Справа № 199/3780/16-ц

(2/199/1884/16)

РІШЕННЯ

Іменем України

28.12.2016 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді Скрипник О.Г..

секретарі Свіріній Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, про визнання права власності у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

У травні місяці 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпропетровської міської ради, про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

В обґрунтовування позову ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід, ОСОБА_2, після смерті якого залишилося спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1.

Спадкоємцями після померлого були дружина померлого - ОСОБА_3 та син померлого - ОСОБА_4, які прийняли спадщину фактично, оскільки проживали з померлим на дату його смерті, проте свої спадкові права не оформили.

За свого життя дід позивача, ОСОБА_2 разом зі своєю дружиною, ОСОБА_3 в 1934 році побудували житловий будинок АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що її батько, ОСОБА_4 побудував новий будинок, що становить 3/4 частки всього домоволодіння та рішенням народного суду Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська від 16.05.1973 та за ОСОБА_4 було визано право власності на 3/4 частини домоволодіння АДРЕСА_1, 1/4 частина домоволодіння залишилася за померлим ОСОБА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_3, після смерті якої спадщину фактично прийняв син померлого та батько позивача, ОСОБА_4, оскільки до часу смерті був зареєстрований за однією адресою разом з померлою, проте свої спадкові права на майно не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача, ОСОБА_4, після якого в спадкові права вступили та оформили його дружина - ОСОБА_5 та позивач на 3/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 за кожним. Друга донька батька (сестра позивача) ОСОБА_6 відмовилася від прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача, ОСОБА_5, після смерті якої спадщину на 3/8 частин домоволодіння прийняла сестра позивача - ОСОБА_6, а сам позивач відмовилася від прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла сестра позивача ОСОБА_6, після якої спадщину на 3/8 частин домоволодіння прийняла донька померлої (племінниця позивача) ОСОБА_7

Таким чином, 1/4 частина житлового будинку АДРЕСА_1 так і залишила не оформлена після смерті діда позивача, ОСОБА_2

З метою оформлення 1/4 частини домоволодіння ОСОБА_1 звернулася до Четвертої нотаріальної контори, проте постановою нотаріуса було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину,оскільки за ОСОБА_2 право власності на 1/4 домоволодіння не зареєстровано.

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить визнати за нею право власності на 1/4 частину домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1,в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, який фактично прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, яка фактично прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2.

В судове засідання позивач не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки судові не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача, ОСОБА_2, після смерті якого залишилося спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1.

Спадкоємцями після померлого ОСОБА_2 були дружина померлого - ОСОБА_3 та син померлого -ОСОБА_4, які прийняли спадщину фактично, оскільки проживали з померлим на дату його смерті, проте свої спадкові права не оформили.

За свого життя дід позивача, ОСОБА_2 разом зі своєю дружиною, ОСОБА_3 в 1934 році побудували житловий будинок АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право особистої власності на будинок, виданим в 1960 році ОСОБА_2

В 1973 році батько позивача, ОСОБА_4 побудував новий будинок, та рішенням народного суду Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська від 16.05.1973 та за ОСОБА_4 було право власності на 3/4 частини домоволодіння АДРЕСА_1, 1/4 частина домоволодіння залишилася за померлим ОСОБА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_3, після смерті якої спадщину фактично прийняв син померлого та батько позивача, ОСОБА_4, оскільки до часу смерті був зареєстрований за однією адресою разом з померлою, проте свої спадкові права на майно не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача, ОСОБА_4, після якого в спадкові права вступили та оформили його дружина - ОСОБА_5 та позивач на 3/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 за кожним. Друга донька батька (сестра позивача) ОСОБА_6 відмовилася від прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача, ОСОБА_5, після смерті якої спадщину на 3/8 частин домоволодіння прийняла сестра позивача - ОСОБА_6, а сам позивач відмовилася від прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла сестра позивача ОСОБА_6, після якої спадщину на 3/8 частин домоволодіння прийняла донька померлої (племінниця позивача) ОСОБА_7

Таким чином, 1/4 частина житлового будинку АДРЕСА_1 так і залишила не оформлена після смерті ОСОБА_2

З метою оформлення 1/4 частини домоволодіння ОСОБА_1 звернулася до Четвертої нотаріальної контори, проте постановою нотаріуса було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, оскільки рішення народного суду Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська від 16.05.1973, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 домоволодіння не було проведено державну реєстрацію.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася до 1963 року, до правовідносин зі спадкування майна останнього застосовується Цивільний Кодекс УРСР.

Відповідно до ст. 418 Цивільного кодексу УРСР (у редакції 1922 року) коло осіб, які закликаються до спадкування за обома, вказаними у ст. 416, підставами, обмежується прямими низхідними (дітьми, онуками та правнуками) та пережившою дружиною померлого, а також непрацездатними та неімущими особами, які фактично перебували на повному утриманні померлого не менше одного року до його смерті.

Згідно зі ст. 420 Цивільного кодексу УРСР (у редакції 1922 року) при одержанні спадщини за законом спадкове майно ділиться поголовно на рівні частки між усіма особами, зазначеними в ст. 418 цього кодексу.

Відповідно до ст. 429 Цивільного кодексу УРСР (у редакції 1922 року), якщо спадкоємець, присутній в місці відкриття спадщини, на протязі трьох місяців з дня вжиття заходів охорони не заявить належному суду про відмовлення від спадщини, він вважається таким, що прийняв її.

Відповідно до вимог ст.529 ЦК УРСР (у редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

За змістом ч. 1 ст.549 ЦК УРСР (у редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Також у ст. 1297 Цивільного Кодексу України зазначено: «Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно».

Відповідно до ст. 1299 Цивільного Кодексу України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Так, як позивач прийняв спадщину після померлого ОСОБА_4, який фактично прийняв спадщину після померлої ОСОБА_3, яка фактично прийняла спадщину після померлого ОСОБА_2, проте не оформили спадкові правана1/4 частину домоволодіння АДРЕСА_1, суд вважає, що за позивачем слід визнати право власності на 1/4 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4.

Керуючись ст.ст. 418, 420, 429, 529, 549 ЦК УЗСЗ (у редакції 1963 року) ст.ст. 1216, 1218, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 60, 215-218 ЦПК України, суд.

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, про визнання права власності у порядку спадкування за законом- задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, яка складається: житловий будинок - А-1 загальною площею 29,5 кв. м; житловою площею 15,2 кв.м; житловий будинок В-1 загальною площею 48,8 кв.м; житловою площею 33,7 кв.м; прибудова в-1; ганок в; сарай -Б; літня кухня - Г; погріб з шийкою -Д; вбиральня - Ж; споруди 1-6, 1, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, який фактично прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, яка фактично прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя О.Г.Скрипник