О К Р Е М А Д У М К А

(в порядку ч. 3 ст. 19 ЦПК України)

"26" грудня 2016 р.

м. Чернігів

судді апеляційного суду Чернігівської області

ОСОБА_1

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 26 грудня 2016 р. скасовано рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2016 року у справі за заявою директора Ніжинського дитячого будинку – інтернату ОСОБА_2 про поновлення цивільної дієздатності ОСОБА_3

Відповідно до ст. 209 та 313 ЦПК України мною підписано рішення від 26.12.2016, проте я не згодна як з рішенням суду першої інстанції, так і з рішенням апеляційного суду, тому, в порядку ч.3 ст.19 ЦПК України вношу з цього приводу окрему думку.

Обставини справи.

18.08.2016 заявниця ОСОБА_2, що є директором Ніжинського дитячого будинку інтернату, звернулася із заявою про поновлення в дієздатності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Останній був визнаний недієздатним рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 18.12.2008.

З описової частини рішення суду від 25.10.2016 випливає, що під час розгляду справи заявниця ОСОБА_2, ознайомившись з висновком судово-психіатричної експертизи, відмовилася підтримувати свою заяву про відновлення дієздатності. Представник органу опіки та піклування просила в задоволені заяви відмовити (а.с.46).

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.10.2016 ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заяви. При цьому суд першої інстанції лише процитував 42 ЦК України та висновок судово-психіатричної експертизи та не зробив жодного власного висновку ані щодо відмови заявника від власної заяви, ані щодо підстав для відмови в задоволенні заяви.

Апеляційну скаргу на рішення суду подала в інтересах недієздатного ОСОБА_4 його новий опікун ОСОБА_5Г . В апеляційній скарзі вона просила рішення суду скасувати та ухвалити нове – про задоволення заяви.

Обґрунтування окремої думки.

Згідно з статтею 42 ЦК України, за заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Поновлення цивільної дієздатності регулюється главами 1 та 2 ЦПК України.

Зокрема , ч.4 ст.234 ЦПК України передбачає розгляд таких заяв судом у складі одного судді та двох народних засідателів.

Після набрання чинності Законом України № 1401-VIII від 02.06.2016, інститут народних засідателів був виключений з Конституції України. Незважаючи на явну невідповідність ч.4 ст.234 ЦПК України вимогам Конституції України, суд першої інстанції не звернувся до Верховного Суду України в порядку ст. 8 ч.3 ЦПК України, а продовжив розгляд справи.

За змістом ч.4 ст.241 ЦПК України, механізм відновлення дієздатності фізичної особи полягає у скасуванні рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану. В цьому разі судом ухвалюється рішення на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, органу опіки та піклування.

Як зазначалося вище, особа, яка звернулася із заявою про відновлення дієздатності ОСОБА_4 це директор Ніжинського дитячого будинку – інтернату ОСОБА_2

Відповідно до рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04.10.2011 опікуном над недієздатним ОСОБА_4 призначена ОСОБА_5 (а.с.56). Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05.10.2011 директор Ніжинського дитячого будинку – інтернату ОСОБА_2 звільнена від повноважень опікуна недієздатного ОСОБА_4 (а.с.58).

З огляду на це, станом на 18.08.2016, ОСОБА_2 не мала повноважень на звернення до суду із заявою про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи . В силу ст. 121 ч.3 ЦПК України, суду першої інстанції дану заяву слід було повернути заявникові.

Суд цього не зробив, постановивши ухвалу про відкриття провадження у справі, призначивши її до розгляду в судовому засіданні (а.с.14).

Після відмови заявника підтримувати власну заяву про відновлення дієздатності ОСОБА_4, суд у встановленому порядку не з’ясував та не вирішив цього питання у спосіб, передбачений ЦПК України, а вирішив справу по суті.

Апеляційна інстанція, також дані обставини не врахувала та не взяла до уваги той факт, що за змістом статті 30 ЦК України та частин 2 та 3 ст. 46 ЦПК України, підтримувати заявлені вимоги, від яких відмовився представник, має лише дієздатна особа. Тому, врахування думки недієздатного щодо підтримання ним заяви ОСОБА_2 не мало правового значення при вирішенні справи

Недієздатний ОСОБА_4 має опікуна, який в силу 42 ЦК України має право самостійно звернутися із заявою про відновлення дієздатності.

За таких підстав, ухвалене 26.12.2016 апеляційним судом рішення не відповідає статті 213 ЦПК України.

З огляду на викладене вище, я вважаю, що рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.10.2016 підлягало скасуванню. Підстави для ухвалення нового рішення про задоволення заяви у апеляційного суду не було.

Суддя

ОСОБА_1.