Справа № 404/420/17

Номер провадження 2-о/404/65/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року Кіровський районний суд м.Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В. за участі секретаря - Чайка О.І. прокурора- Стамат А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за заявою лікаря-психіатра Комунального закладу "Кіровоградська обласна психіатрична лікарня" про госпіталізацію недієздатної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до психіатричного закладу у примусовому порядку,- ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась лікар-психіатр комунального закладу "Кіровоградська обласна психіатрична лікарня" ОСОБА_2 із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку. Заява мотивована тим, що 15 січня 2017 року черговим лікарем-психіатром КЗ «КОПЛ» ОСОБА_3 була оглянутиа громадянка ОСОБА_1 та зроблено висновок про необхідність її госпіталізації до психіатричного закладу, так як обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, у зв"язку з встановленням в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих. Підставою для висновку про необхідність госпіталізації є відомості про поведінку громадянки ОСОБА_1, які надійшли від опікуна хворої ОСОБА_4. 15 січня 2017 року о 15.10 год. ОСОБА_1 було госпіталізовано в КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» , оглянуто лікарем-психіатром ОСОБА_3 та підтверджено висновок про необхідність її госпіталізації. Комісія лікарів-психіатрів КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» у складі: головного лікаря КЗ “КОПЛ” ОСОБА_5, заступника головного лікаря ОСОБА_6, завідувача відділенням № 2- ОСОБА_2 підтвердила обґрунтованість рішення про госпіталізацію згідно ЗУ «Про психіатричну допомогу» та прийшла до висновку, що обстеження і лікування громадянки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, можливе тільки в умовах стаціонару, згоду на яку неможливо мати, особа є недієздатною.

В судовому засіданні заявник заяву про необхідність примусової госпіталізації підтримала та просила її задовольнити.

Прокурор заяву також підтримала, просила суд ухвалити рішення про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку.

ОСОБА_1 в судовому засіданні та її опікун ОСОБА_4 щодо госпіталізації в примусовому порядку не заперечували.

Заслухавши пояснення представника комунального закладу "Кіровоградська обласна психіатрична лікарня", особу, щодо якої вирішується питання про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, опікуна особи, щодо якої розглядається питання, пов”язане з наданням психіатричної допомоги, думку прокурора, яка погодилась із вимогами заявника щодо госпіталізації до психіатричного закладу в примусовому порядку, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України, за умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.

Статтею 14 Закону України "Про психіатричну допомогу" визначено, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про психіатричну допомогу", особа госпіталізується до психіатричного закладу добровільно - на її прохання або за її усвідомленою згодою. Особа віком до 14 років (малолітня особа) госпіталізується до психіатричного закладу на прохання або за згодою її батьків чи іншого законного представника. Особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, госпіталізується до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна. У разі незгоди одного із батьків або відсутності батьків чи законного представника госпіталізація неповнолітнього до психіатричного закладу проводиться за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке може бути оскаржено до суду. Згода на госпіталізацію фіксується у медичній документації за підписом особи або її законного представника та лікаря-психіатра.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що госпіталізація особи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за рішенням лікаря-психіатра.

В той же час, рішенням Конституційного Суду України від 01.06.2016 положення третього речення частини першої статті 13 Закону України "Про психіатричну допомогу" у взаємозв'язку з положенням частини другої цієї статті стосовно госпіталізації особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра без судового контролю визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Конституційний Суд України зазначив, що до моменту законодавчого врегулювання питання забезпечення судового контролю за госпіталізацією до психіатричного закладу недієздатної особи на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра така госпіталізація можлива лише за рішенням суду.

Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення у цивільній справі” від 18.12.2009 року роз”яснено, що у необхідних випадках суд зазначає про урахування: рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення Конституції та законів України, які підлягають застосуванню в даній справі та при вирішенні питання про відповідність Основному Закону України нормативно-правових актів, перелічених у пункті 1 частини першої статті 150 Конституції України, якими сторони доводять свої вимоги чи заперечення; постанов Пленуму Верховного Суду України, прийнятих відповідно до статті 125 Конституції України і статті 55 Закону України від 7 лютого 2002 року N 3018-III "Про судоустрій України", з питання застосування норм процесуального та матеріального права, які підлягають застосуванню в даній справі.

Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 вересня 2004 року, яке набрало законної сили, визнано гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, недієздатною. Встановлено над ОСОБА_1 опіку. Згідно рішення виконавчого комітету Кіровської районної у м. Кіровограді ради Кіровоградської області від 21грудня 2004 року за №324 призначено ОСОБА_4 опікуном недієздатної доньки ОСОБА_1.

15 січня 2017 року опікун недієздатної ОСОБА_4 звернулась до головного лікаря Комунального закладу "Кіровоградської обласної психіатричної лікарні" ОСОБА_5 із заявою щодо госпіталізації в примусовому порядку її доньки ОСОБА_1, в зв”язку з погіршенням психічного стану. Вказала, що наявна агресія до близьких та оточуючих, не спить вночі, відмовляється від прийому ліків вночі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.

У відповідності до ч. 2 зазначеної статті, до заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

Згідно висновку комісії лікарів від 16.01.2017 року, ОСОБА_1 страждає на психічний розлад: важка розумова відсталість зі значними порушеннями поведінки, галюцинаторними включеннями. Підставою для госпіталізації особи, визнаної недієздатною, в примусовому порядку є: неспроможна самостійно задовольнити свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність та може вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих.

Зазначене беззаперечно знайшло своє підтвердження і в суді.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 визнана у встановленому порядку недієздатною та згідно висновку комісії лікарів-психіатрів від 16.01.2017 року страждає на психічний розлад у вигляді: важка розумова відсталість зі значними порушеннями поведінки, галюцинаторними включеннями, а відтак, суд вважає, що ОСОБА_1 потребує госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку. Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 279-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву – задовольнити.

Госпіталізувати недієздатну ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Комунального закладу "Кіровоградської обласної психіатричної лікарні" у примусовому порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда