справа № 732/1495/16-а

провадження № 2-а/732/62/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2016 року місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді - Березовського О.Д.,

секретаря - Швачко О.В.,

за участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та здійснення перерахунку пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та просить визнати протиправною відмову відповідача щодо проведення перерахунку її пенсії та зобов'язати Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити з 01.11.2016 року перерахунок та виплату її пенсії виходячи з заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади станом на 01.05.2016 року з урахуванням проведених виплат.

З позовної заяви виходить, що позивач вийшла на пенсію в лютому 2006 року на підставі Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», маючи на той час стаж роботи на державній службі 13,5 років, які пропрацювала в Городнянській районній державній адміністрації Чернігівської області. З 01.02.2006 року позивачу призначена пенсія державного службовця згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 83 % заробітної плати. 28.10.20016 року позивач надала до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України довідку від 27.10.2016 року № 04-17/111 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям та звернулася з заявою про перерахунок її пенсії в зв'язку з тим, що з 01.05.2016 року було підвищено розмір заробітної плати працюючим державним службовцям. Розпорядженням начальника Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 02.11.2016 року позивачу відмовлено в перерахунку її пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723 з посиланням на Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII. ОСОБА_1 вважає таке рішення протиправним та посилаючись на положення ст.ст. 8, 22 Конституції України, судову практику Європейського Суду з прав людини просить задовольнити заявлені нею позовні вимоги.

Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 22.11.2016 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та здійснення перерахунку пенсії.

02.12.2016 року ухвалою суду дану справу призначено до судового розгляду, у зв'язку з неможливістю ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 у повному обсязі підтримала заявлені нею позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Підтвердила обставини, які викладені нею в адміністративному позові, та посилаючись на ці обставини обґрунтовувала заявлений позов. У судове засідання 28.12.2016 року позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала до суду письмову заяву з проханням

розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити ( а.с. 42 ).

Відповідач по справі - Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України про дату, час та місце судового розгляду справи було повідомлене належними чином, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки в судове засідання представника суд не повідомлено ( а.с. 33, 41 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, неявка без поважних причин в судове засідання представника відповідача - Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, яке була належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до приписів ч. 4 ст. 128 КАС України, не є перешкодою для розгляду справи, і справа підлягає вирішенню на підставі наявних у ній доказів.

Разом з тим, до суду надійшли письмові заперечення відповідача від 28.11.2016 року за вих. № 3433/11-12, які оголошені в судовому засіданні, та з яких вбачається, що Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі. При цьому відповідач виходить з того, що до 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ. З 01.05.2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІ. У зв'язку з набуттям чинності цього Закону положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців. Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889- VІІ, яка набрала чинності з 01.05.2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, з 01.05.2016 року Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців. Отже, враховуючи приписи ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, з 01.05.2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців. Оскільки заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016 року, управлінням обґрунтовано відмовлено в проведенні такого перерахунку. Таким чином, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу». Так як чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01.05.2016 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для проведення перерахунку позивачу призначеної пенсії не має ( а.с. 19-20 ).

З'ясувавши позицію сторін по суті заявлених позовних вимог та заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Ріпкинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України і отримує з 01.02.2006 року пенсію за віком призначену згідно з Законом України «Про державну службу». Пенсія позивачу обчислена в розмірі 83 % від суми заробітної плати ( а.с. 9, 43-45 ).

З матеріалів справи вбачається, що позивач безпосередньо перед виходом на пенсію працювала в Городнянській районній державній адміністрації Чернігівської області на посаді головного спеціаліста відділу організаційно-кадрової роботи ( а.с. 10 ).

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» від 06 квітня 2016 року №292, яка набрала чинності з 01 травня 2016 року, здійснювалося підвищення посадових окладів ( тарифні ставки, ставки заробітної плати ) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

У зв'язку з підвищенням посадових окладів державним службовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» Городнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області видано ОСОБА_1 довідку від 27.10.2016 року за вих. № 04-17/111 з розрахунком встановленої з 01.05.2016 року заробітної плати на посаді головного спеціаліста відділу організаційно-кадрової роботи Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області ( а.с. 10 ).

28.10.2016 року позивач звернулась з заявою до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії в зв'язку з підвищенням посадового окладу працюючого державного службовця за останнім місцем роботи ( а.с. 46 ).

Розпорядженням начальника Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 02.11.2016 року ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону, Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-12 втратив чинність. З огляду на це, на даний час підстави для проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» відсутні ( а.с. 9 ).

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ ( далі - Закон України № 3723-ХІІ ) ( в редакції на час призначення позивачу пенсії ) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом України «Про державну службу», без обмеження граничного розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового окладу.

Статтею 37-1 Закон України № 3723-ХІІ було передбачено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця визначався постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 ( далі Постанова КМУ № 865 ).

Зокрема, згідно з пунктом 4 Постанови КМУ № 865 ( у редакції від 25 грудня 2014 року ) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, заробітна плата для перерахунку пенсії визначалась виходячи із заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами.

Пунктом 5 Постанови КМУ № 865 було встановлено, що перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Таким чином, позивач набув за Законом України № 3723-ХІІ право на перерахунок пенсії в разі підвищення розміру заробітної плати державним службовцям.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII статтю 37-1 Закону України № 3723-ХІІ викладено в іншій редакції, при цьому встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Незважаючи на вказані законодавчі положення Кабінетом Міністрів України, всупереч положень статті 37-1 Закону України №3723-XII, не було визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013 ( далі Постанова КМУ № 1013 ) до Постанови КМУ № 865 внесено зміни, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року, а саме : виключено пункт 4, а пункт 5 викладено в новій редакції : «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року ( далі Закон України № 889-VIII ).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIII Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ визнаний таким, що втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а також особи, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, зберігають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Отже, з 01 травня 2016 року Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність, зокрема й положення даного закону, закріплені в статті 37-1, щодо порядку і умов перерахунку пенсій державним службовцям. При цьому залишилися чинними лише положення, що містилися в статті 37 вказаного Закону України, які передбачають можливість призначення пенсій особам, що займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а також особам які мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Водночас чинним на час виникнення спірних правовідносин, тобто звернення позивача до відповідача з приводу перерахунку пенсії, Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, а також Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV не визначено порядку та умов перерахунку і виплати пенсій, призначених державним службовцям.

Викладене свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу на час його звернення 28 жовтня 2016 року перерахунку призначеної пенсії державного службовця.

Крім того, суд бере до уваги, що в рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» Європейський Суд з прав людини ( далі ЄСПЛ ) констатував, що здійснення соціально-економічних прав значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат ( рішення Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 2004 року у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії» ).

На залежність розмірів соціальних виплат і соціальних послуг від фінансових можливостей держави Конституційний Суд України вказував і у своїх рішеннях від 19 червня 2001 року № 9-рп/2001 та від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційності ( розмірності ) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У п. 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати

заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту ( пункти 2, 3 статті 116 ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

В ухвалі ЄСПЛ від 03 червня 2014 року у справі «Великода проти України» надано аналіз сумісності зменшення розміру пенсії з вимогами статті 1 Першого протоколу. Так, ЄСПЛ у пункті 23 даної ухвали визначив, що жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, запроваджувати чи ні будь-які форми системи соціального забезпечення, або обирати тип чи розмір пільг для забезпечення у рамках будь-якої такої системи. Проте, якщо Договірна держава має чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати ( обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків ), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам, доки існує законодавче право.

Оскільки право на перерахунок пенсії державним службовцям на час виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачалося, відмова в здійсненні такого перерахунку не протирічить положенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і рішенням Європейського суду з прав людини.

Твердження позивача про те, що нездійснення перерахунку призначеної їй пенсії у зв'язку з внесеними до законодавства змінами протирічить статті 22 Конституції України, суд вважає необґрунтованими, оскільки відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу в здійсненні перерахунку призначеної їй пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням посадових окладів державним службовцям, оскільки дане рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Отже, в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, ст.ст. 2, 6-12, 18, 69-72, 158-163, 167, 1832, 185-186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та здійснення перерахунку пенсії.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмову провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Д.Березовський