КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа : № 825/2086/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Закревській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Груп ТМ" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Груп ТМ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Груп ТМ" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 01 вересня 2016 року № 0003061400.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року в задоволенні вказаного адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТУ ДФС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альянс Груп ТМ» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 16 лютого 2015 року по 05 серпня 2016 року по експортному контракту № 1FА від 16 лютого 2015 року.

За результатами перевірки складено акт № 324/14/38270832 від 12 серпня 2016 року, згідно якого встановлено, що ТОВ «Альянс Груп ТМ», в особі директора Карпенка Є.Ю., що діяв на підставі статуту, уклало контракт №1FA від 16 лютого 2015 року з нерезидентом компанією "Furkan Ambalaj Yasan Furkan Altintas" (TURKEY) в особі директора Hasan Furkan Altintas, що діяв на підставі статуту, на експорт пиломатеріалу обрізного в обсягах та по ціні згідно додатків до контракту. Загальна сума контракту 300000,00 дол. США.

Відвантаження товару здійснюється на умовах - FCA- Чернігівський р-н, с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23-Г згідно Правилам «Інкотермс-2010».

На виконання умов контракту №1FA від 16 лютого 2015 року ТОВ «Альянс Груп ТМ» було відвантажено нерезиденту компанії "Furkan Ambalaj Yasan Furkan Altintas" (Turkey) пиломатеріал обрізний сосновий на загальну суму 317 426,82 дол. США (7539944,48 грн).

На підставі вказаного акту перевірки № 324/14/38270832 від 12 серпня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003061400 від 01 вересня 2016 року, яким ТОВ «Альянс Груп ТМ» встановлено порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Постанов Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 04 грудня 2015 року № 863, від 03 березня 2016 року № 140 та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, та згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 172 941,65 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене ТОВ «Альянс Груп ТМ» у адміністративному порядку.

ДФС України розглянуло скаргу та рішенням від 14 листопада 2016 року № 2447716/99-99-11-01-02-25 залишило без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з такою позицією відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон № 185/94-ВР) був прийнятий Верховною Радою України в 1994 році з метою запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, у зв'язку з чим встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України. Крім того, вказаним Законом передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

Так, статтею 2 Закону № 185/94-ВР передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною четвертою вказаної статті Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 1 Постанов Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03 березня 2015 року, № 160 від 03 червня 2015 року, № 354, від 03 вересня 2015 року № 581, від 04 грудня 2015 року № 863, від 03 березня 2016 року № 140, від 07 червня 2016 року № 341 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому пункту 2 Постанов № 160, № 354, № 581, № 863, № 140 підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 75 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Постановою Правління Національного банку України від 07 червня 2016 року № 342 встановлено, що надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому пункту 2 Постанови від 07 червня 2016 року № 341 підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 65 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2016 року № 361 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 07 червня 2016 року № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України»: у пункті 1 цифри « 90» замінено цифрами « 120», тобто установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Тобто з часу набрання чинності Постанови № 361 - 29 липня 2016 року прострочення надходження валютної виручки визначається із розрахунку 120 днів від дня відвантаження -дати експортної митної декларації.

Проте відповідачем при розрахунку пені за прострочення надходження валютної виручки за вказаними у акті митними деклараціями визначено прострочення на час проведення перевірки без врахування внесених постановою № 361 змін, тобто, із розрахунку 90 днів.

Так, закриття митної декларації №11791 від 08 квітня 2016 року відбулося 10 серпня 2016 року. При цьому відповідачем пеню розраховано за період з 08 липня 2016 року по 05 серпня 2016 року. Але, як зазначалося, з 29 липня 2016 року пеня розраховується у разі прострочення на строк понад 120 днів, а не на строк понад 90 днів. Тому прострочення у даному випадку не може розраховуватися за період 08 липня 2016 року по 05 серпня 2016 року, так як протягом цього часу законодавчі вимоги щодо періоду після якого нараховується прострочення було змінено

Це ж стосується і інших 10-ти митних декларацій, зазначених у акті перевірки.

Щодо тверджень про те, що для розрахунку простроченого платежу слід рахувати день отримання валютної виручки, а не день її продажу, суд зазначає таке.

Так, п. 2 п. 1 Постанов Правління НБУ від 04 грудня 2015 року № 863, від 03 березня 2016 року № 140 та від 07 червня 2016 року № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному то валютному ринках України» встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензіє Національного банку України.

Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим п. 2 Постанов № 863, № 140, № 342 поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання».

Уповноваженій банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту без доручення клієнта, виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

Пунктом 5.2 розділу 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 зі змінами та доповненнями, визначено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єктом господарювання, зокрема для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.

Кошти в іноземній валюті, перераховані з-за кордону нерезидентом, зараховуються на поточні рахунки резидентів - юридичних осіб через розподільчі рахунки (п. 5.3 розділу 5 Інструкції).

При цьому, статтею 1 Закону № 185/94-ВР передбачено, що виручка резидентів у іноземні валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках.

Відповідно до абзацу першого пункту 2.3 розділу 2 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджено Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 зі змінами та доповненнями, банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Отже, суд першої інстанції вірно визначив, що датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходженні коштів на поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію.

На виконання умов контракту поставки обрізного пиломатеріалу №1FA від 16 лютого 2015 року від нерезидента компанії "Furkan Ambalaj Yasan Furkan Altintas" (Turkеу) надійшла оплата за відвантажений товар на розрахункові рахунки ТОВ "Альянс Груп ТМ" в АТ «Райффайзен Банк «Аваль» на загальну суму 250 018,20 дол. США.

В порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Постанов Правління НБУ України № 863, № 140, при здійсненні розрахунків по контракту поставки обрізного пиломатеріалу №1FA, валютні кошти від нерезидента компанії "Furkan Ambalaj Yasan Furkan Altintas" (Turkey) надходили на користь ТОВ "Альянс Груп ТМ" з порушенням визначених законодавством термінів розрахунків та не в повному обсязі.

На кінець перевірки розрахунки по контракту поставки обрізного пиломатеріалу №1FA не завершені, станом на 05 серпня 2016 року за компанією "Furkan Ambalaj Yasan Furkan Altintas" (Turkey) рахується заборгованість у сумі 67 408,62 дол. США, в тому числі прострочена дебіторська заборгованість у сумі 27 466,29 дол США за відвантажений товар згідно митних декларацій типу ЕК40, перелік яких наведений як в акті перевірки, складеному відповідачем, так і в оскаржуваній постанові.

Відповідно до статті 4 Закону України № 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Разом з тим, відомості щодо звернення ТОВ "Альянс Груп ТМ" до суду з позовом про стягнення боргу з нерезидента компанії "Furkan Ambalaj Yasan Furkan Altintas" (Turkеу) у матеріалах справи відсутні, що також вірно було зазначено судом.

Між тим, відповідно до розрахунку пені за порушення терміну повернення валютної виручки, наведеного у додатку до податкового повідомлення-рішення №0003061400 від 01 вересня 2016 року, прийнятого на підставі акту перевірки №324/14/38270832 від 12 серпня 2016 року, пеню у сумі 172 941, 65 грн. розраховано за 37-ма митними деклараціями, датованими за період з 29 грудня 2015 року по 29 квітня 2016 року.

Таким чином, у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні нараховано суму пені за тими митними деклараціями, які не зазначені у акті перевірки, на підставі якого прийнято саме податкове повідомлення рішення. Тобто відповідач, встановивши порушення лише за 11-ма митними деклараціями, розрахував пеню також ще за 26-ма митними деклараціями, що є необґрунтованим.

Тобто, навіть з урахуванням того, що строк розрахунку за контрактом дійсно було порушено, однак пеню розраховано з порушенням, суд вважає, що відповідне податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Щодо зменшення суми валютної виручки на суму уціненого експортного товару, слід зазначити наступне.

Пунктом 1.9 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями (далі - Інструкція) визначено перелік випадків, які можуть бути підставою для зменшення суми валютної виручки або вартості товарів.

Відповідно до підпункту «а» п. 1.9 Інструкції сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором відбувається перегляд ціни товарів у зв'язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених та/або неякісних товарів.

Рішення про таку невідповідність приймає Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті або інший орган (експертна організація тощо), уповноважений розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

Згідно з підпунктом «б» п. 1.9 Інструкції сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів.

Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

Відповідно до пп. «в» Інструкції сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резиденту).

Згідно з пп. «г», «ґ», «д» п. 1.9 Інструкції наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події: відбувається відповідним чином оформлене повернення товару або його частини експортеру - на суму вартості такого товару, відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму таких коштів, здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України - на суму сплачених податків. Здійснення оподаткування засвідчується письмовим поясненням резидента-експортера.

Таким чином, у разі підтвердження Торгово-промисловою палатою України або уповноваженим органам країни розташування сторони договору, невідповідності кількісних та/або якісних характеристик товару умовам договору, відповідальність передбачена статтею 4 Закону не застосовується.

Однак, позивачем документів про невідповідність кількісних та/або якісних характеристик товару умовам договору, підтвердженого Торгово-промисловою палатою України або уповноваженим органам країни розташування сторони договору надано не було.

Між тим, з урахуванням всіх обставин справи, описаних раніше та не спростованих відповідачем, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідача прийняте без дотримання вимог законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином протиправним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Груп ТМ" - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Груп ТМ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 01 вересня 2016 року № 0003061400.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.