УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4007/16-ц Головуючий у 1-й інстанції

Провадження № 22ц/774/104/К/17 суддя Скотар Р.Є.

Категорія № 26 (І ) Доповідач Бондар Я.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар: Гладиш К.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування моральної шкоди завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров'я,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що протягом тривалого часу працював на різних посадах ОСОБА_3 акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» ( надалі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») у шкідливих умовах виробництва.

У звязку із чим, отримав професійне захворювання, за висновком МСЕК від 01 серпня 2012 року йому первинно встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 25%. Причиною професійного захворювання позивача встановлена тривала робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

У звязку із отриманим професійним захворюванням, йому спричинено моральну шкоду, яку він просить суд стягнути з відповідача у розмірі 213360 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2016 рокупозов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача у відшкодування моральної шкоди з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»8000 грн., без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. Стягнуто з відповідача в доход держави судовий збір по 551,20 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про зміну рішення суду та збільшення розміру стягнутої на користь позивача моральної шкоди до 247000 грн.

На думку представника позивача визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості є значно заниженим.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача, просить рішення суду, як законне та обґрунтоване, на його думку, залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Встановлені судом обставини не заперечуються сторонами, та підтверджуються записами трудової книжки, що позивач ОСОБА_1 працював на різних посадах в ШУ КДГМК "Криворіжсталь" шахта імені Артема: дільниця №32 з 01.05.2001 по 26.03.2007р. Звільнений 26.03.2007 року за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію за ст. 28 КЗпП України ( а.с. 11,12).

В пункті 17 Акту №27 від 01 червня 2012 року встановлено причину отримання позивачем ОСОБА_1 професійного захворювання, а саме: рівень фізичного перенавантаження (параметри, ступінь, важкість роботи): КДГМК "Криворіжсталь", ВАТ КГМК "Криворіжсталь", ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" шахтоуправління з підземного видобутку руди шахта імені Артема дільниця №24 - електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування (підземний): маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну 36 кг при нормі до 30 кг, нахили тулуба вимушені, більше 30 градусів 315 разів (кількість за зміну) при нормі 51- 100 разів. Важкість праці відноситься до III кл. З ст. шкідливості. РУ ім. Кірова трест "Дзержинськруда" шахта "Північна" дільниця №32; шахта імені Артема дільниці №32; ДП "Державне рудоуправління імені Кірова" ДАК "Укррудпром" шахта імені Артема дільниця №32; Державне підприємство "Рудоуправління імені Кірова", шахта імені Артема, дільниця №32 - підземний слюсар черговий та з ремонту устаткування: маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну 40 кг при нормі до 30 кг; нахили тулуба вимушені, більше 30 градусів 199 разів (кількість за зміну) при нормі 51- 100 разів. Важкість праці відноситься до III кл. З ст. шкідливості (а.с.9).

За висновком МСЕК від 01.08.2012 року позивачу первинно з 15.07.2012 року та безстроково встановлено 25% втрати професійної працездатності від професійного захворювання радикулопатія. (а.с.7).

В пункті 19 вказано, що конкретних винних осіб встановити не можливо, які допустили порушення законодавства про охорону праці, а саме вимог ст. 153 КЗпП Украйни та ст. 13 Закону України «Про охорону праці», у звязку із звільненням ОСОБА_1 з шахти 26.03.2007 року ( а.с.9).

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1, посилався на те, що у звязку із отриманим професійним захворюванням та встановленням ступеню втрати професійної працездатності, йому спричинено моральну шкоду, яку має компенсувати відповідач, як особа, яка не забезпечила йому безпечних та нешкідливих умов праці, у звязку з чим він отримав професійне захворювання.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 153, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України та виходив з обовязку відповідача відшкодувати на користь позивача спричинену моральну шкоду у звязку з отриманим на виробництві професійним захворюванням, з урахуванням часу роботи позивача на підприємстві та дією шкідливих факторів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги представника позивача стосовно розміру відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, адже його визначено судом першої інстанції з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, згідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, роботи позивача на кожному із підприємств із впливом шкідливих факторів.

Відшкодування шкоди полягає у праві особи на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, а тому фактичне позбавлення позивача права на відшкодування моральної шкоди суперечить проголошеному принципу державної політики. Адже ст.4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується , зокрема, на принципах пріоритету життя і здоровя працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Розмір моральної шкоди визначений судом першої інстанції з урахуванням відсотку втрати професійної працездатності ОСОБА_1, який згідно висновку МСЕК первинно становить 25 %, безстроково, з урахуванням конкретних обставин по справі, повязаних із цим фізичних і моральних страждань потерпілого, з урахуванням істотності вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, необхідності проходити періодично медичні обстеження та лікування, а також ураховано період роботи позивача на підприємстві відповідача протягом 5 років 11 міс. Колегія суддів вважає, що визначений судом розмір компенсації моральної шкоди 8000 грн. обґрунтованим та співмірним із отриманим позивачем відсотком втрати працездатності та періодом роботи позивача на підприємстві відповідача.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду на підставі ст.308 ЦПК України має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Я.М. Бондар

Судді: А.П. Барильська

ОСОБА_6