася, натомість кардинально в негативну сторону змінилася поведінка ОСОБА_3. Викладене свідчить про те, що розпорядження прийнято відповідачем непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів дітей та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

При прийнятті оскарженого розпорядження не з'ясовувалася думка фахівців, зокрема, лікарів та практичних психологів. Більш того, під час засідання Комісії навіть не був присутній лікар педіатр, який є членом такої Комісії, що призвело до невірної оцінки членами комісії доведених до їх відома обставин, як відсутність взаєморозуміння та порушень обов'язків прийомними батьками.

Колегією суддів також не береться до уваги додаткові письмові пояснення відповідача з приводу прийняття 29 грудня 2016 року головою Новоукраїнської райдержадміністрації розпорядження № 505-р «Про встановлення над малолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_3», оскільки воно не впливає на зміст оскарженого розпорядження та стосується вже інших правовідносин.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 26 серпня 2016 року №311-р прийнято без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України та ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, без з'ясування всіх обставин, перевірки їх доказами та за відсутності правових підстав, а також всупереч інтересам дітей, позбавлених батьківського піклування, що як наслідок тягне його скасування.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які привели до неправильного вирішення спору по суті не знайшли свого підтвердження, і зводяться лише до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова

Джерело: ЄДРСР 64456732
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку