АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Музичко С.Г.

при секретарі Чумаченко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 15 листопада 2016 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» про зміну способу і порядку виконання рішення суду,

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/1567/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.

встановила:

рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 14 липня 2014 року зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» повернути ОСОБА_1 його трудову книжку, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» на користь ОСОБА_1 12 003 654грн.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 жовтня 2014 року апеляційна скарга ПАТ «Діамантбанк» відхилена, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 липня 2014 року залишене без змін.

У липні 2016 року ПАТ «Діамантбанк» звернулось до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення в частині зобов'язання ПАТ «Діамантбанк» повернути ОСОБА_1 трудову книжку на зобов'язання ПАТ «Діамантбанк» видати ОСОБА_1 дублікат тієї ж трудової книжки.

Заявник посилається на те, що трудова книжка ОСОБА_1 у банку відсутня, так як 15 липня 2013р. видана ОСОБА_1 через ОСОБА_5

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 15 листопада 2016 року заяву задоволено, змінено порядок і спосіб виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» про зобов'язання повернути трудову книжку та стягнення грошової суми в частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» повернути ОСОБА_1 трудову книжку. Визначено спосіб і порядок виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 липня 2014 року частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» повернути ОСОБА_1 трудову книжку, шляхом зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» видати ОСОБА_1 дублікат трудової книжки.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити ПАТ «Діамантбанк» в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 липня 2014 року.

Представник ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм процесуального

- 2 -

права, так як судом не було встановлено абсолютну неможливість банку виконати рішення суду в частині видачі ОСОБА_1 трудової книжки, а визначений судом спосіб виконання рішення суду не відповідає способам захисту, передбаченим у ст. 16 ЦК України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_1, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення представника ПАТ «Діамантбанк», який просив залишити ухвалу суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Діамантбанк».

12 липня 2013р. ОСОБА_1 був звільнений за рішенням Спостережної ради банку.

Під час судового розгляду позову ОСОБА_1 судом було встановлено, що у порушення вимог ст. 47 КЗпП України ПАТ «Діамантбанк» не видав позивачу трудову книжку.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 14 липня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2014р., зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» повернути ОСОБА_1 його трудову книжку.

У листопаді 2014р. видано виконавчий лист про зобов'язання ПАТ «Діамантбанк» видати ОСОБА_1 трудову книжку, за яким 11 серпня 2015р. відкрито виконавче провадження, яке на даний час триває.

Відповідно до заяви представника ПАТ «Діамантбанк» на ім'я начальника Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 18 серпня 2015р. ПАТ «Діамантбанк» не має можливості видати ОСОБА_1 трудову книжку, так як вона у банку відсутня.

Невиконання ПАТ «Діамантбанк» рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 липня 2014р. в частині повернення ОСОБА_1 трудової книжки, стало підставою для прийняття державним виконавцем 2 вересня 2015р. та 23 вересня 2015р. постанов про накладення на банк штрафу за невиконання рішення суду.

Задовольняючи заяву про зміну порядку та способу виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 липня 2014р., суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду тривалий час не виконується, що є підставою для притягнення боржника до відповідальності, виконати рішення суду у спосіб, визначений у рішенні суду, є неможливо, так як у банку відсутня трудова книжка ОСОБА_1, а зміна способу виконання рішення суду на зобов'язання видати ОСОБА_1 дублікат втраченої трудової книжки не порушує прав позивача, відновлює його порушене право на отримання трудової книжки і не змінює рішення суду по суті.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правомірним, відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові до виконання на всій території України, а державна виконавча служба як єдиний орган примусового виконання зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для його виконання.

У частині першій статті 36 Закону України «Про виконавче провадження», редакція якого діяла на момент звернення заявника до суду, зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і в статті 373 ЦПК України.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту,

- 3 -

встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Встановивши, що ПАТ «Діамантбанк», звільнивши ОСОБА_1, не видало йому трудову книжку, суд зобов'язав відповідача видати трудову книжку.

Відповідно до пункту 5.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція), яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 110 від 17 серпня 1993р., особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки. Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. (пункт 5.2.).

Пунктом 6.1. Інструкції визначено, якщо трудова книжка працівника загублена підприємством внаслідок стихійного лиха або з інших причин, то йому видається дублікат трудової книжки без стягнення її вартості.

Отже, вказаною Інструкцією передбачено, що дублікат трудової книжки може бути виданий підприємством, якщо вона втрачена саме підприємством.

Під час судового розгляду встановлено, що ПАТ «Діамантбанк» втратило трудову книжку ОСОБА_1, так як вона не була видана працівнику у день його звільнення, а у книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них відсутній підпис ОСОБА_1 про отримання трудової книжки.

Крім того, даний факт не заперечується ПАТ «Діамантбанк».

За таких обставин, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для видачі ОСОБА_1 ПАТ «Даімантбанк» дублікату втраченої трудової книжки.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було достовірно встановлено втрату трудової книжки і неможливість ПАТ «Діамантбанк» видати ОСОБА_1 трудову книжку, колегія суддів вважає безпідставними, так як боржник стверджує, що у нього відсутня трудова книжка позивача і суду не було надано доказів отримання ОСОБА_1 трудової книжки, а відтак вона є втраченою підприємством.

Також колегія суддів вважає, що задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду з обов'язку видати трудову книжку на обов'язок видати дублікат трудової книжки, не змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений ст. 16 ЦК України, на підставі якого були задоволені вказані позовні вимоги.

Крім того, з тексту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує проти отримання дублікату трудової книжки, проте, вважає, що дублікат повинен бути виданий ПАТ «Діамантбанк» за власною ініціативою, а не за судовим рішенням.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що боржник за власною ініціативою не має правових підстав змінити порядок та спосіб виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про те, що спосіб, на який змінено виконання рішення суду, відповідає способу захисту порушеного права, який був предметом розгляду при вирішенні спору по суті, не змінює рішення суду по суті та відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги не має.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

- 4 -

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 15 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді: