ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року м.Житомир справа № 806/1850/16

категорія 3.6

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про визнання дій неправомірними,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати неправомірними дії Управління Держпродспоживслужби у Житомирській області щодо притягнення її до відповідальності та накладення штрафних санкцій постановою від 17.08.2016 у розмірі 11120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 19040 грн. як такої, що не відповідає вимогам закону та скасувати постанову від 17.08.2016.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області винесено постанову від 17.08.2016, якою її, як фізичну особу-підприємця було притягнуто до відповідальності на підставі п.2 ч.2 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та накладено штраф у розмірі 19040 грн. Згідно зазначеної постанови штраф накладено за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим нормам. Зазначає, що в основу постанови покладено акт перевірки характеристик продукції від 04.08.2016 №005, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності від 05.08.2016 №5, протокол №004 від 12.08.2016 про виявлені порушення, рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішення від 16.08.2016 №5. Вказує, що всі ці документи, рішення, які покладені в основу спірної постанови, нею не отримані в установленому порядку, що позбавило її можливості усунути недоліки у визначений законом термін. Вважає, що спірна постанова є незаконною у зв"язку з тим, що вона була необізнана про існування документів, на підставі яких така була прийнята та у зв"язку з неправомірністю застосування штрафу в максимальному розмірі.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях. Вважає, що ним правомірно винесено постанову №4, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі 19040 грн., оскільки нею порушено вимоги п.2 ч.2 ст. 44 Закону України " Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", що полягає у введенні в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. Крім того, позивач сама визнала факт вчинення нею порушення та погодилася з ним. Тому, просить у позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судом та вбачаться з матеріалів справи, у термін з 03.08.2016 по 04.08.2016, на підставі наказу в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області ОСОБА_4 від 01.08.2016 №89-од та направлення від 01.08.2016 №16, головними спеціалістами відділу ринкового та метрологічного нагляду Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області було проведено планову перевірку характеристик продукції, що реалізовувалась ФОП ОСОБА_1 за адресою: 12700, Житомирська область, місто Баранівка, вул.Леніна,3. Предмет здійснення заходу: дитячий одяг та взуття. (а.с.18-19).

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки характеристик продукції від 04.08.2016 №005, у якому встановлено наступні порушення:

- розповсюдження продукції (дитячого одягу), яка зазначена у п.п.1-7 акту, на яких відсутні ярлики та не зазначено на маркуванні відомості про склад волокна, чим порушено п.18 Технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2009 №13 та Додатку1 - перелік назв текстильних волокон, що використовується для маркування текстильних виробів до вищезазначеного ТР.

- на продукцію, зазначену у п.п.1-7 акту перевірки не надано під час проведення перевірки документацію, яка б дала змогу ідентифікувати суб"єкта господарювання, що поставляв відповідну продукцію, чим порушено п.5 ст.8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".(а.с.21-24)

05.08.2016, на підставі вказаного акту перевірки, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 5, яким відповідно ст.30 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності ( п.п.1-7 ОСОБА_3 перевірки від 04.08.2016) та надано строк для його виконання до 17.08.2016. (а.с.26)

12.08.2016 ОСОБА_1 письмово повідомила відповідача, що на підставі ОСОБА_3 перевірки характеристик продукції від 04.08.2016 № 005, вона не в змозі надати супроводжувальну документацію, на продукцію зазначену в пунктах 1-7 ОСОБА_3 перевірки, в зв’язку з тим, що товар закуповувався нею за готівку без документів на ринку в м.Хмельницький.(а.с.24)

Цього ж дня, відповідачем було складено протокол №004 про виявлені порушення вимог ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", у якому міститься підпис ОСОБА_1, що вона ознайомлення з порушеннями, викладеними у акті перевірки та у протоколі та погоджується з ними. (а.с.27).

16.08.2016 позивач письмово повідомила відповідача, що вона повністю виконала рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.08.2016 року № 5, та у присутності залучених сторонніх осіб, вилучила товар із обігу, що підтверджується актом вилучення з обігу та списання товару від 15.08.2016 №01. (а.с.28-29)

16.08.2016, рішенням ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області №5 скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.08.2016 №5 у зв"язку з його виконанням позивачем. (а.с.31).

17.08.2016 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області було винесено постанову №4, якою за порушення вимог п.2 ч.2 ст. 44 Закону України " Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", що полягала у введенні в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі 19040 грн. (а.с.33).

Не погоджуючись із застосуванням такого штрафу, позивач звернувся до суду, для захисту порушеного права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 10 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, які встановлюються Президентом України.

За змістом Переліку органів ринкового нагляду та сфер їх відповідальності, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 N 573, Держспоживінспекція здійснює нагляд, зокрема, щодо текстильних волокон та текстильних виробів.

Відносини, що виникають у зв'язку з розробленням та прийняттям технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, їх застосуванням стосовно продукції, яка вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію в Україні, а також здійсненням добровільної оцінки відповідності регулює Закон України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" від 15.01.2015 №124-VІІІ.

Технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов'язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення, додержання яких є обов'язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва.

Цілями прийняття технічних регламентів є захист життя та здоров'я людей, тварин і рослин, охорона довкілля та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, захист майна, забезпечення національної безпеки та запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживача (користувача) в оману.

Відповідно до ст.11 Закону відповідність введеної в обіг, наданої на ринку або введеної в експлуатацію в Україні продукції вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, є обов'язковою, за винятком випадків, визначених у зазначених технічних регламентах та статті 12 цього Закону.

Відповідність продукції вимогам технічних регламентів може бути забезпечена шляхом застосування національних стандартів та/або технічних специфікацій, посилання на які містяться у відповідних технічних регламентах. У технічному регламенті зазначається, чи відповідність продукції таким національним стандартам та/або технічним специфікаціям є єдиним способом, чи одним із способів задоволення відповідних вимог технічного регламенту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" сертифікація - підтвердження відповідності третьою стороною (особою, яка є незалежною від особи, що надає об'єкт оцінки відповідності, та від особи, що заінтересована в такому об'єкті як споживач чи користувач), яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу; знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що продукція відповідає вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені в технічних регламентах, якими передбачене нанесення цього маркування.

Встановлення відповідності продукції вимогам технічних регламентів, здійснюється органами ринкового нагляду в межах перевірки характеристик продукції, як це передбачено частиною 2 статті 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Так, частиною 2 ст.24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:

а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам;

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;

б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Як вже зазначалося, за результатами проведеної перевірки характеристик продукції, що реалізовувалась ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення:

- п.18 Технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2009 №13 та Додатку 1 - перелік назв текстильних волокон, що використовується для маркування текстильних виробів до вищезазначеного ТР, що полягає у розповсюдженні продукції (дитячого одягу), яка зазначена у п.п.1-7 акту (труси дитячі, лосини дитячі, дитячі шкарпетки, дитячі колготи), на яких відсутні ярлики та не зазначено на маркуванні відомості про склад волокна, чим порушено п.5 ст.8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", що полягає у ненадання документації на продукцію, зазначену у п.п.1-7 акту перевірки (труси дитячі, лосини дитячі, дитячі шкарпетки, дитячі колготи), яка б дала змогу ідентифікувати суб"єкта господарювання, що поставляв відповідну продукцію.

Обов'язки суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.

Вимоги до назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів встановлені Технічним регламентом щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів.

Дія цього Технічного регламенту поширюється на всі види текстильних волокон, інформацію, яка наноситься під час маркування текстильних виробів, і супровідну документацію на такі вироби на різних стадіях їх виготовлення та введення в обіг.

Вимоги цього Технічного регламенту є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, сфера діяльності яких поширюється на текстильні волокна і вироби на різних стадіях їх виготовлення та введення в обіг на території України, і не застосовуються до текстильних виробів, які ввозяться на територію України як давальницька сировина.

Маркування текстильних виробів здійснюється кожного разу, коли вони вводяться в обіг. Якщо вироби не призначені для кінцевого споживача або поставляються на виконання замовлення державних органів влади, вони поставляються із супровідною документацією.

Маркування текстильних виробів здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) виріб, що складається з двох чи більше частин, які мають різний склад волокна, повинен містити ярлик, в якому зазначаються відомості про склад. Таке маркування не є обов'язковим для частин, маса яких становить менш як 30 відсотків загальної маси текстильного виробу, за винятком основних підкладок;

2) текстильний виріб, що складається з двох чи більше частин, склад волокна яких однаковий і які становлять єдиний комплект, повинен мати тільки один ярлик;

3) склад волокна корсетного виробу стосується усього виробу або таких його частин (сумарно чи окремо): для бюстгальтерів - зовнішнє та внутрішнє полотно для чашок і спинки; для корсетів - передні, задні і жорсткі бокові частини; для грацій - зовнішнє та внутрішнє полотно для чашок, передні, задні і жорсткі бокові частини.

Вміст волокон інших корсетних виробів стосується усього виробу або різних його частин (сумарно чи окремо); таке маркування не є обов'язковим для частин виробу, що становлять менш як 10 відсотків загальної маси виробу;

4) вміст волокон виробів, пофарбованих за методом витравного друку, зазначається як для усього виробу, так і окремо для базового полотна і витравних частин;

5) вміст волокон вишитих виробів зазначається як для усього виробу, так і окремо для базового полотна і ниток для вишивання із зазначенням відповідних назв. Якщо вишиті частини становлять менш як 10 відсотків загальної площі виробу, зазначається лише вміст базового полотна;

6) вміст ниток (пряжі), в яких серцевина і покривний шар зроблені з різних волокон та призначені для продажу в роздріб, зазначається як для усього виробу, так і окремо для кожної з його частин;

7) вміст волокон оксамитових, плюшевих або подібних до них текстильних матеріалів зазначається для усього виробу, крім випадків, коли його лицьовий і зворотний бік відрізняються один від одного та складаються з різних волокон і зазначаються окремо;

8) вміст волокон килимів та інших покриттів для підлоги, лицьовий і зворотний бік яких складаються з різних волокон, зазначається тільки для лицьового боку; інші компоненти, з яких складаються килими та інші покриття для підлоги, не враховуються

Відповідно до п.5 ст.8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач погодилася з встановленими у акті перевірки порушеннями та зобов"язалася їх усунути, що підтверджується її поясненнями у протоколі №004 від 12.08.2016 про виявлені порушення вимог статті 44 ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". (а.с.27)

Крім того, даний факт позивачем не заперечувався і в ході розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.2 ст..44 Закону суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі встановлених порушень, відповідачем було винесено постанову №4, якою за порушення вимог п.2 ч.2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі 19040 грн.

Указані дії на виконання порушень, виявлених під час перевірки, свідчать, що позивач погоджується з виявленими недоліками проте, зазначене не може бути правовою підставою для відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Посилаючись на протиправність такої постанови, позивач стверджує, що відповідачем неправомірно застосовано до неї саме таку суму штрафу, тобто в майже максимальному розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи постанова про накладення штрафних санкцій винесена на підставі акту перевірки №005 від 04.08.2016, рішення про вжиття обмежувальних заходів від 05.08.2016 №5, письмового пояснення ФОП ОСОБА_1 від 12.08.2016, протоколу №004 від 12.08.2016, письмового повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних заходів від 16.08.2016, рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішення від 16.08.2016 №5.

Так, 05.08.2016, на підставі акту перевірки, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 5, яким відповідно ст.30 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності ( п.п.1-7 ОСОБА_3 перевірки від 04.08.2016) та надано строк для його виконання до 17.08.2016.

Разом з тим, як встановлено судом, рішення про вжиття обмежувальних заходів позивачем виконано повністю, а саме: вилучено товар з обігу та списано його, що підтверджується повідомленням про виконання рішення про вжиття обмежувальних заходів від16.08.2016 та актом вилучення з обігу та списання товару №1 від 15.08.2016. (а.с.28,29)

Крім того, факт усунення таких недоліків в судовому засіданні відповідачем не заперечувався.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" основними принципами ринкового нагляду і контролю продукції є, зокрема: пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам; об'єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і органів доходів і зборів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції; результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб'єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб'єктом господарювання того самого порушення.

Крім того, оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Прийняття рішень, вчинення дій суб'єктами владних повноважень передбачає, зокрема, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності).

Суд вважає, що при винесені спірної постанови відповідачем порушено принцип пропорційності, що передбачає дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та застосовані штрафні санкції не в мінімальному розмірі, а в розмірі, що є майже максимальним.

Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що:

- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;

- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей;

- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;

- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.

Принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Враховуючи те, що сума та кількість товару, який вилучено з обігу є незначною та той факт, що позивач добровільно вилучив такий товар з обігу, тобто виконав вимоги відповідача, зважаючи на добросовісність позивача та те, що даний товар не становить великої суспільної небезпеки, суд вважає, що застосування до позивача штрафу саме у такому розмірі порушує принцип пропорційності.

Протилежного відповідачем суду не доведено.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні не зміг пояснити, чому саме такий розмір штрафу було застосовано до позивача та які критерії при прийнятті спірного рішення були враховані.

Враховуючи викладене, суд вважає, що спірна постанова винесена без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, з порушенням принципу пропорційності, з огляду на що є протиправною та підлягає скасуванню саме в частині застосування штрафних санкцій на суму 10540 грн., тобто на суму, що перевищує мінімальний розмір штрафу. При цьому, суд вважає, що прийняттям такого рішення він не втручається в дискреційні повноваження відповідача, оскільки відповідно до ст.162 КАСУ суд може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб"єктів господарювання у сфері публічних правовідносин від порушень з боку суб"єктів владних повноважень.

Що стосується позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Управління Держпродспоживслужби у Житомирській області щодо притягнення позивача до відповідальності та накладення штрафних санкцій постановою від 17.08.2016 у розмірі 11120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 19040 грн. як такої, що не відповідає вимогам закону, суд зазначає, що дана вимога фактично ґрунтується на аналогічних підставах, які вказані при оскарженні спірної постанови. Тобто, ці вимоги по суті є тотожними.

З огляду на вказане суд вважає, що права позивача є захищеними прийняттям рішення про протиправність оскаржуваної постанови, а тому додаткового захисту не потребують.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню лише в частині визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 17.08.2016 року № 4 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10540 грн.

Відповідно до ст.94 КАСУ сплачений позивачем судовий збір у розмірі 551,20 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області.

Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України ,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 17.08.2016 року № 4 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10540 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Відшкодувати Фізичній особи-підприємцю ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 28 грудня 2016 р.