Справа № 2-а-72/2011
Провадження № 2-а/1551/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" січня 2011 р.
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Коваля Ф.І.
при секретарі Ясінській М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражня справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації про визнання протиправними дій управління праці та соціального захисту населення та стягнення невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення,
встановив:
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації про визнання протиправними дій управління праці та соціального захисту населення та стягнення невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, вказавши, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і відноситься до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом першої групи. Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Однак за 2010 рік йому виплачена допомога на лікування у розмірі 120 грн., що значно менше ніж це передбачено Законом. Провести виплату недоотриманих сум в добровільному порядку відповідач відмовляється, тому позивач просить суд стягнути їх в судовому порядку в сумі 4300 грн. (884 х 5 = 4420-120 = 4300).
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що управління праці та соціальної захисту населення не є належним відповідачем, оскільки головним розпорядником бюджетних коштів щодо виплати допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є Міністерство фінансів та Міністерство праці та соціальної політики України, які здійснюють політику держави щодо виділення, розподілу бюджетних коштів та організацію їх виплат. Крім того, він стверджує, що позивачу було виплачено в 2010 році допомогу на оздоровлення відповідно до законодавства, залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах, виходячи з реальних можливостей видаткової частини державного бюджету на 2010 рік, тому просить відмовити позивачу в задоволенні позову.
Вислухавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач відноситься до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і є інвалідом першої групи по захворюванню, пов’язаному із Чорнобильською катастрофою, що підтверджується копіями посвідчень, наявних у матеріалах справи.
Згідно із ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам першої групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальних заробітних плат визначається на момент виплати.
Суд бере до уваги, що ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, тому такі вимоги підлягають задоволенню.
Розмір мінімальної заробітної плати з 1 квітня 2010 року становив - 884 грн.
Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що розмір допомоги позивачу, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду першої групи, на оздоровлення за 2010 рік складає розмір 4300 грн. (884 х 5 = 4420-120 = 4300).
Обов’язок щодо здійснення виплат відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 563-ХІV від 25 березня 1999 року, покладені на органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання таких осіб. За таких обставин, управління праці та соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації є відповідачем за даним позовом.
Що стосується вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо виплат на користь позивача щорічної допомоги на оздоровлення у 2010 році, то підстави для задоволення такої вимоги відсутні, оскільки управління праці та соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією та законами України.
Керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. ст. 7, 99, 100, 158, 162, 163, 254 КАС України, суд,
постановив:
адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації виплатити ОСОБА_1 невиплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 4300 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя
:
ОСОБА_2