Справа №423/2860/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2016 року Попаснянський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Закопайла В.А.

за участю: секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити певні дії,

встановив:

В поданому позові позивач зазначає, що він має більше 25 років стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно дост.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у звязку з чим позивач 16 серпня 2016 року звернувся до відповідача із відповідною заявою про призначення йому пенсії, додавши до заяви трудову книжку та відповідні пільгові довідки. Проте, відповідач, розглянувши заяву позивача, своїм рішенням від 26 серпня 2016 року відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, не зарахувавши до пільгового стажу періоди участі позивача у страйках та у звязку з простоєм підприємства, виконання ним державних обов'язків і обов'язків донора, періоди, коли позивач знаходився у відпустках у звязку з навчанням, а також період роботи з 01 серпня 1994 року по 31 жовтня 1994 року, коли позивач працював медсестрою підземного здоровпункту шахти «Золоте».

Посилаючись на вищезазначені обставини, позивач в поданому позові просить суд визнати неправомірними такі дії відповідача, зобовязати відповідача зарахувати до пільгового стажу періоди участі позивача у страйках та у звязку з простоєм підприємства, виконання ним державних обов'язків і обов'язків донора, періоди, коли позивач знаходився у відпустках у звязку з навчанням, а також період роботи з 01 серпня 1994 року по 31 жовтня 1994 року на посаді медсестри підземного здоровпункту шахти «Золоте», та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно дост.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на його необгрунтованість, стверджуючи при цьому, що у позивача на час його звернення із заявою про призначення пенсії був відсутній пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно дост.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як загальний стаж роботи позивача складає 24 роки 8 місяців 02 дні, з яких пільговий стаж на підземних роботах складає 20 років 2 місяці 07 днів. При цьому позивачем не було надано відповідних уточнюючих довідок, які б підтверджували факт роботи позивача в період з 01 серпня 1994 року по 31 жовтня 1994 року на посаді медсестри підземного здоровпункту шахти «Золоте».

Аналогічні доводи містяться в письмових запереченнях відповідача (а.с.35).

Суд, вислухавши доводи сторін, пояснення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Так, згідно ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

В судовому засіданні без заперечення з боку сторін були встановлені наступні фактичні відомості.

Так, згідно пояснень позивача та відповідно до записів в його трудовій книжці (а.с.7-9) позивач за час своєї трудової діяльності працював на наступних посадах:

-у період з 01 серпня 1994 року по 31 жовтня 1994 року на посаді медсестри підземного здоровпункту шахти «Золоте» з повним робочим днем під землею;

-у період з 31 жовтня 1994 року по 20 лютого 1995 року на посаді учня гірника очисного вибою підземного шахти «Золоте» з повним робочим днем під землею;

-у період з 21 лютого 1995 року по 16 грудня 1997 року на посаді гірника очисного вибою підземного з повним робочим днем під землею;

-у період з 17 грудня 1997 року по 31 жовтня 2010 року на посаді вибійника на відбійних молотках шахти «Золоте» з повним робочим днем під землею;

-у період з 01 листопада 2010 року по 23 жовтня 2011 року на посаді гірника очисного вибою підземного шахти «Золоте» з повним робочим днем під землею;

-у період з 24 жовтня 2011 року по 01 липня 2014 року на посаді гірничого майстра підземного шахти «Золоте» з повним робочим днем під землею;

-у період з 02 липня 2014 року по 08 вересня 2014 року на посаді заступника начальника ділянки ВШТ шахти «Золоте» з повним робочим днем під землею;

-з 08 вересня 2014 року по теперішній час на посаді виконуючого обовязки начальника ділянки ВШТ шахти «Золоте» з повним робочим днем під землею.

Також судом із пояснень представника відповідача та наданих сторонами копій уточнюючих довідок (а.с.18-23) встановлено, що за час своєї роботи на різних посадах в шахті «Золоте» позивач:

-у періоди з 01.09.1997 року по 05.09.1997 року, з 17.11.1997 року по 06.12.1997 року, з 10.01.1998 року по 18.01.1998 року, з 11.03.1998 року по 30.03.1998 року, з 21.09.1998 року по 15.10.1998 року, з 23.02.1999 року по 09.03.1999 року, з 20.09.1999 року по 14.10.1999 року, з 07.02.2000 року по 21.02.2000 року, з 05.04.2000 року по 02.06.2000 року, з 07.06.2000 року по 10.06.2000 року, а всього 6 місяців 12 днів - перебував у відпустці у звязку із своїм навчанням в Стаханівському гірничому технікумі, що підтверджується копією диплома (а.с.13);

-у періоди з 04.05.1998 року по 23.06.1998 року, з 30.01.1999 року по 13.02.1999 року, з 04.04.1999 року по 12.04.1999 року, з 03.05.2001 року по 23.05.2001 року, з 24.12.2001 року по 24.12.2001 року, а всього 2 місяці 3 дні позивач приймав участь у страйках;

-у періоди 06.09.2000 року, з 18.10.2000 року по 19.10.2000 року, за 10.02.2001 року, за 21.09.2001 року, з 03.04.2002 року по 04.04.2002 року, за 22.11.2002 року, за 22.10.2003 року, за 25.11.2004 року, за 22.06.2005 року, за 24.11.2005 року, за 26.05.2006 року, за 17.11.2006 року, за 20.07.2007 року, за 11.09.2007 року, за 26.09.2008 року, за 10.04.2009 року, за 29.09.2009 року, за 28.04.2010 року, з 29.11.2010 року по 30.11.2010 року, за 10.12.2010 року, з 16.03.2011 року по 18.03.2011 року, з 28.04.2011 року по 29.04.2011 року, з 10.05.2011 року по 11.05.2011 року, з 02.06.2011 року по 03.06.2011 року, з 05.09.2011 року по 06.09.2011 року, за 20.10.2011 року, з 28.11.2011 року по 01.12.2011 року, з 22.02.2012 року по 23.02.2012 року, з 14.03.2012 року по 15.03.2012 року, за 15.05.2012 року, за 25.12.2012 року, за 17.09.2013 року, за 04.03.2014 року, а всього 1 місяць 17 днів - позивач виконував державні обовязки;

-у періоди з 20.12.2000 року по 21.12.2000 року, з 19.07.2001 року по 20.07.2001 року, з 18.10.2001 року по 19.10.2001 року, з 19.06.2002 року по 20.06.2002 року, з 21.08.2002 року по 22.08.2002 року, з 17.10.2002 року по 18.10.2002 року, з 16.04.2003 року по 17.04.2003, з 23.06.2003 року по 24.06.2003, з 14.08.2003 року по 15.08.2003, за 15.10.2003 року, з 19.02.2004 року по 20.02.2004 року, з 23.04.2004 року по 24.04.2004 року, з 21.06.2004 року по 22.06.2004 року, з 23.09.2004 року по 24.09.2004 року, з 18.11.2004 року по 19.11.2004 року, з 17.01.2005 року по 18.01.2005 року, з 21.04.2005 року по 22.04.2005 року, з 16.06.2005 року по 17.06.2005 року, з 14.09.2005 року по 15.09.2005 року, з 17.11.2005 року по 18.11.2005 року, з 19.01.2006 року по 20.01.2006 року, з 23.03.2006 року по 23.03.2006 року, з 15.06.2006 року по 16.06.2006 року, з 21.08.2006 року по 22.08.2006 року, з 18.07.2007 року по 19.07.2007 року, з 17.04.2008 року по 18.04.2008 року, з 24.09.2008 року по 25.09.2008 року, з 20.11.2008 року по 21.11.2008 року, з 29.01.2009 року по 30.01.2009 року, з 26.03.2009 року по 27.03.2009 року, з 18.06.2009 року по 19.06.2009 року, з 20.08.2009 року по 21.08.2009 року, з 26.10.2009 року по 27.10.2009 року, з 22.04.2010 року по 23.04.2010 року, з 17.06.2010 року по 18.06.2010 року, з 25.08.2010 року по 26.08.2010 року, з 23.11.2010 року по 24.11.2010 року, з 17.02.2011 року по 18.02.2011 року, з 21.04.2011 року по 22.04.2011 року, а всього 2 місяці 16 днів - позивач виконував донорські обовязки;

-у періоди з 03.04.2003 року по 03.04.2003 року, з 07.09.2004 року по 09.09.2004 року, з 05.10.2005 року по 06.10.2005 року, з 15.10.2008 року по 15.10.2008 року, з 06.02.2012 року по 15.02.2012 року, з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, з 19.11.2012 року по 21.11.2012 року, з 26.03.2013 року по 26.03.2013 року, а всього 1 місяць 21 день - позивач не працював у звязку з простоєм підприємства.

При цьому суд зазначає, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 16 серпня 2016 року, надавши при цьому усі необхідні документи, в тому числі й уточнюючи довідки. Але, відповідач своїм рішенням від 26 серпня 2016 року (а.с.30), відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, посилаючись на те, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж роботи, необхідний для призначення такого виду пенсії відповідно до вимог ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не зарахувавши до пільгового стажу періоди участі позивача у страйках та коли позивач не працював у звязку з простоєм підприємства, виконання ним державних обов'язків і обов'язків донора, періоди, коли позивач знаходився у відпустках у звязку з навчанням, а також період роботи з 01 серпня 1994 року по 31 жовтня 1994 року на посаді медсестри підземного здоровпункту шахти «Золоте».

Враховуючи вищенаведені встановлені по справі фактичні обставини, які не заперечуються сторонами, суд зазначає наступні вимоги діючого пенсійного законодавства України.

Так, відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

«Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162, що діяв до 16.01.2003р., та Список №1 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, містить в собі підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»: пунктом «а» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах. Таким чином, усі посади, які обіймав позивач протягом своєї трудової діяльності, - віднесені до Списку №1.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За записами трудової книжки визначається не тільки загальний стаж роботи, але і встановлюються відомості, які дають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому зазначеній нормі відповідає пункт 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Цим же Порядком передбачено, що у разі відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Також суд зазначає, що за нормами статей 13,14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до пільгового стажу зараховується робота працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, за умови підтвердження первинними документами роботи саме під землею повний робочий день, при цьому такими документами можуть бути: журнали спуску в шахту, табелі використання робочого часу, деякі накази чи розпорядження по шахті. Кожен з цих документів дає лише часткове підтвердження зайнятості на підземних роботах, але сукупні дані цих документів можуть бути доказом повної зайнятості під землею.

Враховуючи вищенаведені вимоги діючого пенсійного законодавства України та перевіряючи повноту та всебічність прийнятого відповідачем рішення від 26.08.2016р. про відмову позивачу у призначення пенсії за віком на пільгових умовах, судом враховується наступне.

Так, вирішуючи заявлені позивачем позовні вимоги в частині визнання пільговим стажем час роботи позивача з 01 серпня 1994 року по 31 жовтня 1994 року на посаді медсестри підземного здоровпункту шахти «Золоте», суд зазначає, щопозивач в дійсний час не має можливості надати на адресу відповідача уточнюючи довідки, які б підтверджували наявність пільгового стажу за час роботи позивача з 01 серпня 1994 року по 31 жовтня 1994 року на посаді медсестри підземного здоровпункту шахти «Золоте», так як підприємство Первомайська міська багатопрофільна лікарня, з яким позивач фактично перебував у трудових відносинах, - знаходиться на тимчасово не підконтрольній території Луганської області, у звязку з чим вимогивідповідача щодо надання таких уточнюючих довідок завідомо є такими, що не можуть бути виконаними без надзвичайно високого ризику для життя та здоровя позивача або інших осіб.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.17 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них» передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про відмову позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, не сприяв позивачу у вирішенні питання щодо підтвердження наявності пільгового стажу на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, хоча мав таку можливість.

Так, судом за клопотанням позивача та його представника були допитані свідки:

- ОСОБА_4, яка працювала на посаді медсестри підземної здоровпункту шахти «Золоте» з повним робочим днем під землею у період з 01.11.1993р. по 02.01.1995р., що підтверджується відповідними записами в її трудовій книжці (а.с.44);

- ОСОБА_5, яка також працювала на посаді медсестри підземної здоровпункту шахти «Золоте» з повним робочим днем під землею у період з 28.07.1993р по 28.06.1996р. та з 28.06.1996р. по 28.09.2008р., що підтверджується відповідними записами в її трудовій книжці (а.с.54-56).

При цьому вищезазначені свідки підтвердили, що вони за час своєї роботи на посаді медсестри підземного здоровпункту шахти «Золоте» працювали разом з позивачем, виконуючи роботу з повним робочим днем під землею.

Крім того, судом враховуються й відомості, які були надані відповідачем на запит суду, відповідно до яких свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в дійсний час є пенсіонерами, перебувають на обліку в УПФУ в Попаснянському районі та отримують пенсію за віком на пільгових умовах, при цьому стаж роботи ОСОБА_6 на посаді медсестри підземної здоровпункту шахти «Золоте» під час призначення пенсії був зарахований як пільговий стаж, що підтверджується відповідними розрахунками пільгового стажу на а.с.62-63.

Також судом приймається до уваги, як належний та допустимий доказ в цієї частині позову, надану позивачем належним чином засвідчену довідку про його спуски у шахту у період з 01.08.1994 року по 31.10.1994 року та яка повністю підтверджує, що увесь цей період позивач повний робочий день працював під землею (а.с.24). Крім того, судом приймається до уваги наказ головного лікаря Первомайської багатопрофільної міської лікарні №62Б від 27.03.2003р. (а.с.77), яким був затверджений перелік робочих місць працівників, яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці було підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 по підземному здоров пункту шахти «Золоте» у період з 01.11.1993 по 30.06.1996р., при цьому до цього переліку була включена посада медичної сестри здоровпункту шахти «Золоте», що підтверджується відповідними доказами на а.с.71-76,78-81.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що при таких обставинах факт роботи позивача з 01 серпня 1994 року по 31 жовтня 1994 року на посаді медсестри підземного здоровпункту шахти «Золоте» з повним робочим днем під землею знайшов своє підтвердження у суді, а тому повинен бути врахований як пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У звязку з чим заявлені позивачем позовні вимоги в цієї частині позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи заявлені позивачем позовні вимоги в частині визнання пільговим стажем час виконання позивачем державних обовязків, суд зазначає наступне.

Так, із пояснень позивача та наданих ним письмових доказів судом було встановлено, що у період з 2000 року по 2015 рік позивач, працюючи на різних посадах в шахті «Золоте», неодноразово обирався головою дільничної профспілкової організації, у звязку з чим під час своєї трудової діяльності неодноразово приймав участь у проведенні різних заходів (конференцій, зборів та зїздів профспілкових організацій гірників України тощо), що підтверджується наданими позивачем відповідними письмовими доказами (а.с.25-29), а також уточнюючими довідками, які були видані архівом шахти «Золоте» (а.с.21-23), в яких ці періоди роботи позивача зазначені як виконання державних обовязків. При цьому, встановлені судом вищевикладені обставини не заперечувались і представником відповідача.

Разом з тим, відповідач вважає неможливим зарахувати час виконання позивачем державних обовязків до пільгового стажу, посилаючись на те, що в цей час позивач фактично не виконував роботу, яка повязана із шкідливими умовами праці (тобто за Списком №1).

Враховуючи вищенаведене та перевіряючи доводи сторін, суд зазначає наступні вимоги діючого законодавства.

Так, відповідно до ст.119 Кодексу Законів про працю України на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Згідно ст.10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. При цьому ч.1 ст.12 КЗпП України передбачено, що колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони. А відповідно до ст.13 КЗпП України зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: встановлення гарантій, компенсацій, пільг; гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих, тощо.

З урахуванням вищезазначених вимог діючого законодавства України, суд зазначає, що такий Колективний договір постійно діє за місцем роботи позивача на шахті «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» (а.с.50), при цьому цим Колективним договором передбачені гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій. Так, згідно п.9.8 Колективного договору передбачено надання вільного від роботи часу із збереженням середньої заробітної плати і усіх пільг членам виборних профспілкових органів, не звільнених від своїх виробничих чи службових обовязків для виконання ними повноважень та громадських доручень в інтересах трудового колективу, а п.9.12 передбачено розповсюдження на виборних та штатних працівників органів профспілок, які діють на підприємстві, соціальних пільг, гарантій, премій та заохочень, нагороджень, а також виплат за вислугу років звільненим обраним головам профспілок, які встановлені дійсним договором.

При цьому суд зазначає, що час виконання позивачем своїх державних обовязків ніяким чином не вплинуло на розмір його заробітної плати та на розмір утриманого з цієї заробітної плати єдиного соціального внеску, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу (а.с.14-17), де зазначено, що до страхового стажу позивача у період з 1999 по 2016 роки увійшли усі календарні дні кожного місяця кожного року, при цьому за цей час позивачу щомісяця нараховувалась заробітна плата, з якої своєчасно утримувався єдиний соціальний внесок.

Враховуючи вищенаведені встановлені судом фактичні обставини в цієї частині позову, суд вважає, що у відповідача були відсутні будь-які правові підстави не зараховувати до пільгового стажу час виконання позивачем своїх державних обовязків, а тому заявлені позовні вимоги в цієї частині позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи заявлені позивачем позовні вимоги в частині визнання пільговим стажем часу перебування позивача у відпустці у звязку із своїм навчанням, а також часу виконання позивачем донорських обовязків, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст.45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Відповідно до ст.74 КЗпП України та ст.2 Закону України «Про відпустки» громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Крім того ст.4 Закону України «Про відпустки» передбачено, що одним з видів щорічних додаткових відпусток є відпустка у звязку з навчанням.

Із пояснень позивача та наданих ним письмових доказів судом було встановлено, що позивач починаючи з 01.09.1997р. навчався на заочній формі навчання у Стахановському гірничому технікумі за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин», який закінчив 30 червня 2000 року, що підтверджується копією диплому на а.с.13. А згідно ст.43 Закону України «Про освіту», яка діяла на час навчання позивача у зазначеному учбовому закладі, Стаханівський гірничий технікум відносився до вищих учбових закладів першого рівня акредитації.

Крім того, 124 КЗпП України та статтею 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» передбачені пільги, що надаються донорам. Так, цими статтями передбачено, що в день давання крові донор звільняється від роботи та за ним зберігається середній заробіток за місцем його роботи, а після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів. При цьому ч.4 ст.10 цього Закону передбачена можливість надання центральними та місцевими органами виконавчої влади інших додаткових пільг донорам, тобто перелік пільг, який може надаватися донорам, не є вичерпним.

При цьому, із поясненьпозивача судом встановлено, що у період часу з 2001 по 2011 роки позивач без відриву від виробництва виконував донорські обовязки, що також підтверджується уточнюючими довідками, які були видані архівом шахти «Золоте» (а.с.21-23), в яких зазначені конкретні дні виконання позивачем донорських обовязків.

Вищезазначені встановлені судом фактичні обставини щодо навчання позивача та виконання ним донорських обовязків не заперечуються з боку відповідача. Разом з тим відповідач не зарахував до пільгового стажу час перебування позивача у додаткових відпустках у звязку з навчанням та час виконання позивачем донорських обовязків, посилаючись на те, що в цей час позивач фактично не виконував роботу, яка повязана із шкідливими умовами праці (тобто за Списком №1).

Враховуючи вищенаведене, суд також зазначає, що згідно статті 215 КЗпП України працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством. При цьому с таттею 216 КЗпП України передбачено, що працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

-на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання - 30 календарних днів;

-на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання - 40 календарних днів;

-на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів;

- на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, - два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - чотири місяці.

Теж саме передбачено статтею 15 Закону України «Про відпустки».

Відповідно до статті 217 КЗпП України на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Враховуючи вищенаведені положення діючого законодавства України, суд зазначає, що цими положеннями прямо не передбачено те, що час перебування працівників у додатковій відпустці у звязку з навчанням зараховується до спеціального пільгового стажу, а лише зазначено (ст.215 КЗпП України), що працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються … також інші пільги, передбачені законодавством, тобто перелік таких соціальних пільг не є вичерпним. Разом з тим, аналізуючи зміст та обсяг соціальних гарантій працівників, які навчаються без відриву від виробництва та який передбачений діючим законодавством України, суд зазначає наступне.

Так, згідно п.2 абз.1 ст.82 КЗпП України та ст.9 Закону України «Про відпустки» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку входить час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата тобто час перебування працівника на навчанні (ст.217 КЗпП України) зараховується до стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку. При цьому час основної відпустки працівника, в свою чергу, за нормами пенсійного законодавства України зараховується до спеціального пільгового стажу.

Крім того, за працівниками, які навчаються у вищих учбових закладах, зберігається за основним місцем роботи середня заробітна плата, з якої в свою чергу утримуються податки та обовязкові платежі, і такі утримання проводились із заробітної плати позивача, який на час навчання обіймав посадувибійника на відбійних молотках.

При цьому суд зазначає, що діючим законодавством передбачені інші випадки, коли до пільгового стажу працівника зараховується час, протягом якого працівник фактично не виконував роботу, яка повязана із шкідливими умовами праці - час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку (ст.181 КЗпП), час строкової служби у лавах Збройних сил України (ч.2 ст.119 КЗпП та Закон України «Про загальний військовий обовязок і військову службу»).

Крім того, аналогічні випадки мали місце й під час трудової діяльності позивача. Так, в лютому 2010 року та в жовтні 2012 року позивач виконував обовязки члена територіальної виборчої комісії під час проведення виборів Президента та народних депутатів України, тобто в ці періоди фактично не виконував роботу, яка повязана із шкідливими умовами праці. Разом з тим ці періоди були зараховані позивачу до пільгового стажу, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу (а.с.14-17) та відповідною довідкою (а.с.64) і Наказом №26/к від 01.02.2010 (а.с.68), а також передбачено ч.6 ст.36 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та ч.4 ст.29 Закону України «Про вибори президента України».

Таким чином суд, застосовуючи аналогію права, вважає, що час перебування позивача у відпустках на період навчання та час виконання позивачем донорських обовязків також повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників. У звязку з чим суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги в цієї частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи заявлені позивачем позовні вимоги в частині визнання пільговим стажем часу участі позивача у страйках та часу простою підприємства, суд зазначає наступне.

Так, частиною 1статті 17 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 03.03.1998 року №137/98-ВР визначено, що страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту). Відповідно до ст.27 цього Закону участь у страйку працівників за винятком страйків, визнаних судом незаконними не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. При цьому статтею 28 цього Закону визначено, що організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

З аналізу зазначених норм вбачається, що перебування позивача у страйку не зараховується до стажу тільки в разі визнання такого страйку судом незаконним. Разом з тим, відповідачем не було надано на адресу суду будь-яких доказів, які б свідчили про те, що страйки, в яких приймав участь позивач, були визнані судом незаконними, а тому суд вважає, що час участі позивача у страйках також підлягає зарахуванню до його пільгового стажу.

Також суд зазначає, що відповідно до ст.34 Кодексу Законів про працю України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю, організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи невідворотною силою або іншими обставинами. При цьому згідно статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, не з вини робітника не повинне позбавляти працівників зараховувати цей час роботи до пільгового стажу роботи. Це також відповідає розясненню начальника управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, де вказано, що час простою та період відпусток без збереження заробітної плати працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці, зараховуються до пільгового стажу, якщо вони повязані з виробничою необхідністю і тривалість їх не більше одного місяця в календарному році.

Враховуючи вищенаведені вимоги діючого законодавства України в цієї частині позову, суд вважає, що у відповідача були відсутні будь-які правові підстави не зараховувати до пільгового стажу час участі позивача у страйках та час простою підприємства, а тому заявлені позовні вимоги в цієї частині позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведені встановлені судом фактичні обставини по справі, суд також зазначає, що пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них» передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При цьому у довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

Крім того, відповідно до абзацу 6 п.20 зазначеного Порядку передбачено, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування (пункт 20 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМУ №1028 від 09.12.2015р.).

З урахуванням вищезазначених норм пенсійного законодавства України суд зазначає, що відповідно до відомостей, зазначених в індивідуальних відомостях про застраховану особу (а.с.14-17),фактично увесь період роботи позивача з початку дії цього реєстру, а саме з 1999 року й до серпня 2016 року віднесений до пільгового періоду, без відрахувань періодів знаходження у відпуски у звязку з навчанням, виконання позивачем державних обовязків, період виконання донорських обовязків, період участі у страйку, простоїв тощо. При цьому до страхового стажу позивача у період з 1999 по 2016 роки увійшли усі календарні дні кожного місяця кожного року та за цей час позивачу щомісяця нараховувалась заробітна плата, з якої своєчасно утримувався єдиний соціальний внесок.

Крім того, з огляду на положення абзацу 6 п.20 зазначеного Порядку суд зазначає, що деяким працівникам, підприємства яких залишилися на тимчасово окупованій території України, спеціальний трудовий стаж підтверджується лише за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, так як такі працівники не можуть надати уточнюючи довідки. Тобто фактично УПФУ призначають пільгові пенсії таким працівникам на підставі лише таких даних, які зазначені в реєстрі застрахованих осіб, без урахування будь-яких періодів перебування працівників у відпустках у звязку з навчанням, виконання ними державних обовязків та донорських обовязків, період участі у страйку, простоїв тощо, і такі дії органів УПФУ визнаються правомірними, вчиненими відповідно до вимог діючого законодавства.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги таким чином, суд зазначає, що згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники,вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

При цьому відповідно доРозяснення Міністерства соціального забезпечення України від20.01.92р. №8 «Про Порядок врахування трудового стажу, щодає право напенсію незалежно відвіку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день нароботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено що працівникам, зайнятим напідземних роботах, які мають неменше 10років стажу роботи, щодає право напенсію незалежно відвіку згідно зіст.14 Закону «Про пенсійне забезпечення», але невідпрацювали повного стажу, передбаченого цією статтею, пенсія незалежно відвіку може призначатися занаявності неменше ніж 25років стажу підземної роботи іззарахуванням достажу: кожного повного року роботи гірником очисного вибою, прохідником, забійником навідбійних молотках за1 рік 3місяці. У звязку з чим суд вважає, що стаж роботи позивача на підземних роботах з урахуванням роботи за професіями учня гірника очисного вибою, гірника очисного вибою та забійником навідбійних молотках станом на 15.08.2016 року складає 26 років 0 місяців 14 днів (16 років 11 місяців 23 дня +4 роки (16р.х3м.==48міс.) +4 роки 9 місяців 21 день+0 років 3 місяця 0 днів).

А тому суд, враховуючи вищенаведене у сукупності, вважає, що відповідач зобовязаний починаючи з 16 серпня 2016 року призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі викладеного, Закону України «Про пенсійне забезпечення», «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, керуючись ст.ст.9,71,86,158-163,183-2,186 КАС України, суд

Постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити певні дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо не зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 часу перебування його у відпустках у звязку із навчанням, виконання державних та донорських обовязків, періодів участі у страйках та періодів простоїв підприємства, а також періодуйого роботи з 01 серпня 1994 року по 31 жовтня 1994 року на посаді медсестри підземного здоровпункту шахти «Золоте».

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1, що дає право на отримання пільгової пенсії відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», часу перебування його у відпустках у звязку із навчанням, виконання державних та донорських обовязків, періодів участі у страйках та періодів простоїв підприємства, а також період його роботи з 01 серпня 1994 року по 31 жовтня 1994 року на посаді медсестри підземного здоровпункту шахти «Золоте».

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 починаючи з 16 серпня 2016 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський райсуд.

Суддя: