Справа № 712/13912/16-а

Провадження № 2-а/712/97/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Романенко В.А.

при секретарі Таран А.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, голови Черкаської міської ради про відшкодування шкоди за ненадання матеріальної допомоги на ліки,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, голови Черкаської міської ради про відшкодування шкоди за ненадання матеріальної допомоги на ліки, посилаючись на те, що 04 листопада 2016 року звернувся до начальника Придніпровського районного управління соціального захисту населення м. Черкасиз заявою про надання матеріальної допомоги згідно з Постановою КМУ № 158 від 28.02.2011 року як інвалід І групи, однак у наданні допомоги було незаконно відмовлено в зв'язку з недостатністю фінансування, чим порушені права позивача.

Просить визнати дії відповідачів незаконними та зобов'язати їх надати матеріальну допомогу згідно постанови КМУ № 158 від 28.02.2011 року, відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі матеріальної допомоги та моральну шкоду в сумі 2000 грн.

В наданій суду заяві позивач просив розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задоволити, у письмових поясненнях зазначав, що підстава відмови першого відповідача у наданні такої допомоги за недостатністю бюджетних асигнувань не передбачена законодавством, другий відповідач не забезпечив необхідне фінансування вказаної допомоги, тому внаслідок незаконних дій з вини відповідачів позивачу завдана матеріальна та моральна шкода, оскільки є інвалідом І групи і потребує даної допомоги для лікування.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили суд в позові відмовити.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

У силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім цього, згідно положень ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 158 від 28.02.2011 року «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам» допомога надається у разі тривалої хвороби, смерті близьких родичів (одного з подружжя, батьків, дітей), стихійного лиха та інших особливих обставин інвалідам, дітям-інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам, які отримують пенсію та/або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», якщо розмір таких виплат у місяці, що передує місяцю звернення, не перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Допомога надається регіональними або районними органами соціального захисту населення один раз на рік у розмірі 50 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (на момент звернення). Рішення про надання або відмову у наданні допомоги приймається створеною у відповідному органі соціального захисту населення комісією та оформлюється протоколом за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

Таким чином, прийняття рішення з питання надання допомоги входить до повноважень комісії для розгляду питання надання одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам в управлінні соціального захисту населення Придніпровського району департаменту соціальної політики Черкаської міської ради.

З листа Черкаського обласного контактного центру від 04.11.2016 року № 6476-ОКЦ «Щодо розгляду звернень громадян, які надійшли до Урядового контактного центру (Урядова гаряча лінія» та звернення заявника вбачається, що 03 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся по телефону з зверненням та повідомив, що бажав би отримати термінову консультацію невропатолога на дому у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що в даному випадку зі зверненням звертався не позивач ОСОБА_1, а його батько ОСОБА_2.

Відповідно до листа Черкаського обласного контактного центру від 15.11.2016 року № 6694476-ОКЦ «Щодо розгляду звернень громадян, які надійшли до Урядового контактного центру (Урядова гаряча лінія» та звернення заявника 11 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся з проханням надати йому матеріальну допомогу у зв'язку з скрутним матеріальним становищем. З даного питання звертався до УПСЗН Придніпровського району, але отримав відмову мотивовану відсутністю коштів. Прохання сприяти у наданні матеріальної допомоги.

З листа заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради від 15.11.2016 року № 8305-2, № 8351-2, №8342-2, № 8511-2 вбачається, що ОСОБА_2 обслуговується КНП «Третя Черкаська міська поліклініка» Черкаської міської ради.

З 10.10.2016 року по 03.11.2016 року знаходився на лікуванні в республіканському госпіталі для ветеранів війни с. Циблі, тому звертатись в поліклініку не міг.

Після виписки із госпіталю 04.11.2016 року та 05.11.2016 року ОСОБА_2 викликав сімейного лікаря додому. При відвідуванні двері ніхто не відчинив, залишена записка про відвідування сімейного лікаря.

07.11.2016 року ОСОБА_2 був оглянутий сімейним лікарем вдома, виписку госпіталю для амбулаторної картки син ОСОБА_3 надати відмовився.

Протягом 2016 року ОСОБА_2 отримав пільгових медикаментів на суму 2637,97 грн.

З листа заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, погодженого директором департаменту соціальної політики від 06.12.2016 року № 8686-2 вбачається, що відповідно до рішення міської ради від 17.03.2015 року № 2-1096 «Про міську Програму здійснення заходів, що не могли бути передбачені під час складання бюджету, та порядок надання матеріальної допомоги громадянам міста», матеріальна допомога громадянам міста за рахунок фондів міського голови та депутатів міської ради надається не більше одного разу на рік.

Повідомляють, що згідно із заявою ОСОБА_1 від 28.04.2016 року № 3505-2 розпорядженням міського голови від 02.06.2016 року № 184-р «Про виділення коштів ОСОБА_1 виділено одноразову матеріальну допомогу на лікування у розмірі 5500 грн. за рахунок коштів, визначених депутатам Черкаської міської ради.

Тому, з метою отримання матеріальної допомоги, пропонують ОСОБА_1 звернутись до депутатів міської ради у 2017 році після прийняття міського бюджету.

У рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Також Конституційний Суд України у рішенні від 25 січня 2012 року № 3рп/2012 зробив висновок, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Такий принцип закладений, зокрема, в Загальній декларації прав людини 1948 року, згідно з якою кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення та на здійснення необхідних для підтримання її гідності та для вільного розвитку її особистості прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави (стаття 22). Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року встановлює загальний обов'язок держав забезпечити здійснення прав, що передбачені цим пактом, у максимальних межах наявних ресурсів (пункт 1 статті 2).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі Ейрі проти Ірландії також констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі Кйартан Асмундсон проти Ісландії від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки при вирішенні питання про надання матеріальної допомоги комісія для розгляду питання надання одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам в управлінні соціального захисту населення Придніпровського району департаменту соціальної політики Черкаської міської ради діяла у межах наданих їй законом повноважень, оцінивши надані на її розгляд звернення осіб, та додані до них документи щодо майнового стану та стану здоров'я заявника, при цьому виділено одноразову матеріальну допомогу на лікування у розмірі 5550 грн. за рахунок коштів, визначених депутатам Черкаської міської ради.

Крім того, оскільки надання матеріальної допомоги згідно з постановою КМУ № 158 від 28.02.2011р. буде вирішуватись протягом 2017 року, доводи позивача про відмову йому у наданні допомоги до кінця поточного року є передчасними.

Доводи позивача на недостатність фінансування надання вказаної допомоги з боку міського голови м. Черкаси не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відповідно до п.2 постанови № 158 від 28.02.2011 року розпорядниками бюджетних коштів для виплати матеріальної допомоги є Мінсоцполітики та територіальні структурні підрозділи з питань соціального захисту населення.

Відповідно до п.п. 1-2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до роз'яснень в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Позивачем не надано суду доказів спричинення відповідачем реальних збитків та моральних страждань внаслідок протиправних дій відповідачів, тому позовні вимоги в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди не підлягають задоволенню. Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі ст.ст. 19, 124 Конституції України, ст.ст. 86, 160-163, 171 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

В позові ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, голови Черкаської міської ради про відшкодування шкоди за ненадання матеріальної допомоги на ліки відмовити.

Постанова може бути оскаржена через суд першої інстанції до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Головуючий: