Справа № 419/3428/16-к

Провадження № 1-кп/419/98/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі - Логвиновій Ю. М.,

за участю: прокурора першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону - Калашникова Є. В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар Луганської області кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016130610000445 від 29.09.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олексіївка, Білокуракинського району, Луганської області, громадянина України, не одруженого, маючого середньо-спеціальну освіту, військовослужбовця за контрактом,у військовому званні «старший солдат», проходить військову службу у військовій частині - польова пошта В2830 на посадірозвідника - кулеметника розвідувального відділення розвідувального взводу механізованого батальйону військової частини польова пошта В2830, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 407 ч.4 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В2830 №96 від 7 квітня 2016 року старшого солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і призначено на посаду розвідника-кулеметника розвідувального відділення розвідувального взводу механізованого батальйону військової частини польова пошта В2830.

ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем,у військовому званні «старший солдат», проходячи військову службу у військовій частині - польова пошта В2830 на посадірозвідника- кулеметника розвідувального відділення розвідувального взводу механізованого батальйону військової частини польова пошта В2830, в порушення ст. 65 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 14, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи зі злочинним наміром - тимчасово ухилитися від проходження військової служби в умовах особливого періоду, умисно, 17 липня 2016 року не з'явився до місця служби, а саме до розташування військової частини - польова пошта В2830 за місцем дислокації в с. Кримське, Новоайдарського району, Луганської області, та до 26 липня 2016 року перебував за місцем свого мешкання в Білокуракинському районі, проводячи час на власний розсуд.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 407 КК України, як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та визнав фактичні обставини кримінального правопорушення. Зокрема показав, що він 17 липня 2016 року не з'явився до місця служби, а саме до розташування військової частини - польова пошта В2830 за місцем дислокації в с. Кримське, Новоайдарського району, Луганської області, та до 26 липня 2016 року перебував за місцем свого мешкання в Білокуракинському районі, проводячи час на власний розсуд.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 не оспорює фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Також судом учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч.4 ст. 407 КК України, тобто нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення - злочин відповідно до приписів ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проходження служби характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, проходження військової служби в зоні безпосереднього проведення антитерористичної операції.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення - злочину, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання, у вигляді позбавлення волі в розмірі, передбаченому санкцією ст. 407 ч. 4 КК України. Разом з тим, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та прийняв рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням вимог ст. 75 КК України.

Цивільний позов під час кримінального провадження та до початку судового розгляду не пред`являвся.

Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, ч.2 ст. 373 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 407 ч. 4 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом строку 2 (два) роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації та виконаєпокладені на нього обов'язки, згідно вимог Статутів ЗС України та ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».

На час проходження служби військовослужбовцем за контрактом контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_2 покласти на командира військової частини пп. В2830.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новоайдарський районний суд Луганської області.

Обвинуваченому і прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: О. М. Іванова