АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 січня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, його захисника, фахівця у галузі права ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргуЧучука О.В. на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року, -
В С Т А Н О В И В:
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення :
- за ст. 124 КУпАП України у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
- за ст. 122-4 КУпАП України у виді штрафу в розмірі 15 (п'ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'яти) гривень 00 коп.
Згідно ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.
Стягнено з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 275 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_2 16 серпня 2016 року, о 14 год. 20 хв., по вул. Васильківській в м. Києві, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, під час руху заднім ходом не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Пежо» державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів. Після вчинення зіткнення залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Своїми діями ОСОБА_2порушив вимоги п. 2.3б, 10.9, п. 2.10а ПДР України, та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року, в якій просить поновити йому строк на оскарження вищевказаної постанови.
На думку апелянта, постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає зміні в частині накладеного на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік на штраф у зв'язку з невідповідністю призначеного стягнення даним про його особу та фактичним обставинам справи.
Зокрема вказує, що судом першої інстанції не вірно відображені його пояснення, оскільки вину свою він фактично визнав, щиро розкаювався у вчиненому, місце зіткнення залишив вважаючи, що шкода транспортним засобам не заподіяна, автомобіль є єдиним джерелом його доходу так як працює водієм в таксі «Авангард» та в його робочі обов'язки входить перевезення пасажирів та багажу як по м. Києву так і по Київській області.
Крім цього зазначає, що він одружений, є інвалідом III групи, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має водійський стаж 9 років, на його утриманні є мати пенсіонерка, мати його дружини проживає в Київській області в с. Дулицьке, яке розташоване за 100 км. від м. Києва та для її відвідування потрібен автомобіль, а у випадку позбавлення його права керування транспортними засобами він втратить роботу, що призведе до погіршення матеріального становища його сімї.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_3 та ОСОБА_2, котрі підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме корінця повідомлення про відправлення рекомендованого поштового відправлення та фіскального чека (а.с.40), апеляційна скарга була подана ОСОБА_2 04.11.2016 року, тобто строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, ним порушений не був, у зв'язку з чим клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не розглядається.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з матеріалів справи, висновок судді про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений представленими в матеріалах справи даними протоколів про адміністративні правопорушення (а.с. 1-2), схемою дорожньо-транспортної пригоди (а.с.3), рапортом інспектора патрульної поліції ОСОБА_4 (а.с. 5), поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6,(а.с. 4,6) та в апеляційній скарзі не оспорюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Ці обставини суддею суду першої інстанції належним чином враховані не були.
З матеріалів справи та доданих до апеляційної скарги документів вбачається, що ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності притягується вперше, є інвалідом з дитинства (а.с. 53), має матір - пенсіонерку ОСОБА_7 (а.с. 52), а згідно полісу № АІ / 9724862 його цивільна відповідальність застрахована, що гарантує відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_8 від дорожньо-транспортної пригоди 16 серпня 2016 року. Обставин, які обтяжують відповідальність по справі не встановлено.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 повідомив, що працює водієм в таксі «Авангард», його робота пов'язана з постійним пересуванням та потребує наявності транспортного засобу, проте оскільки працює не офіційно не надав підтверджуючі документи в судовому засіданні.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що ОСОБА_2 вперше притягується до адміністративної відповідальності, відсутні обставин, які її обтяжують, з урахуванням наведених вище даних про особу ОСОБА_2, суддя вважає, що накладене на ОСОБА_2 стягнення за ст.. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами за видом є таким, що не відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, внаслідок суворості, а тому постанова суду в цій частині підлягає зміні шляхом заміни адміністративного стягнення на штраф у межах санкції ст. 124 КУпАП України. Таке ж стягнення слід накласти і за правилами ст. 36 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_2 змінити а частині накладення адміністративного стягнення.
Пом'якшити ОСОБА_2 адміністративне стягнення, призначене за ст. 124 КУпАП України та згідно ст. 36 КУпАП України до штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Ященко
