АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/4443/16-к Номер провадження 11-кп/786/90/17Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних

справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

засудженого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 26 серпня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою клопотання засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання повернуто ОСОБА_7 без розгляду.

Таке рішення суд першої інстанції мотивував тим, що станом на 26.08.2016 засуджений ОСОБА_7 не відбуває покарання призначене вироком Ленінського районного суду м. Полтава від 12 грудня 2014 року, а утримується під вартою у в Полтавській установі виконання покарання УДПтСУ в Полтавській області № 23 у зв`язку з розглядом іншого кримінального провадження.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на те, що і Київський районний суд м. Полтави і Ленінський районний суд м. Полтави, відмовили йому у вирішенні питання про перерахунок строку попереднього ув`язнення і на те, що йому необхідно звернутися до суду в межах територіальної юрисдикції якого він відбуває покарання, просить визначити суд, який уповноважений розглянути його клопотання, або зарахувати йому у строк відбування покарання, призначеного 12.12.2014 Ленінським районним судом м. Полтава строк попереднього ув`язнення з 11.02.2013 по 27.08.2013.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який просив зарахувати йому у строк відбування покарання, призначеного 12.12.2014 Ленінським районним судом м. Полтава строк попереднього ув`язнення, думку прокурора про законність судового рішення, перевіривши матеріали провадження за клопотанням та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно до абз. 1 ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження (тобто в межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення) провадиться з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

При цьому у строк попереднього ув`язнення за нормами КПК включається строк:

а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;

в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду кримінального провадження;

г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;

ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Попереднє ув`язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.

Беручи до уваги, що у п. 3 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 26 листопада 2015 року № 83 8-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» визначено лише суб`єктів, які можуть ініціювати застосування цього Закону, до числа яких віднесено «суд, що виніс зазначений обвинувальний вирок», з огляду на системний аналіз положень статей 537, 539 КПК, в частині віднесення вирішення під час виконання вироків окремих питань до певного суду, правильним видається, що питання зарахування строку попереднього ув`язнення:

- під час виконання вироку, враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК має вирішуватися місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК);

- у період між ухваленням обвинувального вироку та набранням ним законної сили, враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК України, має вирішуватися судом, який ухвалив такий вирок (п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК). Якщо ж клопотання про застосування цього Закону подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого обвинувачений тимчасово перебуває (наприклад, за місцем знаходження слідчого ізолятора), суд ухвалою повертає клопотання особі, яка його подала, із роз`ясненням права та порядку звернення.

Під час перегляду ухвали суду першої інстанції встановлено, що 12.12.2014 Ленінським районним судом м. Полтава затверджено угоду від 12.12.2014 про визнання винуватості та ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

Засуджений ОСОБА_7 в судовому засіданні апеляційної інстанції просив зарахувати строк попереднього ув`язнення до покарання, призначеного 12.12.2014 Ленінським районним судом м. Полтава, при цьому стверджував, що за даним провадження він передував під вартою.

Колегія суддів встановила, що на день звернення ОСОБА_7 до Київського районного суду м. Полтави із заявою про зарахування йому строку попереднього ув`язнення у строк покарання призначеного 12.12.2014 Ленінським районним судом м. Полтава останній утримувався в установі попереднього ув`язнення, яка розташована на території Київського районного суду м. Полтави, проте не у зв`язку з його засудженням і відбуванням покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтава від 12.12.2014, а по іншому кримінальному провадженню.

У зв`язку з цим Київський районний суд м. Полтава, виходячи з приписів ст. 539 КПК України, не має права вирішувати питання зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання, призначеного 12.12.2014 Ленінським районним судом м. Полтава.

З огляду на вказане вище безумовних підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги засудженого колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 376, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 26 серпня 2016 року щодо ОСОБА_7 без зміни.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4