Провадження № 22-ц/783/59/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Т. І.

Категорія: 17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.

суддів Левика Я.А., Павлишина О.Ф.

з участю секретаря Іванової О.О.,

з участю представника відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 15 вересня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) «Міс Львів» до ОСОБА_4, Державної служби інтелектуальної власності України, з участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_5, про визнання свідоцтва недійсним, зобов’язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и л а:

5 березня 2015 року ТзОВ «Міс Львів» звернулося з позовом до ОСОБА_4, Державної служби інтелектуальної власності України, з участю третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_5, про визнання свідоцтва на знак для товарів та послуг недійсним, зобов’язання до вчинення дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24 квітня 2014 року відбулись загальні збори засновників ТзОВ «Міс Львів». Відповідно до протоколу №1 цих зборів засновник ОСОБА_5 внесла до статутного капіталу товариства право на знак для товарів і послуг № 141635 від 11 липня 2011 року, виданий Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, що підтверджується свідоцтвом на знак товарів і послуг. Згідно акту приймання - передачі негрошового внеску у статутний капітал товариства та протоколу № 1 від 24 квітня 2014 року ОСОБА_5 передала, а ТзОВ «Міс Львів» прийняло та набуло право на знак для товарів і послуг № 141635 від 11 липня 2011 року, виданий Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, що підтверджується свідоцтвом на знак товарів і послуг. ОСОБА_5, а згодом і товариство на території України володіє знаком для товарів і послуг «Міс Львів» за свідоцтвом України №141635 для товарів і послуг в 25 та 41 класах МКТП, заявка на реєстрацію зазначеного знаку була подана 17 грудня 2010 року, дата публікації про видачу свідоцтва - 11 липня 2011 року, бюлетень №13. Товариству стало відомо, що відповідач ОСОБА_4 планує організувати конкурс «Міс Львів», а також з’ясовано, що Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти України на ім’я ОСОБА_4 було зареєстровано знак для товарів і послуг «Міс Львів» для товарів 41 класу МКТП за свідоцтвом України №144653, заявка на реєстрацію зазначеного знака була подана 22 лютого 2011 року, дата публікації про видачу свідоцтва -12 вересня 2011 року, бюлетень №17. Позивач вважає таку реєстрацію неправомірною з огляду на невідповідність зареєстрованого знака умовам надання правової охорони та видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб, а тому вважає, що його права підлягають судовому захисту. Просить позов задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2015 року позов задоволено. Ухвалено визнати свідоцтво України №144653 від 12 вересня 2011 року на знак для товарів і послуг «Міс Львів» недійсним повністю та припинити його дію щодо всіх товарів та послуг 41 класу МКТП. Зобов’язано Державну службу інтелектуальної власності України внести відомості про визнання свідоцтва України №144653 на знак для товарів і послуг «Міс Львів» недійсним повністю до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені «Промислова власність». Проведено розподіл судових витрат шляхом стягнення з ОСОБА_4 та Державної служби інтелектуальної власності України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міс Львів» по 121,80 грн. витрат по оплаті судового збору з кожного.

Рішення суду оскаржила відповідач - ОСОБА_4 Вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги посилається на те, що виключне право забороняти іншим особам використовувати знак для товарів і послуг (торговельну марку) надається згідно з п.5 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» лише власнику свідоцтва. Згідно ч.8 ст.16 цього Закону власник свідоцтва також має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору, який в обов’язковому порядку оформлюється у письмовій формі. Обов’язок власника свідоцтва укладати відповідний договір про передання виключних майнових прав на знак передбачений ч.7 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та ст. 1113 ЦК України. Позивачем на підтвердження даних вимог закону не надано, а судом не здобуто договору укладеного з ОСОБА_5 про передачу прав на знак для товарів і послуг (торговельну марку) «Міс Львів» за свідоцтвом України №141635 від 11 липня 2011 року. Згідно виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг відносно свідоцтва №141635 станом на 2 березня 2015 року власником Свідоцтва №141635 є ОСОБА_5, а не ТзОВ «Міс Львів», а тому вважає, що ТзОВ «Міс Львів» є неналежним позивачем у справі. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у позові ТзОВ «Міс Львів» відмовити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали повністю, просять її задовольнити.

Позивач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, заяв про відкладення розгляду справи не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у визначений законом спосіб.

На підставі ст.ст.10-11, 58-61 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення цим вимогам не відповідає.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

До відносин, пов’язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення ЦК України.

Згідно зі ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом або іншим законом.

Відповідно до переліку об’єктів права інтелектуальної власності, який наведений у ст. 420 ЦК, ст.155 ГК України, найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг) віднесено до таких об’єктів.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові або майнові права на інтелектуальну власність. Оскільки особисті немайнові права є невідчужуваними (ч. 4 ст. 423 ЦК України), то вони не можуть бути внеском до статутного капіталу юридичної особи. Отже, мова може йти лише про одну складову цих прав - майнові права. Основними майновими правами на інтелектуальну власність є:

1) право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти його.

Відповідно до ч. 3 ст. 424 ЦК, ст. 85 ГК України майнові права на інтелектуальну власність можуть бути внеском до статутного капіталу юридичної особи. Законом передбачена спеціальна форма розпорядження майновими правами на інтелектуальну власність. Внесення до статутного капіталу внеску у вигляді об’єктів інтелектуальної власності відповідно до ст. 1107 ЦК України здійснюється виключно шляхом укладення письмового договору. У разі недодержання письмової форми такий договір є нікчемним.

За приписами статті 427 та частини першої статті 1113 ЦК України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, яка має виключні майнові права передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Встановлено, що 6 липня 2011 року зареєстровано авторське право на твір - зображення «Міс Львів», автором якого є ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № 39018, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, заявка від 24 червня 2011 року (т.1 а.с.98-99, т.2 а.с.101-106).

У відповідності до свідоцтва на знак для товарів і послуг «МІС ЛЬВІВ/«MISS LVIV» № 141635 від 11 липня 2011 року щодо товарів та послуг 25 і 41 класів МКТП, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, власником даного свідоцтва була ОСОБА_5, заявка на реєстрацію такого була подана 17 грудня 2010 року (т.1 а.с.8-10).

12 вересня 2011 року відповідач ОСОБА_4 стала власником свідоцтва України №144653 на знак для товарів і послуг «Міс Львів» щодо послуг 41 класу МКТП, заявка на реєстрацію якого була подана 22 лютого 2011 року, що підтверджується випискою з реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва №144653 (т.1 а.с. 154-465, т.2 а.с.28,100).

24 квітня 2014 року відбулись загальні збори засновків ТзОВ «Міс Львів». Відповідно до протоколу № 1 цих зборів засновник ОСОБА_5 внесла до статутного капіталу товариства право на знак для товарів і послуг згідно свідоцтва № 141635 від 11 липня 2011 року, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України (т.1 а.с.250).

Державна реєстрація ТзОВ «Міс Львів» проведена 28 квітня 2014 року (т.1 а.с.251).

28 квітня 2014 року ОСОБА_5 (правовласник) та ТзОВ «Міс Львів» (правонаступник) уклали договір про передання виключних майнових прав на знак. За умовами цього договору ОСОБА_5 передала майнові права на знак, що охороняється свідоцтвом України № 141635, на користь ТзОВ «Міс Львів» (п.2.1). Відповідно до п.2.2 зазначеного договору під переданням у договорі розуміється перехід до правонаступника всіх майнових прав на знак, що буде підтверджено державною реєстрацією факту передання виключних майнових прав на знак шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (т.2 а.с.72-73).

23 жовтня 2015 року Державна служба інтелектуальної власності України розглянула заяву власника свідоцтва ОСОБА_5 про публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу прав власності на знак і прийняла рішення опублікувати у вказаному Бюлетені та внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про передачу права власності на знак, відповідно до яких право власності на знак для товарів і послуг класів 25,41, на які зареєстровано знак, свідоцтво України № 141653, передається Товариству з обмеженою відповідальністю «Міс Львів», реєстраційний номер 18872, дата публікації та реєстрації - 10 листопада 2015 року (т.2 а.с.82).

Таким чином, відповідно до умов договору про передання майнових прав і відомостей про державну реєстрацію такого передання, позивач став власником прав на знак для товарів і послуг класів 25,41 відповідно до свідоцтва № 141635 з 10 листопада 2015 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вважав, що на підставі рішення загальних зборів від 24 квітня 2014 року знак для товарів і послуг став належати ТзОВ «Міс Львів». Обґрунтовуючи свій висновок, суд першої інстанції посилався на те, що ці обставини підтверджується рішенням колегії суддів судової плати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 26 травня 2015 року у справі № 22-2790 за позовом ОСОБА_4 до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_5, з участю третьої особи - Державного підприємства «Український інститут промислової власності», про дострокове припинення дії свідоцтва, зобов’язання вчинити дії.

Є встановленим, що у вказаній вище справі Солом’янським районним судом м.Києва 8 грудня 2014 року ухвалено рішення, яким частково задоволено позов ОСОБА_4 до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_5 про дострокове припинення дії свідоцтва, зобов’язання вчинити дії. Ухвалено достроково припинити дію свідоцтва України від 11 липня 2011 року № 141635 на знак для товарів і послуг «MISS LVIV/ МІС ЛЬВІВ» відносно всіх послуг 41 класу МКТП, зареєстрованих на ім’я ОСОБА_5 Зобов’язано Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо дострокового припинення дії свідоцтва України від 11 липня 2011 року № 141635 на знак для товарів і послуг «MISS LVIV/ МІС ЛЬВІВ» відносно всіх послуг 41 класу МКТП, зареєстрованих на ім’я ОСОБА_5, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність» (т.1 а.с.200-203).

Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 26 травня 2015 року рішення Солом’янським районним судом м.Києва 8 грудня 2014 року в частині дострокового припинення дії свідоцтва України від 11 липня 2011 року № 141635 на знак для товарів і послуг «MISS LVIV/ МІС ЛЬВІВ» відносно всіх послуг 41 класу МКТП скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в позові (т. 1 а.с.204-210).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року рішення Апеляційного суду м.Києва від 26 травня 2015 року скасовано, залишено в силі рішення Солом’янського районного суду м.Києва від 8 грудня 2014 року (т.2 а.с.178-182).

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, а також майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Договором про передання виключних майнових прав на знак, що охороняється свідоцтвом № 141635, визначено, що перехід майнових прав підтверджуться державною реєстрацією факту передання; договір набуває чинності з дати державної реєстрації передання виключних майнових прав на знак в установленому законом порядку (п.6.2 договору).

Відтак, у позивача могли виникнути права щодо знака, який охороняється свідоцтвом України № 141635, після державної реєстрації передачі прав на знак (10 листопада 2015 року).

З урахуванням встановленого, колегія суддів прийшла до висновку, що на час звернення з цим позовом до суду та на час ухвалення оскаржуваного рішення позивач не набув майнових прав на знак для товарів і послуг класу 41 відповідно до свідоцтва України № 141635. Відтак, реєстрація та використання ОСОБА_4 знаку для товарів і послуг 41 класу МКТП «Міс Львів» згідно із свідоцтвом № 144653 не порушує прав та законних інтересів позивача і такі не підлягають судовому захисту, оскільки відповідно до п.5 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» такому захисту підлягають лише права власника.

Враховуючи наведене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст.88 ЦПК України витрати по оплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, ст.ст. 309, 313, ч.2 ст.314, ст.316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 15 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Міс Львів» до ОСОБА_4, Державної служби інтелектуальної власності України, з участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_5; про визнання свідоцтва України № 144653 від 12 вересня 2011 року на знак для товарів і послуг «Міс Львів» недійсним повністю та припинення повністю його дії щодо всіх товарів та послуг 41 класу МКТП; зобов’язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відомості про визнання свідоцтва України № 144653 на знак для товарів і послуг «Міс Львів» недійсним повністю до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені «Промислова власність».

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: