ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року

м. Львів

№ 876/2743/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді: Бруновської Н.В.

суддів: Улицького В.З., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Нефедової А.О.

представників апелянта: Колєсова М.Г., Оленюка І.Я.

представника позивача: Мельничука А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу «Риковичі» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2016р. у справі за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Володимирі-Волинському до Сільськогосподарського кооперативу «Риковичі» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

19.02.2016 року позивач Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Володимирі-Волинському звернувся в суд із позовом до Сільськогосподарського кооперативу «Риковичі» про стягнення капіталізованих коштів у розмірі 87 623,89 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2016р. позов задоволено. Суд стягнув з Сільськогосподарського кооперативу «Риковичі» в користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Володимирі-Волинському суму в розмірі 87623,89 грн. капіталізованих платежів.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Сільськогосподарський кооператив «Риковичі» подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2016р. скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Представники апелянта Колєсов М.Г. та Оленюк І.Я. в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник позивача Мельничук А.О. в судовому засіданні просив суд, апеляційну залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Сільськогосподарський кооператив «Риковичі» зареєстровано страхувальником який перебуває на обліку у відділенні Фонду згідно страхового свідоцтва від 07.05.2001 року. (а.с. 12 )

Згідно запису із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та опису документів, які надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії, останнім внесено запис 07.10.2015 року, в стані припинення, за рішенням засновників Сільськогосподарський кооперативу «Риковичі» про ліквідацію підприємства. (а.с. 46-48,70 )

Судом першої інстанції встановлено, що 04 листопада 2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про визнання грошових вимог, яка отримана особисто головою ліквідаційної комісії Оленюком І.Я. 07 листопада 2015 року (а.с.9 -10 зворот, 11).

На підставі вищезазначеної заяви, Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Володимирі-Волинському Волинської області проведено капіталізацію та розрахунок капіталізованих платежів для виплати їх у майбутньому потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 01 листопада 2015 року розмір належних до виплати коштів становить 87 623,89 грн.(а.с.6).

Проте , дана заява залишена без задоволення СГК «Риковичі».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.112 Цивільного кодексу України (далі ЦК) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги її кредиторів щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом статті 110 цього Кодексу юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами; якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 статті 1205 ЦК встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за змістом ст.5 якого основними принципами страхування від нещасного випадку є: паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку; своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності; надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав; обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків; формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі; диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Відповідно ж до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Абзацом другого пункту 1 положення Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. №765 передбачено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом п.3 Порядку №765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

На підставі даного Порядку позивач Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Володимирі-Волинському Волинської області здійснив розрахунки потреби в капіталізації коштів по ОСОБА_5 ОСОБА_6 (а.с. 6 )

При цьому, вимоги ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та положення Порядку №765 поширюються на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 26.06.2012р. у справі №21-156а12, що була взята до уваги при прийнятті рішення у даній справі судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Володимирі-Волинському як такого права на стягнення з Сільськогосподарського кооперативу «Риковичі», що ліквідується, заборгованості зі сплати капіталізованих платежів.

Колегія суддів не бере до уваги покликання апелянта, що строк заявлення кредиторських вимог пропущено виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1, 3 ст.105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Частиною п'ятою та шостою статті 105 Цивільного кодексу України передбачений строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Як видно із матеріалів справи, рішення засновників юридичної особи прийнято 09.10.2015 року, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті ліквідації державний реєстратор вніс 07.10.2015 року, що підтверджується Спеціальним витягом, а заяву про визнання грошових коштів відділення Фонду надіслало 04.11.2015 року на адресу відповідача, яка отримана останнім 07.11.2015 року.

З огляду на вказане, вимоги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Володимирі-Волинському заявлені у строк встановлений частиною п'ятою статті 105 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст .200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу «Риковичі» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2016р. у справі за № 803/180/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Н.В. Бруновська

Судді : В.З. Улицький

Р.М. Шавель

Ухвала складена в повному обсязі 26.12.2016 року.