ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

20 грудня 2016 року 08:23 справа №826/28261/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

1. ОСОБА_2 2. ОСОБА_3

до

1. Кабінету Міністрів України 2. Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції

треті особи

1. ОСОБА_4 2. ОСОБА_5 агентство з питань запобігання корупції

про

визнання протиправними та скасування розпорядження і рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА _2 (далі по тексту - позивач 1, ОСОБА_2.), ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач 2, ОСОБА_3.) та ОСОБА_6 (далі по тексту - ОСОБА_6.), звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (далі по тексту - відповідач), в якому просять: 1) визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства з запобігання корупції в частині відбору ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 членами Національного агентства з питань запобігання корупції; 2) визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2015 року №1283-р щодо призначення ОСОБА_4 членом Національного агентства з питань запобігання корупції; 3) визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2015 року №1284-р щодо призначення ОСОБА_7 членом Національного агентства з питань запобігання корупції; 4) визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2015 року №1285-р щодо призначення ОСОБА_8 членом Національного агентства з питань запобігання корупції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/28261/15 та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_6 залишено без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2016 року закрито провадження у справі в частині наступних позовних вимог: 1) визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства з запобігання корупції в частині відбору ОСОБА_7, ОСОБА_8 членами Національного агентства з питань запобігання корупції; 2) визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2015 року №1284-р щодо призначення ОСОБА_7 членом Національного агентства з питань запобігання корупції; 3) визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2015 року №1285-р щодо призначення ОСОБА_8 членом Національного агентства з питань запобігання корупції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа, ОСОБА_4.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2016 року об'єднано позовні вимоги в адміністративних справах: №826/28261/15 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування розпорядження і рішення; №826/1541/16 за позовом ОСОБА_9 (далі по тексту - ОСОБА_9.) до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування рішень в одне провадження і присвоєно справі номер №826/28261/15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2016 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2016 року позовну заяву ОСОБА_9 залишено без розгляду, у зв'язку із чим зі складу третіх осіб виключено ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 агентство з питань запобігання корупції (далі по тексту - третя особа 2).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Конкурсну комісію з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції (далі по тексту - відповідач 2, Конкурсна комісія).

В судовому засіданні 30 вересня 2016 року позивач 1 та його представник, позивач 2 позовні вимоги підтримали, представник відповідача 1 та третя особа 1 проти задоволення позовних вимог заперечили; представники відповідача 2 та третьої особи 2 до суду не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу №7 засідання Конкурсної комісії 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року, на засіданні комісії, яке відбулося 28 листопада 2015 року, одним із кандидатів для призначення на посаду члена Національного агентства з питань запобігання корупції відібрано ОСОБА_4

На підставі вказаного рішення розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2015 року №1283-р "Про призначення ОСОБА_4 членом Національного агентства з питань запобігання корупції" призначено ОСОБА_4 членом Національного агентства з питань запобігання корупції.

Позивачі вважають, що вказане вище рішення Конкурсної комісії щодо обрання ОСОБА_4 кандидатом для призначення на посаду члена Національного агентства з питань запобігання корупції прийняте всупереч вимогам частини другої статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" в частині наявності конфлікту інтересів у члена Комісії ОСОБА_1 під час голосування за кандидатуру ОСОБА_4, оскільки останній є підлеглим вказаного члена Комісії та на момент голосування був ієрархічно, матеріально та адміністративно залежним від ОСОБА_1; протокол Комісії №7 не містить обґрунтувань і змісту прийнятих рішень та 11 грудня 2015 року підписаний лише п'ятьма членами Конкурсної комісії замість восьми, що призвело до порушення Регламенту роботи Конкурсної комісії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №170, однак переданий Головою Комісії - ОСОБА_10 до Кабінету Міністрів України. Крім того, позивачі ставлять під сумнів дотримання порядку прийняття оскаржуваного розпорядження на засіданні Кабінету Міністрів України.

Відповідач 1 у письмовому запереченні проти позову зазначив про відповідність оскаржуваних рішень вимогам законодавства та звертав увагу на наступне: у протоколі №7 Конкурсної комісії зазначені результати по кожному питанню, кількість голосів членів Комісії, віддані "за" чи "проти" по кожному питанню, що ставилося на голосування; не підписання протоколу Комісії відразу усіма її членами не є порушенням вимог Регламенту, оскільки він не містить вимог щодо часу підписання протоколів; діяльність та робота Конкурсної комісії відбувались публічно та відкрито, про що свідчить он-лайн трансляції її засідань та подальше розміщення відеоматеріалів у мережі Інтернет; позивачами не доведено наявності у члена Конкурсної комісії ОСОБА_1 реального чи потенційного конфлікту інтересів при голосуванні за кандидатуру ОСОБА_4, а більшість членів Конкурсної комісії дійшли висновку про відсутність відповідного конфлікту інтересів при голосуванні; на підставі отриманих від Конкурсної комісії матеріалів Прем'єр-міністром України внесено подання щодо призначення ОСОБА_4 членом Національного агентства з питань запобігання корупції, Уряд після обговорення вказаного питання на засіданні шляхом голосування прийняв рішення про видання відповідного розпорядження.

Крім того відповідач 1 вказує на відсутність у позивачів порушеного права внаслідок прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідач 2 та треті особи письмових заперечень проти позову або пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надали.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить із наступних міркувань.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" ОСОБА_5 агентство з питань запобігання корупції (далі - ОСОБА_5 агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

ОСОБА_5 агентство утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.

Згідно з частинами першою та третьою статті 5 Закону України "Про запобігання корупції" ОСОБА_5 агентство є колегіальним органом, до складу якого входить п'ять членів. Члени Національного агентства призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на чотири роки за результатами конкурсу. Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду понад два строки підряд.

Прем'єр-міністр України вносить для призначення Кабінетом Міністрів України на посади членів Національного агентства кандидатів, відібраних конкурсною комісією, склад якої затверджує Кабінет Міністрів України та яка здійснює організацію та проведення конкурсу.

Частини четверта та п'ята статті 5 Закону України "Про запобігання корупції" встановлюють, що до складу конкурсної комісії входять:

1) особа, визначена Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого належать питання боротьби з організованою злочинністю і корупцією;

2) особа, визначена Президентом України;

3) особа, визначена Кабінетом Міністрів України;

4) керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби;

5) чотири особи, запропоновані громадськими об'єднаннями, що мають досвід роботи у сфері запобігання корупції, які відбираються в порядку, визначеному Положенням про конкурс.

Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосували не менше шести членів конкурсної комісії.

Положення про конкурс та Регламент роботи конкурсної комісії затверджуються Кабінетом Міністрів України. Роботу конкурсної комісії забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України.

Засідання конкурсної комісії відкриті для представників засобів масової інформації та журналістів. Секретаріатом Кабінету Міністрів України забезпечується відео- та аудіофіксація і трансляція у режимі реального часу відповідної відео- та аудіоінформації із засідань конкурсної комісії на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 5 Закону України "Про запобігання корупції" постановою від 25 березня 2015 року №170 "Деякі питання відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції" Кабінет Міністрів України затвердив Положення про проведення конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції та Регламент роботи конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції (далі по тексту - Регламент).

Згідно з пунктами 3 та 6 Регламенту формою роботи конкурсної комісії є засідання, яке вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менше шести членів конкурсної комісії. У разі відсутності необхідної кількості членів конкурсної комісії головуючий оголошує про відкладення проведення засідання на певний час або переносить його на інший день.

Пункти 7 та 8 Регламенту встановлюють, що рішення конкурсної комісії приймаються шляхом відкритого голосування. Члени комісії повинні голосувати "за" чи "проти" кожного кандидата на посаду члена Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - ОСОБА_5 агентство).

Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосували не менше шести членів конкурсної комісії.

Відповідно до пункту 11 Регламенту рішення, прийняті на засіданні конкурсної комісії, фіксуються у протоколі, який повинен містити: 1) дату та місце проведення засідання; 2) час початку і закінчення засідання; 3) прізвища та ініціали всіх присутніх на засіданні членів конкурсної комісії; 4) порядок денний засідання; 5) питання, що розглядалися на засіданні, із зазначенням черговості їх розгляду; 6) відомості про кандидатів на посади членів Національного агентства; 7) відомості про оголошення прийнятого конкурсною комісією рішення за результатами голосування окремо з кожного питання порядку денного; 8) обґрунтування рішення та його зміст.

Пункт 12 Регламенту передбачає, що протокол засідання конкурсної комісії підписується присутніми на її засіданні членами конкурсної комісії.

Виходячи із наведених положень Регламенту, слідує що рішення Конкурсної комісії приймаються на її засіданні шляхом відкритого голосування та вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосували не менше шести членів конкурсної комісії; прийняте на засіданні комісії рішення фіксується у протоколі, який повинен містити ряд обов'язкових реквізитів та бути підписаним присутніми на засіданні членами конкурсної комісії. При цьому суд звертає увагу, що Регламент не містить посилань на строки підписання протоколів засідання Конкурсної комісії та не встановлює, що відповідний протокол має бути підписаний членами Комісії, присутніми на засіданні, відразу ж після закінчення засідання.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 червня 2015 року №581-р "Про затвердження складу конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) затверджено наступний склад конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції: ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_14 та ОСОБА_15

Із наявних у справі доказів суд встановив, що на засіданні Конкурсної комісії 28 листопада 2015 року, на якому були присутні ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_3, шляхом відкритого голосування із розділенням голосів: 6 голосів "за", 2 голови "проти", прийнято рішення про обрання кандидатів для призначення на посаду членів Національного агентства з питань запобігання корупції, у тому числі ОСОБА_4 та оголошено перерву.

11 грудня 2015 року засідання Комісії продовжилось та відновлено голосування за решту кандидатів на посаду членів Національного агентства з питань запобігання корупції.

Засідання комісії 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року оформлено протоколом №7, в якому зафіксовано зокрема про прийняття рішення щодо обрання ОСОБА_4 на посаду члена Національного агентства з питань запобігання корупції.

Наявна у справі копія протоколу №7 засідання Конкурсної комісії 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року свідчить, що присутні на засіданні члени конкурсної комісії проголосували за кандидатуру ОСОБА_4, з яких 6 голосів "за", 2 голоси - "проти", однак вказаний протокол не містить обґрунтувань та змісту прийнятого рішення.

Відповідач 1 зазначає, що до протоколу №7 долучено в якості додатка №3 диск із записом засідання Комісії, що містить вичерпну інформацію про прийняті Комісією рішення на засіданні 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року, разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що згідно з пунктом 11 Регламенту обґрунтування рішення та його зміст є обов'язковим реквізитом протоколу засідання Конкурсної комісії.

Крім того, колегія суддів встановила, що у протоколі №7 засідання Конкурсної комісії 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року не зазначено місце проведення засідання; час початку і закінчення засідання; порядку денного засідання; відомостей про кандидатів на посади членів Національного агентства.

Таким чином, протокол №7 засідання Конкурсної комісії 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року оформлений із порушенням пункту 11 Регламенту.

Щодо обставин підписання протоколу №7 засідання Конкурсної комісії 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року із наявної у справі копії цього протоколу колегія суддів встановила, що ОСОБА_3 підписав протокол 21 грудня 2015 року із зауваженням, зокрема про те, що протокол 11 грудня 2015 року не був підписаний ним та ОСОБА_14

В той же час, як підтверджує лист, підписаний першим заступником Міністра юстиції України, головою Конкурсної комісії ОСОБА_10 від 11 грудня 2015 року №545/11/-15, адресований Прем'єр-міністру України, копія якого міститься в матеріалах справи, пропозиція про внесення на розгляд Уряду подання про призначення на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 разом із протоколами Конкурсної комісії та проектами відповідних розпоряджень подані 11 грудня 2015 року та зареєстровані у Секретаріаті Кабінету Міністрів України за вхідним №49881/0/1-15.

Із наведеного вбачається, що 11 грудня 2015 року, поданий до Кабінету Міністрів України протокол №7 засідання Конкурсної комісії 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року, ще не був підписаний двома членами комісії - ОСОБА_3 та ОСОБА_20, що не заперечується відповідачем.

Однак, твердження позивачів про те, що згаданий протокол станом на 11 грудня 2015 року не підписаний трьома членами Конкурсної комісії, помилковими, оскільки спростовуються матеріалами справи, а позивачі не наводять третього члена Комісії, який не підписав протокол.

Аналізуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що подання до Кабінету Міністрів України протоколу №7 засідання Конкурсної комісії 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року, підписаного не всіма членами Комісії, не можна вважати порушенням норм Регламенту, оскільки Регламент, як зазначено вище, не містить посилань на строки підписання протоколів засідання Конкурсної комісії та не встановлює, що відповідний протокол має бути підписаний членами Комісії, присутніми на засіданні, відразу ж після закінчення засідання.

Крім того, вказана обставина, на думку суду, не позбавляє протокол №7 засідання Конкурсної комісії 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року правового значення, оскільки його зміст позивачі не оскаржують, та він згодом підписаний усіма членами Конкурсної комісії. Суд зазначає, що згідно з нормами пункту 8 Регламенту визначальним для прийняття Конкурсною комісією рішення є саме факт голосування за нього не менше шести членів конкурсної комісії, що й мало місце в даному випадку та визнається сторонами.

Тому, з огляду на те, що позивачі не заперечують обставини підтримки кандидатури ОСОБА_4 шістьма членами Конкурсної комісії, підписання протоколу засідання Конкурсної комісії усіма членами Комісії можна вважати лише формальною ознакою прийнятого рішення.

В частині посилань позивачів про те, що оскаржуване рішення Конкурсної комісії прийняте всупереч вимогам частини другої статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" в частині наявності конфлікту інтересів у члена Комісії ОСОБА_1 під час голосування за кандидатуру ОСОБА_4, суд зазначає про наступне.

Згідно з частиною другою статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Буквальний зміст вказаної норми Закону у контексті спірних правовідносин вказує на неможливість члена Конкурсної комісії брати участь у прийнятті рішення (голосуванні) лише у разі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У свою чергу за визначенням статті 1 Закону України "Про запобігання корупції"

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Таким чином, конфлікт інтересів - це суперечність між приватним (особистим) інтересом особи та її службовими повноваженнями. Саме наявність чи відсутність у особи приватного інтересу до вирішення певного питання у більшості випадків буде показником, що свідчитиме про конфлікт інтересів у особи.

Позивачі вважають, що член Конкурсної комісії ОСОБА_1 мав конфлікт інтересів під час голосування за кандидатуру ОСОБА_4, оскільки останній є підлеглим вказаного члена Комісії, та на момент голосування був ієрархічно, матеріально та адміністративно залежним від ОСОБА_1

Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 червня 2015 року №581-р "Про затвердження складу конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції" затверджено склад конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції, до якого входить зокрема ОСОБА_1 - Голова Національного агентства України з питань державної служби.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року №434-р ОСОБА_12 призначено заступником Голови Національного агентства України з питань державної служби.

Таким чином, на час відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 обіймав посаду Голови Національного агентства України з питань державної служби, а кандидат ОСОБА_12 - його заступника.

Відповідно до пункту 12 Положення про ОСОБА_5 агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №500, Голова Нацдержслужби має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України на підставі пропозицій Голови Нацдержслужби.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачами не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність у члена Конкурсної комісії ОСОБА_1 потенційного або реального конфлікту інтересів під час голосування за кандидатуру ОСОБА_4, зокрема: що ОСОБА_1 мав приватний інтерес під час голосування за ОСОБА_4, зумовлений будь-яким майновим чи немайновим інтересом, у тому числі зумовлений дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками, наприклад, позивачами не наведено, а судом не встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мають дружні стосунки і приватний інтерес у перспективі призначення третьої особи 1 членом Національного агентства з питань запобігання корупції; або, що мала місце суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та його повноваженнями, які впливали на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень в частині голосування за кандидатуру ОСОБА_4

Згідно з нормами пункту 13 Регламенту член конкурсної комісії не може брати участь у проведенні конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства і підлягає відводу: 1) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті конкурсу; 2) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем кандидата на посаду члена Національного агентства; 3) за наявності інших обставин, які впливають або можуть вплинути на його неупередженість.

За наявності підстав, зазначених у підпунктах 1-3 цього пункту, член конкурсної комісії зобов'язаний заявити самовідвід. З цих самих підстав йому може бути заявлено відвід іншими членами конкурсної комісії, кандидатами на посаду члена Національного агентства.

Рішення про відвід (самовідвід) члена конкурсної комісії приймається конкурсною комісією та фіксується в протоколі засідання комісії.

Отже, рішення про відвід (самовідвід) члена Конкурсної комісії приймається Конкурсною комісією на відповідному засіданні.

Як вбачається із протоколу №7 засідання Конкурсної комісії 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року, Конкурсна комісія слухала питання щодо відводу ОСОБА_1 у зв'язку із конфліктом інтересів, проте, за результатами голосування (2 голоси "за", 6 голосів - "проти") рішення щодо відводу ОСОБА_1 через відсутність конфлікту інтересів не прийнято. У свою чергу правомірність вказаного рішення позивачами не оскаржується та не є предметом дослідження у даній справі.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Вирішуючи питання наявності конфлікту інтересів у межах спірних правовідносин, колегія суддів зауважує на відсутності у справі доказів, які б достовірно підтверджували, що член Конкурсної комісії ОСОБА_1 мав конфлікт інтересів під час голосування за кандидатуру ОСОБА_4

Твердження позивачів про ієрархічну, матеріальну та адміністративну залежність ОСОБА_4 від ОСОБА_1 в якості відсутності незалежності та безсторонності та безперечної підстави для висновку про конфлікт інтересів суд вважає помилковим через їхню суб'єктивність, оскільки будь-яких передумов для упередженого голосування ОСОБА_1 судом не виявлено.

Безпідставними є також твердження позивачів про конфлікт інтересів у зв'язку із тим, що Прем'єр-міністр України доручив Голові Національного агентства України з питань державної служби ОСОБА_1 перевірити належне виконання заходів щодо запуску з 15 серпня системи електронного декларування посадовими особами Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Національного агентства з питань запобігання корупції, тобто на проведення розслідування ОСОБА_1 поведінки ОСОБА_4, тому що зазначені обставини мали місце після прийняття оскаржуваних рішень та не можуть оцінюватись судом у контексті спору між сторонами.

Суд також не приймає до уваги посилання позивачів на подання ОСОБА_1 заяви про самовідвід в частині голосування за кандидатуру ОСОБА_4 на попередніх голосуваннях, що мали місце до 28 листопада 2015 року, оскільки в межах проведення відповідних засідань Конкурсною комісією було допущено порушення наведених вище вимог Регламенту роботи Конкурсної комісії в частині прийняття рішень про відвід (самовідвід) члена конкурсної комісії та їх фіксацію в протоколі засідання комісії, а саме Конкурсною комісією не було прийнято жодного рішення на підставі поданих ОСОБА_1 заяв про самовідвід.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення Конкурсної комісії про обрання ОСОБА_4 кандидатом для призначення на посаду члена Національного агентства з питань запобігання корупції, про що зафіксовано у протоколі №7 засідання Конкурсної комісії 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року, є правомірним.

Суд враховує наявність вищенаведених порушень в частині оформлення протоколу №7 засідання Конкурсної комісії 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року, однак звертає увагу, що зазначене не може бути підставою для скасування рішень Конкурсної комісії, прийнятих на засіданні, у тому числі рішення про обрання ОСОБА_4 кандидатом для призначення на посаду члена Національного агентства з питань запобігання корупції, оскільки правомірність волевиявлення членів Конкурсної комісії при прийнятті оскаржуваного рішення не спростована.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Досліджуючи процедуру прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження про призначення ОСОБА_4 членом Національного агентства з питань запобігання корупції, суд керується наступним.

Згідно з нормами статті 5 Закону України "Про запобігання корупції" члени Національного агентства призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на чотири роки за результатами конкурсу.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції та законів України здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на його засіданнях більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону.

Як визначає частина перша статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Частина третя статті 5 Закону України "Про запобігання корупції" встановлює, що члени Національного агентства призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на чотири роки за результатами конкурсу. Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду понад два строки підряд.

Прем'єр-міністр України вносить для призначення Кабінетом Міністрів України на посади членів Національного агентства кандидатів, відібраних конкурсною комісією, склад якої затверджує Кабінет Міністрів України та яка здійснює організацію та проведення конкурсу.

Відповідно до пункту 22 Положення про проведення конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №170 "Деякі питання відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції", інформація про кандидатів на посади членів Національного агентства, які були відібрані для проходження співбесіди з конкурсною комісією, та про кандидатів, відібраних конкурсною комісією для призначення на посаду члена Національного агентства, подається Прем'єр-міністрові України та оприлюднюється конкурсною комісією на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

З наведених правових норм слідує, що члени Національного агентства призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття відповідного розпорядження за поданням Прем'єр-міністра України, яке у свою чергу, вноситься на підставі відповідного рішення та інформації про відібраних кандидатів Конкурсної комісії.

Як встановлено вище, передумовою прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2015 року №1283-р "Про призначення ОСОБА_4 членом Національного агентства з питань запобігання корупції" стало рішення Конкурсної комісії про обрання ОСОБА_4 одним із кандидатів для призначення на посаду члена Національного агентства з питань запобігання корупції, зафіксоване у протоколі засідання 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року.

Суд встановив, що у справі міститься копія листа, підписаного першим заступником Міністра юстиції України, головою Конкурсної комісії ОСОБА_10 від 11 грудня 2015 року №545/11/-15, адресований Прем'єр-міністру України, який зареєстрований Департаментом документообігу та контролю Секретаріату Кабінету Міністрів України 11 грудня 2015 року 11 грудня 2015 року за вхідним №49881/0/1-15, в якому Конкурсна комісія пропонує внести на розгляд Уряду подання про призначення на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7

Відповідач 1 зазначає у письмовому запереченні, що згаданий лист поданий з додатками - протоколами засідань Конкурсної комісії, проектами розпоряджень Уряду разом з відеоматеріалами, та надав суду копії наступних документів: проект розпорядження Кабінету Міністрів України про призначення ОСОБА_4 членом Національного агентства з питань запобігання корупції; протокол №7 засідання Конкурсної комісії 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року; додатки до протоколу №7: додаток №1 - заява члена Конкурсної комісії ОСОБА_3 разом із з рейтинговим списком кандидатів, які пройшли другий етап відбору до складу НАЗК та картами оцінювання, що складені ОСОБА_3, додаток №2 - персональне голосування членів Конкурсної комісії, додаток №3 - диск із записом засідань Конкурсної комісії, додаток №4 - окрема думка члена Конкурсної комісії ОСОБА_3; протоколи Конкурсної комісії від 07 вересня 2015 року, від 21 вересня 2015 року, від 28 вересня 2015 року, від 05 жовтня 2015 року, від 12 жовтня 2015 року, від 21 листопада 2015 року.

На вимогу суду Секретаріат Кабінету Міністрів України надав копію листа, підписаного першим заступником Міністра юстиції України, головою Конкурсної комісії ОСОБА_10, від 11 грудня 2015 року №545/11/-15, адресованого Прем'єр-міністру України, зареєстрований Департаментом документообігу та контролю Секретаріату Кабінету Міністрів України 11 грудня 2015 року 11 грудня 2015 року за вхідним №49881/0/1-15, в якому Конкурсна комісія пропонує внести на розгляд Уряду подання про призначення на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 разом із додатками, у тому числі проектом розпорядження Кабінету Міністрів України про призначення ОСОБА_12 членом Національного агентства з питань запобігання корупції; заявою, особовою карткою, декларацією про доходи ОСОБА_12, протоколом №7 засідання Конкурсної комісії 28 листопада 2015 року - 11 грудня 2015 року.

На підставі отриманих документів Прем'єр-міністр України вніс Кабінету Міністрів України подання від 11 грудня 2015 року №50134/0/1-15 щодо призначення ОСОБА_4 членом Національного агентства з питань запобігання корупції.

Згідно з витягом з протоколу №140 засідання Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2015 року, засвідченого лише печаткою Секретаріату Кабінету Міністрів України без підпису уповноваженої особи, відповідач 1 прийняв розпорядження про призначення ОСОБА_4 членом Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідно до норм статті 46 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" організаційною формою роботи Кабінету Міністрів України є його засідання.

Порядок денний засідання Кабінету Міністрів України затверджує Кабінет Міністрів України за пропозицією Прем'єр-міністра України.

Засідання Кабінету Міністрів України стенографується, його рішення оформлюється протоколом, який є офіційним документом.

Стенограма засідання Кабінету Міністрів України є внутрішнім робочим документом Кабінету Міністрів України, що має конфіденційний характер і використовується для складення протоколу засідання. Стенограма засідання Кабінету Міністрів України надається Верховній Раді України, Президенту України, членам Кабінету Міністрів України на їх запит.

Протокол засідання надсилається членам Кабінету Міністрів України, Президенту України та Верховній Раді України, а також може надсилатися іншим суб'єктам відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України.

Таким чином, рішення Кабінету Міністрів України, приймаються на його засіданні, яке стенографується, та оформлюється протоколом.

Порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, визначає інші процедурні питання його діяльності встановлюється Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року №950 (далі по тексту - Регламент).

Досліджуючи дотримання порядку прийняття оскаржуваного розпорядження, колегія суддів виходить із наступного.

У параграфах 16, 17 Регламенту встановлено, що порядок денний засідання Кабінету Міністрів складається з таких розділів: концептуальні засади реалізації державної політики; акти законодавства; кадрові питання; звіти та питання контролю; різне.

Відповідно до положень параграфа 24 Регламенту за результатами засідання Кабінету Міністрів складається протокол, який є офіційним документом.

У протоколі засідання зазначаються прізвища та ініціали членів Кабінету Міністрів, а також інших посадових осіб, які взяли участь у засіданні, питання, що розглядалися, та рішення, прийняті за результатами розгляду.

Секретаріат Кабінету Міністрів України надав суду копію порядку денного засідання Кабінету Міністрів України 11 грудня 2015 року, в якому зазначено про кадрові питання, доповідач - Міністр Кабінету Міністрів ОСОБА_21; копію протоколу №140 засідання Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2015 року, в якому зазначено про розгляд кадрових питань, зокрема про прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України про звільнення ОСОБА_4 з посади заступника Голови Національного агентства України з питань державної служби та про призначення ОСОБА_4 членом Національного агентства з питань запобігання корупції; у протоколі №140 засідання Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2015 року також зазначено зазначаються прізвища та ініціали присутніх членів Кабінету Міністрів, а також про участь у засіданні Першого заступника Міністра юстиції ОСОБА_10 та Першого заступника Міністра Кабінету Міністрів ОСОБА_16

Судом допитано в якості свідка ОСОБА_8, якого на засіданні Конкурсної комісії, яке відбулося 28 листопада 2015 року, обрано кандидатом для призначення на посаду члена Національного агентства з питань запобігання корупції.

Свідок розповів суду про умови правомочності Національного агентства з питань запобігання корупції та про обрання його кандидатом для призначення на посаду члена Національного агентства з питань запобігання корупції разом зі ОСОБА_4, та повідомив що не був присутнім на засіданні Конкурсної комісії, однак вважає, що прийняття Урядом рішення про призначення його та ОСОБА_4 відбулося із порушенням закону та встановленої процедури, зокрема: розпорядження Кабінету Міністрів України про призначення членів Національного агентства з питань запобігання корупції відбулося поспішно, відразу ж після засідання Конкурсної комісії та на підставі не підписаного протоколу засідання; на думку свідка, розпорядження фізично не могло бути прийняте, оскільки половина членів Уряду у момент прийняття оскаржуваного розпорядження перебувала в Адміністрації Президента України; ОСОБА_4 призначено за наявності конфлікту інтересів у члена Конкурсної комісії ОСОБА_1

ОСОБА_8 також зазначив, що про вказані порушення та ризик оскарження результатів конкурсу у судовому порядку він доповів Президенту України на засіданні Фракції Партії "Блок Петра Порошенка" та подав доповідну записку.

Заслухавши показання свідка, суд дійшов висновку, що повідомлені свідком обставини не впливають на правомірність оскаржуваних позивачами рішень, оскільки: процедурні порушення при оформленні протоколу засідання Конкурсної комісії досліджені судом вище, однак визнані такими, що не спростовують правомірність обрання ОСОБА_4 кандидатом для призначення на посаду члена Національного агентства з питань запобігання корупції; неможливість прийняття Урядом оскаржуваного розпорядження є припущенням свідка, у зв'язку із підтвердженням факту прийняття оскаржуваного розпорядження копіями порядку денного засідання Кабінету Міністрів України 11 грудня 2015 року та протоколу №140 засідання Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2015 року; наявність конфлікту інтересів у межах спірних правовідносин позивачами не доведена і судом не встановлена.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що розпорядження від 11 грудня 2015 року №1283-р "Про призначення ОСОБА_4 членом Національного агентства з питань запобігання корупції" прийняте Кабінетом Міністрів України на підставі та у межах повноважень, передбачених Законом та з дотримання встановленого порядку, що спростовує доводи позивачів про необхідність його скасування.

Крім того, колегія суддів зауважує, що у межах спірних правовідносин у позивачів відсутнє порушене право, як необхідна умова для задоволення позову.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб'єкта владних повноважень та за умови порушення її прав. При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Конституційний Суд України у рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначив зміст поняття "охоронюваний законом інтерес" та констатував, що в юридичних актах термін "інтерес", враховуючи його як етимологічне, так і загально соціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об'єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.

Тобто, охоронювані законом інтереси - це інтереси певної особи (або групи осіб), які спираються на закон або випливають з інших правових норм і охороняються державою нарівні з правами.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що розпорядження від 11 грудня 2015 року №1283-р "Про призначення ОСОБА_4 членом Національного агентства з питань запобігання корупції" є актом індивідуальної дії, оскільки створює правові наслідки виключно для ОСОБА_4, не породжує, не змінює або припиняє права чи обов'язки позивачів у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу позивачами не наведено, яким чином оскаржуване розпорядження впливає на їхні права та обов'язки, обмежує їх або перешкоджає в реалізації, та не вказано, які саме охоронювані законом інтереси ОСОБА_2 і ОСОБА_3 порушені.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень розпорядження дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов