Справа № 129/3090/16-а

Провадження по справі № 2-а/129/29/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2017 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ковчежнюка В.М.,

розглянувши без участі сторін та їх представників у місті Гайсині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та молодіжної політики Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

21.11.2016 р. позивач звернулася до суду із позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління соціальної та молодіжної політики Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області щодо перерахунку йому, ОСОБА_1, щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплат, з урахуванням фактично виплачених коштів, посилаючисьна те, що всупереч ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ відповідач за 2016 рік виплатив йому цю допомогу лише у встановленому постановою КМУ від 02.03.2016 р. № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», розмірі 920 грн., а не у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, письмово позовні вимоги підтримав, просив справу розглянути без його участі (а.с.19).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмово просив справу розглянути без його участі (а.с.18), позовні вимоги не визнав, в письмових запереченнях вказав, що відповідно до постанови КМУ від 02.03.2016 р. № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», виплата одноразової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій установлена в розмірі 920 грн., які були виплачені ОСОБА_1 у 2016 р., а тому відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.14).

З урахуванням позицій сторін, досліджених доказів та вимог закону, суд визнає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю з таких міркувань.

Доведено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має право на щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком, однак всупереч ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ відповідач за 2016 рік виплатив йому цю допомогу лише у встановленому постановою КМУ від 02.03.2016 р. № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», розмірі 920 грн.

Спірні правовідносини у системному взаємозв»язку регулюються:

- ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 р. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ст. 17-1 Конвенції, згідно з якими кожен має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, державам - учасницям Конвенції заборонено скасовувати встановлені нею права;

- ст. 13 Конвенції, яка гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження;

- практикою Європейського Суду з прав людини, згідно з якою: а). конвенційне поняття «майно» являє собою «існуюче майно» або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини», заява № 42527/98, рішення від 12.07.2001 р. п. 83); б). засоби юридичного захисту ефективними є тоді, коли вони можуть запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов (справа «Мельник проти України», заява № 72286/01, рішення від 28.03.2006 р., щодо статті 13); в). принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа «Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004 р., п. 184);

- ч. 2 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, за змістом яких конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод;

- ст. 46 Конституції України, відповідно до якої, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом;

- ч.ч. 1, 2 ст. 8 КАС України, за якими під час вирішення справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, права людини визнаються найвищими соціальними цінностями, вони визначають зміст і спрямованість діяльності держави; цей принцип застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини;

- ч. 4 ст. 9 КАС України, згідно з якою у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому нормативно-правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу;

- ч. 1 ст. 244-2 КАС України, за якою висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов»язковим для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй правовій діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права;

- ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком (редакція цієї норми про те, що учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічна разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, викладена в Законі України від 28.12.2007 р. № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнана такою, що не відповідає Конституції України і втратила чинність з дня ухвалення цього Рішення);

- ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за якою щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв»язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Оскільки ОСОБА_1 як учасник бойових дій має право на щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком, однак всупереч ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ відповідач за 2016 рік виплатив йому цю допомогу лише у встановленому постановою КМУ від 02.03.2016 р. № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», розмірі 920 грн., чим порушив його законне право, то задля його захисту бездіяльність Управління соціальної та молодіжної політики Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області щодо перерахунку ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ, за 2016 рік необхідно визнати протиправною та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплат, з урахуванням фактично виплачених коштів.

Висновки суду підтверджуються такими доказами:

- копією посвідчення особи, яка має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій серії НОМЕР_1, виданого 17.02.2016 р. на ім'я ОСОБА_1 (а.с.7);

- повідомленням Управління соціальної та молодіжної політики Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області № 07-11/3099 від 03.11.2016 р. про те, що відповідно до постанови КМУ від 02.03.2016 р. № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», виплата одноразової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій установлена в розмірі 920 грн., які були виплачені ОСОБА_1 у 2016 р. (а.с.8).

Доводи представника відповідача про законність його дій щодо виплати ОСОБА_1 у 2016 р. установленої постановою КМУ від 02.03.2016 р. № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», одноразової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій в розмірі 920 грн., до уваги судом не беруться, оскільки на час виплати ОСОБА_1 у квітні 2016 р. щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ та постанова КМУ від 02.03.2016 р. № 141, водночас, положення Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 р. № 79-VІІІ не містить встановленого розміру передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ виплати та не скасовує викладену у цьому законі норму, а тому виходячи із визначених у ч.4 ст.9 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2016 році необхідно застосовувати не постанову КМУ від 02.03.2016 р. № 141, а Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ.

Висновки суду відповідають позиції Верховного Суду України, зазначеній в постанові від 10.02.2016 р. (справа № 537/5837/14-а), яка згідно зі ст.242-2 КАС України є обов»язковою для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй правовій діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Керуючись верховенством права, ст.ст. 8, 17, 79, 104-106, 143, 158-163, п. 8 ч. 6 ст.183-2, 255, 257, 267 КАС України,

постановив:

Позов задовільнити повністю.

Визнати бездіяльність Управління соціальної та молодіжної політики Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області щодо перерахунку ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ, за 2016 рік протиправною.

Зобов'язати Управління соціальної та молодіжної політики Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплат, з урахуванням фактично виплачених коштів.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Суддя: