-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 2–а-398/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року суддя Згурівського районного суду Київської області
ОСОБА_1,
розглянувши в порядку скороченого провадження в смт.Згурівка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 10 листопада 2010 року звернулася до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що вона є дитиною війни та згідно зі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (далі – ОСОБА_3) має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію статті 6 Закону було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20 грудня 2005 року. № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік», на 2007 рік - Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Оскільки рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 відповідно положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та п.п.41 Р.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції, тому просить визнати бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй щмісячної державної допомоги до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону, із розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за період з 10 травня 2010 року по даний час протиправною та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за зазначений період з урахуванням фактично виплачених сум. В разі задоволення позову просить не застосовувати ст.94 КАС України.
Позивачка просить розглянути справу за її відсутності, відповідач заперечень проти позову не надав, одержав копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви та доданих до неї документів 12 листопада 2010 року (а.с.12 — копія супровідного листа).
Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні повідомлених позивачкою обставин, вбачається, що наявні достатні підстави для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження.
Встановлено, що позивачка народилася 8 березня 1937 року, є громадянкою України, якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років (а.с.7 — копія паспорта), відповідно до вимог ст.1 Закону, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, набула статусу дитини війни (а.с.9 — копія пенсійного посвідчення), тому на підставі ч.1 ст. 6 Закону в редакції від 19 грудня 2006 року № 489-У, що діяла з 1 січня 2007 року, має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, є пенсіонеркою, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області (далі – Управління) та отримує пенсію за віком, в тому числі, підвищення дитині війни відповідно до ст. 6 Закону в розмірі 49 грн. 80 коп. щомісячно (а.с.9 — довідка Управління). Відповідач відмовив позивачці у проведенні перерахунку пенсії (а.с.8 – лист).
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивачці, передбаченого ст.6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивачки та відповідач у справі є належним.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно з ч.2 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державна соціальна гарантія - встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.
Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Положення ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії) до обрахування підвищення пенсії дитині війни, пов’язаного із мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Конституційний Суд України своїм рішенням від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року у справі про соціальні гарантії громадян № 1-29/2007 року визнав положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” - п.12 ст.71, яким призупинено дію ст.6 Закону, такими, що не відповідають Конституції України та зазначив, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України № 1-28/2008 року визнано положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України” - п.41 Розділу ІІ, яким ст.6 Закону викладено в новій редакції, такими, що не відповідають Конституції України, з підстав, аналогічних, що зазначені в рішенні від 9 липня 2007 року.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” не передбачено звуження прав громадян порівняно з 2008 роком.
Згідно зі ст.70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної зарплати, в той же час, Кабінету Міністрів України не надано право встановлювати розміри пенсії за віком, із розміру якої вираховується 30% підвищення до пенсії дітям війни.
ОСОБА_3 завдання держави – гарантувати права і свободи людини і громадянина. ОСОБА_3 України надає Конституційному Суду України широкі контролюючі повноваження щодо дотримання конституційних приписів, а саме, згідно зі ст.2 Закону України “Про Конституційний Суд України” завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як основного Закону на всій території України. Рішення Конституційного Суду України, котрими були захищені права громадян та які мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, не виконуються.
З огляду на вищевикладене, дитині війни належало виплачувати щомісячне підвищення до пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачці повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму ст.52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” було встановлено мінімальний розмір пенсії за віком з 1 січня 2010 року – 695 грн., з 1 квітня 2010 року — 706 грн., з 1 липня 2010 року - 709 грн., з 1 жовтня 2010 року – 723 грн.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
2
Згідно зі ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція України не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно з ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Розглянувши адміністративний позов, приходжу до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, так як вбачається доведеним, що відповідач в період з 10 травня 2010 року по день розгляду справи в суді, ігноруючи норми матеріального права, порушив право позивачки на призначення та виплату підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому така його бездіяльність є протиправною.
Враховуючи вищевикладене, Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рн/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року, на відповідача необхідно покласти обов’язок здійснити позивачці нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону за період у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням фактично виплачених сум.
З 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року ст.6 Закону була чинна в новій редакції від 28 грудня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року дана норма була визнана неконституційною, тому вбачається, що автоматично з 22 травня 2008 року ст.6 Закону в редакції від 28 грудня 2007 року є нечинною та набирає чинності стара редакція.
Ст.7 Закону передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Судові рішення ухвалюються в межах норми діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату підвищення, відповідно до вимог ч.2 ст.3 Конституції України, за якою права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Крім того, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону.
Ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” надано право Державному казначейству України надавати Пенсійному фонду України позики на термін до дванадцяти календарних місяців на покриття тимчасових касових розривів, пов'язаних із виплатою пенсій в межах фактичного дефіциту коштів на цю мету, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами у сумах, визначених на підставі розрахунків Пенсійного фонду України.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 рок-у № 6-рп/2007 року у справі про соціальні гарантії громадян № 1-29/2007 року та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року у справі щодо предмета та змісту закону, Законами України “Про соціальний захист дітей війни”, “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.8, 9, 10, 11, 12, 18, 69, 71, 86, 94, 99, 159, 160, 162, 163, 183-2 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги (підвищення) до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 10 травня 2010 року по 25 листопада 2010 року протиправною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області, ідентифікаційний код 20622465, здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці села Усівка вулиця Шевченка, 51 Згурівського району Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 10 травня 2010 року по 25 листопада 2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області виконати постанову негайно.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського адміністративного апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
СУДДЯ Н.О.ДЕНИСЕНКО
скопійовано
-
скопійовано
-
