Провадження № 4-с/415/3/17

У Х В А Л А

Іменем України

19.01.17 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Бойко С.Л.,

при секретарі Тимофієвої О.В.,

без присутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську скаргу ОСОБА_1 на дії держпаного виконавця відділу ДВС Лисичанського МУЮ ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до суду зі скаргою на дії держаного виконавця відділу ДВС Лисичанського МУЮ ОСОБА_2 і в її обґрунтування пояснив, що 19.08.2016 року державним виконавцем Безволенко А.С. відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області було винесено постанову ВП № 51965236 про відкриття виконавчого провадження у виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21.07.2016 р. зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 6162 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу на загальну суму 85111,49 грн. В даній постанові державним виконавцем зазначено про те, що виконавчий напис приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21.07.2016 р. начебто ОСОБА_1 особисто не виконується, та він начибто ухиляється від його виконання, що передбачено ч.6 ст.12 ЗУ № 606-ХГУ «Про виконавче провадження». На підставі цих обставин державним виконавцем було винесено оскаржувану постанову. Вважає, що винесена постанова є незаконною та необгрунтованою, порушує його права, прийнята безпідставно, з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню. Як вбачається із виконавчого напису від 21.07.2016р., зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 6162, його було винесено приватним нотаріусом Дніпропетровською міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу на загальну суму 85111,49 грн., стягувач знаходиться в Дніпропетровській області м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, 50. ОСОБА_1 як сторона виконавчого провадження, та виконавчого напису, весь час мешкав та мешкає, а також зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 буд. З, що підтверджується копією паспорту. За адресою, що зазначена у постанові про відкриття виконавчого від 19.08.2016р., а саме Луганська обл., м. Лисичанськ, кв. ОСОБА_4. 52 він ніколи не мешкав і не був зареєстрований, тобто орган який видавав документ та ОСОБА_1 весь час були зареєстровані та мешкали у Дніпропетровській, а не Луганській області. Тобто дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 51965236 від 19.08.2016р. є неправомірними з порушенням правила підсудності а також ЗУ № 606-Х1У «Про виконавче провадження». Крім того, ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкція з організації примусового виконання рішень не містить норми, яка б вказувала на те, що виконавчий напис може виконуватись у будь якій області без звернення уваги на реєстрацію і місце знаходження як органу який видав виконавчий напис так і боржника який є стороною виконавчого провадження. Тому у державного виконавця для відкриття виконавчого провадження не було жодних підстав. Отже, застосування державним виконавцем п. 6 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» є неправомірним та безпідставним. В оскаржуваній постанові зазначено, що остання може бути оскаржена в встановлено Законом порядку в 10-денний строк з моменту її одержання. Постанову про відкриття виконавчого провадження він не отримував взагалі, а лише 10.01.2017 року йому стало відомо про існування ухвали № 415/4758/16-проваджения 6/415/225/16, якою йому 16.09.2016 року було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання зобов'язань, покладеним згідно виконавчим написом приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21.07.2016 року реєстровий номер № 6162. На підставі вищевикладеного просить постановити ухвалу, якою Постанову ВП № 51965236 від 19.08.2016 року винесену державним виконавцем Безволенко A.C. відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області визнати неправомірною та скасувати її. Зобов'язати державного виконавця Безволенко A.C. відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області винести постанову про закриття виконавчого провадження. Зобов'язати державного виконавця Безволенко A.C. відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області вчинити певні дії, а саме скасувати усі заборони винесені державним виконавцем (арешт всього майна, обмежено у праві виїзду за межі України) у виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 . І.М. від 21.07.2016 р. зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 6162 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу на загальну суму 85111,49 грн. Зобов'язати державного виконавця Безволенко A.C. відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області повідомити про виконання ухвали суд та заявника.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився просить справу розглянути у його відсутність.

Представник відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області в судове засідання не з’явився, просить справу розглянути у його відсутність, надав письмове заперечення, відповідно до якого 12.08.2016 до Лисичанського міського ВДВС ГТУЮ у Луганській області від представника ПАТ "Приват Банк" надійшла заява про примусове виконання рішення разом з виконавчим написом № 6162 від 21.07.2016 виданим приватним нотаріусом ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в сумі 85 111,49 грн. 19.08.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 1965336. Державний виконавець у своїй роботі, а саме під час відкриття виконавчого провадження керувався Законом України "Про виконавче провадження" в редакції від 04.11.2010 року. Відповідно до ст.17 п.1, п. 2.4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі виконавчого напису. Ст.19 п.1.1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувана або його представника про примусове виконання рішення. Відповідно до ст. 19 п.2 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. Згідно ст. 20 п.1 Закону України "Про виконавче провадження" - виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Разом з виконавчим написом стягувачем, відповідно до ст.19 п.1.1 Закону України "Про виконавче провадження", було подано заяву в якій, відповідно до ст.20 п.1 Закону України "Про виконавче провадження" зазначив, що місце проживання боржника: м.Лисичанськ, кв. ОСОБА_4, 5/2. А також у заяві, відповідно до ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", просив накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 26 п. 1.1-8 Законом України "Про виконавче провадження", підстав, передбачних законом, на винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця не було. У грудні до Лисичанського ВДВС надійшла довідка ОСОБА_1 з виконкому Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, згідно якої боржник мешкає в с. Орлівщина, вул. Польова (Чапаева) №3. Також було надано копію паспорту ОСОБА_1, в якій зазначалося його місце проживання, а саме: Новомосковський район Дніпропетровської області, с. Орлівщина, вул. Чапаева, 3. 12.01.2017 року, керуючись вимогами частини 4 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Новомосковського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Луганській області. Отже, враховуючи вищевикладене, погодитися з позивачем, а саме з тим, що дії державного виконавця Безволенко A.C. були незаконні, не можна, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження". З огляду на вищевизначене, керуючись ст. 17, 19, 20, 26, 57 Закону України "Про виконавче провадження" просить у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця про скасування постанови державного виконавця, відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права та свободи.

Згідно ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець, постановлюючи 19.08.2016 року постанову про відкриття виконавчого провадження, діяв відповідно до закону та в межах своїх повноважень.

12.08.2016 до Лисичанського міського ВДВС ГТУЮ у Луганській області від представника ПАТ "Приват Банк" надійшла заява про примусове виконання рішення разом з виконавчим написом № 6162 від 21.07.2016 виданим приватним нотаріусом ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в сумі 85 111,49 грн.

19.08.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 1965336.

Відповідно до ст.17 п.1, п. 2.4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі виконавчого напису.

Ст.19 п.1.1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувана або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 19 п.2 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Згідно ст. 20 п.1 Закону України "Про виконавче провадження" - виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Разом з виконавчим написом стягувачем, відповідно до ст.19 п.1.1 Закону України "Про виконавче провадження", було подано заяву в якій, відповідно до ст.20 п.1 Закону України "Про виконавче провадження" зазначив, що місце проживання боржника: м.Лисичанськ, кв. ОСОБА_4, 5/2. А також у заяві, відповідно до ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", просив накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику.

Таким чином державний виконавець діяв у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження", і підстав, передбачних законом, на винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця не було.

У грудні до Лисичанського ВДВС надійшла довідка ОСОБА_1 з виконкому Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, згідно якої боржник мешкає в с. Орлівщина, вул. Польова (Чапаева) №3.

Також було надано копію паспорту ОСОБА_1, в якій зазначалося його місце проживання, а саме: Новомосковський район Дніпропетровської області, с. Орлівщина, вул. Чапаева, 3.

Відповідно до вимог частини 4 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 11.01.2017 року, було винесено постанову № 51965236 про передачу виконавчого провадження до Новомосковського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Таким чином на даний час в провадженні Лисичанського ВДВС не має виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого напису № 6162 від 21.07.2016 виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приватбанк» в сумі 85 111,49 грн.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", суд

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу ДВС Лисичанського МУЮ ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження у виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21.07.2016 р. зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 6162 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу на загальну суму 85111,49 грн.

Ухвала може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Головуюча-суддя: ОСОБА_5