КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №826/5046/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
У Х В А Л А
Іменем України
21 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Левченка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини» до Міністерства оборони України про визнання протиправними та незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому, з урахуванням змін, просив суд визнати протиправними та незаконними дії щодо відмови у наданні інформації за запитом від 24.02.2016 та від 30.05.2016; зобов'язати відповідача протягом п'яти робочих днів від дати ухвалення судового рішення надати позивачу письмову відповідь на електронну пошту khorolskiy@ukranews.com з наступними відомостями та документами: копії витягів із наказів або інших нормативних документів виданих у 2015 році та протягом січня-лютого 2016 року Міністром оборони України про нагородження іменною зброєю; копії витягів з наказів або інших нормативних документів, виданих у 2015 році та протягом січня-лютого 2016 року Міністром оборони України про вручення нагородної зброї; кількість виданих Міністерством оборони України наказів або інших нормативних документів про нагородження зброєю протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року; кількість осіб, нагороджених зброєю Міністерством оборони України протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року; кількість одиниць та тип зброї, якою нагороджувалися особи Міністерством оборони України протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року; сума витрат Міністерства оборони України на придбання зброї, якою нагороджувалися особи протягом 2015 року та протягом січня травня 2016 року; прізвища осіб, нагороджених зброєю у відповідності до виданих Міністерством оборони України наказів або інших нормативних документів протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року; копії наказів або інших нормативних документів Міністерства оборони України про нагородження зброєю за 2015 рік та за січень-травень 2016 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24.02.2016 позивачем направлено на електронну пошту відповідача запит на отримання публічної інформації, в якому просив надати наступну інформацію: 1. копії витягів із наказів або інших нормативних документів виданих у 2015 році та протягом січня-лютого 2016 року Міністром оборони України про нагородження іменною зброєю; 2. копії витягів з Наказів або інших нормативних документів виданих у 2015 році та протягом січня-лютого 2016 року Міністром оборони України про вручення нагородної зброї.
Листом Міністерства оборони України від 01.03.2016 №266/із/477 позивачу на зазначений запит надано відповідь, в якій зазначено про неможливість надання інформації, що була предметом запиту, у зв'язку з відсутністю на це згоди осіб, щодо яких вимагається зазначена інформація. Також позивачу роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.
Крім того, 30.05.2016 позивачем скеровано на електронну пошту відповідача запит про надання публічної інформації щодо нагородження зброєю, в якому просив повідомити наступну інформацію: 1. кількість виданих Міністерством оборони України наказів або інших нормативних документів про нагородження зброєю протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року; 2. кількість осіб, нагороджених зброєю Міністерством оборони України протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року; 3. кількість одиниць та тип зброї, якою нагороджувалися особи Міністерством оборони України протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року; 4. сума витрат Міністерства оборони справ України на придбання зброї, якою нагороджувалися особи Міністерством оборони України протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року; 5. прізвища осіб, нагороджених зброєю у відповідності до виданих Міністерством оборони України наказів або інших нормативних документів протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року; 6. копії наказів або інших нормативних документів Міністерства оборони України про нагородження зброєю за 2015 рік та за січень-травень 2016 року.
Листом Міністерства оборони України від 06.06.2016 №266/із/1419 позивачу повідомлено, що за інформацією, наданою Центром забезпечення службової діяльності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, згідно наказу Міністра оборони України від 23.10.2012 №693, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1963/22275 від 23.11.2012 «Про затвердження Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя» Міністерством оборони в період з 01.01.2015 по 02.06.2016 було вручено 308 одиниць вогнепальної зброї. У задоволенні запиту позивача в частині надання решти запитуваної інформації та/або документів відповідачем відмовлено, посилаючись на положення статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» та зважаючи на відсутність згоди осіб, щодо яких вимагається інформація.
Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси на доступ до публічної інформації, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.
Положеннями статті 5 Закону України «Про інформацію» передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частиною першою, другою та четвертою статті 7 зазначеного Закону передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб'єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом.
У відповідності до статті 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес (далі Закон №2939-VІ).
Так, відповідно до положень статті 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Доступ до інформації відповідно до статті 5 Закону №2939-VІ забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
У відповідності до положень статті 19 зазначеного Закону Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Положеннями частини першої статті 22 Закону №2939-VІ передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, запити позивача на отримання інформації від 24.02.2016 та від 30.05.2016 оформлені у відповідності до вимог Закону №2939-VI.
Разом з тим, у статті 6 Закону №2939-VІ визначено інформацію з обмеженим доступом, до якої відноситься: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Положеннями зазначеної статті також передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Положеннями статті 9 Закону №2939-VІ передбачено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, запити позивача за змістом стосуються інформації щодо нагородження Міністерством оборони України осіб зброєю, в тому числі іменною та нагородною.
Так, Закон України «Про державні нагороди України» відповідно до Конституції України встановлює державні нагороди України для відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною (далі - Закон №1549).
У розумінні статті 1 вказаного Закону державні нагороди України (далі - державні нагороди) є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною. Державні нагороди встановлюються виключно законами України.
Згідно статті 3 Закону №1549 державними нагородами є: звання Герой України; орден; медаль; відзнака «Іменна вогнепальна зброя»; почесне звання України; Державна премія України; президентська відзнака.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону №1549 нагородження державними нагородами провадиться указом Президента України. Нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею.
Згідно статті 44 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, відзнакою «Іменна вогнепальна зброя» нагороджує Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України. Міністр оборони України, керівники інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, створені відповідно до законів України, нагороджують відомчими відзнаками «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя». Це - почесна державна нагорода та відомчі заохочувальні відзнаки за визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України, недоторканності її державного кордону, підтриманні високої бойової готовності військ (сил), зміцненні національної безпеки, боротьбі зі злочинністю, захисті конституційних прав та свобод людини і громадянина, за бездоганну багаторічну службу, зразкове виконання військового та службового обов'язку, виявлені при цьому честь і доблесть.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Міністерство оборони України не є розпорядником інформації щодо нагородження осіб іменною зброєю, а тому, відповідно до пункту першого частини першої статті 22 Закону №2939-VІ мав право відмовити в задоволенні запиту від 24.02.2016 в частині інформації що, стосується нагородження осіб іменною вогнепальною зброєю.
Між тим, наказом Міністерства оборони України від 23.10.2012 №693 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2012 року за №1963/22275) затверджено Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя» (далі Порядок №693), яким визначається порядок нагородження відомчими заохочувальними відзнаками Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя» (далі - відзнака).
Відзнакою «Вогнепальна зброя» відповідно до пункту 1.2 Порядку №693 є пістолет, револьвер та мисливська вогнепальна зброя, а відзнакою «Холодна зброя» - шабля, палаш та кортик.
Згідно положень пунктів 1.3 та 1.4 вказаного Порядку нагородження відзнаками здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Нагородження відзнаками здійснюється наказом Міністра оборони України (по особовому складу). Підготовка та подання на підпис проектів наказів, видання (реєстрація, розсилка) підписаних наказів щодо нагородження відзнаками та підготовка нагородних відомостей покладаються на Департамент кадрової політики Міністерства оборони України.
Пунктом 2 Порядку №693 передбачений порядок представлення до нагородження відзнаками. Так, клопотання про нагородження відзнаками порушується перед Міністром оборони України першим заступником Міністра оборони України, начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України, заступником Міністра оборони України, заступником Міністра оборони України - керівником апарату, керівниками структурних підрозділів Міністерства оборони України, які безпосередньо йому підпорядковані, за погодженням з Департаментом кадрової політики Міністерства оборони України. У клопотанні про нагородження зазначаються конкретні заслуги особи, що стали підставою для порушення клопотання. Рішення про нагородження відзнаками приймається Міністром оборони України.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у наданні у повному обсязі інформації з підстав віднесення її до персональних даних.
Так, у розумінні абзацу десятого статті 2 Закону України «Про інформацію» (далі Закон №2297) персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Законодавство про захист персональних даних складають Конституція України, цей Закон, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 3 Закону №2297).
Відповідно до положень статті 14 Закону №2297 поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані. Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.
Згідно положень статті 5 Закону персональні дані є об'єктами захисту. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Законом може бути заборонено віднесення інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом.
Згідно довідки Міністерства оборони України від 02.07.2016 №226/5/5499, особи, які заохочуються відзнаками Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя» не надали згоду на поширення інформації щодо нагородження їх зазначеними відзнаками.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з запитів про надання інформації, останні крім пункту 3 запиту від 30.05.2016 стосуються інформації щодо кількості та типу зброї, якою нагороджено окремих громадян.
Згідно довідки Міністерства оборони України від 17 травня 2016 року №226/5/4179 накази по особовому складу щодо нагородження відзнаками Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя» видавалися та видаються із грифом обмеження «для службового користування» (а.с. 43).
Згідно пункту 11.2 Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26 травня 2014 року №333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 2014 року за №611/25388) наказами по особовому складу оголошуються нагородження (заохочення) Міністром оборони України, начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України та командувачами видів Збройних Сил України. Накази по особовому складу реєструються в кадрових органах. Нумерація їх реєстрації кожний рік починається з першого номера з грифом обмеження доступу «Для службового користування», серед яких про нагородження (заохочення) військовослужбовців і працівників (пункт 11.7, 12.6 Інструкції).
Під час апеляційного розгляду справи на вимогу колегії суддів відповідачем було надано витяг з наказу заступника Міністра оборони України від 26 червня 2012 року №48 «Про затвердження Переліку відомостей Міністерства оборони України, які містять службову інформацію (ПСІ-2012)».
Колегією суддів встановлено, що до зазначеного Переліку віднесено організаційно - мобілізаційні питання, військове будівництво, комплектування військ і кадрові питання (п. 5); питання по особовому складу (п. 5.33).
Таким чином, беручи до уваги, що всі накази про нагородження зброєю як вогнепальною так і холодною Міністерством оборони України видавалися та видаються із грифом «для службового користування», колегія суддів вважає вичерпною відповідь відповідача від 06.06.2016 №266/із/1419 на запит позивача лише щодо кількості врученої вогнепальної зброї.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 23.12.2016 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя : Л.В. Губська
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Губська Л.В.
Федотов І.В.
