ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _{79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10}

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року справа № 813/4254/16

ОСОБА _1 окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників:

позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Сонак» до Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 митниця ДФС, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в

Приватне підприємство «Сонак» (далі – ПП «Сонак») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі – ГУ ДФС у Львівській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 митниця ДФС, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2016 №0004701411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 45 418,99 грн, в тому числі 36 335,19 грн за податковими зобов’язаннями та 9 083,80 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог посилається на такі обставини. ПП «Сонак» до митного оформлення подано товаросупровідні документи, що стали підставою митного оформлення товару «кров’яного борошна із пташиної крові», що підтверджується митними деклараціями № 209020001/2015/001694 від 28.09.2015 року та № 209020001/2015/001836 від 26.10.2015 року. В графі № 31 вказаних декларацій підприємством зазначено інформацію про продукт, який підлягав митному оформленню, а також зазначено інформацію про код вказаного товару, який ним віднесено до коду НОМЕР_1. Проте під час документальної невиїзної перевірки ПП «Сонак» контролюючим органом встановлено розбіжність у схемі виробництва заявленого кров’яного борошна, яка зазначена у графі № 31 митних декларацій, та у Висновку Львівського управління з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, замовником якого виступила ОСОБА_1 митниця ДФС. Вказане зумовило висновки контролюючого органу щодо не вірного віднесення товару за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1, який підлягав митному оформленню за кодом УКТЗЕД НОМЕР_2, що призвело до несплати ввізного мита. Вважає, висновки контролюючого органу безпідставними, а винесене на підставі висновків акту перевірки оскаржене податкове повідомлення-рішення неправомірним. Звертає увагу на те, що у відповідності до вимог УКТ ЗЕД, ОСОБА_3 МДЗ України та інформацію виробника щодо технології отримання товару, вказаний товар класифікується в товарній позиції 0511, оскільки одержаний висушуванням цільної пташиної крові без розділення її на окремі фракції, тому висновок контролюючого органу про код імпортованого товару є невірним.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових пояснень від 24.01.2017. Просила позов задовольнити повністю.

Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позову не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до наступного. Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ПП «Сонак» законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД, за результатами якої складено акт від 21.10.16 року № 263/14-11/34434820 та на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.16 №0004701411. Проведеною перевіркою встановлено, що у графі 31 митних декларацій №209020001/2015/001694 від 28.09.2015 та № 209020001/2015/001836 від 26.10.2015 зазначено, продукт тваринного походження: кров тварин (пташина), зібрана, змішана, стерилізована і висушена способом розпилювання при температурі 133 град. С, що використовується для приготування кормів. У графі 44 митних декларацій від 28.09.2015 №209020001/2015/001694, від 26.10.2015 №209020001/2015/001836 ПП «Сонак» зазначено висновок Львівського управління з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 15.09.2015 № 142008600-0035. У пункті 9.3 Висновку від 15.09.2015 № 142008600-0035 надана схема виробництва «пташиної кров’яної муки». Вказує на те, що до заявленого товару при визначенні класифікації товару слід застосовувати підхід, викладений у пункті 27 додатку 1 Методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕТ, впроваджених листом Міністерством доходів і зборів України від 26.03.2014 № 6983/7/99-99-24-02-03-17. Вважає, що існує розбіжність інформації у схемі виробництва заявленого пташиного кров’яного борошна, яка зазначена у графі 31 митних декларацій від 28.09.2015 № 209020001/2015/001694, від 26.10.2015 №209020001/2015/001836 ПП «Сонак» та у висновку Львівського управління з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 15.09.2015 №142008600-0035. Тому продукт, який описаний у графі 31 митних деклараціях від 28.09.2015 №209020001/2015/001694 та від 26.10.2015 №209020001/2015/001836, що представляє кров тварин (пташина), зібрана, змішана, стерилізована і висушена способом розпилювання при температурі 133 град.С, що використовується для приготування кормів, отриманий за технологією виробництва зазначеною у пункті 9.3 Висновку, слід розглядати у товарній позиції 3504 00 90 00 УКТЗЕД із застосуванням 5 % ставки ввізного мита згідно до Митного тарифу України. Таким чином ПП «Сонак» порушено статтю 4 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» в частині неправильної класифікації товару, оскільки сума додаткового імпортного збору була визначена із завищенням, що призвело до надміру сплаченого додаткового імпортного збору всього у сумі 36335,19 гри та відповідно до Закону України «Про митний тариф України» ввізне мито на товари за кодом НОМЕР_2 згідно з УКТ ЗЕД нараховується за ставкою 5% митної вартості товару, що призвело до нарахування податкових зобов‘язань у розмірі 36335,19 грн., яка підлягає сплаті до Державного бюджету. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючого органу законним. Просила у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги є правомірними та підлягають до задоволення з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до наступного. Класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України від 21.12.10 № 2829-VІ «Про внесення змін до закону України «Про Митний тариф України» та в редакції від 19.09.2013 №584-VII «Про Митний тариф України», з врахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, поясненнями до УКТЗЕД, затверджених наказом ДФС від 09.06.2015 №401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності». За запитом митного поста «Дрогобич» ОСОБА_1 митниці ДФС №13-70-67/34- 749 від 16.09.2015 у зв’язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР 107-3, відділ класифікації товарів управління адміністрування митних платежів ОСОБА_1 митниці ДФС розглядав складне питання класифікації товару №1 «Продукт тваринного походження: кров тварин (пташина), зібрана, змішана, стерилізована і висушена способом розпилювання при температурі 133 град.С, що використовується для приготування кормів-борошно кормове тваринного походження із крові, вміст білку - 88,00%,жиру - 0,50%, вологи - 4,40%, золи - 2,90%. Упаковано в поліетиленові: біг-беги 17шт, на яких розміщено маркування українською мовою, та вказано: вага, склад, дата. Кров’яне борошно із пташиної крові категорія 3- 20237кг. Дата виготовлення 20.07-09.08.2015 року» за кодом НОМЕР_1 згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита 0%), що був поданий до митного оформлення згідно з МД №209020000/2015/001552 від 04.09.2015 одержувачем ПП «Сонак». З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару згідно з УКТЗЕД, у відповідності до статті 356 Митного кодексу України, посадовою особою митного поста «Дрогобич» було відібрано зразки товару №1 для проведення досліджень (акти про взяття проб (зразків) товарів від 04.09.2015 №13- 70-67/47-27). Зразки товару досліджувались у Львівському відділі з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС. Результати досліджень були надані у вигляді Висновку від 15.09.2015 №142008600-0035. Відповідно до вимог УКТЗЕД, Основних правил інтерпретації та пояснень до УКТЗЕД товар з назвою «Продукт тваринного походження: кров тварин (пташина)» класифікується в товарну позицію 0511 (Продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені; мертві тварини групи 01 або 03, непридатні для вживання) за кодом НОМЕР_1 згідно з УКТЗЕД. Враховуючи вимоги УКТ ЗЕД, листа Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2014р. № 6983/7/99-99-24-02-03-17 «Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД», інформацію виробника щодо технології отримання товару, товар « 1.Продукт тваринного походження: кров тварин (пташина)...» (виробник Sonac Usnice Sp.z.o.o) класифікується в товарній позиції 0511, оскільки це товар, одержаний висушуванням цільної пташиної крові (висушена кров тварин) без розділення її на окремі фракції. Вважає, що позивачем вірно класифіковано код продукції, відтак підстав для винесення спірного податкового повідомлення-рішення в контролюючого органу не було.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ПП «Сонак», зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності 27.09.2006 з присвоєнням коду ЄДРПОУ 34434820. З 16.10.2006 перебуває на податковому обліку в Самбірській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Основним видом діяльності ПП «Сонак» за КВЕД є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21).

ПП «Сонак» взято на облік як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності ОСОБА_1 митницею ДФС, облікова картка № 209/2012/0001156 від 03.10.2016, облік в митних органах розпочато 13.11.2006 року.

Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ПП «Сонак» законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів за митними деклараціями від 28.09.2015 № 209020001/2015/001694, від 26.10.2015 №209020001/2015/001836, від 16.03.2016 №209020000/2016/000750 та від 22.09.2016 №209000019/2016/025005.

Результати перевірки оформлено актом від 21.10.2016 №263/14-11/34434820.

Як слідує з акту перевірки від 21.10.2016 №263/14-11/34434820, контролюючим органом встановлено наступні порушення:

- Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII (із змінами та доповненнями), ст. 278, ч. 4 ст. 280 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-IV зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено не сплату ввізного мита в сумі 36 335,19 грн;

- статті 4 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 28.12.2014 №73-VIII, що призвело до завищення податкового зобов’язання з додаткового імпортного збору на сумі 36 335,19 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 14.11.2016 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності на загальну суму 45 418,99 грн, в тому числі 36 335,19 грн за грошовими зобов’язаннями та 9 083,80 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки органу доходів і зборів про неправильне декларування коду товару згідно з УКТЗЕТ, що призвело до ухилення від сплати ввізного мита за ставкою 5 % митної вартості товару.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі – Податковий кодекс).

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 МК України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев’ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно зі статтею 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення.

Згідно до частини восьмої статті 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно із пунктом 7 частини першої статті 336 МК України проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, є однією з форм митного контролю.

Право органів доходів і зборів здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних перевірок (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, МК України, правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, визначено частиною третьою статті 345 МК України.

Повноваження органів доходів і зборів щодо проведення перевірок платників податків, як однієї із форм митного контролю, визначені статтями 345 - 354 МК України.

При здійсненні контролю шляхом проведення документальних виїзних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи органи доходів і зборів предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств (частина перша статті 351 МК України).

Пунктом 3 частини 3 статті 345 МК України передбачено право органу доходів і зборів здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових і позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з пунктом 14 статті 354 МК України рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 14.11.16 №0004 701411ГУ ДФС у Львівській області прийнято на підставі висновків, викладених у акті від 21.10.16 №263/14-11/34434820, складеному за результатами документальної невиїзної перевірки дотримання ПП «Сонак» законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД за митними деклараціями.

Як видно з акту перевірки від 21.10.16 №263/14-11/34434820, орган доходів і зборів дійшов висновку про неправильне декларування ПП «Сонак» коду товару згідно з УКТЗЕТ за митними деклараціями від 28.09.2015 №209020001/2015/001694, від 26.10.2015 №209020001/2015/001836, від 16.03.2016 №209020000/2016/000750 та від 22.09.2016 №209000019/2016/025005.

У вказаних митних деклараціях зазначено:

у графі 31: «Продукт тваринного походження: кров тварин (пташина), зібрана, змішана, стерилізована і висушена способом розпилювання при температурі 133 град.С, що використовується для приготування кормів-борошно кормове тваринного походження із крові, вміст білку - 88,00%,жиру - 0,50%, вологи - 4,40%, золи - 2,90%.»;

у графі 33: код товару НОМЕР_1;

у графі 44: висновок Львівського відділу з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 15.09.2015 №142008600-0035.

Пункт 9.3 Висновку від 15.09.2015 № 142008600-0035 містить опис схеми виробництва «пташиної кров’яної муки», яка складається з таких стадій: «контроль постачальників, приймання пташиної крові (контроль сировини, відповідність, невідповідність (перегляд) усунення невідповідностей, погрузка пташиної крові, приймання і зберігання пташиної крові, фільтрування пташиної крові (відходи після сита), коагуляція пташиної крові, віджимання пташиної крові (стічні води, очистка стічних вод), сушка концентрованої пташиної крові (вимірювання температури (< 110*С), < 110*С, розігрівання сушильної камери), перемішування-охолодження пташиної крові, подрібнення пташиної сухої крові, відсів відбір (відходи після відбору, вимірювання 0<1,5мм, >1,5 мм, продаж специфікаційного продукту), упакування і зважування пташиної крові (упаковка етикетки, вибірка для мікробіологічних випробувань, позитивний результат, повторна стерилізація), погрузка і транспортування на внутрішній склад, зберігання пташиної кров’яної муки (контроль вологості на складі), продаж, загрузка і транспортування».

Як випливає з акту перевірки, відповідач тлумачить термін «коагуляція» (згортання крові), посилаючись при цьому на літературні дані (сторінка 5 акту):

«Проте згідно з літературними даними, при виробництві кров’яного борошна перед сушінням цієї сировини попередньо видаляють частину вологи шляхом коагуляції (зварюванням) і її віджиманням (пресовий метод) з коагуляту. Під час нагрівання, яке триває одну годину, всі білкові речовини коагулюють і віддають вологу до 15% від маси сировини. Воду, що відділилися зливають, а коагулят направляють на сушіння або додатково зневоднюють пресовим методом. Термін коагуляція (згортання крові) означає складний поетапний процес, який являє собою утворення білка фібрину в крові, що призводить до тромбів, в результаті кров набуває творожистої консистенції та втрачає свою текучість. При коагуляції білки втрачають властивість розчинятися й утримувати воду (набухати). При виробництві свинячого кров’яного борошна, кров піддають процесу коагуляції (кип’ятіння), який триває не менше однієї години при температурі 100 град.С».

На підставі такого тлумачення терміну «коагуляція» (згортання крові) відповідач стверджує, що зазначена у пункті 9.3 Висновку від 15.09.2015 № 142008600-0035 схема виробництва «пташиної кров’яної муки» змінює властивості білку у продукті.

З посиланням на пункт 27 додатку 1 Методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕТ, впроваджених листом Міністерством доходів і зборів України від 26.03.2014 № 6983/7/99-99-24-02-03-17, орган доходів і зборів робить висновок про те, що описаний у графі 31 митної декларації від 28.09.2015 №209020001/2015/001694 продукт, що використовується для приготування кормів, отриманий за технологією виробництва, зазначеною у пункті 9.3 Висновку, слід розглядати у товарній позиції 3504 00 90 00 УКТЗЕД із застосуванням 5 % ставки ввізного мита, згідно Митного тарифу України.

Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що при проведенні перевірки було використано лист Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України «Про надання інформації» № 18189/99-99-02-03-18 від 22.08.2016 (а.с.187-189).

Однак у акті перевірки від 21.10.16 №263/14-11/34434820 відсутні будь-які посилання на такий лист, зміст якого дослівно збігається з висновками акту.

Даючи оцінку висновкам відповідача про неправильне декларування ПП «Сонак» коду товару згідно з УКТЗЕТ, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини третьої статті 69 МК України на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Згідно з частиною четвертою статті 69 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до частини п’ятої статті 69 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Згідно з частиною сьомою статті 69 МК України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У відповідності до частини восьмої статті 69 МК України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, поясненнями до УКТЗЕД, затверджених наказом ДФС від 09.06.2015 №401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності».

Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів (далі - ОПІ), приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).

Відповідно до ОПІ № 1, затвердженого Законом України «Про внесення змін до закону України «Про Митний тариф України» від 21.12.10 № 2829-VІ, назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій.

Згідно з ОПІ №6 для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Ураховуючи вищевикладене, класифікація товарів за УКТЗЕД здійснюється за назвами товарних позицій.

Як встановлено судом, за запитом митного поста «Дрогобич» ОСОБА_1 митниці ДФС №13-70-67/34-749 від 16.09.2015, у зв’язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР 107-3, відділ класифікації товарів управління адміністрування митних платежів ОСОБА_1 митниці ДФС розглядав складне питання класифікації товару №1 «Продукт тваринного походження: кров тварин (пташина), зібрана, змішана, стерилізована і висушена способом розпилювання при температурі 133 град.С, що використовується для приготування кормів-борошно кормове тваринного походження із крові, вміст білку - 88,00%,жиру - 0,50%, вологи - 4,40%, золи - 2,90%. Упаковано в поліетиленові: біг-беги- 17шт, на яких розміщено маркування українською мовою, та вказано: вага, склад, дата. Кров’яне борошно із пташиної крові категорія 3- 20237кг. Дата виготовлення 20.07-09.08.2015р.» за кодом НОМЕР_1 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 0%), що був поданий до митного оформлення згідно з МД №209020000/2015/001552 від 04.09.2015 одержувачем ПП «Сонак» (код ЄДРПОУ НОМЕР_4).

З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД, у відповідності до статті 356 МК України, посадовою особою митного поста «Дрогобич» було відібрано зразки товару №1 для проведення досліджень (акти про взяття проб (зразків) товарів від 04.09.2015 №13-70-67/47-27). Зразки товару досліджувались у Львівському відділі з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

Результати досліджень були надані у вигляді Висновку від 15.09.2015 №142008600-0035 (а.с. 30-34).

Відповідно до вимог УКТ ЗЕД, Основних правил інтерпретації та пояснень до УКТЗЕД товар з назвою «Продукт тваринного походження: кров тварин (пташина)» класифікується в товарну позицію 0511 (Продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені; мертві тварини групи 01 або 03, непридатні для вживання) за кодом НОМЕР_1 згідно з УКТЗЕД.

В пояснення до товарної позиції 0511 включається: (3) Кров тварин, рідка чи висушена, придатна чи непридатна для споживання людиною.

До цієї товарної позиції не включається кров тварин, приготовлена для використання в терапевтичних, профілактичних чи діагностичних цілях (товарна позиція 3002).

В додаткових пояснення до товарної категорії 05119985 згідно з УКТЗЕД включається продукція, описана в Поясненнях до товарної позиції 0511, (2), (3), (4), (7), (8) та (13).

На виконання статті 68 Митного кодексу України щодо тлумачення термінів та класифікаційних вимог в УКТЗЕД Міністерство доходів і зборів України листом від 26.03.2014 № 6983/7/99-99-24-02-03-17 впровадило методичні рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД.

Відповідно до пункту 28 Методичних рекомендацій щодо класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД товарів харчового призначення (додаток 1) класифікація товару згідно з УКТЗЕД «Гемоглобін свинячий», «Суха свиняча кров», «Кров’яна мука», призначені для годівлі тварин, здійснюється в залежності від технології його виробництва, складу та призначення:

1.Товар, одержаний висушуванням цільної свинячої крові (висушена кров тварин), без вмісту інших доданих речовин, класифікується у товарній позиції 0511, з вмістом інших доданих речовин - у товарній позиції 2309.

Рідка або висушена свиняча кров, приготовлена для терапевтичного, профілактичного або діагностичного застосування, класифікується у товарній позиції 3002.

2.Товар, одержаний шляхом розділення свинячої крові, наприклад, центрифугуванням або згортанням, на плазму, сироватку, формені елементи крові (кров’яні клітини), з наступною сушкою останнього компоненту (кров’яні клітини), містить велику кількість білку, втрачає первинні властивості крові і не включається у товарну позицію 0511. Також такий товар за технологією виробництва не є окремим білком крові - гемоглобіном, який виділяють з еритроцитів (клітин крові), і тому не класифікується у товарній позиції 3002 як фракція крові.

Згідно з УКТЗЕД класифікація товару здійснюється наступним чином:

(а) якщо товар не містить інших доданих речовин, він класифікується у товарній позиції 3504 00;

(b) якщо товар містить інші додані речовини, він класифікується у товарній позиції 2309.

Якщо відокремлені шляхом центрифугування свинячої крові її форменні елементи (кров’яні клітини) піддаються додатковим процесам обробки, наприклад екстракції, з метою вилучення з них розчинних фракцій, зокрема білків, вуглеводів тощо, з наступною сушкою таких екстрагованих фракцій, то отриманий за такою технологією продукт класифікується у товарній підпозиції 3002 10 99 00, як інші фракції крові.

У разі відсутності інформації щодо складу та/або технології виробництва товару його класифікація здійснюється у товарній позиції 2309.

Таким чином, в залежності від технології його виробництва товар класифікується у товарній позиції 0511 (висушена кров тварин) або у товарній позиції 3002 (кров’яні клітини).

Класифікація ж товару згідно з УКТЗЕД у товарній позиції 3504 00 здійснюється по складу, а не по технології його виробництва, як помилково зазначає відповідач.

Згідно з «Технологічною схемою виробництва пташиного кров’яного борошна» після етапу 41. «Фільтрування пташиної крові», наступний етап 50.«Коагуляція пташиної крові» (здійснюється термічна коагуляція і одночасно стерилізація температурою та часткове видалення вологи). Далі 60.«Віджим пташиної крові» (позбавлення частини вологи) і 70.«Сушіння концентрованої пташиної крові» (висушування, позбавлення вологи до сухого стану). На всіх зазначених етапах виробник підкреслює, що обробляється пташина кров, а не фракції крові, оскільки розділення на фракції не проводиться, а відбувається лише видалення вологи (води).

Підтвердженням того, що кров (продукт тваринного походження: кров тварин (пташина), зібрана, змішана, стерилізована і висушена способом розпилювання при температурі 133 град.С, що використовується для приготування кормів-борошно кормове тваринного походження із крові) не розділялася на фракції, а перероблялася та висушувалася, є результати лабораторних досліджень (висновок ЛУЕД СЛЕД ДФС від 15.09.2015 №142008600-0035): наявність вуглеводів, які містяться в плазмі крові (зокрема, глюкоза).

Ураховуючи вимоги УКТ ЗЕД, лист Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2014р. № 6983/7/99-99-24-02-03-17 «Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД», інформацію виробника щодо технології отримання товару, товар «Продукт тваринного походження: кров тварин (пташина)» (виробник Sonac Usnice Sp.z.o.o) класифікується саме в товарній позиції 0511, оскільки це товар, одержаний висушуванням цільної пташиної крові (висушена кров тварин) без розділення її на окремі фракції.

Вказане спростовує висновок ГУ ДФС у Львівській області про неправильне декларування ПП «Сонак» коду товару згідно з УКТЗЕТ, тому висновок про порушення позивачем митного законодавства, зроблений відповідачем в акті від 21.10.2016 №263/14-11/34434820, є безпідставним.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 14.11.2016 № НОМЕР_3.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване податкове повідомлення – рішення ГУ ДФС у Львівській області від 14.11.2016 № НОМЕР_3, суд дійшов переконання, що таке прийнято відповідачем без урахування вимог Митного кодексу України, Податкового кодексу України та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Львівській області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 378 грн, сплаченого за платіжним дорученням № 909 від 23 листопада 2016 року.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 14 листопада 2016 року № НОМЕР_3.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь Приватного підприємства «Сонак» 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім ) грн 00 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.