П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 802/1384/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
12 січня 2017 року
м . Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,
представника позивача: ОСОБА_2
представників відповідача: Кочута О.В., Зюбанова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (ФОП ОСОБА_5) звернувся в суд з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 вересня 2016 року №0024871305.
19 жовтня 2016 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено те, що працівниками Вінницької ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_5 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт №906/1305/НОМЕР_1 від 22 серпня 2016 року.
За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено ряд порушення, зокрема порушення ФОП ОСОБА_5 п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість всього в сумі 196610 грн., в тому числі за березень 2015 року на суму 196610 грн.
На підставі акту перевірки, 06 вересня 2016 року Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення в №0024871305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 245762,50 грн., з яких 196610 грн. - податкові зобов'язання та 49152,50 грн. - штрафні санкції.
Не погоджуючись з податковим-повідомленням рішенням позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийнято не обґрунтовано, не в межах та спосіб, що передбачені законами України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (ПК України) - доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:
-доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;
- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Так, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України встановлено, що інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
При цьому, під безнадійною заборгованістю згідно до п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України розуміється заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;
в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;
г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;
ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Таким чином, у разі якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за отримані, але не оплачені товари (роботи, послуги) залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
Згідно із ст. 256 ЦК України - позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Так, згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно із п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11ст.201 цього Кодексу.
Як встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_5 від TOB "Абразив-Центр", ПП "Діамант-Абразив", ВКП "Енергія", TOB "Енергосталь", TOB ДООС "Інструмент Україна", ФОП ОСОБА_6, TOB "Новий День", TOB ТК "Орбіта", МПП "Руслана", ВАТ "Машинобудівний завод "Фірма Селма" отримав проте не оплатив товар.
У 2015 році ФОП ОСОБА_5 включив до складу доходу кредиторську заборгованість за вказаний отриманий, але неоплачений товар, по оплаті за які закінчились строки позивної давності. Так, позивачем включено до доходу таку кредиторську заборгованість перед наступними контрагентами: TOB "Абразив-Центр" в розмірі 7 714,42 грн., ПП "Діамант-Абразив" в розмірі 16,00 грн., ВКП "Енергія" в розмірі 19,00 грн., TOB "Енергосталь" - 26 273,44 грн., TOB ДООС "Інструмент Україна" - 1 349,04 грн., ФОП ОСОБА_6 - 72 120,09 грн., TOB "Новий День" - 1 052 640,00 грн., TOB ТК "Орбіта" - 5 434,00 грн. МПП "Руслана" - 2 876,18 грн., ВАТ "Машинобудівний завод "Фірма Селма" - 16 216,08 грн. та, відповідно, сплачено податок на прибуток.
Тобто, заборгованість позивача перед контрагентами вважається безнадійною та включена позивачем до складу доходів.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав позивачу здійснювати коригування податкового кредиту у січні 2015 року в загальному розмірі 196610,00 грн., оскільки податковий кредит у позивача на додану вартість виник у зв'язку зі сплатою (нарахуванням) податку постачальникові за операціями з поставки товарів, що передбачає компенсацію їх вартості, та на суму якого позивач зменшує податкове зобов'язання звітного періоду, то не сплата позивачем коштів за поставлений товар контрагентам та податку на додану вартість є підставою для коригування позивачем податкового кредиту, збільшеного позивачем у зв'язку з отриманням товару.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року, - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 17 січня 2017 року.
Головуючий
Матохнюк Д.Б.
Судді
Боровицький О. А. Сапальова Т.В.
