Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3712/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16.01.2017 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Кашуби А.В.,

за участю секретаря - Чернянчук К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області, про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини,-

В С Т А Н О В И В :

31.12.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, Відділу реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області, про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з громадянкою ОСОБА_2 позивач, ОСОБА_1, перебував у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 08.04.2013 року було розірвано. Від шлюбу у сторін народилось четверо дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, в актовому записі про народження яких позивач записаний батьком. У останнього є сумніви щодо його батьківства по відношенню до двох дітей. Зокрема щодо сина ОСОБА_3, який народився через 17 днів після їхнього одруження з відповідачкою, так як до одруження були періоди коли вони не проживали та щодо сина ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4, в той час, коли позивач з відповідачкою вже тривалий час, з 2010 року спільно, не проживали. Посилається на те, що з відповідачкою припинили спільне проживання та ведення господарства в 2010 році, що підтверджено рішенням Виноградівського районного суду від 08.04.2013 року про розірвання шлюбу. На підставі наведеного просив виключити з актового запису №316 складеного 09.12.2004 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Виноградівського районного управління юстиції у Закарпатській області про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відомості про ОСОБА_3, як про батька дитини, а також виключити з актового запису №244 складеного 23.08.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Виноградівського районного управління юстиції у Закарпатській області про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, відомості про ОСОБА_3, як про батька дитини.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, проте надали письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили слухати справу у їх відсутності .

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, причин неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у відсутності відповідача не надходило. Відтак, у відповідності до порядку, встановленого ст.ст. 169, 224, 225 ЦПК України суд, приймаючи до уваги, що позивач не заперечує щодо такого вирішення справи, вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Представник відповідача відділ державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Виноградівського РУЮ у Закарпатській області, в судове засідання не з'явився, однак начальник відділу - ОСОБА_9 надіслав заяву, в якій просив розглянути справу без представника відділу. Заперечень щодо позовних вимог немає.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно до ст. 57 ЦПК України доказами являються будь-які фактичні данні , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який був зареєстрований 13.11.2004 року (а.с.8), та розірваний відповідно до рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області №299/935/13-ц від 08.04.2013 року (а.с.15).

За час перебування у шлюбі у відповідачки народилися діти: син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07.04.2005 року виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №316 від 09.12.2004 року (а.с.10), донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06.03.2008 року виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №80 від 06.03.2008 року (а.с.12). син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 06.11.2009 року виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №321 від 06.11.2009 року (а.с.11), син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 23.08.2012 року виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №244 від 23.08.2012 року (а.с.9) по відношенню до яких позивача, ОСОБА_1, у відповідності до положень частини 2 статті 122 Сімейного Кодексу України, записано батьком,

Згідно ст.136 Сімейного кодексу України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що двоє дітей, а саме: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився на через 17 днів після їх одруження з відповідачкою, а до одруження були періоди, коли вони не проживали. Окрім того, на день вірогідного зачаття сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, між ним та відповідачкою шлюбно-сімейні відносини фактично були припинені, що підтверджується рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 08.04.2013 року.

У відповідності до п.17 Постанови пленуму ВСУ № 5 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Враховуючи те, що для вирішення даного спору між сторонами були необхідні спеціальні знання, ухвалою суду від 18.03.2016 року було призначено судову молекулярно-генитичну експертизу для з'ясування факту кровного споріднення між позивачем ОСОБА_1 та дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, матір'ю яких є ОСОБА_2.

Однак, ухвала про призначення експертизи не виконана, оскільки відповідачка ОСОБА_2 з дітьми не з'явилися для забору крові, в зв'язку з чим забір крові не був проведений, саме тому ухвалою суду, на підставі заяви представника позивача, 08.11.2016 року провадження по справі було відновлено та призначено справу до розгляду.

Відповідно до абз. 2,3 п.9 Постанови Пленуму ВСУ від 05.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства, стягнення аліментів» питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів,документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 146 ЦПК може визнати факт, для з'ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза). Якщо відповідач у такій справі ухиляється від участі у проведенні судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, суд вправі постановити ухвалу про його примусовий привід.

На підставі наведеного вище, ухвалою суду від 12.12.2016 року було здійснено привід відповідачки в судове засідання, проте на вказану дату відповідачка не з'явилась, причини про невиконання приводу суду невідомі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області №299/294/13-ц від 19.02.2013 року про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є його дітьми і він згоден сплачувати аліменти на них (а.с.13-14).

Рішення Виноградівського районного суду №299/935/13-ц від 08.04.2013 року (а.с.13) суд до уваги не бере, оскільки в ньому містяться лиш посилання позивача на той факт, що він з 2010 року не проживає разом з відповідачкою. Однак на підставі цього суд не може прийти до висновку, що він в той же час не може бути батьком дитини ОСОБА_6

Позивач не зазначив ні в судовому засіданні, ні в своїх позовних вимогах, що змінилося з моменту прийняття рішення №299/294/13-ц, що стало причиною його звернення з позовом до суду про виключення відомостей про нього, як батька дитини, оскільки на момент винесення вищевказаного рішення позивач знав про ті обставини, на які він посилається в позові.

Зважаючи, що позивач визнавав себе батьком дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_6, будь-яких доказів з приводу відсутності кровного спорідненості між ним та вищевказаними дітьми суду не надано, то єдиним способом доказу є проведення судової молекулярно-генетичної експертизи. Оскільки така проведена не була в незалежності від волі позивача, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтовані та безпідставні, а отже не підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі, а саме суму судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. покласти на позивача, оскільки в задоволенні рішення відмовлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 223,224 ЦПК, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 121, 122, 136 СК України суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії до Виноградівського районного суду Закарпатської області.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його оголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий

. В. Кашуба