3/330/714/2016

Справа № 330/2030/16-п

П О С Т А Н О В А

іменем України

"14" грудня 2016 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі :

головуючого судді Нестеренко Т.В.,

при секретарі –Корнієнко М.М.,

з участю адвоката – ОСОБА_1,

розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Державної Азовської морської екологічної інспекції у відношенні: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, приватний підприємець, про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 85 ч.2, 91 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 012121, складений 17.09.2016 року, гр..ОСОБА_2 здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.85, а також ст.91 КпАП України, тим, що 17.09.2016 року в районі с. Давидівка охітугіддя ТОВ «Мотор Січ Руна» гр. ОСОБА_2 здійснював полювання за допомогою рушниці МР - 153, яка має магазин більш ніж на 5 набоїв. При цьому порушеним добув тринадцять уток, що перевищує добову норму добування пернатої дичини. Полювання відбувалося на території Приазовського національного природного парку. Що є порушенням ст.40 ЗУ «Про природно заповідний фонд», ст. 20 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», п.4.2.1. «Положення про Приазовський національний природний парк». У наслідок порушення вимог природоохоронного законодавства державі заподіяна шкода за незаконне полювання у забороненому місці.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_1 пояснив, що по перше, при складані адміністративного протоколу не визначено місце вчинення правопорушення (місце полювання), відповідно до діючого законодавства і з пояснень самих інспекторів. По друге не надано доказі щодо полювання саме на території Приазовського національного природного парку відповідними мапами чи технічною землевпорядною документацією. Інспекторами при складанні адміністративного протоколу не враховано, що полювання на качок здійснювалось трьома особами, а не однією, тобто добова норма відстрілу не була перевищена. Також в протоколі багато виправлень та частково він взагалі не читає мий, що є порушенням ст.265 КпАП України та право на захист.

В судовому засіданні гр.ОСОБА_2 вину не визнав, зазначив, що 17.09.2016 року дійсно був на полюванні з друзями ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Так як він є мисливцем вже протягом 26 років, він добре знає місцевість, тому полювали вони на території охітугіддя ТОВ «Мотор Січ Руна», на воді, а не на території Приазовського національного природного парку. Зазначена територія є територією Охрімівської сільської ради, а не територією с.Давидівка, як це вказано в протоколі. Інспектори, які під»їхали до нього за допомогою свого мобільного телефону намагалися встановити місце знаходження, де він перебував під час полювання, при цьому не врахували, що він полював на воді, а не на суші, так як землі с.Давидівка та землі с.Охрімівка межують між собою. Приїхали вони в трьох з ранку на 2-х машинах, так як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не збиралися перебувати на полюванні цілий день. Стріляли качок, так як у ОСОБА_2 є собака, яка приносить йому застрелених качок то і підрахунком цих качок займається він. Тобто стріляли качок на трьох, а не він один. Під час полювання кожен з них мав посвідчення мисливця та відстрільну картку на пернату дичину, нього особисто було дві відстрільні картки на пернату дичину, які дозволяли полювати на п’ять качок кожна. Коли його затримали працівники інспекції, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже поїхали додому, застрелених качок залишили ОСОБА_2 та на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення у нього дійсно було 13 качок, але це здобич яку він підстрелив разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Також ОСОБА_2 пояснив, що жодного заборонюючого чи попереджувального знаку про те, що в цьому місці полювання заборонено встановлено не було, вони зайшли на територію охітугіддя ТОВ «Мотор Січ Руна», яке було позначено спеціальною вивіскою. Також ОСОБА_2 пояснив, що жодного знаку, який би забороняв полювання в цій місцевості він не бачив.

В судовому засіданні представникДержавної Азовської морської екологічної інспекції ОСОБА_5 пояснив, що він працює на посаді начальника відділу екологічного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції. Так 17.09.2016 року о 11-50 в районі сел. Давидівка, Якимівського району Запорізької області Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища ним, інспекторами Полторибатько Д.Є., Чорним А.О. та Сагайдаком В.А. було виявлено, що гр. ОСОБА_2 здійснював полювання на пернату дичину із застосуванням заборонного знаряддя, а саме: напівавтоматичної рушниці МР-153 магазин у якої був на 5 патронів замість дозволених двох, що є порушенням п.4 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». При цьому зазначив, що в складеному протоколі щодо огляду рушниці нічого не зазначено. Гр. ОСОБА_2 незаконно добув за допомоги зазначеної рушниці 13 качок, що до речі перевищує норму відстрілу тварин у сезон полювання 2016/2017 років в 5 качок. У зв'язку з тим, що зазначене порушення мало наслідки незаконного добування тварин відповідальність за нього передбачена ч.2 ст.85 КУпАП. До того ж при огляді місцевості та нанесення її на наявні картографічні матеріали було встановлено, що гр. ОСОБА_2 здійснював полювання на території водойми яка знаходиться у південно-східному напрямку від сел. Давидівка, місце положення автомобіля ОСОБА_2 та місце де він полював вони визначали за допомогою мобільного телефону шляхом накладання на картосхему зонування території Приазовського НПП. Відповідно до ОСОБА_6 об'єктів природно-заповідного фонду України було встановлено, що зазначена територія розміром 280 ОСОБА_3 у 1996 році віднесено до Комплексної пам'ятки природи «Верхів'я Утлюцького лиману» та з 2002 року відповідно до встановленого на ньому заповідного режиму на зазначеній заповідній території було заборонено полювання. Згідно Указу Президента України від 10.02.2010 року №154/2010 «Про створення Приазовського національного природного парку» зазначений об'єкт природно-заповідного фонду увійшов до складу Приазовського НПП. На даний час згідно проекту організації території Приазовського НПП територія Комплексної пам'ятки природи «Верхів'я Утлюцького лиману» на якій гр. ОСОБА_2 здійснював полювання віднесено до Заповідної зони Приазовського НПП (картосхема зонування території Приазовського НПП - Додаток №1) яка має найсуворіший режим та призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних ресурсів. Згідно ст.ст. 21, 40 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», п. 2 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», п. 4 Положення «Про Приазовський національний природний парк» мисливство на території заповідної зони національних природних парків заборонено. Відповідальність за зазначене порушення передбачене ст. 91 КУпАП. На підставі вищенаведених порушень Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_7 відносно гр. ОСОБА_2 було складено Протокол про адміністративне правопорушення №012121, координати точного місця складання протоколу №012121 є в Додатку №2, що надано суду в якості письмових доказів, за ч.2 ст.85 , ст.91 КУпАП. Згідно п.г) п. 30 Положення «Про мисливське господарство та порядок здійснення полювання» затвердженої постановою КМУ №780 від 20 липня 1996 року забороняється добування у недозволених місцях, а також в угіддях не зазначених у дозволі. Так, дійсно за браком коштів зазначена територія не розмежована та не помічена відповідними вивісками, так як її територія дуже велика, але кожен мисливець повинен знати, де можна полювати. З наданих гр. ОСОБА_2. відстрільних карток вбачається, що йому дозволено полювання на території мисливських угідь «ТОВ Мотор-Січ Руна» біля с. Шелюги (ЗПС №197), та на території Якимівського РО УТМР (ЗПС№01551). Але місце біля с. Давидівка на якій здійснював полювання ОСОБА_2 не відноситься до дозволених у відстрільних картках територій, межі Якимівського РО УТМР. Відповідно до «Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин», а також Наказів про проведення полювання на певній території, перед початком полювання мисливці під розпис проходять інструктаж з техніки безпеки та ознайомлюються з місцем проведення полювання за допомогою картографічних матеріалів. Також перед полюванням мисливці які мають сезонні відстрільні картки повинні повідомити про місце свого полювання єгеря для встановлення добової пропускної спроможності обходу. Зазначені дії спрямовані для того щоб попередити та уникнути полювання у заборонених місцях. Так, дійсно у них відсутні зв'язок з директором та єгерем охітугіддя ТОВ «Мотор Січ Руна» та картографічні дані розташування їх території, але картосхема зонування території Приазовського НПП є в інтернеті.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що у вересні 2016 року, точну дату він не пам’ятає, так як полюють вони часто, він, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були на полюванні на території Охрімівської сільської ради, біля Утлюгського лиману, полювали на качок. На полювання приїхали на 2-х машинах. У ОСОБА_2 є мисливська собака, яка всю підстрелену здобич приносить хазяїну, тому ОСОБА_2 і контролює кількість вбитої здобичі, бо добова норма на полюванні 5 качок на одну людину. Полювання почали з ранку, через деякий час ОСОБА_2 сказав, що досить, вони разом з ОСОБА_3 поспішали, тому поїхали додому, а ОСОБА_2 залишився, всіх впольованих качок залишили ОСОБА_2, так як завжди так роблять. Пояснив, що він мисливець з 1997 року, територію Якимівського району знає, як свої п’ять пальців, бо працював та працює в Держземагенстві та геокадастрових організаціях Якимівського району та всі земельні угіддя, які пройшли реєстрацію відповідно до діючого законодавства, внесені до єдиного державного реєстру. Земель Приазовського національного природного парку в цьому реєстрі не имає, є лише проект, який знаходиться безпосередньо в цьому парку. Також зазначив, що полювали вони разом з ОСОБА_2 на території с.Охрімівка, після вивіски ТОВ «Мотор Січ Руна», що підтверджується наданими в якості доказів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для рибогосподарських потреб зазначеного ТОВ та всі мали дозвільні документи із зазначеного охітугіддя, а саме відстрільні картки на пернату дичину. Також свідок пояснив, що жодного знаку, який би забороняв полювання в цій місцевості він не бачив.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працює на посаді головного спеціаліста відділу екологічного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції та протокол складав він особисто при таких умовах. Вони у складі начальника відділу ОСОБА_5, головного спеціаліста ОСОБА_6 та провідного спеціаліста ОСОБА_8. відділу екологічного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції 17.09.2016 року знаходились на території Приазовського НПП та почули вистріли, потім побачили колію від коліс автомобіля навпростець, через поле, і вони поїхали тією колією. Під»їхавши до автомобіля, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишилися біля машини, а він разом з ОСОБА_8 пішли до водойми на звук пострілів. Там вони і побачили ОСОБА_2 з рушницею та собакою. Після огляду автомобіля було вилучено 13 диких качок, які на теперішній час знаходяться на відповідальному зберіганні в інспекції. та було виявлено, що гр. ОСОБА_2 здійснював полювання на пернату дичину із застосуванням заборонного знаряддя, а саме: напівавтоматичної рушниці МР-153 магазин у якої був на 5 патронів замість дозволених двох, в складеному протоколі щодо огляду рушниці він нічого не зазначав. 13 качок, вилучених у ОСОБА_2 перевищує норму відстрілу тварин у сезон полювання 2016/2017 років в 5 качок. У зв'язку з цим, зазначене порушення мало наслідки незаконного добування тварин відповідальність за нього передбачена ч.2 ст.85 КУпАП. При огляді місцевості та нанесення її на наявні картографічні матеріали було встановлено, що гр. ОСОБА_2 здійснював полювання на території водойми яка знаходиться у південно-східному напрямку від сел. Давидівка, місце положення автомобіля ОСОБА_2 та місце де він полював вони визначали за допомогою мобільного телефону шляхом накладання на картосхему зонування території Приазовського НПП, відповідальність за зазначене порушення передбачене ст. 91 КУпАП.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 надали аналогічні пояснення.

Суддя, заслухавши пояснення самого ОСОБА_2, сумнівів щодо правдивості яких немає, пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення представникаДержавної Азовської морської екологічної інспекції, пояснення свідків, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 9 вказаного Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, тобто передбаченої нормами права сукупності об’єктивних і суб’єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, що включає в себе: а) об’єкт; б) об’єктивну сторону; в) суб’єкт ; г) суб’єктивну сторону.

Обєктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний звязок між діяннями й наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.

Частина 2 статті 85 КУпАП передбачає відповідальність за повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин), чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.

Диспозиція ст. 91 КУпАП передбачає відповідальність за здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.

Об’єктивна сторона даного проступку виражена у вчиненні дій, що порушують правила охорони та використання територій та обєктів природно-заповідного фонду, а субєктивна сторона характеризується виною як у формі умислу, так і необережності.

Разом з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що дії гр..ОСОБА_2 є порушенням ст.40 ЗУ «Про природно заповідний фонд» ст. 20 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», п.4.2.1. «Положення про Приазовський національний природний парк».

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 40 ЗУ «Про природно заповідний фонд» зазначені основні вимоги щодо режиму охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Відповідно до якого режим охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих територіях, на основі оцінки її впливу на навколишнє природне середовище.

В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється на основі екологічної експертизи, що проводиться в порядку, встановленому законодавством України.

Крім цього, ч. 5 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонду України» передбачено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.

Однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, чи передавалась територіямисливських угідь «ТОВ Мотор-Січ Руна» під охорону зазначеному товариству при створенні Приазовського національного природного парку, чи є зазначений об'єкт природно-заповідним та чи увійшов він до складу природно-заповідного фонду Приазовського НПП.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», заборона щодо здійснення полювання з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється: 1) полювати без належного на те дозволу, а саме: без документів, визначених статтею 14 цього Закону; полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;

2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них;

4) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме: на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (N 0000 ).

Однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, чи здійснював гр..ОСОБА_2 полювання без належного на те дозволу, щодо перевищення дозволеної норми, не встановлено, чи вся перната дичина, виявлена інспекторами, була впольована саме ОСОБА_2 та саме з його мисливської рушниці або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм. В матеріалах адміністративної справи відсутні докази огляду зазначеної рушниці.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що крім протоколу про адміністративне правопорушення будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину, у матеріалах справи немає і в судовому засіданні не встановлено, його доводи належними доказами не спростовані, тому суддя вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 85 ч.2, 91 КУпАП.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 62 ч. ч. 2, 3 Конституції України, ст. ст. 9, 245, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,,

ПОСТАНОВИВ :

Провадження по адміністративному матеріалу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 85 ч.2, 91 КпАП України на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу, тобто у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення..

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Запорізького апеляційного суду через Якимівський районний суд Запорізької області.

Суддя: Т.В. Нестеренко