Провадження №2/751/103/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова

в складі: головуючого-судді Маслюк Н.В.

при секретарі Дасюк Н.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 528,87 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 30 000 грн - моральної шкоди, а також понесених судових витрат.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31 жовтня 2015 року о 13.00 год її покусала собака відповідача, яку останній вигулював без повідка та намордника. Відносно господаря собаки складено протокол та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.154 КУпАП. Внаслідок отримання нею тілесних ушкоджень, була заподіяна матеріальна шкода, яка полягає у понесених витратах на лікування в сумі 528,87 грн. Також у зв'язку з вищезазначеною подією була заподіяна значна моральна шкода, оскільки після вказаної події вона отримала сильне нервове потрясіння, безсоння від болю, укусами собаки їй був заподіяний фізичний біль, присутність постійного страху перед тим, що вона та її маленька дитина не зможуть спокійно виходити гуляти. У зв'язку з чим вона була змушена прикладати надзвичайні зусилля для організації нормального життя. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 30 000,00 грн. Також, позивачем були понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1 500,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити в повному обсязі.

Після перерви у судовому засіданні позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про продовження розгляду справи за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений, про поважні причини неявки суду не відомо, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Суд, у відповідності до ст. 169 ЦПК України визнав можливим продовжити розгляд справи у відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.224 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно постанови Новозаводського районного суду м.Чернігова від 25 грудня 2015 року ОСОБА_4, 31 жовтня 2015 року о 13.00 год вигулював собаку без повідка та намордника, внаслідок чого були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_2 шляхом укусу, в зв'язку з чим ОСОБА_4 порушив правила утримання собак.

За вказаним фактом вказаною постановою суду ОСОБА_4 притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.154 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу у сумі 51 грн, з конфіскацією собаки (а.с.11).

Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За приписами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.9 Закону України від 21.02.2006 р. «Про захист тварин від жорстокого поводження» правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування. Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду, без повідків і намордників, а вільний вигул дозволяється лише на ізольованій та добре огородженій території.

Такі ж обов'язки власників собак містяться і в Правилах тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, затверджених 17.06.1980 р. Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством сільського господарства УРСР та Міністерством охорони здоров'я УРСР.

Відповідно до п.2 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР від 17.06.1980, підприємства, установи, організації і громадяни - власники собак, котів і хижих тварин зобов'язані суворо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил їх тримання при умові обов'язкового забезпечення безпеки людей.

Згідно з п.7 цих Правил власникам собак дозволяється виводити собак з жилих та ізольованих приміщень, а також ізольованих територій в загальні двори або на вулицю (з обов'язковим забезпеченням безпеки людей) тільки на короткому повідку і в наморднику.

Таким чином, встановлені обставини, що внаслідок того, що ОСОБА_4 вигулював свою собаку без намордника та повідка, яка покусала ОСОБА_2 і в силу ч.4 ст.61 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню. А отже, мається причинно - наслідковий зв'язок між діями відповідача щодо неналежного утримання собаки та наслідками, що настали, а саме отриманням ушкодження ОСОБА_2, що потягло за собою необхідність лікування.

Із копії довідки № 12605, виданої Чернігівською міською лікарнею №2 від 31.10.2015 року, вбачається, що ОСОБА_2 зверталася в травматологічний пункт з приводу укусу собаки (а.с.12 ).

Також, із копії медичної карти амбулаторного хворого вбачається, що ОСОБА_2 в період з 02.11.2015 року зверталась до лікаря - хірурга щодо укусу її собакою та їй призначалось відповідне лікування(а.с.13-15).

Згідно копій чеків, наданих позивачкою, на придбання ліків нею витрачено 195,45 грн та 333,42 грн (а.с.16,17 ).

Однак, як вбачається із листа Чернігівської міської лікарні №2 від 11.10.2016 року мазь «Траумель» та капсули «Хілак Лакто» ОСОБА_2 в ході лікування не призначались (а.с.25).

Тобто, позивачем, у відповідності до положень ст..60 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування використання за призначенням лікарських засобів та препаратів, згідно товарного чеку № 215 від 01.11.2016 року на суму 333,42 грн.

А отже, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати на лікування на загальну суму 195,45 грн ( а.с.17).

У зв'язку з чим позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню на вказану суму.

Вирішуючи питання щодо вимог про відшкодування компенсації за спричинення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

На підставі п.1 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною першою ст.1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Як зазначено у п.9 цієї ж постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Враховуючи тривалість та ступінь душевних страждань, перенесеного позивачкою стресу та фізичного болю, вимоги розумності та справедливості - суд вважає, що вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 3 000 грн., які є обґрунтованою компенсацією за завдану моральну шкоду.

Витрати на правову допомогу в сумі 1 500 грн (а.с.42) не підлягають відшкодуванню з наступних підстав.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК України.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України ''Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах''.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо повязаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Матеріали справи містять договір про надання правової допомоги між адвокатом ОСОБА_1 та позивачем ОСОБА_2 від 05.10.2016 року, додаток до договору від 05.10.2016 року щодо вартості оплати послуг (а.с.6-9), акт приймання-передачі наданих послуг (а.с.41).

Копія товарного чеку від 05.10.2016 року, виданий адвокатом ОСОБА_5 (а.с.42) не можна вважати належно оформленим документом про оплату їй 1 500 грн за надання правової допомоги.

Відсутність документів, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем понесені і документально підтвердженні судові витрати (а.с.1,2), які відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 258,82 грн (за позовні вимоги матеріального характеру: 551,20х195,45:528,87=203,70 та позовні вимоги морального характеру 551,20х3000:30000=55,12).

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 218, 224, 226, 292 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд ,

Вирішив :

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 45 коп матеріальної шкоди та 3 000 (три тисячі) грн. моральної шкоди, а всього 3 195 (три тисячі сто дев'яносто п'ять) грн 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 258 (двісті п'ятдесят вісім) грн. 82 коп судового збору.

В іншій частині позову - відмовити

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Н.В. Маслюк