КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 823/1542/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
У Х В А Л А
Іменем України
19 січня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» - Півошенка Петра Олександровича на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» (далі - позивач, ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» ) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позов до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області та просило скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області № 0000502301 від 15.06.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом з 19 по 26 травня 2016 року проведено фактичну перевірку на АЗС 11/1, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 14, яка експлуатується ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ». Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.10.2004 № 637, здійснено неоприбуткування готівкових коштів 24.10.2015 в сумі 47324 грн 16 коп. у зв'язку з чим контролюючий орган прийняв оскаржуване податкове-рішення. Розмір штрафних санкцій в оскаржуваному податкову повідомленні-рішенні відповідач визначив, виходячи із норм пункту 1 абзацу 3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995.
Позивач вважає, що висновки про порушення товариством вимог законодавства є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а отже і прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідальність за вказаним Указом Президента України підлягає застосуванню лише в тій частині, яка була прийнята в межах строку встановленого частиною 2 статті 25 Конституційного Договору та пунктом 4 розділу XV Конституції України, або ж правове регулювання якої не зазнало змін поза таким строком.
Також, позивач зазначає, що у випадку виявлення порушень порядку готівкового обігу, які мали місце вже після набуття чинності Податкового кодексу України, норми Указу президента щодо застосування штрафних санкцій за неоприбуткування готівки не можуть бути застосовані, оскільки вони є нормами підзаконного нормативного акту.
Окрім того, застосування на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000502301 від 15.06.2016 фінансових санкцій до позивача за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004, слід кваліфікувати як таке, що порушує принцип пропорційності, позаяк матеріалами справи не підтверджується нанесення позивачем будь-якої шкоди інтересам держави, суспільства або споживачів. В умовах відсутності такої шкоди чи загрози її завдання, до позивача були застосовані неправомірні фінансові санкції.
Позивач вказує, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намір позивача приховувати доходи, отримані за продаж товарів. Готівка позивачем оприбуткована, факт оприбуткування підтверджується Z-звітом, та розбіжностей між даними КОРО та сумами, внесеними в касу підприємства, під час перевірки не встановлено.
Крім того, в період проведення фактичної перевірки начальник АЗС 11/1 Кірєєв Є.О. неодноразово надавав комісійний акт технічного заключення від 26 жовтня 2015 року ТОВ «Промтерміналсервіс» про те, що 24 жовтня 2015 року на вказаній АЗС відбувся збій в електромережі прикасової зони в результаті чого Z-звіт за зміну 24 жовтня 2015 року був знятий 25 жовтня 2015 року о 00 год. 14 хв.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що за період з 19 по 26 травня 2016 року на підставі наказу № 509 від 17.05.2016 та направлень № 2815, № 2816 від 17.05.2016 посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку АЗС з магазином, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 14, яка експлуатується ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ», щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт, зареєстрований в територіальному органі ДФС за місцем здійснення діяльності платника податків 27.05.2016 за № 0076/04/36/14/38305367, в якому встановлені порушення пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, абзацу 23 пункту 1.2, пунктів 4.2, 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, а саме: встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій, оскільки готівкова виручка у сумі 47324 грн 16 коп. проведена через РРО 24.10.2015, а облікована у розділі 2 КОРО 25.10.2016 на підставі Z-звіту № 8, роздрукованого 25.10.2015 о 00 год. 14 хв., тобто не у день отримання готівкових коштів.
На підставі зазначеного акту державною податкової інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» від 15.06.2016 № 0000502301, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 236620 грн 80 коп.
В результаті процедури адміністративного оскарження вищевказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги позивача - без задоволення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи наданим додатковим поясненнят та матеріалам справи колегія суддів звертає увагу на наступне.
Вирішуючи спір по суті, слід зазначити, що визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень Національного банку України (пункт 6 статті 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України»).
Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1.2 Положення та статті 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Згідно з пункту 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637, оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Відповідно до пункту 7.15 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.
Згідно статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 № 436, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - штраф у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність і абз. 3 п. 1 Указу).
Вищевказана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду України від 26 лютого 2013 року винесеній з підстав усунення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах,
Відповідно до положень статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами позгляду справи з таких підстав, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Що стосується застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до норм Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95.
З метою вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх :обов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами Президентом України видано Указ від 12.06.1995, № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Відповідно до п. 2 Указу штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Згідно з пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції щодо офіційного тлумачення положень абзаців другого, третього пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України від 27 березня 2002 року №7-рп/2002, стаття 106 Конституції України закріпила конкретний перелік повноважень Президента України, який на основі та на виконання Конституції і законів України видає обов'язкові до виконання на території України укази і розпорядження. За юридичними ознаками ці акти глави держави можуть мати як нормативно- правовий, так й індивідуально-правовий характер. Виходячи зі змісту статті 106, частини другої статті 147, частини першої етапі 150, статті 152 Конституції України укази і розпорядження Президента України є правовими актами. А згідно частини 3 статті 106 Конституції України укази Президента України є обов'язковими до виконання на території України.
Аналогічна позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.10.10 р. по справі № 11/3298а.
Окрім зазначеного колегія суддів звертує увагу також на положення, пункту 9 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.
За змістом пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі - Вимоги), зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.
Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.
Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що аналіз положень пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення свідчить, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.
У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами абзацу третього частини першої статті 1 Указу № 436/95.
Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного суду України від 14.06.2016 у справі № 0870/11140/12.
Як свідчать матеріали справи, проведеною фактичною перевіркою встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у книзі ОРО № 3000157687 на суму 47324 грн 16 коп. Згідно показників денного (Z) звіту РРО № 8 готівка виручена в сумі 47324 грн 16 коп. фактично надійшла 24.10.2015, а оприбуткована була 25.10.2015, тобто не у день отримання готівкових коштів.
Враховуючи вищенаведене, кологія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 15 червня 2016 року № 0000502301 про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 236620 грн 80 коп. прийняте правомірно.
Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до норм Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 (далі - Указ) колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Відповідно до пункту 113.3 статті 113 вказаного Кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.
Пунктом 1 Указу установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Відповідно до пункту 3 Указу контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.
За порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні до товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" відповідачем на підставі абзацу 3 пункту 1 Указу застосована штрафна санкція у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (готівкові кошти оприбутковані не у день отримання 47324 грн 16 коп.*5 = 236620 грн 80 коп.).
При цьому суд наголошує, що відповідно до пункту 4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції щодо офіційного тлумачення положень абзаців другого, третього пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України від 27 березня 2002 року № 7-рп/2002, стаття 106 Конституції України закріпила конкретний перелік повноважень Президента України, який на основі та на виконання Конституції і законів України видає обов'язкові до виконання на території України укази і розпорядження. За юридичними ознаками ці акти глави держави можуть мати як нормативно-правовий, так й індивідуально-правовий характер. Виходячи зі змісту статті 106, частини другої статті 147, частини першої статті 150, статті 152 Конституції Україниукази і розпорядження Президента України є правовими актами. А згідно частини 3 статті106 Конституції України укази Президента України є обов'язковими до виконання на території України.
Таким чином, в даному випадку відповідачем за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлені Національним банком України, до позивача правомірно застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу відповідно до Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Така ж позиція щодо необхідності застосування відповідальності згідно положень Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95, зокрема, за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій, висловлена у вже згаданій судом постанові Верховного суду України від 14.06.2016 у справі № 0870/11140/12.
Щодо наявності комісійного акту технічного заключення від 26 жовтня 2015 року ТОВ «Промтерміналсервіс» про збій в електромережі прикасової зони, в результаті чого Z-звіт за зміну 24 жовтня 2015 року був знятий 25 жовтня 2015 року о 00 год. 14 хв., колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 265/95-ВР на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Докази виконання позивачем вказаної вимоги в матеріалах справи відсутні.
Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на положення п. 4 ч. 6 Розділу 4. Порядок ведення кних обліку розрахункових операцій Порядоку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій від 28.08.2013 року № 417 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за № 1618/24150, якими визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: у разі виходу з ладу чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.
Матеріалами справи не встановлено та не надано відповідних доказів здійснення записів щодо сум розрахункових операцій в КОРО станом на 24 жовтня 2015 року.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що акт технічного заключення про збій в електромережі прикасової зони, на який посилається позивач, складено 26 жовтня 2015 року.
Тобто на третій день після збою в електромережі при касової зони.
Окрім зазначеного, слід звернути увагу на те, що будь яких записів щодо виходу з ладе пристрою та неможливості зняття Z-звіту за зміну 24 жовтня 2015 року не зроблено, а наступною датою запису в КОРО є 25 жовтня 2015 року.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» - Півошенка Петра Олександровича - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 19 січня 2016 року).
Головуючий суддя:
Судді :
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Твердохліб В.А.
Бужак Н.П.
