РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 грудня 2016 р.

Р і в н е

817/1302/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот"

до

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправним та скасування постанови,

В С Т АН О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) про визнання протиправною та скасування постанови №1299 від 21.07.2016.

В обґрунтування позову зазначає, що 21.07.2016 відповідачем винесено постанову №1299, якою на ПАТ "Рівнеазот" накладено штраф в розмірі 85000,00грн. за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення щодо дотримання вимог актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій і сфері централізованого водопостачання та водовідведення та зобов'язано ПАТ "Рівнеазот" до 01.11.2016 усунути порушення. Вважає, що висновки про порушення ПАТ "Рівнеазот" Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою НКРКП від 10.08.2012 № 279, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31.08.2012 за № 1468/21780 та застосування НКРЕКП накладення штрафу на позивача безпідставним і таким, що суперечать чинному законодавству. На підставі викладеного позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП № 1299 від 21.07.2016 року.

Представники позивача у судовому засіданні 19.09.2016 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позові та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг позов не визнала, подав письмове заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні 19.09.2016 пояснив, що спірна постанова НКРЕКП від 21.07.2016 №1299 прийнята Комісією з дотриманням вимог Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Указу Президента України від 10.09.2015 №715, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 №279, з використанням повноважень та з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю вимог.

Представники сторін прибули в судове засідання призначене на 16.12.2016. Судом поставлено на обговорення питання щодо розгляду справи у порядку письмового провадження. Представник сторін не заперечили проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин, заслухавши думку представників сторін, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, суд перейшов до розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву та письмове заперечення на позов, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

ПАТ "Рівнеазот" на підставі Ліцензії на право провадження господарської діяльності з централізованого водовідведення серії АГ № 500094 від 15.04.2013, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, займається господарською діяльністю з очистки стічних стоків (централізованого водовідведення).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі наказу №106 від 13.06.2016 та посвідчення №99 від 13.06.2016, у період з 04.07.2016 по 18.07.2016, проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ПАТ "Рівнеазот" Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення.

За результатами заходу складено акт №102 від 18.07.2016, яким встановлено порушення пункту 2.1 Ліцензійних умов, зокрема абз. 3 ст. 14 Закону України "Про природні монополії" щодо обов'язкового виконання суб'єктами природних монополій рішень національної комісії регулювання природних монополій, а саме постанови НКРЕКП № 799 від 16.12.2014 "Про встановлення тарифу на централізоване водовідведення ПАТ "Рівнеазот". В обґрунтування даного порушення в акті перевірки відповідач вказує на те, що при здійснені діяльності з централізованого водовідведення наявні відхилення фактичних витрат ліцензіата від установленої структури тарифу.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення в перевіряємому періоді здійснювалося Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг відповідно до Законів України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про питну воду та питне водопостачання", Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869, Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 253 від 29.11.2013 "Про затвердження Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення".

Згідно з статтею 2 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" (далі - Закон) органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Відповідно до вимог статті 5 зазначеного Закону, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, як засіб регуляторного впливу на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках застосовує, зокрема, ліцензування господарської діяльності та контроль за дотриманням ліцензійних умов, встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.

Згідно з положеннями ст.6 Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг здійснює, зокрема, встановлення тарифів комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 року № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснює НКРЕКП. Механізми формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), встановлення роздрібних цін на природний газ для населення, а також розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію, визначені порядками формування зазначених цін і тарифів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги".

Судом встановлено, що ПАТ "Рівнеазот", відповідно до ліцензії серії АГ № 500094 від 15.04.2013 надає послуги з водовідведення (очищення стічних вод), а тому право встановлення тарифів на централізоване водовідведення для позивача належить до повноважень відповідача.

Установлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій здійснюється відповідно до положень Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 та Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженої постановою Національної комісії від 29.11.2013 № 253, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20.12.2013 за № 2160/24692 (далі - Процедура).

Структура тарифів, відповідно до абз. 8 п. 3 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМ України від 01.06.2011 № 869, це складова економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних із провадженням у планованому періоді певного виду ліцензованої діяльності, які групуються за статтями, визначеними уповноваженими органами відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що затверджені Мінфіном, та складові планованого прибутку, на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи.

Згідно з п.п. 10, 11 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів конкретного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді. Річні плани ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення складаються окремо за видами такої діяльності (водопостачання, водовідведення) на підставі фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів.

Таким чином, визначено, що структура тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення формується на основі планових показників, тобто очікуваних, імовірних витрат та прибутків ліцензіата.

Згідно з п. 1.2 Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, ця Процедура застосовується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, при встановленні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення і поширюється на всіх суб'єктів господарської діяльності, які отримали у встановленому законодавством порядку ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення.

Пунктом 1.3 Процедури визначено, що ліцензіат - це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (централізоване водопостачання та водовідведення).

Розділом IV Процедури передбачено, що зміна тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення може бути ініційована як ліцензіатом шляхом надання до Комісії відповідної заяви щодо встановлення тарифів та доданих до неї документів, так і за ініціативою Комісії.

Пунктами 4.1., 4.2. Процедури та пунктом 7 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, встановлено, що у разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов'язаних із провадженням ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

Судом встановлено, що документи в Національну комісію на затвердження тарифу, подавалися в травні 2014 році, однак після їх затвердження постановою НКРЕКП від 16.12.2014 № 799, складові елементи, що входять в структуру тарифу були змінені з причин, які не залежать від ліцензіата. Зокрема, відбулося збільшення розміру мінімальної заробітної плати, зростання вартості електроенергії та цін на реагенти та допоміжні матеріали, збільшення амортизаційних відрахувань тощо.

Таким чином, з урахуванням наведених вище положень Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення та Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, суд погоджується з доводами позивача, що в даному випадку є допустимою зміна структури тарифу централізованого водовідведення протягом строку її дії, оскільки причини таких змін є не залежними від ліцензіата та не могли бути передбачені при затвердженні тарифу.

Водночас, судом враховано, що не зважаючи на причини та обставини зміни структури тарифу та його зростання, фінансування даного збільшення ПАТ "Рівнеазот" здійснювало самостійно із власних джерел, не використовуючи додаткового державного фінансування, при цьому розмір тарифу встановленого постановою НКРЕКП № 799 від 16.12.2014, за яким надавались послуги РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" не змінювався. Зроблене відповідачем порівняння планових і фактичних витрат на очищення стічних вод є невірним, оскільки в структурі тарифу зазначений обсяг водовідведення РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" й відповідно встановлені витрати на очищення визначеного в постанові НКРЕКП № 799 від 16.12.2014 обсягу стоків, а в показниках фактичних витрат, що використані для аналізу, вказані витрати на очищення всього обсягу промислово-стічних вод, що здійснило ПАТ "Рівнеазот" протягом 2015 року, включаючи власні стоки.

В акті перевірки сектор НКРЕКП у Рівненській області вказує на порушення пункту 8 "Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення", затвердженого постановою КМУ від 09.10.2013 № 750, в частині подання органу ліцензування разом із звітами про виконання інвестиційних програм звіту про цільове використання коштів із спеціального рахунка.

Відповідно до матеріалів справи 04.11.2014 в м. Києві відбулося засідання Робочої групи з розгляду інвестиційних програм ліцензіатів у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією. За результатами засідання Робочої групи підписано протокол, згідно з п.12 якого встановлено - "Підприємству ПАТ "Рівнеазот" відкласти надання інвестиційної програми на 2015 рік. до встановлення економічно-обґрунтованих тарифів на послуги з централізованого водовідведення". На даний час такі тарифи не встановлені. Крім того, ліцензована діяльність з централізованого водовідведення ПАТ "Рівнеазот" є збитковою, у зв'язку з невідповідністю тарифів тим витратам, які фактично несе підприємство при наданні послуг з очистки стічних вод.

Відповідач у своїх запереченнях наголошує, що амортизаційні відрахування вказані в структурі тарифу (Постанова НКРЕКП № 799 від 16.12.2014) мали зараховуватися позивачем на спеціальний рахунок, оскільки дані кошти є джерелом фінансування інвестиційної програми.

Пунктом 9 Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення визначено, що Ліцензіат відповідає за цільове використання коштів із спеціального рахунка, а також за своєчасне відкриття такого рахунка.

В акті перевірки зазначається, що Комісією встановлено: ПАТ "Рівнеазот" відкрито поточний рахунок № 26038301905157 у філії РОУ АТ "Ощадбанк України" із спеціальним режимом використання. Інвестиційна програма для ПАТ "Рівнеазот" на 2015 рік не затверджувалася. По вказаному рахунку, за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 кошти не надходили та руху коштів не відбувалося".

Статтею 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та абз. 3 п. 3 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення визначено, що інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого водопостачання і водовідведення, який містить зобов'язання суб'єкта господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об'єктів у цій сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання.

Згідно з пунктом 8 Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, орган ліцензування здійснює контроль за цільовим використанням ліцензіатами коштів із спеціальних рахунків. Для здійснення контролю ліцензіати подають органу ліцензування разом із звітами про виконання інвестиційних програм звіт про цільове використання коштів із спеціального рахунка.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що саме інвестиційна програма визначає джерела фінансування та графік їх виконання, а оскільки інвестиційна програма на 2015 рік для ПАТ "Рівнеазот" не затверджувалась то відповідно були відсутні підстави перераховувати кошти на спеціальний рахунок. Вказане в акті перевірки порушення Ліцензійних умов, а саме пункту 8 Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, не пов'язано з невиконанням будь яких дій або бездіяльністю ПАТ "Рівнеазот".

Позивач не мав можливості вчинити дії, направлені на недопущення порушень. Відповідно, застосування адміністративно-господарських санкцій як заходів організаційно-правового або майнового характеру не відповідає ст. 238 Господарського кодексу України, меті та призначенню застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до п. 1.4. Правил організації звітності, що подається до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг затверджених постановою НКРЕКП, від 11.10.2013 № 202, ліцензіати зобов'язані подавати такі форми звітності, зокрема щодо інвестиційної програми: № 9-НКП-інвестиції вода (квартальна) "Звіт щодо виконання інвестиційної програми ліцензіатами у сфері централізованого водопостачання та водовідведення"; № 12-НКП-інвестиції вода підсумковий "Підсумковий звіт щодо виконання інвестиційної програми ліцензіатами у сфері централізованого водопостачання та водовідведення".

На виконання вищезазначених норм, ПАТ "Рівнеазот" вказані звіти щодо інвестиційної програми своєчасно подало НКРЕКП. З досліджених доказів встановлено, що у зазначених звітах (№ 9-НКП, № 12-НКП) вказується підсумкова інформація в гривнях за відповідний період, яка дозволяє проаналізувати цільове використання коштів по інвестиційній програмі.

Водночас, судом встановлено, що окрема форма та строки подачі звіту про цільове використання коштів із спеціального рахунка жодним нормативним актом не передбачено, а на сайті НКРЕКП така форма звіту відсутня. За таких обставин вимога відповідача про надання звітності, форма та строки подачі якої законом не передбачені, є протиправною.

В акті перевірки сектор НКРЕКП вказує на порушення абзацу другого підпункту 12.4.1 пункту 12.4 глави 12 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30, щодо організації у складі виробника спеціальної інспекції з контролю за скидом стічних вод підприємствами (інспекції промислового водовідведення).

Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 № 222-VIII, якщо суб'єкт господарювання провадить вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, не в повному обсязі, а частково, ліцензійні умови поширюються на ліцензіата лише в частині, що встановлює вимоги до провадження цієї частини виду господарської діяльності. Аналогічні положення були закріплені в ч. 8 ст. 8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 № 1775, що діяв на момент видачі ліцензії.

Судом встановлено, що ПАТ "Рівнеазот" здійснює господарську діяльність на яку поширюються ліцензійні умови лише в частині очищення стічних вод, а такий вид діяльності регулюється пп. 3.4.6 п. 3.4. "Технологічні вимоги" Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення затверджених постановою НКРКП від 10.08.2012 № 279.

Суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють централізоване водовідведення в частині очищення стічних вод, повинні: дотримуватися вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465; мати технологічний регламент з експлуатації споруд та мереж, призначених для очищення стічних вод, затверджений керівником суб'єкта господарювання; проводити лабораторно-виробничий контроль відповідно до Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.07.1995 за № 231/767, або мати договір на проведення таких робіт з атестованими лабораторіями інших організацій; мати атестовану лабораторію, яка здійснює виробничий контроль, або договір на виконання таких робіт з атестованими лабораторіями інших організацій; забезпечувати наявність виробничо-технічної бази, необхідної для експлуатації споруд та мереж, призначених для очищення стічних вод; проводити планово-попереджувальні ремонти об'єктів з очищення стічних вод відповідно до вимог законодавства; проводити технологічний контроль за роботою водовідвідних систем відповідно до Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.07.1995 за № 231/767; здійснювати очищення стічних вод із застосуванням приладів обліку.

Загалом зважаючи на вимоги пп. 3.4.6, п. 3.4. Ліцензійних умов, на діяльність ПАТ "Рівнеазот" в частині очистки стічних вод, поширюється розділ 13 "Очисні споруди каналізації" Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгосп, від 05.07.1995 №30. Підпунктом 13.1.1. вказаних правил визначено, що основними завданнями експлуатації очисних споруд каналізації є, зокрема: систематичний лабораторно-виробничий і технологічний контроль роботи очисних споруд.

В ході судового розгляду судом встановлено, що на виконання положень пп.13.5.1. - 13.5.5. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, на ПАТ "Рівнеазот" створена відповідна лабораторія, яка діє на підставі положення про лабораторію цеху нейтралізації і очистки промислових стічних вод центрального відділу технічного контролю від 13.09.2010. Лабораторія з даного виду діяльності атестована, що підтверджується свідоцтвом про атестацію реєстраційний №06544-5-3-201-ВЛ від 26.11.2010 та свідоцтвом про атестацію реєстраційний № 24/3-48-ВЛ від 30.11.2015, та проводить, аналітичний контроль цеху нейтралізації і очистки промислових стічних вод, згідно з графіком погодженим Начальником відділу інструментального контролю Держекоінспекції в Рівненській області від 28.12.2010. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ліцензійну діяльність позивач здійснює у відповідності до вимог пп.3.4.6, п. 3.4 Ліцензійних умов та розділу 13 "Очисні споруди каналізації".

Водночас, суд вважає безпідставним посилання відповідача, в обґрунтування встановленого порушення, на пп. 12.4.1, п. 12.4 глави 12 "КАНАЛІЗАЦІЙНІ МЕРЕЖІ" Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгосп, від 05.07.1995 № 30.

Згідно з пп. 12.1.1. п. 12.1. вказаних Правил, завдання технічної експлуатації каналізаційних мереж - каналізаційна мережа повинна забезпечити безперебійне і надійне приймання та відведення стічних вод з території населеного пункту до місця їх очищення та використання в різних цілях.

Відповідно до пп. 12.4.1, п. 12.4 Правил № 30, нагляд за експлуатацією систем водопостачання і каналізації абонентів, локальних очисних споруд персонал виробника повинен здійснювати згідно із затвердженими Мінжитлокомунгоспом Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України та Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України. Для здійснення цього нагляду в складі виробника організовується спеціальна інспекція з контролю за скидом стічних вод підприємствами (інспекція промислового водовідведення).

Таким чином, інспекції промислового водовідведення створюється виключно для контролю за скидом стічних вод підприємствами у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України.

Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки відповідач самостійно наголошує, що ПАТ "Рівнеазот" не має на балансі системи місцевого водопроводу і каналізації, і не здійснює контроль за скидом стічних вод підприємствами у міські системи каналізації, а також, що ПАТ "Рівнеазот" не має зовнішніх мереж централізованого водовідведення та підключених до них мереж інших споживачів. За таких обставин вимоги пп. 12.4.1 п. 12.4 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України не можуть поширювати свою дію на діяльність ПАТ "Рівнеазот".

Судом також надано оцінку доводам відповідача викладеним в запереченнях, з приводу того, що згідно з наданими йому рахунків містяться розрахунки за надані послуги з централізованого водовідведення іншим споживачам, юридичним та фізичним особам, крім РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал".

Зі змісту акту перевірки вбачається, що сектором НКРЕКП встановлено факт відсутності, на балансі позивача відповідних споруд (мереж), що стосуються централізованих систем водовідведення в тому числі каналізаційних мереж населених пунктів. Водночас, відповідач підтверджує, що очищення стічних вод без задіяння систем централізованого водовідведення не підлягає ліцензуванню.

Таким чином, оскільки досліджені рахунки виписані ПАТ "Рівнеазот" безпосередньо на очистку стічних вод то відповідно надання такої послуги не є централізованим водовідведенням. Надані позивачем послуги по очистці стоків ТОВ "Вассма Рітейл", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Карат", ПФ "Терміт", УДППЗ "Укрпоша"», ФО ОСОБА_4, не підпадають під дію ліцензійних умов, а відтак не відносяться до ліцензійної діяльності ПАТ "Рівнеазот" та не потребують створення окремої інспекції промислового водовідведення.

З викладених вище підстав, суд також не може погодитись із встановленим в акті перевірки порушенням підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Ліцензійних умов щодо наявності у ліцензіата договорів (попередніх договорів) зі споживачами відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пп. 2.2.1 п. 2.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення можливе при виконанні, зокрема умов щодо наявності у ліцензіата договорів (попередніх договорів) зі споживачами відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи те, що ПАТ "Рівнеазот" не має зовнішніх мереж централізованого водовідведення та підключених до них мереж інших споживачів, відповідно до пп. 2.2.1 п. 2.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, ліцензійна діяльність позивача поширюється виключно на договірні відносини з РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" на балансі якого наявні мережі централізованого водовідведення, колектори, трубопроводи тощо, по який зокрема здійснюється подача стоків на очисні споруди ПАТ "Рівнеазот".

Суд також звертає увагу на те, що вказане порушення Ліцензійних умов щодо наявності у ліцензіата договорів зі споживачами не відображено в акті перевірки № 102 від 18.07.2016, який став підставою для прийняття оскаржуваної постанови, що вказує на порушення відповідачем положень Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення затвердженого НКРЕКП від 10.08.2012 № 283.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 2.2.2 пункту 2.2 Ліцензійних умов у частині ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом виділення пріоритетних звітних господарських сегментів окремо з: централізованого водовідведення (відведення та/або очищення комунальних та інших стічних вод); кожного з інших видів діяльності. В акті перевірки вказується, що в перевіряємому періоді ПАТ "Рівнеазот" не здійснювало окремого обліку доходів та витрат від ліцензійного виду діяльності та інших видів діяльності виробництво яких не підлягає ліцензуванню (очищення стічних вод без задіяння систем централізованого водовідведення).

Судом встановлено, що під час перевірки уповноважені особи відповідача вимагали у позивача надання саме загальних відомостей витрат та доходів по очистці стоків. При цьому, позивачем доведено, що доходи та витрати за ліцензійним видом діяльності, стосовно очистки стічних вод від РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" обліковуються на ПАТ "Рівнеазот" окремо від інших видів господарської діяльності (послуг), а саме із застосуванням програми 1С Підприємство версія 7. Електронна програма 1С Підприємство версія 7 за допомогою якої ведеться бухгалтерський облік на підприємстві позивача, дозволяє вести та формувати інформацію про доходи та витрати в частині очистки стічних вод, як окремо з виділенням ліцензійного виду діяльності ПАТ "Рівнеазот", так і без її виділення формуючи загальні відомості.

Облік витрат по наданню послуг з очищення стічних вод на ПАТ "Рівнеазот", ведеться на рахунку 23 "Виробництво" субрахунку 235 "Допоміжне виробництво".

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999, рахунок 23 "Виробництво" призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг). Зокрема, цей рахунок використовується для обліку на окремих субрахунках витрат: підприємств, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та ведуть окремий облік витрат за кожним видом діяльності, що підлягає ліцензуванню. Аналітичний облік за рахунком 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з доводами позивача, що аналітичний облік витрат по наданню послуг з очищення стічних вод на ПАТ "Рівнеазот", що відноситься до ліцензійного виду діяльності ведеться окремо в розрізі статті витрат "Очистка промислово-стічних вод" і місце виникнення затрат (цех НіОПСВОД) та відображається на рахунку 23 "Виробництво" субрахунку 235 "Допоміжне виробництво".

Облік доходів від реалізації послуг з очищення стічних вод, ведеться ПАТ "Рівнеазот" на рахунку 70 "Доходи від реалізації" та субрахунку 7032 "Дохід від реалізації робіт і послуг".

Система 1С Підприємство версія 7, дає можливість для аналізу доходів, окремим звітом "Проводки між рахунками 3613 і 7032" отримати потрібну інформацію в розрізі контрагентів, договорів, статей доходів та місця виникнення затрат. Вказана електронна система, може сформувати аналітичну довідку, як окремо по контрагенту так і разом з іншими контрагентами.

Аналізуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача, що бухгалтерський облік витрат та доходів по наданню послуг з очищення стічних вод РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал", що відноситься до ліцензійного виду діяльності ПАТ "Рівнеазот", ведеться окремо. Відтак, жодних порушення пп. 2.2.2 п. 2.2 Ліцензійних умов в частині ведення бухгалтерського обліку, позивач не допускав.

Постановою НКРЕКП № 1299 від 21.07.2016 також передбачено накладення штрафу за порушення підпункту 3.5.1 пункту 3.5 Ліцензійних умов щодо повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, у разі виникнення таких змін протягом десяти робочих днів подання до органу ліцензування відповідного повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх засвідченими в установленому порядку копіями, які підтверджують зазначені зміни.

При цьому, відповідач наголошував, що під час перевірки було встановлено, що про зміни стосовно наявності атестованої лабораторії, яка здійснює виробничий контроль або договору на виконання таких робіт атестованими лабораторіями інших організацій та відомостей про відповідність чисельності персоналу та його освітнього і кваліфікованого рівня ліцензіат повідомив орган ліцензування не у встановлений термін.

Однак, в ході судового розгляду встановлено, що в пункті 1 Відомості про наявність акредитованої лабораторії, яка додавалася до заяви про видачу ліцензії, вказано, що свідоцтво № 06544-5-3-201- ВЛ чинне до 26.11.2015, тобто дата спливу чинності свідоцтва про атестацію лабораторії, відповідачу була відома.

Судом встановлено, що виявлене порушення, самостійно усунуто позивачем до початку перевірки, що підтверджується листом № 1486 від 27.04.2016, а тому в розумінні п.п. 5.18. 5.19. Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення затвердженого постановою НКРЕКП від 10.08.2012 № 283, виявлені зауваження не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Суд також звертає увагу на вимоги положень статті 250 Господарського кодексу України відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, оскільки кінцева дата чинності свідоцтва про атестацію лабораторії була відома відповідачу, то відповідно після спливу вказаної дати, відповідач мав право застосувати до позивача штрафні санкції шляхом винесення відповідної постанови не пізніше як протягом шести місяців, натомість оскаржувана постанова винесена лише 21.07.2016 після закінчення вказаного шестимісячного строку.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в акті перевірки встановлено також порушення пункту 3.7 Ліцензійних умов щодо забезпечення цільового використання коштів, обсяги яких передбачені структурою тарифів, одержаних у результаті провадження ліцензованої діяльності, яке полягає у невідповідності фактично понесених витрат обсягам витрат, передбаченим структурою тарифу на централізоване водовідведення, встановлених постановою НКРЕКП "Про встановлення тарифу на централізоване водовідведення ПАТ "Рівнеазот" № 799 від 16.12.2014.

Відповідно до п. 3.7 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення затверджених постановою НКРЕКП за № 279 від 10.08.2012, ліцензіат забезпечує цільове використання коштів, обсяги яких передбачені структурою тарифів, одержаних у результаті провадження ліцензованої діяльності.

При цьому, згідно пункту 3.7 зазначених Ліцензійних умов, порушення вказаного вище пункту можливе лише у випадку нецільового використання коштів.

Однак як вже зазначалось судом вище, акт перевірки від 18.07.2016 № 102 не містить жодних фактів нецільового використання коштів, а перевищення позивачем витрат з причин, які не залежать від ліцензіата, а саме збільшення розмірів мінімальної заробітної плати, амортизаційних відрахувань, тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси не може розцінюватися як порушення Ліцензійних умов, тим більше, що таке перевищення здійснено за власні кошти.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських правовідносин не відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності якщо ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення і не несе господарсько-правову відповідальність у разі, якщо належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України, застосування адміністративно-господарських санкцій (заходів організаційно-правового або майнового характеру) до суб'єктів господарювання спрямоване на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, суть принципу пропорційності полягає в тому, що при прийнятті рішень, вчинення дій суб'єкт владних повноважень має діяти з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дії).

Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що:

1) здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти;

2) якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження мають бути виправдані необхідністю досягнення важливіших цілей;

3) несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;

4) для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш «шкідливі» засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Відповідно п. 8 ст. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють у тому числі, чи прийняті (вчинені) вони: пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Аналізуючи всі обставини справи, суд погоджується з доводами позивача стосовно позбавлення можливості виконання ліцензійних умов через наявність об'єктивних обставин, а не внаслідок свідомого ухилення від встановлених зобов'язань. Також суд звертає увагу, що частина порушень були усунені позивачем ще до початку перевірки, але цей факт не було взято до уваги посадовими особами відповідача при прийнятті спірного рішення.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно з ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності прийняття ним постанови "Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення" від 21.07.2016 № 1299.

Враховуючи викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги позивача правомірні і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати присуджуються на користь позивача у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1299 від 21.07.2016.

Присудити на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг судовий збір у розмірі 1378,00грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гломб Ю.О.