Справа № 1-132
ІНФОРМАЦІЯ_5 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня ІНФОРМАЦІЯ_5 року Суд Гайворонського району Кіровоградської області в складі головуючого КОВАЛЬЧУК С.Я.
при секретарі Шевченко Л.О.
з участю прокурора Фречка В.В.
захисника адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гайвороні справу про обвинувачення ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки
смт.Олександрівка Олександрійського району Кіровоградської області, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка
України, освіта н/середня, не працює, не заміжня, має
на утриманні 4 неповнолітніх дітей, проживає
АДРЕСА_1, така що не має судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 будучи матір`ю неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження допустила злісне невиконання обов`язків по догляду за своїми малолітніми дітьми, що призвело до тяжких наслідків у вигляді важкої хвороби ОСОБА_4, та незабезпечення навчанням та середньою освітою ОСОБА_3, істотне порушення прав дітей на охорону здоров`я, за наступних обставин:
ОСОБА_4 відповідно до ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України та ст.12 Закону України “Про охорону дитинства” зобов`язана була піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку природних здібностей, спрямовувати виховання дітей на розвиток їх особистості. При цьому, вона несе відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
Всупереч зазначених вимог, ОСОБА_4 злісно ухилялася від належного виконання батьківських обов`язків, а саме, не створювала належних умов проживання та виховання дітей, які не були забезпечені належними умовами проживання та виховання, відсутні необхідне харчування і догляд.
Крім того, починаючи з 2000 року ОСОБА_4 не забезпечувала навчанням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження чим поришила вимоги ст.29 Закону України «Про загальну середню освіту» та ст.8 Закону України «Про охорону дитинства де на батьків покладається відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.
Відсутність протягом тривалого часу елементарних умов проживання, харчування та навчання дітей призвело до тяжких наслідків у вигляді залізодефіцитної анемії, гіпотрофії, затримки фізичного розвитку дитини, що в подальшому може призвести до загального відставання в фізичному розвитку дітей і з урахуванням їх вікового стану є тяжкими наслідками.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_2 визнала себе винною і показала, що являється матір`ю чотирьох малолітніх дітей. Вона визнає, що не створила нормальних умов для проживання дітей, незважаючи що дитина хворіла боялась направити її в медичні заклади. В даний час хлопчик йде на поправку, а дівчина почала відвідувати школу. В скоєному щиросердно розкаюється.
Згідно вимог ст. 299 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудними та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, в оцінку інших доказів, досліджених органом досудового слідства, не входив.
Даючи оцінку доказам по справі, суд вважає, що в судовому засіданні знайшла ствердження вина підсудної у вчиненні злісного невиконання обов`язків по догляду за своїми малолітніми дітьми, що призвело до тяжких наслідків тяжкої хвороби дитини, а дії підсудної суд кваліфікує за ст.166 КК України.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_2 характеризується посередньо, в скоєному щиросердно розкаюється, що суд визнає за обставину яка пом`якшує покарання.
Обставин які обтяжують покарання по справі не вбачається.
Покарання повинно бути у виді обмеження волі, але враховуючи обставини справи та особу підсудної суд вважає за доцільним звільнити її від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, оскільки підсудна, в скоєному щиросердно розкаюється.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, -
З А С У Д И В:
Визнати винною і призначити покарання ОСОБА_2 за ст.166 КК України у виді 2(двох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням і встановити їй іспитовий строк тривалістю в 1(один) рік.
На підставі ст.76 КК України поставити на засуджену ОСОБА_2 обов`язок не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну свого місця проживання, навчання, роботи, періодично з`являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити-підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція в Кіровоградський апеляційний суд в строк 15 діб.
С уддя С.Я.Ковальчук