ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2017 року
м. Ужгород
№ 807/45/17
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, яким просить зобов'язати Ужгородський міський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_1 № 841 від 23.06.1982 року, який було складено Ужгородським міським відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області та зазначити в графі про національність батька (ОСОБА_2) "поляк".
У відповідності до ч.2 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі якщо відсутні підстави, в тому числі, для відмови у відкритті провадження у справі.
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 слід відмовити з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.109 КАС України - заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України - адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, визнання права (п.1), припинення дії, яка порушує право (п.3) та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб п.10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Статтею 1 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) встановлено, що захист порушених прав фізичних осіб є завданням цивільного судочинства, та справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин проводиться за правилами іншого судочинства, розглядаються в порядку цивільного судочинства (ч. 1 ст. 15 ЦПК України).
Згідно п.5 ч.2 ст.234 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Глава 6 ЦПК України встановлює категорію справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, при цьому, згідно п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року за № 5 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Виходячи з наведених приписів законодавства, справа за позовом ОСОБА_1, яким просить зобов'язати внести зміни до актового запису про народження - не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки справи про встановлення фактів, що породжують юридичні наслідки (тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян, в даному випадку, наявність чи відсутність підстав для зобов'язання внести зміни до актового запису про народження) підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 257 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (тобто, до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч.5 ст. 109 КАС України - повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись п.1 ч.1 ст.109, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення, а якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції).
Суддя
С.І. Рейті
