-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" січня 2017 р. Справа № 920/1630/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Фоміна В.О.,
при секретарі Євтушенко Є.В.,
за участю представників:
прокурор Ногіна О.М. - на підставі посвідчення від 11.02.2015р.,
від боржника - Назаренко О.Й. - за довіреністю від 01.11.2016р. № 180,
розпорядник майна - Боровик Руслан Леонідович - на підставі посвідчення від 17.07.2013р. № 1359,
від кредитора ДАК "Хліб України" - Радутний О.Е. - на підставі довіреності від 17.10.2016р. № 02-14/724, Рибак К.С. - за довіреністю від 05.10.2016р. № 02-14/720,
від ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (апелянт) - Климов К.В. - за довіреністю від 30.12.2016р. № 809,
від інших учасників судового процесу - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вх.№ 3379С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 17.11.2016р. у справі №920/1630/14,
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі,
до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", м. Ромни, Сумська область,
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.11.2016р. у справі №920/1630/14 (суддя Костенко Л.А.) визнано недійсним правочин щодо приймання-передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України", який оформлений актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 15 вересня 2014 року між дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" та філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Роменський комбінат хлібопродуктів".
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 17.11.2016р. та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви розпорядника майна ДП ДАК "Хліб України" "Роменський КХП" про визнання недійсним правочину щодо приймання-передачі цілісного майнового комплексу боржника, який оформлений актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 15.09.2014р. між боржником та філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" зазначає, що, зважаючи на те, що цілісний майновий комплекс, який на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 764 було передано ПАТ "ДПЗК", до моменту його передачі належав на праві власності не боржнику, а ДАК "Хліб України", підстави для скасування акту приймання-передачі в порядку ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні.
Крім того, на думку скаржника, чинне законодавство України виключає можливість формування статутного капіталу акціонерного товариства боргами чи іншими пасивами, у зв'язку з чим передача майна згідно оскаржуваного правочину здійснювалась на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013р. №626 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764", яка прийнята Кабінетом Міністрів України в межах його повноважень та у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, що підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.01.2014р. у справі №826/19030/13-а.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.
На підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.01.2017р. у зв'язку перебуванням у відпустці судді Бородіної Л.І. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.
У відзиві на апеляційну скаргу ДАК "Хліб України" просить залишити ухвалу господарського суду Сумської області від 17.11.2016р. у справі № 920/1630/14 без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - без задоволення (вх.№ 52 від 04.01.2017р.).
В обґрунтування своєї позиції у справі ДАК "Хліб України" зазначає, що комісія з ліквідації ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" в порушення вимог чинного законодавства, постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. № 764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не було виконано приписи наказу ДАК "Хліб України" від 23.09.2013р. № 76 "Про утворення комісії з ліквідації дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" та передачі цілісного майнового комплексу", як підстави для підготовки та підписання акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства до ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".
ДАК "Хліб України" продано додаткові пояснення у справі (вх.№ 603 від 20.01.2017р.), в яких зазначає, що відповідно до положень п.п. 29, 30 Статуту ДАК "Хліб України" засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України, єдиним акціонером компанії є держава в особі Міністерства агарної політики України - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію акцій компанії. Разом з тим, в порушення вимог ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006р. № 185-V, ст. 141, ч. 2 ст. 145 Господарського кодексу України, ст. 391 Цивільного кодексу України правочин щодо приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП "Роменський комбінат хлібопродуктів" ДАК "Хліб України", оформлений актом приймання-передачі від 15.09.2014р., було здійснено без погодження з власником - ДАК "Хліб України".
На підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.01.2017р. у зв'язку перебуванням у відпустці судді Пуль О.А. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Фоміна В.О.
ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" подано додаткові пояснення у справі (вх.№ 720 від 24.01.2017р.), в яких в обґрунтування своєї позиції у справі зазначає, що акт приймання-передачі за своєю правовою природою не є правочином; норми чинного законодавства визначають цілісний майновий комплекс як сукупність активів та виключають можливість формування статутного капіталу акціонерного товариства боргами чи іншими пасивами, відтак, Кабінет Міністрів України не міг передбачити формування статутного капіталу ПАТ "ДПЗКУ" боргами інших осіб; пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 764 містить вказівку на ліквідацію дочірніх підприємств компанії згідно додатком, разом з тим, ПАТ "ДПЗКУ" не є правонаступником дочірніх підприємств, а відтак не відповідає перед будь-якими третіми особами за зобов'язаннями вказаних дочірніх підприємств; судом не було враховано обставин, встановлених постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2016р. у справі № 910/9414/16.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокуратура Сумської області зазначає про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Сумської області від 17.11.2016р. та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги (вх.№ 736 від 24.01.2017р.). В обґрунтування заявлених вимог прокурор вказує, що внаслідок передачі цілісного майнового комплексу за актом приймання-передачі від 15.09.2014р. боржник став неплатоспроможним, а виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю стало неможливим, що є підставою у відповідності до положень ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для визнання майнових дій боржника недійсними.
В судовому засіданні ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" підтримало вимоги апеляційної скарги, просило суд скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 17.11.2016р. та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви розпорядника майна ДП ДАК "Хліб України" "Роменський КХП" про визнання недійсним правочину щодо приймання-передачі цілісного майнового комплексу боржника, який оформлений актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 15.09.2014р. між боржником та філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", відмовити у повному обсязі.
Представники ДАК "Хліб України", представник боржника, розпорядник майна та прокурор заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили суд оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені ст.22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших кредиторів у справі за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, а також доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу у порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.10.2014р. порушено провадження у справі № 920/1630/14 про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Роменський КХП", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Боровика Р.Л.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.12.2014р. затверджено реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.07.2015р. продовжено строк розпорядження майном боржника на 2 місяці.
01.04.2015р. до господарського суду Сумської області надійшла заява розпорядника майна Боровика Р.Л. від 27.03.2015р. № 01-14/159 про визнання недійсним правочину щодо приймання-передачі цілісного майнового комплексу боржника, який оформлений актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 15.09.2014р. між боржником та філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Роменський комбінат хлібопродуктів".
Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.02.2016р. зокрема, у задоволенні заяви розпорядника майна Боровика Р.Л. про визнання недійсним правочину відмовлено; у задоволенні клопотання ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про припинення провадження у справі в частині вимог визнання недійсним акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. апеляційну скаргу розпорядника майна арбітражного керуючого Боровика Р.Л. ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" задоволено. Ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.2016р. у справі № 920/1630/14 в частині відмови у задоволенні заяви розпорядника майна Боровика Р.Л. про визнання недійсним правочину скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким заяву розпорядника майна Боровика Р.Л. про визнання недійсним правочину задоволено; визнано правочин щодо приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", що оформлений Актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 15.09.2014р. недійсним.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2016р. касаційна скарга ПАТ "Державна продовольча компанія України" задоволена частково. Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. та ухвала господарського суду Сумської області від 25.02.2016р. у справі №920/1630/14 в частині відмови у задоволенні заяви розпорядника майна Боровика Р.Л. про визнання недійсним правочину скасована.
Справа №920/1630/14 в частині визнання правочину щодо приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДАК Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", що оформлені Актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 15.09.2014р. недійсним, направлена до господарського суду Сумської області на новий розгляд.
17.11.2016р. господарським судом Сумської області винесено оскаржувану ухвалу, не погодження з якою стало підставою для звернення ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Харківського апеляційного господарського суду з даною апеляційною скаргою.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Згідно з приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з ст. 1-1 Розділу X "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (викладеного у новій редакції згідно з Законом України від 22.12.2011р. N 4212-VI) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.10.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.
Оскільки ухвалою суду провадження у справі про банкрутство відносно Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" порушено провадження у справі про банкрутство 16.10.2014р., спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України № 4212-VI (далі - Закон про банкрутство).
Положеннями частини 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
З аналізу зазначеної статті слідує, що під майновими діями боржника слід розуміти виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів. Що ж до визнання недійсними правочинів (договорів), то воно може мати місце у випадках відчуження боржником безоплатно майна, прийняття боржником на себе зобов'язань без необхідних дій майнового характеру іншої сторони, прийняття на себе заставних зобов'язань на забезпечення виконання грошових вимог.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.05.2014р. №911/1164/13.
Правова позиція щодо застосування положення ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладена також в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016р. у справі №908/4804/14, відповідно до якої, з огляду на сферу регулювання Закону № 2343-ХІІ загалом і за змістом зазначеної норми статті 20, вона є спеціальною по відношенню до загальних, установлених ЦК підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.
Як встановлено господарським судом, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996р. № 1000 "Про утворення ДАК "Хліб України" прийнято рішення про створення Державної акціонерної компанії "Хліб України" з метою забезпечення держави та населення зерном і продуктами його переробки у процесі реформування системи закупівель і використання зерна державних ресурсів, створення сприятливих умов для інвестування елеваторної борошно-круп'яної та комбікормової промисловості.
ДАК "Хліб України" відповідно до Статуту (а.с. 113-145 т. 9) діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності. Компанія провадить свою діяльність відповідно до законодавства та цього Статуту. Компанія має право в установленому законодавством порядку утворювати філії, представництва, інші відокремлені підрозділи, бути засновником дочірніх підприємств, суб'єктів господарювання як на території України, так і за її межами, наділяючи їх основними засобами та обіговими коштами (п.п. 16, 17, 21 Статуту).
Відповідно до положень п.п. 29, 30 Статуту ДАК "Хліб України" засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. Повноваження щодо управління корпоративними правами держави стосовно компанії здійснюється Міністерством аграрної політики України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р.№ 764. Акціонерами компанії є держава в особі Міністерства аграрної політики України - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію акцій компанії та в особі Фонду державного майна - після передачі йому акцій компанії, визначених для продажу згідно з прийнятим в установленому порядку рішенням про їх приватизацію.
Згідно з п. 35 Статуту майно компанії складається з основних фондів, обігових коштів, цінних паперів, а також фінансових та інших активів, відображених у бухгалтерському балансі компанії.
Компанія є власником, зокрема, майна, переданого засновником до статутного капіталу компанії, у тому числі коштів (п. 37 Статуту).
Відповідно до п. 38 Статуту компанія володіє, користується та розпоряджається належним їй майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, цьому Статуту та меті діяльності компанії.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на момент створення боржника) товариство має право створювати на території України та за її межами філії та представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України.
Дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" створене у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1997р. № 1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств" на підставі рішення Спостережної ради Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 10.03.1998р., протокол №3, зареєстрованого виконкомом Роменської міськради, реєстраційний №717 від 27.05.1998р., шляхом реорганізації ДП "Роменський комбінат хлібопродуктів".
В пункті 2 вказаної постанови передбачено Міністерству агропромислового комплексу передати у двомісячний термін до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Хліб України" державне майно підприємств, зазначених у додатку N 3, перетворивши їх у дочірні підприємства компанії.
Рішенням Спостережної ради ДАК "Хліб України" від 24.03.2001р. затверджений Статут ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" (нова редакція) (а.с. 135-144 т. 9), відповідно до п. 1.1 якого Статут визначає порядок утворення, діяльності та ліквідації підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Роменський комбінат хлібопродуктів", засновником (власником) якого є Державна акціонерна компанія "Хліб України".
Згідно розділу п. 4.1 Статуту майно підприємства становлять основні та оборотні засоби, грошові кошти, а також інші активи, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі підприємства.
Відповідно до п. 4.2 Статуту джерелами формування майна підприємства є: грошові і матеріальні внески компанії; доходи від особистої господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; інші джерела, не заборонені законодавством України.
Майно компанії передається підприємству в користування. Підприємство має право вчиняти щодо майна компанії будь-які дії тільки з дозволу компанії. Майно, що набуте підприємством в результаті власної господарської діяльності належить компанії на праві власності. Підприємство володіє, користується і розпоряджається майном, вчиняючи до нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству і цьому Статуту (п. 4.3 Статуту).
Підприємство наділяється статутним фондом у розмірі 3830000 грн. за рахунок внеску компанії (п. 4.5 Статуту).
Підприємство може бути ліквідовано зокрема за рішенням компанії. З дня призначення ліквідаційної комісії до неї повноваження з управління справами підприємства (п.п. 8.3, 8.4 Статуту).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. № 764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" прийнято рішення про створення державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - товариство) з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства; установлено, що статутний капітал товариства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Компанії, що ліквідуються, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів товариства.
Боржник ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" віднесений до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (додаток №1), і залишається у цьому переліку станом на день розгляду справи №920/1630/14.
Згідно з додатком до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. № 764 ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" знаходиться серед підприємств, що підлягають ліквідації та подальшій передачі майна до статутного капіталу товариства.
Позасудовий порядок ліквідації юридичних осіб визначений положеннями Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до частини четвертої статті 111 Цивільного кодексу України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
Згідно з ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів (ч. 11 ст. 111 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764 "Про заходи з утворення державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" установлено ліквідувати дочірні підприємства компанії згідно з додатком; утворити комісію з ліквідації дочірніх підприємств компанії та затвердити її склад; здійснити заходи з ліквідації зазначених підприємств та подати на затвердження Міністерству аграрної політики та продовольства їх ліквідаційний баланс та акти приймання-передачі цілісних майнових комплексів відповідних підприємств.
Наказом ДАК "Хліб України" від 23.09.2013р. №76 "Про утворення комісії з ліквідації дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" та передачі цілісного майнового комплексу" утворено комісію з ліквідації дочірнього підприємства та затверджено її склад: голова комісії - директор ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", члени комісії: заступник директора, головний бухгалтер, головний інженер (т. 5 а.с. 189).
Пунктами 3-6 названого наказу від 23.09.2013р. №76 ліквідаційну комісію, що у подальшому підписала оскаржуваний акт приймання-передачі від 15.09.2014р. було зобов'язано: провести інвентаризацію цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства відповідно до вимог чинного законодавства, здійснити оцінку цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства, враховуючи вимоги законодавства про оціночну діяльність, підготувати та підписати акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства від Дочірнього підприємства до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та протягом п'яти днів передати його до ДАК "Хліб України" для підписання ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та подання на затвердження Міністерству аграрної політики та продовольства України, встановити строк для заявлення кредиторами вимог до Дочірнього підприємства 2 (два) місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, скласти ліквідаційний баланс і подати його Компанії для подальшого затвердження Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Зазначений наказ прийнятий відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014р. за № 1365/26142, проведення інвентаризації є обов'язковим, в тому числі, у разі передачі майна державного підприємства або бюджетної установи в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства, передачі державного підприємства (його структурних підрозділів) або бюджетної установи до сфери управління іншого органу управління (на дату передачі), крім передачі в межах одного органу управління, в інших випадках, визначених законодавством.
Судова колегія зазначає, що особливістю утворення ДАК "Хліб України", яка стала правонаступником прав і обов'язків Головного управління по хлібопродуктам та Головного управління комбікормової промисловості Міністерства господарства і продовольства України, стало те, що компанія стала власником переданого їй майна, а її дочірні підприємства отримали його частину у користування.
Так, відповідно до п. 4.3 Статуту ДП ДАК "Хліб України" майно компанії передається підприємству в користування, підприємство має право вчиняти щодо майна компанії будь-які дії тільки з дозволу компанії.
Отже, власником ДАК "Хліб України" є держава в особі Міністерства аграрної політики України, власником майна ДП "Роменський комбінат хлібопродуктів" є ДАК "Хліб України", майно якого передане ДП ДАК "Роменьский комбінат хлібопродуктів" лише у користування.
Разом з тим, пунктом 3.5 Статуту Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" визначено, що підприємство відповідає по своїх зобов'язаннях усім своїм майном, належним йому на праві власності, на яке відповідно до діючого законодавства може бути звернено стягнення.
Згідно з п. 8.6 Статуту у разі ліквідації підприємства його майно, яке залишилось після розрахунків з бюджетом та задоволення претензій кредиторів, а також розрахунків з працівниками, використовується на власний розсуд компанії. Майно, передане компанією підприємству в користування, повертається компанії в натуральній формі.
Відповідно до матеріалів справи, у власності ДАК "Хліб України" знаходяться об'єкти нерухомого майна: нежитлові будівлі загальною площею 10320, 9 кв.м за адресою м. Ромни, вул. Прокопенка, 41; нежитлові будівлі загальною площею 8091, 5 кв.м. за адресою м. Ромни, вул. Прокопенка, 10; комплекс загальною площею 11178, 3 кв.м за адресою м. Ромни, вул. Горького, 106-А, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно (а.с. 160-163 т. 7).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, станом на 25.02.2016р. (а.с. 27 т. 8) за ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" зареєстровано нежилі приміщення площею 131,5 кв.м за адресою: м. Ромни, вул. Горького, 106-А/1, свідоцтво про право власності, САВ 893774, від 10.07.2008р., та нежиле приміщення загальною площею 983,7 кв.м за адресою: м. Ромни, вул. Горького, 106-А, свідоцтво про право власності, САВ 893810, 30.07.2008р.
Таким чином, поряд з майном, переданого компанією створеному дочірньому підприємству у користування, окремо визначено майно, право власності на яке належить безпосередньо ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", питання щодо розмежування якого не було предметом дослідження під час складання оспорюваного акту приймання-передачі від 15.09.2014р.
Також, інвентаризацією є перевірка та документальне підтвердження наявності, а також стану, оцінки активів та зобов'язань підприємства (майна, розрахунків з дебіторами та кредиторами).
Відповідно до положень п. 7 наказу Фонду державного майна України від 29.12.2010р. № 1954 "Про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 січня 2011 р. за N 109/18847, на підставі матеріалів інвентаризації підприємство в п'ятиденний строк після затвердження результатів інвентаризації складає пооб'єктні переліки майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.
Зазначений обов'язок щодо проведення інвентаризації комісія не виконала, не було визначено, яке саме майно може бути включене до цілісного майнового комплексу ДП "Роменський комбінат хлібопродуктів" з визначенням майна компанії, яке передано у користування підприємства, а також майна, яке належить на праві власності боржнику, за рахунок якого можливо бути задоволено визнані кредиторські вимоги, існуючі зобов'язання перед третіми особами.
Ліквідаційною комісією ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" не подавався до ДАК "Хліб України", як власника майна, на затвердження перелік відповідного майна.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності; реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна).
Як вбачається з пояснень боржника, головою комісії з ліквідації ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" ліквідаційний баланс та проміжний ліквідаційний баланс боржника не складався, оцінка цілісного майнового комплексу ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" згідно з вимогами законодавства про оціночну діяльність, яка б передувала акту приймання-передачі від 15.09.2014р., не здійснювалася, передача майна здійснена за балансовою вартістю.
За таких обставин, передача майнових активів боржника за актом приймання передачі від 15.09.2014р., які забезпечували його діяльність, відбулося поза межами проведення досудової процедури ліквідації юридичної особи, визначеної положеннями ст. 111 Цивільного кодексу України, а саме: без здійснення інвентаризації майна боржника, з визначенням наявного майна божника, його правового режиму, зокрема, за рахунок якого можлива бути погашена кредиторська заборгованість; без визначення обсягу кредиторської заборгованості, оцінки єдиного майнового комплексу дочірнього підприємства за наслідками проведення розрахунків з кредиторами, складання ліквідаційного балансу, а також затвердження його Міністерством аграрної політики та продовольства.
Згідно з п. 1.1 Статуту ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" товариство є юридичної особою згідно законодавства України, створено шляхом перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011р. № 593 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. № 764" та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011р. № 325 "Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".
Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми, та головне, що у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи (ст. 108 Цивільного кодексу України).
Разом з тим, з оскаржуваного акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" від 15.09.2014р. вбачається, що проведена передача лише товарно-матеріальних цінностей, без урахування наявної заборгованості, що є порушенням п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №764, який передбачає передачу цілісного майнового комплексу без будь-яких виключень.
За результатами складання вказаного акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу (передача тільки активів без передання пасивів) боржник позбувся майнових активів на безоплатній основі, наслідком чого стало неможливим здійснення проведення розрахунків за своїми фінансовими зобов'язаннями, тобто питання щодо кредиторської заборгованості ДП ДАК "Хліб України", наявність якої підтверджується відкриттям за заявою УПФУ в м. Ромнах та Роменському районі справи про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" №920/1630/14, вирішено не було.
Так, для проведення аналізу можливості розробки комплексу заходів для відновлення своєї платоспроможності боржником залучено ПП "КСК-Аудит", м.Полтава, із висновку від 14.11.2016р. якого вбачається, що:
- за умови проведення виробничо-господарської діяльності ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" з залученням виробничих потужностей підприємства згідно додатку №1 "Перелік основних засобів" на протязі не менше 5-ти років, при умові середньої завантаженості виробничих потужностей, підприємство матиме змогу відновити свою платоспроможність;
- передача, вилучення, відчуження майна та оборотних активів ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", згідно додатку №1 "Перелік основних засобів", а також інші дії, наслідком яких може бути втрата виробничих потужностей, повністю виключають можливість виконати грошові зобов'язання перед кредиторами та унеможливить відновлення платоспроможності вказаного підприємства.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (ч. 4 зазначеної статті).
Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дво - та багатосторонні правочини є договорами і водночас угодами, які засвідчують домовленість сторін, мають вольову спрямованість, яка характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання осіб, що реалізується через відповідну об'єктивно виражену форму волевиявлення у вигляді вчинення юридичних дій, направлених на свідоме створення конкретного цивільного правового результату (наслідку), тому не можуть розглядатись як правочини ті фактичні дії (вчинки) осіб, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.
Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України, зокрема, визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності; встановлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним цим Законом; визначає умови створення та діяльності господарських структур; приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур і визначає уповноважені органи управління, які здійснюють контроль за їх діяльністю.
Разом з тим, як зазначено вище, акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" від 15.09.2014р. було складено поза межами процедури передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства державному публічному акціонерному товариству "Державна продовольча-зернова корпорація України", порядок якої встановлений п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. № 764 "Про заходи з утворення державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольча-зернова корпорація України", розпорядчими актами ДАК "Хліб України", в тому числі, наказом ДАК "Хліб України" від 23.09.2013р. №76 "Про утворення комісії з ліквідації дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" та передачі цілісного майнового комплексу". Отже, вказаний документ закріплює саме дію особи -боржника, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків стосовно переданого майна.
Вищий господарський суду України в постанові від 23.08.2016р., якою справу №920/1630/14 в частині визнання правочину щодо приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДАК Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", що оформлено актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 15.09.2014р. недійсним, направлено до господарського суду Сумської області на новий розгляд, також погодився з висновком, що складання та підписання акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 15.09.2014р. боржником і філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України (т.8, а.с. 257), при цьому, надавши вказівку щодо необхідності встановлення судом правового статусу майна, яке було передано Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" (акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 15.09.2014р.), як обставину, яка має значення для правильного вирішення справи.
На підставі встановлених вище обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання правочину недійсним відповідно до положень ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки: оспорюваний правочин від 15.09.2014р. вчинено у межах одного року, що передував порушенню справи про банкрутство (16.10.2014р.) боржник безоплатно здійснив відчуження майна; в результаті вчинення правочину боржник став неплатоспроможним, а виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.
Крім того, згідно з частиною другою статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Відповідно до положень частини третьої статті 104 ЦК України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
З огляду на положення статей 4, 104, 110-112 ЦК України, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є частиною цивільного законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон, також норм ЦК, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.
В абзаці 1 п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що при вчиненні оскаржуваного акту приймання-передачі, ліквідаційна комісія боржника допустила порушення законодавства, що регулює порядок проведення процедури ліквідації дочірнього підприємства та передачу його майна у вигляді цілісного майнового комплексу до статутного капіталу державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", а саме: вимог Цивільного кодексу України, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Закону України "Про управління об'єктами державної власності", постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764, розпорядчих документів ДАК "Хліб України" - власника відповідного майна, який у відповідності до статутних положень ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" надає згоду на вчинення будь-яких дій відносно майна, яке перебуває у його власності, що є підставою для визнання даного правочину недійсним.
Відповідно абзацу 2 пункту 1, пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Наведені обставини справи з урахуванням вказаних приписів чинного законодавства дають підстави для висновку про те, що винесена у справі судом першої інстанції ухвала відповідає вищезазначеним вимогам законності і обґрунтованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Судова колегія зазначає, що під час нового розгляду справи щодо поданої заяви ліквідатора про визнання недійсним правочин щодо приймання-передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України", який оформлений актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 15 вересня 2014 року між Дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" та філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", місцевим господарським судом було взято до уваги та досліджено всі вказівки, надані господарським судом касаційної інстанції, висновки суду підтверджуються наданими до матеріалів справи документами, є обґрунтованими та здійснені на підставі правильного застосування норм чинного законодавства України.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Сумської області від 17.11.2016р. у справі №920/1630/14 залишенню без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 17.11.2016р. у справі №920/1630/14 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 30.01.2017р.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Фоміна В.О.
скопійовано
-
скопійовано
-
