Справа № 711/6979/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого - судді Кондрацької Н.М.

при секретарі - Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання та відновлення становища, яке існувало до порушення, -

В с т а н о в и в:

ОСОБА _1 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про визнання та відновлення становища, яке існувало до порушення, мотивуючи його наступним. На підставі свідоцтва № НОМЕР_2 на право особистої власності на житловий будинок, виданого Черкаським житлоуправлінням 20.11.1975 року, зареєстрованого 15.05.2008 року в реєстрі прав власності на нерухоме майно за № НОМЕР_1, ОСОБА_3 належало нерухоме майно: 39/100 житлового будинку з прибудовами та надвірним спорудами за адресою АДРЕСА_1. На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку № 010877501077 від 12.08.2008 року, ОСОБА_3 належала земельна ділянка кадастровий № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 загальною площею 286,5 кв.м., в тому числі 25 кв.м. у спільній сумісній власності, за адресою АДРЕСА_1. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом на право особистої власності, технічним паспортом, державним актом на право власності на земельну ділянку та інформаційною довідкою з державного реєстру. 10.10.2008 року між ОСОБА_3 та відповідачкою були укладені договори довічного утримання № 2-2256 (щодо частини житлового будинку) та № 2-2259 (щодо земельної ділянки), посвідчені Другою черкаською державною нотаріальною конторою.12.02.2016 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений Демиденко О.А., державним нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори за № 1-182, яким заповів все своє майно позивачці. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Вказані обставини підтверджуються інформаційною довідкою з державного реєстру, заповітом, витягом із спадкового реєстру та свідоцтвом про смерть. Спадщина померлого ОСОБА_3 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року. До складу цієї спадщини увійшли вказані вище частина будинку та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, які на той час належали померлому. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину подає нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).В даному випадку позивачка є спадкоємцем за заповітом, яка 20.05.2016 року прийняла спадщину шляхом подання заяви до нотаріальної контори. Отже з ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачка набула права на спадщину, в тому числі частину будинку та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1. Відповідно до ч. 2 ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача. Тобто вказані вище договори довічного утримання припинилися ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Як вказано вище за положеннями ч. 2 ст. 755 ЦК України припинення договору довічного утримання у разі смертю відчужувача, презюмується. Тобто звернення особи до суду з позовом про визнання такого договору припиненим, за таких обставин не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору. Отже вимога позивача про визнання спірних договорів довічного утримання припиненими з ІНФОРМАЦІЯ_1 є законною та обґрунтованою. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ст. 748 ЦК України, набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до ст. 334 цього Кодексу. Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»). Тобто право власності набувача за договором довічного утримання виникає з моменту державної реєстрації такого права. Як вказано вище до смерті відчужувача відповідачка не зареєструвала свого права власності на спірну частину будинку та земельну ділянку і, відповідно, на момент припинення договору довічного утримання вона не була власником цього майна. Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. 11.05.2016 року державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради було зареєстровано право приватної власності відповідачки на спірну земельну ділянку, а 12.05.2016 року державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради було зареєстровано право приватної власності відповідачки на спірну частину будинку. Підставою вказаної реєстрації стали вказані вище припинені договори довічного утримання. Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України). Тобто відповідачка не набула права власності на спірне нерухоме майно до ІНФОРМАЦІЯ_1 року (дати припинення договору довічного утримання), а з ІНФОРМАЦІЯ_1 року і до моменту реєстрації права власності (11-12.05.2016 року) договори довічного утримання були припиненні та не давали відповідачці права набути спірне майно у власність. Відсутність у відповідачки права власності на майно, щодо якого їй було оформлено право власності, вказують на те, що проведена на підставі припинених договорів довічного утримання державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на спірне майно є незаконною. Відповідно до п.4 ч.2ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення. Відновлення становища, яке існувало до незаконної державної реєстрації неіснуючого права власності, має відбуватися шляхом усунення відповідних наслідків такого порушення, якими є державна реєстрація відповідного неіснуючого права. Відновлення становища, яке існувало до державної реєстрації права власності на нерухоме майно, можливе шляхом скасування судом державної реєстрації права власності. Вимога про скасування державної реєстрації права власності за відповідачкою на нерухоме майно не є оскарженням дій реєстратора як органу, наділеного владними вноваженнями, оскільки в даному випадку скасування державної реєстрації відповідного права в'язана не із оспорюванням дій, бездіяльності чи рішень реєстратора, а з необхідністю лновлення становища, яке існувало до проведення такої державної реєстрації. Така правова позиція позивача базується на практиці розгляду судами аналогічних спорів, саме: постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2009 року (реєстр. № 4744111). Просить суд визнати припиненими з ІНФОРМАЦІЯ_1 року: договір довічного утримання, укладений 10.10.2008 року між ОСОБА_3 та оь ОСОБА_5, посвідчений Другою Черкаською державною нотаріальною конторою . 2-2256; договір довічного утримання, укладений 10.10.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений Другою Черкаською державною нотаріальною конторою 2-2259.Скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на: 39'100 частин житлового будинку з прибудовами та надвірними спорудами, що розташований адресою АДРЕСА_1, реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 26479571101 та 926397271101, номери записів про право власності 14590274

та 14588825, земельну ділянку площею 0,0187га, кадастровий № НОМЕР_6, що розташована : адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 25266171101, номер запису про право власності 14569460; земельну ділянку площею 0,0075 га, кадастровий № НОМЕР_7, що розташована : адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 24865671101, номер запису про право власності 14562647. Судові витрати покласти на відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача згідно доручення підтримав позов та пояснив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не є родичами, позивач проживала у дворищі ОСОБА_3 Пояснив, що договір довічного утримання припинився ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 Право власності відповідач не набула, оскільки зареєструвала своє право після смерті ОСОБА_3 Таким чином, спочатку помер ОСОБА_3 та припинився договір довічного утримання, а потім відбулась реєстрація права власності. Припускає, що державний реєстратор міг не знати про смерть ОСОБА_3 Окрім того, у договорі було зазначено що, де і коли повинно бути зареєстровано.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_6 з посиланням на заперечення відповідача заперечив щодо задоволення позову. Суду пояснив, що державна реєстрація була проведена, отже майно не війшло до спадку.

Дослідивши докази в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження, суд вважає необхідним в задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З аналізу вказаних норм вбачається, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відповідно суд, при розгляді справи по суті спору повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до положень ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до свідоцтва на право приватної власності на жилий дім від 20.11.1975 ОСОБА_3 належить 39/100 жилого будинку по АДРЕСА_1

Відповідно до Державного акту на земельну ділянку серії НОМЕР_8 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 261, 5 кв.м. та 25 кв.м. - спільної сумісної власності з ОСОБА_7

Судом встановлено, що 10.10.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 укладено договори довічного утримання посвідчені Другою Черкаською державною нотаріальною конторою за № 2-2256 та № 2-2259.

Згідно заповіту № 2-2128 від 27.09.2008 посвідченого державним нотаріусом Другої черкаської нотаріальної контори ОСОБА_3 заповів все своє майно ОСОБА_8. За умовами договорів довічного утримання від 10.10.2008 ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_8 належні йому на праві приватної власності 39/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходяться у АДРЕСА_1 та належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 261,5 кв.м. та 25 кв.м. у спільній сумісній власності, призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована на території Черкаської міської ради по АДРЕСА_1 У даних договорах зазначено, що вони підлягають реєстрації у Черкаському інвентарбюро та у Черкаських земельних ресурсах перший та другий відповідно.

09.01.2009 ОСОБА_8 змінила прізвище на «ОСОБА_2», що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_9 від 09.01.2009.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_10

Згідно з ст. 5 ЦК України, Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 755 ЦК України закріплено, що договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

Отже, договори довічного утримання, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 припинились ІНФОРМАЦІЯ_1., дане не потребує доказуванню чи встановленню, оскільки зазначеною статтею чітко визначений час припинення договору.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України (чинна редакція), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України (редакція діюча станом на 12.04.2008 року), якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Отже, право власності на вказане майно виникло у ОСОБА_2 10.10.2008 року на підставі договорів довічного утримання, які належним чином зареєстровані у Державному реєстрі правочинів.

Вище вказані договори довічного утримання та заповіт на даний час є виконаними, не є розірваними, не визнані недійсними, не є нікчемними та ніким не оскаржені, тому суд критично ставиться до доводів позивача, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина померлого ОСОБА_3, до складу якої увійшли частина будинку та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 які на той час належали померлому.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (редакція чинна станом на 29.01.2006 року) Державна реєстрація обмежень речових прав на нерухоме майно проводиться органом державної реєстрації прав на підставі: договору застави (іпотеки) нерухомого майна; ухвали суду про забезпечення позову рішення суду про звернення стягнення на нерухоме майно; рішення суду про визнання власника нерухомого майна банкрутом; постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; накладення заборони на відчуження нерухомого майна посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради в населених пунктах, де немає нотаріусів; інших актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих відповідно до закону. Державна реєстрація обмежень речових прав проводиться в день отримання відповідних документів місцевим органом державної реєстрації прав. Датою і часом державної реєстрації обмежень вважається дата і час обліку заяви в місцевому органі державної реєстрації прав. Документи щодо обмеження речових прав надаються особами, на користь яких встановлено обмеження, якщо інше не передбачено договором або законом. Державна реєстрація обмежень щодонерухомого майна, право власності на яке не зареєстровано, проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності на цей об'єкт нерухомого майна. Власник нерухомого майна зобов'язаний у цьому випадку подати заяву про державну реєстрацію права власності на такий об'єкт відповідно до цього Закону.

10.10.2008 державним нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори, Фіщук С.О., накладено заборону відчуження вищевказаного майна та державним нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори Демиденко О.А. 25.03.2016 знято заборону відчуження в зв'язку зі смертю ОСОБА_3

Вище вказані договори довічного утримання та заповіт на даний час є виконаними, не є розірваними, не визнані недійсними, не є нікчемними та ніким не оскаржені, тому суд критично ставиться до доводів позивача, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина померлого ОСОБА_3, до складу якої увійшли частина будинку та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 які на той час належали померлому.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 334 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 79, 60, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору припиненим та відновлення становища, яке існувало до порушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі через Придніпровський районний суду м. Черкаси апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Н. М. Кондрацька