ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _{79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10}

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2017 року справа № 813/4010/16

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого -судді Ланкевича А.З.,

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо проведення атестації ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом ОП №15.00037263.0034947 від 27.09.2016 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №364 о/с від 07.11.2016 року в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді начальника Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Посилається на те, що 07.11.2015 року згідно наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області) №27 о/с позивач призначений на посаду начальника Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з присвоєнням спеціального звання «майор поліції» в порядку переатестування. Однак, у вересні 2016 року з невідомих йому підстав залучений для проходження чергового атестування поліцейських. За результатами проведеного атестування Атестаційною комісією №2 ГУ НП у Львівській області прийнято рішення (висновок), оформлене протоколом ОП №15.00037263.0034947 від 27.09.2016 року, про те, що позивач «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність». З таким рішенням (висновком) позивач не погоджується, вважає його протиправним. Вказане мотивує тим, що атестування його як працівника поліції призначене за відсутності правових підстав, визначених чинним законодавством, та з порушенням періодичності залучення поліцейського до атестування. Що стосується процедури атестування, то зазначив, що така проведена з грубим порушенням вимог Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465, та Закону України «Про Національну поліцію». Водночас вважає, що Атестаційна комісія №2 ГУ НП у Львівській області, приймаючи рішення про невідповідність його займаній посаді, упереджено розглянула атестаційний лист та рекомендувала звільнити зі служби в поліції через службову невідповідність. Окрім того, звернув увагу, що у висновку не відображено якими критеріями керувалась комісія при прийнятті такого рішення, а викладені у ньому обставини, такі як - низький рівень теоретичних знань та результати тестування на поліграфі - не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. При цьому вказав, що згідно з атестаційним листом він характеризується позитивно, має достатній професійний рівень, та, на думку безпосереднього керівництва, відповідає займаній посаді. З огляду на наведене, вважає, що рішення (висновок) Атестаційної комісії №2 ГУ НП у Львівській області є необ'єктивним та протиправним, відтак, прийнятий на його підставі спірний наказ №364 о/с від 07.11.2016 року про звільнення позивача зі служби в поліції є також, як наслідок, протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Беручи до уваги вищенаведене, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Від відповідача надійшло заперечення, в якому посилається на те, що п.9 р.ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» визначено скорочену процедуру прийняття на службу до поліції колишніх працівників органів внутрішніх справ, а добір на посади поліцейських передбачено та врегульовано статтею 52 цього ж Закону - за результатами проведення конкурсу на службу в поліції та/або зайняття вакантної посади або атестування поліцейського. Оскільки колишніх працівників органів внутрішніх справ прийнято без проведення атестування (за скороченою процедурою без належного відбору), їх було призначено на посади тимчасового штатного розпису. Разом з тим, зауважила, що до 17.11.2015 року не було жодного нормативного акта, який регулював порядок атестування поліцейських, у зв'язку з чим атестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в Національній поліції, в т.ч. і позивача, перед прийняттям їх на службу не проводилось. 11.02.2016 року, згідно з наказом ГУ НП у Львівській області №283, визначено провести атестування поліцейських ГУ НП у Львівській області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями, починаючи з 16.02.1016 року. На підставі цього наказу створено списки поліцейських, які підлягають атестуванню. Враховуючи мету атестації, викладену у преамбулі наказу ГУ НП у Львівській області №283 від 11.02.2016 року, вважає, що атестування позивача проводилось з підстав, передбачених усіма трьома пунктами ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію». За результатами пройденого тестування позивач отримав такі бали: знання законодавчої бази (професійний тест) - 35 з 60, загальні здібності та навички - 25 з 60. Поряд з тим, Атестаційною комісією №2 у складі 7 осіб проведено з позивачем співбесіду, результати якої оформлені протоколом ОП №15.00037263.0034947 від 27.09.2016 року. Під час проведення співбесіди комісією досліджені атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», та інформацію з відкритих джерел. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення наявних документів, Атестаційною комісією №2 прийнято рішення (за - 5, проти - 2), що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Звернула увагу, що у складі комісії були відсутні особи, які могли не об'єктивно та упереджено прийняти рішення, оскільки позивач не скористався правом перед проведенням співбесіди заявити відвід голові та членам атестаційної комісії у зв'язку з наявністю обставин, що викликають сумнів у їх безсторонності. Викладене свідчить про те, що атестування ОСОБА_1 проведено у межах, наданих ГУ НП у Львівській області повноважень, та у спосіб, який передбачений Законом України «Про Національну поліцію» та вимогами Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465. Враховуючи вищенаведене, вважає, що звільнення позивача здійснено законно, підставно та обґрунтовано, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Суд встановив, що позивач з 01.08.2003 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. 06.11.2015 року згідно наказу №784 о/с звільнений у запас Збройних Сил України у зв'язку із переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації). Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 06.11.2015 року.

Наказом ГУ НП у Львівській області №27 о/с від 07.11.2015 року «По особовому складу», відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», позивача, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування, із 07.11.2015 року, призначено на посаду начальника Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, присвоївши йому спеціальне звання «майор поліції». Підстава: заява ОСОБА_1 від 07.11.2015 року.

Відповідно до наказу ГУ НП у Львівській області від 11.02.2016 року №283 «Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції у Львівській області» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільненні зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 року №1465, наказано, зокрема, керівникам відділів поліції, структурних і підпорядкованих підрозділів: 1) скласти списки поліцейських області, які підлягають атестуванню; 2) підготувати атестаційні листи на поліцейських, які підлягають атестуванню; 3) підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими; 4) довести до поліцейських інформацію про час та місце проведення атестаційної комісії та забезпечити їх прибуття у разі необхідності.

На підставі зазначеного наказу проведено атестацію начальника Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, майора поліції, ОСОБА_1, що підтверджує відповідний атестаційний лист.

Атестування позивача проводилось Атестаційною комісією №2, яка створена згідно з наказом ГУ НП у Львівській області №1441 від 16.06.2016 року «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області» та погоджена Головою Національної поліції України.

З рішення Атестаційної комісії №2 ГУ НП у Львівській області, оформленого протоколом ОП №15.00037263.0034947 від 27.09.2016 року, вбачається, що членами атестаційної комісії досліджено атестаційний лист та інші матеріали, що були зібрані на особу, яка проходить атестування, а саме: декларацію про доходи, послужний список (форма 1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел. Окрім того, членами атестаційної комісії ОСОБА_1 поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, головою Атестаційної комісії №2 ГУ НП у Львівській області поставлено на голосування рішення, а саме: «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке підтримано за результатами головування: за - 5, проти - 2. Висновок атестаційної комісії 27.09.2016 року внесено до розділу ІV атестаційного листа позивача та ознайомлено його із таким 03.10.2016 року.

Не погодившись із висновком Атестаційної комісії №2 ГУ НП у Львівській області, позивач подав скаргу до Апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №8, яка згідно рішення від 31.10.2016 року відхилила подану скаргу. Вказане рішення оформлено протоколом ОП №15.00038203.0034947.

На підставі висновку Апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №8 від 31.10.2016 року, наказом ГУ НП у Львівській області №364 о/с від 07.11.2016 року «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 /М-143318/, начальника Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, з 07.11.2016 року звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» /через службову невідповідність/.

Під час розгляду справи суд встановив, що позивач не погоджується з включенням його до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, оскільки, на його думку, відносно нього були відсутні підстави для проведення атестування, передбачені ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію». Крім того, позивач зазначає про порушення приписів Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, допущених Атестаційною комісією №2 ГУ НП у Львівській області під час його атестування, що виключає обґрунтованість та правомірність її рішення (висновку) про невідповідність займаній посаді та необхідність звільнення зі служби у поліції. Як наслідок, протиправним вважає і подальше виконання атестаційного листа, яке виразилось у виданні ГУ НП у Львівській області спірного наказу №364 о/с від 07.11.2016 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» /через службову невідповідність/.

Поряд з тим, суд вважає за необхідне зазначити таке. За змістом ч.1 ст.13 та ч.1 ст.63 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський перебуває у службових відносинах із державою в особі центрального органу управління поліцією (територіального органу поліції), а тому належним відповідачем за позовною вимогою про скасування рішення (висновку) Атестаційної комісії №2 ГУ НП у Львівській області є орган поліції, керівник якого таку комісію створив, тобто, в даному випадку, ГУ НП у Львівській області.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

02.07.2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ, який, відповідно до преамбули, визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно з п.1 р.ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закон України «Про Національну поліцію» набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини 7 статті 15 та частини 5 статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 01.01.2017 року. Закон України «Про Національну поліцію» опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту (ст.58 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно з п.9 р.XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пунктом 12 р.ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема, полковник міліції - полковник поліції.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ України з 01.08.2003 року. На підставі його особистої заяви від 07.11.2015 року прийнятий на службу в поліцію, підтвердженням чого є наказ №27 о/с від 07.11.2015 року «По особовому складу».

Беручи до уваги положення п.9 р.XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України. Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції. Та обставина, що при прийнятті позивача на службу в поліцію для нього не проводився конкурс на зайняття посади в поліції, не породжує для відповідача право проводити відповідний конкурс в подальшому, тобто для вже призначеного на посаду працівника.

Окрім того, варто відзначити, що при вирішенні питання про призначення на посаду, в контексті з'ясування питання щодо відповідності особи вимогам до поліцейських, Міністерство внутрішніх справ України не позбавлене повноважень здійснювати призначення на посади поліцейських на конкурсних засадах (ст.47 Закону), проводити медичне та психофізіологічне обстеження кандидатів, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності, тестування на поліграфі, перевіряти рівень фізичної підготовки, а також проводити спеціальну перевірку (ст.50 Закону).

Таким чином, суд приходить до висновку, що видання наказу про призначення позивача на посаду поліцейського за його згодою свідчить про те, що такий відповідає вимогам до кандидатів на службу в поліції, встановленим ст.49 Закону України «Про Національну поліцію», а також не має відповідних обмежень, передбачених ч.2 ст.61 цього ж Закону.

Разом з тим, мету та підстави атестування поліцейських закріплено в ст.57 Закону України «Про Національну поліцію».

Так, відповідно до ч.1 цієї статті атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

З системного аналізу вищенаведеної норми слідує, що мета атестування є незмінною, однак реалізується тільки у випадку необхідності вирішення питання призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу, переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Тобто така не є самостійною підставою для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з підставами, визначеними у ч.2 аналізованої статті, перелік яких є вичерпним, адже проведення атестування без наявності таких підстав Законом України «Про Національну поліцію» не передбачено.

Зі змісту наказу ГУ НП у Львівській області від 11.02.2016 року №283 «Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції у Львівській області» видно, що атестація проводилась з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільненні зі служби в поліції через службову невідповідність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач помилково розцінив мету атестування, закріплену у ч.1 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію», як самостійну і достатню підставу для проведення атестування позивача, переслідуючи ціль визначення його відповідності займаній посаді. У той же час, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що на момент прийняття вищезгаданого наказу були обґрунтовані сумніви щодо відповідності позивача займаній посаді або були наявні інші підстави для проведення атестації поліцейського, визначені ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію».

Поряд із Законом України «Про Національну поліцію» правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються також положеннями Законом України від 12.01.2012 року №4312-VI «Про професійний розвиток працівників».

Так, статтею 1 цього Закону визначено, що атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня. Відповідно до ч.1 ст.12 цього ж Закону атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

З огляду на те, що позивач пропрацював на займаній посаді в ГУ НП у Львівській області менше одного року (прийнятий 07.11.2015 року), відповідно його атестування було протиправним.

Аналогічні положення в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 року №1465 (далі - Інструкція), зокрема її п.3 р.І.

Згідно з ч.4 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Проте, всупереч вищенаведеному, наказ «Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції у Львівській області» №283 від 11.02.2016 року, на який посилається відповідач, носить загальний характер та стосується невизначеного кола осіб, а тому не є рішенням про проведення атестування позивача у розумінні положень ч.4 ст.57 Закону. Жодного іншого документа (переліку), який би визначав, що позивач підлягає атестації або що відносно нього буде проведено атестування, відповідач не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що атестування ОСОБА_1 проводилося без наявності відповідного рішення про проведення атестування та за відсутності підстав, визначених ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію». Як наслідок, всі подальші рішення, прийняті за наслідками такого атестування, є протиправними, оскільки вчинялись на підставі і внаслідок неправомірного застосування вимог ст.57 Закону України «Про Національну поліцію».

При цьому судом не досліджуються доводи позовної заяви в частині визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень, оскільки атестування позивача, як встановлено судом, проведено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.

Той факт, що підставою для видання спірного наказу №364 о/с від 07.11.2016 року про звільнення позивача став висновок Апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №8 від 31.10.2016 року (а не висновок Атестаційної комісії №2 ГУ НП у Львівській області від 27.09.2016 року) не спростовує таких висновків суду, оскільки згідно з п.12 Інструкції апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок. З наведених норм права вбачається, що апеляційна атестаційна комісія приймає новий висновок у разі скасування висновку атестаційної комісії. Такий висновок апеляційної атестаційної комісії надсилається для обов'язкового негайного виконання керівнику. Натомість у разі відхилення апеляційної скарги підготовка висновку, передбаченого п.15 розділу IV Інструкції, не здійснюється. Як вже зазначалось вище, відповідно до протоколу апеляційної атестаційної комісії за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 було прийнято рішення про її відхилення. Тому рішення апеляційної атестаційної комісії не є висновком, обов'язковість якого передбачена п.14 розділу VI Інструкції. Також воно не містить приписів та вказівок, виконання яких вимагає вчинення певних дій керівником. Рішенням атестаційної комісії, яке зобов'язує керівника звільнити позивача зі служби, є саме висновок атестаційної комісії. Відповідно скасування судом рішення апеляційної атестаційної комісії про відхилення скарги не призведе до захисту позивача від незаконного звільнення.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин, виходячи з положень п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що звільнення позивача є незаконним, права його - порушеними, а тому підлягають захисту в обраний ним спосіб. Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді є підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Абзацом 5 пп.10.4 п.10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року №7 встановлено, що задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати. Період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1, виданої ГУ НП у Львівській області, грошове забезпечення позивача на посаді начальника Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, без урахування обов'язкової сплати податку на доходи фізичних осіб (15%), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (6,1%) та військового збору (1,5%), за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, становило: 17958,15 (кількість відпрацьованих днів - 61).

Однак, беручи до уваги відомості, закріплені в Листі Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 року №10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік», кількість відпрацьованих робочих днів за період вересень-жовтень 2016 року складає - 42. Відтак, середньоденна заробітна плата позивача становить 427,58 грн (17958,15 грн/42).

З урахуванням відомостей вищенаведеного Листа, за період з 08.11.2016 року по 27.01.2017 року, включаючи ці дні, позивач перебував у вимушеному прогулі 57 робочих днів (листопад -17, грудень - 22, січень - 18). А тому, сума грошового забезпечення, що підлягає до відшкодування за час вимушеного прогулу, вирахувана шляхом множення середньоденного заробітку (427,58 грн) на число робочих днів за період вимушеного прогулу (57), становить 24372,06 грн.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави вважати, що відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України та як страхувальник згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зобов'язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 24372,06 грн, утримавши із нього при виплаті податок з доходів фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військовий збір.

Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

А відтак, суд дійшов висновку про допущення постанови суду в цих частинах до негайного виконання.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо проведення атестування ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом ОП №15.00037263.0034947 від 27.09.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №364 о/с від 07.11.2016 року «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» /через службову невідповідність/.

Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, з 08.11.2016 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП: НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2016 року по 27.01.2017 року включно в сумі 24372 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят дві) гривні 06 копійок, без урахування податків і зборів.

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 08.11.2016 року та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць - допустити до негайного виконання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП: НОМЕР_1) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 42 копійки.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.